1Справа № 335/4869/21 3/335/1183/2021
18 червня 2021 року м.Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Алєксєєнко А.Б., за участі особи яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, за адресою: м.Запоріжжя, вул.Перемоги, буд.107-Б, справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка не працевлаштована, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за ч.1 ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
07 травня 2021 року до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя з Запорізького районного управління поліції відділу поліції №1 Головного управління національної поліції в Запорізькій області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 031795 від 07.042021 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.44-3 КУпАП, за змістом якого вбачається, що 07.04.2021 об 11 год. 19 хв. ОСОБА_1 перебуваючи на посаді адміністратора кафе «Бласт» за адресою: м.Запоріжжя, бул.Шевченко, 8, не нанесла маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між клієнтами не менше як 1,5 метра чим порушила Постанову Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2021 зі змінами № 104 від 17.02.2021, а саме п.3 п.п.12 абз.1.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнала та пояснила, що вона не працює у кафе «Бласт» адміністратором, а лише прийшла у кафе до своїх знайомих, у зв'язку з чим вона не є не є суб'єктом адміністративної відповідальності за ч.1 ст.44-3 КУпАП, а тому просила провадження по справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.44-3 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Суддя, заслухавши пояснення особи яка притягується до адміністративної відповідальності, повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення приходить до наступного висновку.
У відповідності до вимог ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи трактуються на її користь.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом; при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.44-3 КУпАП порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зазначена норма є бланкетною нормою, тобто для визначення складу правопорушення відсилає до норм чинного законодавства та рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Так, відповідно до ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена диспозицією ч.1 ст.44-3 КУпАП.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» зі змінами, внесеними згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 104 від 17.02.2021 року, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 квітня 2021 р. на території України установлено карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).
ОСОБА_1 ставиться в провину порушення п.3 п.п.12 абз.1 Постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2021 зі змінами внесеними згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 104 від 17.02.2021 року.
Відповідно до п.3 п.п.12 абз.1 Постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2021 зі змінами внесеними згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 104 від 17.02.2021 року з 24 лютого 2021 р. на території України встановлюється “жовтий” рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється: діяльність суб'єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, у яких не нанесено маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між клієнтами не менш як 1,5 метра.
Згідно ч.1, ч.2 ст.55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, суддею встановлено, що до протоколу про адміністративне правопорушення не додано жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_3 . Також не надано жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 працює адміністратором у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_3 , та до її обов'язків чи повноважень належить дотримання у кафе санітарних та протиепідемічних заходів, направлених на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.
Разом з тим, ОСОБА_1 надано копію трудової книжки серія НОМЕР_1 з якої вбачається, що останнім місцем роботи ОСОБА_1 є ФОП ОСОБА_2 де вона працювала на посаді адміністратора та була звільнена 21.09.2020 року. Крім того, ОСОБА_1 надано Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків від 17.06.2021 №87566 з якої вбачається, що ОСОБА_1 за перший квартал 2021 року доходів не отримувала.
Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_1 не працює у кафе Бласт» за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно вимог ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою не винуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Європейський суду з прав людини у рішенні від 20.09.2016 року у справі «Karelin v.Russia» заява №926/08 зазначив, що за умови наявності певної неточності чи суперечностей у фабулі адміністративного правопорушення, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.
Пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП визначено, що провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, враховуючи те, що ОСОБА_1 не здійснює господарську діяльність у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_3 та не працює у зазначеному кафе адміністратором, приходжу до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю через відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44-3, 247, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, закрити на підставі п.1. ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: А.Б. Алєксєєнко