Справа № 336/294/21
Провадження 2/336/1589/21
26 травня 2021 року м.Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: Савеленко О.А.
за участю секретаря судового засідання: Брагіної І.В.
розглянувши в загальному порядку в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із зазначеним позовом, за змістом якого просить стягнути на користь позивача з відповідача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 05.09.2019 року у сумі 382044,90 гривень, яка наявна станом на 15.11.2020 та судовий збір у розмірі 5730,67 грн.
За змістом позову, відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, підписавши заяву №б/н від 05.09.2019. У заяві відповідач надав свою згоду із тим, що підписана заява разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами банку», викладеними на сайті, складає Договір про надання банківських послуг. Зауважує, що АТ КБ «Приватбанк» публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує на сайті «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою. Укладений договір, на думку позивача, відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України є договором приєднання. Відповідач був проінформований про умови кредитування, які надані для ознайомлення у письмовій формі. Тому, як зазначає позивач, відповідно до ч.2 ст.638, ч.2 ст.639 ЦК України договір вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, прийняття пропозиції (акцепту) відповідачем. Крім того, відповідач користувався картковим рахунком, використовував кредитні кошти, тобто, в розумінні ч.2 ст.642 ЦК України прийняв пропозицію.
Позивач вважає укладений між сторонами договір змішаним, містить умови договору банківського рахунку (ст.1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).
Згідно з позовною заявою, відповідачу відкрито кредитний рахунок, встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі 410000 грн.
Банк виконав свої зобов'язання щодо надання банківських послуг, надавши можливість відповідачу розпоряджатися кредитними коштами, на умовах договору та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме згідно п. 2.1.1.3.1 Договору погашення кредиту та процентів здійснюється наступними шляхами:
1.Договірним списанням - Клієнт доручає Банку здійснювати списання грошей з його рахунку, в томі числі за рахунок кредитного ліміту, в розмірі процентів, які підлягають сплаті за цим договором, 1 числа календарного місяця, наступного за місяцем у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов'язань Клієнта за цим договором.
2. Внесення клієнтом коштів у готівковій або безготівковій формі розмірі мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту.
Таким чином, у разі відсутності коштів на рахунках, відповідач здійснює погашення кредиту та процентів внесенням грошей на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов'язкового платежу. Згідно до п.2.2.3.2 Договору мінімальний обов'язків платіж - розмір боргових зобов'язань Відповідача, розрахованих в процентах від загальної заборгованості, які щомісяця повинен сплачувати Клієнт протягом строку кредиту.
Виникнення простроченої заборгованості, за твердженнями позивача, відбувається в разі несплати мінімального платежу до останнього календарного числа(включно) місяця, наступного за місяцем, у якому булот здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, зобов'язання Клієнта вважаються простроченими.
Згідно до п 2.1.1.2.12 Сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань Клієнта з погашення кредиту, Клієнт зобов'язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч . 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості у розмірі 74.4% - для преміальних карток.
За змістом позову, в порушення умов договору та ст.509, 526, 527, 530, 629,1054 ЦК України відповідач зобов'язання не виконав, не надавав своєчасно кошти для погашення заборгованості за кредитом та іншими витратами, у зв'язку із чим позивач скористався своїм правом вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань (ст. 1050, 1054 ЦК України).
Станом на 15.11.2020 року, з урахуванням внесених коштів, за відповідачем, який не виконує своїх зобов'язань за договором, утворилась заборгованість за поточним тілом кредита 382044.90 гривень; заборгованість за простроченими відсотками 143934,25 грн.
З вказаних підстав, оскільки відповідач продовжує ухилятись від виконання умов договору, укладеного між сторонами, який не розірваний, крім того, заходи досудового врегулювання спору не є обов'язковими у зазначених правовідносинах, представник позивача просить задовольнити позов у визначений спосіб.
Ухвалою судді від 25.01.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 12.04.2021 рноку підготовче судове засідання закрито і справу призначеного до судового розгляду на 26.05.2021 року
26.05.2021 року строни у судове засідання не звявилися. Просили справу розглядати без їх участі.
Від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що згідно банківської виписки ним було сплачено відсотки за користування кредитним лімітом у сумі 171167,05 грн, яка зважаючи на постанову Великої Палати Верховного суду від 03.07.2019 року по справі № 342/180/17 повинна бути врахована в рахунок сплати наданої суми. Таким чином в розумінні відповідача заборгованість перед позивачем складає 210877,85 грн.
Представником банку адвокатом Єрмоловим Є.М. подано відповідь на відзив в якому він не погоджується з доводами позивача та просить позов задовольнити у повному обсязі.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню у зв'язку з такими встановленими фактичними обставинами справи та відповідними їм правовідносинами.
За матеріалами справи, Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» є правонаступником усіх прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк». Копія засвідченого витягу загальних положень статуту та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АТ Комерційний банк «Приватбанк» міститься у матеріалах справи.
Судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до анкети-заяви від 05.09.2019 року підписано договір про надання банківських послуг, за змістом якої клієнтом банку засвідчено згоду із тим, що вказана заява разом із пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку становлять між сторонами договір про надання банківських послуг. Відповідачу на виконання умов договору видано кредитну картку «Преміальна World-Elite».
Своїм підписом відповідач підтвердив, що ознайомлений з зазначеними вище складовими договору у письмовому вигляді, проте, в якій редакції, із анкети не вбачається.
До позовної заяви позивач додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт Преміальні та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг.
З 05.09.2019 відповідно до наведеного розрахунку процентна ставка становила 3,1% на місяць. Крім того, як вбачається з розрахунку, з 01.10.2019 нарастаючим підсумком, із розрахунку 74%, нараховувалась процентна ставка на прострочений кредит. Також, із розрахунку видно й нарахування базової процентної ставки - 3,1%, процентної ставки при порушенні умов кредитування - 6.2 %. Судом встановлено також, що кредитний ліміт становив 410000 гривень.
Остання транзакція з рахунку ОСОБА_1 відповідно до зазначеного витягу (в рахунок використання кредитного ліміту) здійснена 16.10.2019 року, що свідчить про використання коштів на потреби відповідача. Також, неодноразово здійснювалось поповнення карткового рахунку через термінали самообслуговування, відбувалось погашення простроченої заборгованості та обов'язкового платежу з картки.
Таким чином, відповідно до розрахунку, наданого позивачем, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №б/н від 05.09.2019 станом на 16.11.2020 складає 525979,15 гривень та складається з наступного: заборгованість за простроченим тілом кредиту у сумі 382044,90 гривень, за простроченими відсотками у сумі 143934,25 гривень.
Задовольняючи позов частково, суд виходить з таких норм чинного законодавства.
За загальним правилом ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених ч.2 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Суд при розгляді справи застосовує правовий зміст норм, які регулюють загальні умови, строки виконання зобов'язань учасниками цивільних правовідносин, правові наслідки їх порушень, зокрема, у відносинах щодо позики, а саме, ст. 207, 509, 525-527, 599, 610, 611, 625, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України. Крім того, на дані правовідносини, поширюються положення про договір (ст. 626-629, 631 ЦК України). Зокрема, ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч.1,3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 76 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.
Згідно з положеннями ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, судом враховується позиція Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 03.07.2019 у цивільній справі №342/180/17, пр. 14-131цс19.
Відповідно до ч.1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Враховуючи зміст наведених норм, можна вважати, що споживач послуг банку лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Оскільки такі умови договорів приєднання розробляються АТ КБ «Приватбанк», як надавачем банківських послуг, відповідно, вони мають бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору та під час його виконання діють певні вимоги у визначеній редакції. У вказаній справі цієї умови не дотримано позивачем, тому й положення ст.634 ЦК України на правовідносини між сторонами не розповсюджуються.
За нормою ч.2 ст.1050 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Так, ч.1 ст.1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Крім того, згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Так, в разі укладення кредитного договору, проценти за користування кредитними коштами та міра відповідальності кредитора поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У цій справі позивачем заявлено вимоги про погашення кредиту, а саме, простроченого тіла кредиту.
Укладений між сторонами кредитний договір про надання банківських послуг б/н у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить умов про зміну розміру процентів, що підлягають сплаті.
Матеріали справи не містять підтверджень того, що саме із наданими до суду умовами ознайомився й погодився відповідач, підписуючи анкету-заяву.
Редакція умов, розміщена на сайті позивача, належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.05.2015 (провадження № 6-16цс15).
Під час розгляду справи суд дійшов висновку про те, що АТ КБ "Приватбанк» виконало свої зобов'язання за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 05.09.2019 р, а саме, відкрив на ім'я відповідача картковий рахунок, видав платіжну картку із встановленим лімітом, який використовував ОСОБА_1 протягом строку користування нею. Підтверджень розірвання договору за ініціативою відповідача чи заперечень проти списання платежів, які стягувались банком під час користування кредитною карткою на час розгляду справи у її матеріалах немає.
Так, з урахуванням наведених норм та наданого позивачем розрахунку суд встановив, що станом на 15.11.2020 року відповідач взятих на себе кредитних зобов'язань до звернення до суду належним чином не виконав, сума тіла кредиту, що підтверджена розрахунком, є обґрунтованою .
Враховуючи, що відповідачем частко були сплачені кошти у сумі 171167,05 грн. і дана сума не може бути віднесена на рахунок сплати відсотків з урахуванням вищевикладеного, з відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 210877,85 грн.
За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, на користь позивача, як сторони по справі, чиї позовні вимоги задовольняються частково, із відповідача слід стягнути судові витрати у вигляді оплати судового збору у загальному розмірі гривень, пропорційно до розміру заборгованості, що підлягає стягненню.
Керуючись ст. 12-13, 19, 76-82, 89, 95, 141, 178, 223, 247, 258-259, 263-265, 272-274, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 05.09.2019, яка існує станом на 15.11.2020, а саме, за простроченим тілом кредиту у сумі 210877,85 гривні.
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3152 гривень.
Найменування сторін:
1)Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», код за ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд.1-д.
2) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О.А. Савеленко
26.05.21