копія
17 червня 2021 року Справа № 608/2548/20
Номер провадження1-кп/608/97/2021
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові кримінальне провадження № 42020210000000233, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 07.09.2020 року щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Біла Чортківського району Тернопільської області , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, до 17.09.2020 року обіймав посаду старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції № 4 Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження :
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 , -
Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він обіймаючи посаду старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції Чортківського ВП ГУ НП у Тернопільській області, 10.09.2020 року при попередній домовленості, зустрівся з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 біля приміщення Чортківського ВП ГУ НП у Тернопільській області, що знаходиться за адресою: м. Чортків, вул. Грушевського, 1, та в ході розмови висунув вимогу останній про необхідність надання йому неправомірної вигоди в розмірі 8 тис. грн. шляхом банківського переказу на його картку - рахунок НОМЕР_1 за вплив на прийняття рішення поліцейськими сектору реагування патрульної поліції № 4 ОСОБА_8 та поліцейським сектору реагування патрульної поліції № 1 ОСОБА_9 Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області, що стосується нескерування до суду протоколу про вчинення ОСОБА_6 адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП, шляхом знищення протоколу.
Цього ж дня, близько 19 години ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду в сумі 8 тисяч гривень переказом грошових коштів на його картку - рахунок АТ КБ «ПриватБанку» НОМЕР_1 , за нескерування до суду протоколу про вчинення ОСОБА_6 адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України, а саме одержав неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Такі дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України, як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави (в редакції статті із змінами, внесеними згідно із Законами № 221-VII від 18.04.2013, № 222-VII від 18.04.2013, № 1261-VII від 13.05.2014, № 770-VIII від 10.11.2015, № 2617-VIII від 22.11.2018, № 524-IX від 04.03.2020).
Під час досудового розслідування між сторонами кримінального провадження - прокурором ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 за участі захисника адвоката ОСОБА_5 досягнуто та підписано угоду від 28 листопада 2020 року про визнання винуватості у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України.
Зі змісту вказаної угоди вбачається, що під час досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення та зобов'язався беззастережно визнати свою винуватість у цьому діянні під час судового провадження та сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України (в редакції статті із змінами, внесеними згідно із Законами № 221-VII від 18.04.2013, № 222-VII від 18.04.2013, № 1261-VII від 13.05.2014, № 770-VIII від 10.11.2015, № 2617-VIII від 22.11.2018, № 524-IX від 04.03.2020) - основного покарання у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000
(тридцять чотири тисячі) в дохід держави та на підставі ст. 55 КК України - додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на один рік.
При визначенні міри покарання враховано тяжкість злочину, обставини, які його пом'якшують, особу винного та інші обставини, зокрема: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, позитивні характеристики та відсутність судимостей. Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.
У підготовчому судовому засіданні встановлено, що обвинувачений обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальним правопорушенням, а саме нетяжким злочином.
При цьому, обвинувачений розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, ч. 2 ст. 473 КПК України, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, які у підготовчому судовому засіданні йому додатково роз'яснені, визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України та надав згоду на призначення, узгодженого сторонами угоди, покарання.
Прокурор ОСОБА_4 вважає за доцільне затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між ним та обвинуваченим ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, що відповідає вимогам закону.
Обвинувачений ОСОБА_3 та захисник адвокат ОСОБА_5 просять затвердити вказану угоду про визнання винуватості.
Відповідно до вимог ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.
На підставі наведеного, суд приходить до переконання, що умови угоди від 28 листопада 2020 року, укладеної між прокурором ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 за участі захисника адвоката ОСОБА_5 відповідають вимогам КПК України, міра покарання, узгоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України, також укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались. Цивільний позов не заявлений. Судових витрат не має.
Питання речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Речові докази : мобільний телефон чорного кольору в чорному чохлі марки Samsung A 40 із номером мобільного телефону в ньому НОМЕР_2 - повернути ОСОБА_3 після набрання вироком законної сили.
Речові докази : дві квитанції «ПриватБанку» від 10.09.2020 року про переказ грошових коштів ОСОБА_3 на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 - залишити при матеріалах «кримінального провадження».
Відповідно до вимог ст. ст. 368 КПК України, суд ухвалюючи вирок, серед інших повинен вирішити питання щодо майна, на яке накладено арешт, речовими доказами та документами (п. 12), як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження (п.14).
На підставі наведеного, суд вважає за необхідне, погоджуючись з позицією прокурора, скасувати арешт майна, накладений згідно з ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 16.09.2020 року, на: мобільний телефон чорного кольору в чорному чохлі марки SAMSUNG А 40 із номером мобільного телефону в ньому НОМЕР_2 ; дві квитанції «ПриватБанку» від 10.09.2020 року про переказ грошових коштів ОСОБА_3 на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 ; картковий рахунок, відкритий у ПАТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_1 .
Грошові кошти в сумі 8000 гривень, які були предметом злочину, та які переказані на картковий рахунок ОСОБА_3 , на які спеціальна конфіскація не застосовується, відповідно до ст. 96-2 КК України, підлягають поверненню власнику (законному володільцю) - УСБ України в Тернопільській області.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , укладену 28 листопада 2020 року в кримінальному провадженні № 4202021000000000233, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 07.09.2020 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України (в редакції статті із змінами, внесеними згідно із Законами № 221-VII від 18.04.2013, № 222-VII від 18.04.2013, № 1261-VII від 13.05.2014, № 770-VIII від 10.11.2015, № 2617-VIII від 22.11.2018, № 524-IX від 04.03.2020) - основного покарання у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000
(тридцять чотири тисячі) гривень в дохід держави, та на підставі ст. 55 КК України - додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 1 (один) рік.
Скасувати арешт майна, накладений згідно з ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 16.09.2020 року на: мобільний телефон чорного кольору в чорному чохлі марки SAMSUNG A 40 із номером мобільного телефону в ньому НОМЕР_2 ; дві квитанції «ПриватБанку» від 10.09.2020 про переказ грошових коштів ОСОБА_3 на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 ; картковий рахунок, відкритий у ПАТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_1 .
Речові докази : мобільний телефон чорного кольору в чорному чохлі марки Samsung A 40 із номером мобільного телефону в ньому НОМЕР_2 - повернути ОСОБА_3 після набрання вироком законної сили.
Речові докази : дві квитанції «ПриватБанку» від 10.09.2020 року про переказ грошових коштів ОСОБА_3 на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 - залишити при матеріалах «кримінального провадження».
Грошові кошти в сумі 8000 гривень, які були предметом злочину, та які переказані на картковий рахунок ОСОБА_3 , на які спеціальна конфіскація не застосовується, відповідно до ст. 96-2 КК України, підлягають поверненню власнику (законному володільцю) - УСБ України в Тернопільській області.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя/підпис/
Копя вірна:
Оригінал вироку знаходиться в матеріалах справи №608/2548/20
Вирок набрав законної сили " " ________________ року.
Суддя: ОСОБА_1
Копію вироку видано " " ________________ року.
Секретар: