ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.05.2021Справа № 910/4282/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н. І., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін господарську справу За позовом Фізичної особи-підприємця Мужилко Юрія Олексійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (Столичне шосе, буд. 103, корпус 1, поверх 9, м. Київ, 03026, код ЄДРПОУ 31316718) про стягнення 35 456,00 грн
Фізична особа-підприємець Мужилко Юрій Олексійович (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (далі - відповідач) про стягнення 35 456,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем відповідно до накладної №20450326909266 за допомогою сервісу поштових відправлень відповідача було здійснено відправку двох радіаторів "Charleston 3060" (22 секції) та "Charleston 3060" (26 секцій), однак при отриманні відправлення отримувачем було зафіксовано пошкодження товару, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягають стягненню збитки на загальну суму35456, 00 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2021 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначити строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання. У зв'язку з тим, що суддя Господарського суду міста Києва Ягічева Н.І. перебувала у відпустці, розгляд справи здійснюється після виходу судді з відпустки. Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України. розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до повідомлень про вручення поштових відправлень, ухвала суду від 22.03.2021 отримана позивачем та відповідачем - 30.03. 2021.
14.04.2021 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) представником відповідача подано відзив на позовну заяву, якому проти задоволення позовних вимог заперечує з огляду на те, що доводи позивача є безпідставними та незаконними. Відповідач зазначив, що дійсно за згідно з експрес-накладної № 20450326909266, позивач з відділення № 38 у м. Київ, передав вантаж - радіатори «Charleston 3060» для перевезення до відділення № 1 в м. Харків, одержувачу ОСОБА_1 . Однак, за доводами відповідача вищевказана експрес-накладна була створена в Бізнес-кабінеті позивача, тобто вказане відправлення позивач створив самостійно без участі працівників ТОВ «Нова пошта». Також, відповідач наголошує на тому, що при створенні експрес-накаладної, позивач додав додаткову інформацію: «Аренда Flat-бокса 140x170x35 «крихке», однак послуги «Пакування» замовлено не було, що свідчить про відсутність відмітки в експрес-накладній про додаткові послуги. У зв'язку з чим, відповідач не погоджується із вимогами позивача щодо відшкодування повної оголошеної вартості пошкодженого вантажу та зазначає, що вказана сума не відповідає оголошеній вартості вантажу, так як позивач не довів у позовних вимогах про заявлений розмір збитків, завданих відповідачем, внаслідок порушення зобов'язання. На підставі викладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
30.04.2021 року через канцелярію суду представник позивача надав відповідь на відзив, в яких позивач надав заперечення щодо викладених у відзиві на позов пояснень, підтримав позов та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
13.05.2021 року через канцелярію суду представником позивача подано заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач спростовує твердження позивача з приводу спричинення збитків, внаслідок пошкодження товару при транспортуванні відправлення, згідно з експрес-накладною №20450326909266. Відповідач зазначає, що вина відповідача у пошкодженні вантажу не встановлена, оскільки пакування не відповідало належним стандартам пакування даної категорії вантажу, зазначеної у Додатку А Правил пакування відправлень. Тому, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків на загальну суму у розмірі 35 456 ,00 грн. є необгрунтованою, оскільки не підтверджена жодними належними та допустимими доказами. Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило
Таким чином, суд, враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Частиною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що якщо до розгляду справи у порядку спрощеного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
29.12.2020 року згідно із самостійно сформованою експрес-накладної № 20450326909266, Фізична особа- підприємець Мужилко Юрій Олексійович, за допомогою сервісу поштових відправлень здійснив відправлення вантажу - радіаторів "Charleston 3060" (22 секції) та "Charleston 3060" (26 секцій), фактичною вагою 69 кг, об'ємною вагою 52,65 кг та оголошеною вартістю 35000,00 гри з відділення Нової пошти № 38, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 17 ж. до відділення № 1 в м. Харків. Одержувач ОСОБА_1 .
Вартість відправлення склала 456,00 грн. (175,00 грн. - комісія від оголошеної вартості та 280,50 грн. - доставка вантажів по Україні), яку позивачем було сплачено після передачі відправлення відповідачу.
При складанні експрес-накладної, Відправник (позивач) передавши вантаж для перевезення, погодився з умовами Публічного договору (публічна оферта) про надання послуг з організації перевезення відправлень, оприлюдненого у вільному доступі, шляхом розміщення на офіційному сайті http://novaposhta.ua. Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ч. З ст. 909 ЦК України: Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Отже, наявність експрес-накладної свідчить про укладення між позивачем та відповідачем договору перевезення вантажу.
Згідно з пунктом 3.4. Публічного договору, шляхом передачі Замовником відправлення Експедитору для надання послуг, передбачених Договором, Замовник підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з положеннями Договору, Умовами надання послуг, чинними на момент передачі відправлення для транспортування, та зобов'язується їх виконувати незалежно від наявності/відсутності в експрес-накладній підпису Відправника.
З матеріалів справи вбачається, що згідно експрес-накладної № 20450326909266 позивач з відділення №38, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 17 ж передав для перевезення самостійно запакований та підготовлений вантаж: кількістю 2-х місць, фактичною вагою 69 кг, об'ємною вагою 52, 65 кг, оголошеною вартістю 35000,00 гри для перевезення до відділення № 1 за адресою в м. Харків, вул.. Польова, буд. 67, одержувачу ОСОБА_1 16 кг, Опис відправлення визначено відправником: радіатор та у додатковій інформації про відправлення зазначено : оренда Flat-бокса 140х170х35 КРИХКЕ!!! Вказане підтверджується наявною в матеріалах справи копією експрес-накладної №20450326909266 від 29.12.2020.
30.12.2020 по прибутті вантажу у пункт призначення одержувачем було встановлено пошкодження зовнішньої упаковки (прим'ята, розірвана), у зв'язку з чим останній відмовився від прийняття відправлення, про що складено акт приймання-передачі б/н від 30.12.2020 р.
Для врегулювання спору в досудовому порядку, позивачем від 04.01.2021 р. позивачем направлено на юридичну адресу відповідача претензію про відшкодування вартості пошкодженого вантажу (відправлення) на загальну суму в розмірі 35 000 грн та відшкодування вартості перевезення на суму 456, 00 грн.
14.01.2021 року відповідачем було надано відповідь на претензію, в якій відповідач вказав, що згідно із результатами службового розслідування, вина перевізника у пошкодженні вантажу не була встановлена, оскільки пакування не відповідає стандартам пакування відповідної категорії вантажу.
Спір у справі виник у зв'язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання із збереження відправлення направленого на підставі експрес-накладної №20450326909266, у зв'язку з чим позивач заявляє вимогу про відшкодування йому вартості втраченого відправлення у розмірі 35 456, 00 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.
Правовідносини, що виникли між сторонами підпадають під правове регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України.
Вищевказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
За приписами п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
У відповідності до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Частинами 1, 2 ст. 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
З матеріалів справи встановлено, що у експрес-накладній № 20450326909266 позивач у відповідних графах зазначив наступну інформацію: кількість місць - 2; фактична вага вантажу - 69 кг; об'ємна вага - 52, 65 кг; оголошена вартість - 35000,00 грн. Опис відправлення визначено відправником: радіатор та у додатковій інформації про відправлення зазначено : оренда Flat-бокса 140х170х35 КРИХКЕ!!!
При цьому, графу «додаткові послуги» позивач залишив незаповненою.
Відповідно до п. 4.3.2. Публічного договору, відправник зобов'язаний чітко та правильно заповнити експрес-накладну, тобто повинен вказати повну інформацію про відправлення. Однак, Відправник (Позивач) в створеній ним самостійно експрес-накладній під описом відправлення вказав «Радіатор», без будь-якої додаткової інформації про виробника чи модель товару. Відправник зобов'язаний повідомити Експедитору інформацію про вміст відправлення, наданого для організації перевезення відправлення, на підставі відповідної експрес-накладної.
Пунктом 136 Статуту автомобільного транспорту УРСР (чинного на даний час) передбачено, що автотранспортне підприємство, або організація відшкодовують збитки, заподіяні при перевезенні вантажів у таких розмірах: в) за втрату вантажу, зданого до перевезення з оголошеною цінністю, - в розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона нижча його справжньої вартості.
Таким чином, основними умовами для визначення розміру майнової відповідальності перевізника є:
- встановлення факту передачі для перевезення індивідуально визначеного вантажу;
- визначення за наданими доказами розміру фактичної вартості вантажу.
Пунктом 11.8. Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, визначено, що у випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж.
Зважаючи на викладене, позивач не виконав власний обов'язок як відправник надати перевізнику конкретизований опис вантажу.
Отже вказана експрес-накладна за якою прийнятий вантаж до перевезення, не містить ознак товарно-транспортної накладної, яка є обов'язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом, відповідно до Закону України "Про автомобільний транспорт" та Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.19997 № 363, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568.
Вказані пункти договору вказують на те, що Відправник був зобов'язаний внести до експрес-накладної №20450326909266 достовірну інформацію про відправлення у т.ч. його повний опис та оголошену вартість.
Разом з тим, вказана Позивачем в експрес-накладній № 20450326909266 інформація про вантаж не дозволяє ідентифікувати індивідуальні характеристики вантажу, прийнятого Відповідачем до перевезення. Жодних документів, які б ідентифікували вантаж : радіатор "Charleston 3060" (22 секції) та радіатор"Charleston 3060" (26 секцій) позивачем до експрес-накладної № 20450326909266 не додано. А тому, доводи позивача на те, що відповідач мав ідентифікувати вантаж за заводською коробкою є недоведеними та необґрунтованими належними доказами.
Посилання позивача на Видаткову накладну № 1367 від 28.12.2020 та Рахунок на оплату по замовленню № 1 від 01.01.2021 є неналежними доказами встановлення вартості, оскільки постачальником замовлення є ФОП Марченко О.О., а не ФОП Мужилко Ю.О. (Позивач).
Щодо доводів позивача про пошкодження вантажу під час перевезення з вини відповідача, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається та позивачем не заперечується, що ФОП Мужилко Ю.О. здійснив відправку з відділення Нової пошти № 38 (м. Київ) самостійно запакованих та підготовлених двох радіаторів "Charleston 3060" (22 секції) та "Charleston 3060" (26 секцій), фактичною вагою 69 кг, об'ємною вагою 52, 65 кг, оголошеною вартістю 35000,00 грн для перевезення до відділення Нової пошти № 1 у м. Харків. Вказане підтверджується наявною в матеріалах справи копією експрес-накладної №20450326909266 від 29.12.2020.
Приписами ч. 2 ст. 917 ЦК України визначено, що відправник повинен пред'явити у встановлений строк вантаж, який підлягає перевезенню, в належній тарі та (або) упаковці; вантаж має бути також замаркований відповідно до встановлених вимог».
Відповідно до п. 4.3.4 Публічного договору, обов'язком Замовника є запакувати відправлення для його збереження під час транспортування та завантажувально-розвантажувальних робіт, а також за необхідності, скріпити фірмовою клейкою стрічкою або пломбою, щоб запобігти доступу до вмісту відправлення (п. 4.3.4 Договору)
У пункті 7.2.5. Публічного договору зазначено, що експедитор не несе відповідальності за пошкодження відправлення без упаковки або в упаковці, що не забезпечує його цілісності чи не відповідає особливостям відправлення.
Експедитор не зобов'язаний здійснювати перевірку вмісту відправлення та відповідності упаковки особливостям відправлення, вимогам чинного законодавства та державним стандартам (п. 7.2.13 Договору)
Пунктом 7.3.3. Публічного договору передбачено, що Замовник відповідає за всі негативні наслідки (розбиття відправлення, поломку, деформацію та ін.) у разі використання неналежної упаковки відправлення (упаковки, що не відповідає особливостям відправлення, його вазі або встановленим стандартам, технічним умовам та вимогам до упаковки відправлення, що встановлені Умовами) та відсутності спеціального маркування.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що вина відповідача у пошкодженні вантажу позивачем не встановлена, оскільки пакування не відповідає стандартам пакування даної категорії вантажу, зазначеної у Додатку А Правил пакування відправлень.
Частиною 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Пунктом 1 статті 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з п. 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи. Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фізичної особи - підрпиємця до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" щодо стягнення 35 456,00 грн. є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні позову відмовити повністю
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 15.06.2021
Суддя Н.І. Ягічева