ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.06.2021Справа № 910/2567/21
Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Бондаренко-Легких Г.П., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/2567/21
За позовом Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв'язок" (вул. Солом'янська, буд. 3, м. Київ 110, 03110; ідентифікаційний код 01168185)
До Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБН Компані Україна" (вул. Солом'янська, буд. 3, оф. 705, м. Київ 110, 03110; ідентифікаційний код 40470217)
про стягнення 60 584,68 грн
Без виклику представників сторін.
Приватне акціонерне товариство "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв'язок" (далі за текстом - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБН Компані Україна" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 60 584,68 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором оренди N 17-641 від 01.05.2017 в частині сплати орендної плати за період з травня 2019 року до березня 2020 року та комунальних платежів за період з квітня 2019 року до березня 2020 року. З огляду на зазначені обставини (підстави) позивач просить суд стягнути з відповідача 60 584,68 грн. з яких: 41 580, 77 грн основна заборгованість по орендній платі, 10 341, 92 грн основна заборгованість по комунальним платежам, 6 576, 62 грн пені, 2 085, 37 грн 3 % річних. Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору та на правничу допомогу.
Суд залишив позовну заяву без руху, надав позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків з моменту отримання ухвали.
11.03.2021 від позивача поштою надійшла заява про усунення недоліків поданої позовної заяви № 91/04 від 09.03.2021, позивачем усунуто недоліки, визначені ухвалою від 24.02.2021 про залишення позовної заяви без руху.
25.03.2021 Суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи № 910/2567/21 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Сторони правом на подання відзиву, відповіді на відзив у строк, встановлений судом не скористалися. На час прийняття рішення від сторін жодних пояснень, заперечень не надходило.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
I. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).
01.05.2017 між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем був укладений договір № 17-641 оренди (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська 3, загальною площею 37,80 кв.м., які перебувають у власності ПрАТ "Діпрозв'язок".
Відповідно до п. 2.1. договору, вступ орендаря у строкове користування майном настає одночасно із підписанням сторонами акта приймання-передачі (набуття) орендованого майна, вказаного у п. 1.1. договору.
Пунктом 2.6. договору передбачено, що майно, передане орендарю, повертається орендодавцеві не пізніше 30 квітня 2018 року включно (якщо не досягнуто згоди про його продовження або в разі його дострокового припинення) за актом приймання-передачі (повернення) орендованого майна, звіреним з актом приймання-передачі (набуття) орендованого майна, зазначеним в п. 2.1. цього договору, в належному стані. У випадку припинення (розірвання) цього договору орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі (повернення) орендованого майна включно.
Згідно п. 3.2. договору, орендар протягом п'яти банківських днів з дати підписання договору перераховує орендодавцю забезпечувальний (авансовий) платіж у розмірі орендної плати за останні 2 місяці оренди.
За умовами п. 3.4. договору, орендодавець до 25-го числа кожного місяця виставляє орендарю рахунки-фактури, за оренду майна у наступному місяці, згідно яких останній здійснює авансові платежі протягом 10 (десяти) банківських днів.
Згідно з п. 3.5. договору, орендар зобов'язаний самостійно забирати рахунки-фактури, зазначені в п. 3.4. цього договору за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська 3. За відсутності доказів або обставин, що доводять зворотне, орендар вважається таким, що своєчасно отримав обумовлені п. 3.4. цього договору рахунки за відповідні місяці.
В п. 3.6. договору визначено, що рахунки-фактури на комунальні послуги, експлуатаційні витрати та компенсацію земельного податку і компенсацію податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виставляються орендодавцем. Орендар перераховує орендодавцю кошти за відповідними рахунками-фактурами до 15-го числа наступного розрахункового місяця. За відсутності доказів або обставин, що доводять зворотне, орендар вважається таким, що своєчасно отримав обумовлені даним пунктом цього договору рахунки за відповідні місяці.
Орендар зобов'язаний самостійно забирати рахунки-фактури, зазначені в пункті 3.6. цього договору за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська 3 (п. 3.7. договору).
Відповідно до п. 3.8. договору, орендар зобов'язаний самостійно забирати акти надання послуг згідно цього договору за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська 3. Орендар зобов'язаний повертати орендодавцеві оформлені зі свого боку акти надання послуг протягом десяти робочих днів з моменту їх отримання.
На виконання умов договору оренди № 17-641 від 01.05.2017 орендодавець передав, а орендар прийняв у користування нежитлові приміщення будівлі загальною площею 37,80 кв.м, що підтверджується актом приймання-передачі (набуття) орендованого майна від 01.05.2017 (копія міститься в матеріалах справи).
Додатковою угодою № 1 від 01.08.2017 до договору сторони дійшли згоди про зменшення площі орендованого майна за рахунок повернення орендодавцю нежитлових приміщень будівлі, за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська 3, шляхом підписання відповідного акта приймання-передачі (повернення) орендованого майна:
6-й поверх, ліве крило, приміщення № 18, площа = 20,80 кв.м
Надвірна споруда (склад у дворі будівлі), приміщення №4, площа = 17 кв.м
Загальна площа орендованого майна, що повертається орендодавцю 37,80 кв.м.
Згідно акту приймання-передачі (повернення) орендованого майна від 31.07.2017 орендар повернув, а орендодавець після попереднього огляду прийняв нежитлові приміщення будівлі за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська 3, загальною площею 37,80 кв.м.
Пунктом 11.1. договору передбачено, що договір набирає чинності з 01.05.2017, але не пізніше моменту його підписання та скріплення печатками обома сторонами та діє до 30.04.2018 включно, а в частині розрахунків, - до повного виконання.
Договір може бути достроково розірваний за ініціативою орендодавця, якщо орендар не сплачує орендну плату понад 2 (двох) місяців підряд. (п. 11.4 договору).
Додатковою угодою № 2 від 16.04.2018 до договору сторони внесли зміни до п. 1.4 договору, виклавши його в наступній редакції «1.4. Залишкова вартість майна, переданого в оренду становить 475 439,09 грн»
Додатковою угодою № 2 від 16.04.2018 до договору сторони внесли зміни до п.п. 3.2, 3.4 договору шляхом викладення його в такій редакції:
« 3.2 орендар протягом п'яти банківських днів з дати підписання додаткової угоди перераховує орендодавцю забезпечувальний (авансовий) платіж у розмірі орендної плати за останній місяць оренди».
« 3.4. орендар до 5-го числа кожного місяця здійснює авансові платежі згідно виставлених орендодавцем рахунків-фактур за оренду майна у розрахунковому місяці».
Додатковою угодою № 2 від 16.04.2018 до договору сторони внесли зміни до п. 11.1, 11.2 договору, виклавши його в наступній редакції « 11.1 договір набирає чинності з 01.05.2018, але не пізніше моменту його підписання та скріплення печатками обома сторонами та діє до 30.04.2019 включно, а в частині розрахунків, - до повного виконання.»
На підставі додаткової угоди № 4 від 01.12.2018 до договору оренди № 17-641 від 01.05.2017 сторони дійшли згоди відповідно до пп. 11.7. - 11.9. договору, про збільшення площі орендованого майна за рахунок передачі орендарю в строкове платне користування (оренду) додаткових нежитлових приміщень будівлі за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська 3, шляхом підписання відповідного акта приймання-передачі (набуття) додаткового орендованого майна:
6-й поверх, ліве крило, приміщення № 23, S = 12,20 кв.м.
Загальна площа орендованого майна, що передається орендарю: 12,20 кв.м.
Сторони дійшли згоди про внесення змін до п. 1.1. договору шляхом викладення його в такій редакції:
"1.1. За цим договором орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська 3, загальною площею 18,90 кв.м. (надалі - "Майно"), які перебувають у власності ПрАТ "Діпрозв'язок".
6-й поверх, ліве крило, приміщення № 26, площа = 18,90 кв.м.
Загальна площа орендованого майна, що додатково передається орендарю: 12,20 кв.м.
Всього, загальна площа нежитлових приміщень, які перебувають у власності ПрАТ "Діпрозв'язок" та знаходяться за адресою м. Київ, вул. Солом'янська 3, які орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (надалі - "Майно"), становить - 31,10 кв.м.
Сторони дійшли згоди про внесення змін до п. 1.4. договору шляхом викладення його в такій редакції: "1.4. Залишкова вартість майна, переданого в оренду за цим договором, становить 782 336,28 гри. (сімсот вісімдесят дві тисячі триста тридцять шість грн. 28 коп.)".
Сторони дійшли згоди про внесення змін до п. 3.1. Договору шляхом викладення його в такій редакції: "3.1. 6-й поверх, ліве крило (18,90 кв.м.) на рівні 110,00 грн (без ПДВ) за користування 1 кв.м. орендованого майна, крім того ПДВ 20% - 22,00 грн., разом - 132,00 грн. з ПДВ. Орендна плата за користування майном складає - 2 079,00 грн. (дві тисячі сімдесят дев'ять грн. 00 коп.), крім того - ПДВ 20% -415,80 грн. (чотириста п'ятнадцять грн. 80 коп.). Розмір орендної плати (18,90кв.м.) - 2 494,80 грн. (дві тисячі чотириста дев'яносто чотири грн. 80 коп.).
6-й поверх, ліве крило (12,20 кв.м.) на рівні 130,00 грн (без ПДВ) за користування 1 кв.м. орендованого майна, крім того ПДВ 20% - 26,00 грн., разом - 156,00 грн. з ПДВ. Орендна плата за користування майном складає -1 586,00 грн. (одна тисяча п'ятсот вісімдесят шість грн. 00 коп.), крім того - ПДВ 20 % - 317,20 грн. (триста сімнадцять грн. 20 коп.). Розмір орендної плати (12,20 кв.м.) - 1 903,20 грн. (одна тисяча дев'ятсот три грн. 20 коп.).
Всього розмір орендної плати за Договором становить 4 398,00 грн. з ПДВ (чотири тисячі триста дев'яносто вісім грн. 00 коп.) за місяць."
Згідно додаткової угоди № 5 від 01.03.2019 до договору оренди № 17-641 від 01.05.2017 сторони дійшли згоди про внесення змін до п. 1.4. договору шляхом викладення його в такій редакції: "1.4. Залишкова вартість майна, переданого в оренду за цим договором, становить 475 439,09 грн. (сімсот вісімдесят дві тисячі триста тридцять шість грн. 28 коп.)".
Додатковою угодою № 6 від 25.04.2019 до договору сторони дійшли згоди про внесення змін до п.1.4., шляхом викладення його в такій редакції: « 1.4 Залишкова вартість майна, переданого в оренду за цим договором, становить 475 439,09 грн (чотириста сімдесят п'ять тисяч чотириста тридцять дев'ять грн 09 коп).
Сторони дійшли згоди про внесення змін до п.3.1.; 3.4. договору шляхом викладення його в такій редакції: «Сторони узгодили розмір орендної плати за Договором на рівні 166,67 грн (без ПДВ) за користування 1 кв.м. орендованого майна, крім того ПДВ 20% - 33,33 грн., разом - 200,00 грн, з ПДВ. Орендна плата за користування майном складає 3 150,06 грн. (три тисячі сто п'ятдесят грн. 06 коп.), крім того - ПДВ 20 % - 630,01 грн. (шістсот тридцять грн. 01 коп.), всього розмір орендної плати за Договором становить 3 780,07 грн. (три тисячі сімсот вісімдесят грн. 07 коп.) з ПДВ за місяць. "
« 3.4 Орендар до 5-го числа кожного місяця здійснює авансові платежі згідно виставлених Орендодавцем рахунків-фактури, за оренду Майна у розрахунковому місяці.»
Сторони дійшли згоди про внесення змін до п. 2.6. Договору шляхом викладення його в такій редакції:
«Майно, передане орендарю, повертається орендодавцеві не пізніше "31" березня 2020 року включно (якщо не досягнуто згоди про його продовження або в разі його дострокового припинення) за Актом приймання-передачі (повернення) орендованого майка, звіреним з Актом приймання-передачі (набуття) орендованого манна, зазначеним в п 2.1. цього Договору, в належному стані.
Сторони дійшли згоди про внесення змін до п. 1.1.; 11.2. договору шляхом викладення його в такій редакції:
"11.1. Цей Договір набуває чинності з "01" травня 2017 року, але не пізніше моменту його підписання та скріплення печатками обома Сторонами та діє до "31" березня 2020 року включно, а в частині розрахунків,- до повного виконання".
« 11.2 Право користування майном з боку Орендаря, згідно договору припиняється 01.04.2020».
На виконання умов договору оренди № 17-641 від 01.05.2017 орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення будівлі загальною площею 18,90 кв.м, що підтверджується актом приймання-передачі (набуття) орендованого майна від 01.03.2019 року (копія міститься в матеріалах справи), проте відповідач здійснював оплату частково, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за несплату орендних та комунальних платежів в загальному розмірі 51 922,79 грн.
Позивач вказав, що направляв відповідачу претензію № 1/2020 від 24.09.2020 щодо сплати боргу за спірним договором, в якій зазначив, що станом на 01.09.2020 за відповідачем рахується заборгованість зі сплати орендних та комунальних платежів на загальну суму 51 922,79 грн, на підставі чого позивач просив відповідача направити позивачу відповідь на дану претензію та акт звірки взаєморозрахунків у триденний строк з дня її отримання.
Докази відправлення спірної претензії наявні в матеріалах справи та підтверджуються переліком відправлених і рекомендованих листів через поштове відділення Київ - 110 та фіскальним чеком від 25.09.2020.
Як стверджує позивач та не заперечує відповідач орендодавець посилається на несвоєчасну сплату орендарем орендних платежів за період з травня 2019 по березень 2020 та комунальних платежів за період з квітня 2019 по березень 2020 за договором оренди № 17-641 від 01.05.2017, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 51 922,69 грн., яка складається з: заборгованості з орендної плати - 41 580,77 грн. та заборгованості з комунальних послуг - 10 341,92 грн.
II. Предмет позову.
Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача 51 922,69 грн основної заборгованості по орендних та комунальних платежах з травня 2019 по березень 2020 та з квітня 2019 по березень 2020 відповідно та пеню у розмірі 6576,62 грн., 3% річних у розмірі 2085,37 грн.
III. Доводи позивача у справі.
Так, згідно з доводами позивача викладеними в позовній заяві:
1. відповідач прийняв у позивача в строкове платне користування нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська, 3 загальною площею18,90 кв.м.
2. сторони узгодили розмір орендної плати у договорі та додаткових угодах до договору, зокрема, додатковою угодою № 6 від 25.04.2019 встановлено, що розмір орендної плати становить 3 780,07 грн за 1 кв.м.
3. позивач вчасно і в повному обсязі виконував свої зобов'язання за договором, жодних зауважень чи претензій щодо належності виконання умов договору позивачем від відповідача не надходило.
4.відповідач орендував нежитлові приміщення у позивача та здійснював часткові оплати, проте у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за період з травня 2019 по березень 2020 за несплату орендної плати в розмірі 41 580,77 грн та з квітня 2019 по березень 2020 за несплату комунальних платежів в розмірі 10 341,92 грн.
5.претензією № 1/2020 від 24.09.2020 позивач просив відповідача погасити заборгованість по орендним та комунальним платежам, однак відповіді на претензію так і не отримав.
6. відповідач, всупереч умовам п. 3.4 додаткової угоди № 6 від 25.04.2019 до договору, не здійснював авансові платежі до 5-го числа кожного місяця, зобов'язаний погасити заборгованість по орендним та комунальним платежам в загальному розмірі 51 922,69 грн, а також, заявлені пеню в розмірі 5 358,08 грн за несплату орендних платежів та пеню за несплату комунальних та експлуатаційних платежів в розмірі 1205,80 грн та 3% річних за несплату орендної плати в розмірі 1691,46 грн, 3% річних за несплату комунальних та експлуатаційних платежів в розмірі 389,88 грн.
IV. Заперечення відповідача у справі.
Відповідач проти доводів позивача та задоволення позовних вимог не заперечував, відзив на позовну заяву не подав, правами, передбаченими ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.
V. Оцінка судом доказів та висновки суду.
Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності та/або відсутності у відповідача обов'язку здійснити оплату орендних з травня 2019 по березень 2020 та комунальних платежів за період з квітня 2019 по березень 2020 за договором оренди № 17-641 від 01.05.2017, на загальну суму 51 922,69 грн., яка складається з: заборгованості з орендної плати - 41 580,77 грн. та заборгованості з комунальних послуг - 10 341,92 грн.
Отже, на переконання суду, для вирішення справи по суті суду необхідно надати відповіді на наступні питання, що мають значення для вирішення спору:
- чи наявна заборгованість відповідача перед позивачем за несплату орендних та комунальних платежів за договором оренди № 17-641 від 01.05.2017;
- чи мало місце порушення відповідачем строків оплати орендних та комунальних платежів, що також є підставою для нарахування штрафних санкцій (пені та 3% річних), у разі встановлення такого факту.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Укладений між сторонами договір є договором оренди, а відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України), ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) є обов'язковим для виконання сторонами.
Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Матеріалами справи підтверджено, що починаючи з 01.05.2017 відповідач користувався обумовленими договором нежитловими приміщеннями загальною площею 37,80 кв. м, (в подальшому, з урахуванням внесених змін додатковими угодами 18,90 кв.м), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська 3.
За розрахунком позивача за період з травня 2019 по березень 2020 у відповідача виникла заборгованість зі сплати орендних платежів у сумі 41 580,77 грн., з розрахунку (3780,07 грн/1 кв.м/ * 11 міс./прострочення оплати/), а також заборгованість зі сплати комунальних послуг за період з квітня 2019 року по березень 2020 року в сумі 10 341,92 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до умов укладеного між сторонами договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська, 3, загальною площею 18,90 кв.м (з урахуванням додаткових угод), які перебувають у власності позивача. Відповідач, в свою чергу, зобов'язався на підставі п. 3.4 додаткової угоди № 6 до 5-го числа кожного місяця здійснювати авансові платежі за оренду майна, проте оплату орендних платежів здійснював частково, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість по орендним та комунальним платежам за період з травня 2019 по березень 2020 та з квітня 2019 по березень 2020 відповідно в загальному розмірі 51 922,79 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі послуг.
Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі (повернення) нежитлових приміщень, який би свідчив про те, що відповідач повернув орендоване майно позивачу, а відтак, оскільки інші докази повернення майна відповідачем позивачу в матеріалах справи відсутні, суд дійшов висновку, що станом на дату ухвалення рішення спірні нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська 3, загальною площею 18.90 кв.м продовжують перебувати у користуванні та розпорядженні відповідача, що є безперечною підставою для сплати орендних та комунальних платежів відповідачем. Доказів погашення заборгованості та/або повернення майна позивачу відповідач суду не надав.
З урахуванням наведеного, судом встановлено, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором надане йому позивачем в оренду майно не оплачував в повному обсязі, а також комунальні послуги за період з травня 2019 по березень 2020 та з квітня 2019 по березень 2020, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 41 580,77 грн та 10 341,92 грн відповідно, яку просить стягнути позивач.
Відповідачем не було в повному обсязі та вчасно здійснено оплату вартості наданих послуг, належних, допустимих, достатніх доказів протилежного в розумінні ст. 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України матеріали справи не містять.
Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що відповідачем всупереч ст. 526, 759 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України допущено порушення своїх договірних грошових зобов'язань в сумі 51 922,79 грн, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з оплати вартості наданих послуг в сумі 51922,79 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню в повністю.
Статтею 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Разом з тим, з огляду на порушення відповідачем грошового зобов'язання за договором, позивач також заявив до стягнення з відповідача 6563,88 грн пені за період прострочення з 06.05.2019 до 05.09.2020.
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В п. 8.2. договору сторони погодили, що за прострочення перерахування орендодавцю грошових коштів за будь-яким з платежів, обумовлених п.п. 3.1 - 3.10, орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За розрахунком суду, зробленого за допомогою системи ЛІГА, за загальний період прострочення з 06.05.2019 до 05.09.2020 з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за порушення сплати орендних платежів відповідно до п. 3.4 договору в розмірі 5 358,08 грн. та пеня за несплату комунальних платежів відповідно до п. 3.6 договору в розмірі 1205,80 грн., що в загальному розмірі складає 6563,88 грн.
Пунктом 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність про порушення грошових зобов'язань" господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
Згідно приписів ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно п. 1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Перевіривши за допомогою ІПС "Ліга:Закон" правильність нарахування позивачем за період з 06.05.2019 по 12.02.2021 3% річних суд встановив, що сума 3% річних за несплату орендних платежів в розмірі 1691,46 грн. та за несплату комунальних послуг в розмірі 389,88 грн визначені позивачем правильно, період нарахування визначений вірно та підлягає стягненню в загальному розмірі 2081,34 грн 3% річних.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію такого стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Отже, оскільки доводи позивача щодо того, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, не сплативши орендні платежі та комунальні послуги за період з травня 2019 по березень 2020 та з квітня 2019 по березень 2020 в загальній сумі 51 922,69 грн матеріалами справи підтверджено, відповідачем на спростування доводів позивача доказів не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в сумі 60 584,68 грн, з яких: 51 922,69 грн основний борг, 6563,88 грн пені та 2081,34 грн 3% річних.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.
Щодо витрат позивача на правничу допомогу, то позивач в позовній заяві зазначив, що орієнтовний розмір витрат на надання професійних адвокатських послуг буде складати 4000,00 грн. і позивач надасть докази понесення судових витрат протягом 5 днів після ухвалення рішення судом
Керуючись ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв'язок" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБН Компані Україна" про стягнення 60 584,68 грн задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБН Компані Україна" (вул. Солом'янська, буд. 3, оф. 705, м. Київ 110, 03110; ідентифікаційний код 40470217) на користь Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв'язок" (вул. Солом'янська, буд. 3, м. Київ 110, 03110; ідентифікаційний код 01168185) 51922,69 (п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот двадцять дві) грн 69 коп. основного боргу, 6563,88 (шість тисяч п'ятсот шістдесят три) грн 88 коп. пені, та 2081,34 (дві тисячі вісімдесят одна) грн 34 коп. 3 % річних та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г. П. Бондаренко - Легких