ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18.06.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/181/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом: Керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Калуської міської ради
до відповідача: Приватного підприємства "Сонотекс"
про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень в сумі 35417,34 грн, розірвання договору та повернення об'єкта оренди.
Встановив: Керівник Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Калуської міської ради звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства "Сонотекс" про стягнення заборгованості в сумі 35417,34 грн, з яких: 34964,03 грн - орендна плата, 453,31 грн. - пеня за неналежне виконання грошового зобов'язання за договором оренди нежитлових приміщень №688 від 09.07.2018; розірвання договору оренди та повернення, Управлінню комунальної власності Калуської міської ради, об'єкта оренди площею 48,3 кв.м, розташованого за адресою: м. Калуш, вул. Грушевського, 93.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Згідно ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 3-4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.
Поряд з цим, відповідно до частини 1, абзацу 1 частини 3 та абзацу 1 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
Аналіз положень частин 3-5 статті 53 ГПК України у взаємозв'язку зі змістом частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, що згідно ст.14 Конституції України перебуває під особливою охороною держави.
Суд встановив, що на виконання частин третьої - п'ятої статті 53 ГПК України і частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави Управлінням комунальної власності Калуської міської ради, яке протягом розумного строку не вживало заходів щодо звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень в сумі 35417,34 грн., тобто навів підставу для представництва інтересів держави та для звернення з позовом до суду.
Таким чином подання позову прокурором в інтересах держави у даній справі є обґрунтованим.
10.03.2021, Господарським судом Івано-Франківської області відкрито провадження у справі № 909/181/21; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та запропонував сторонам у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження подати заяву з відповідним обґрунтуванням своїх заперечень.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі, згідно вимог ст. 120 ГПК України, суд надіслав відповідачу рекомендованою кореспонденцією за його місцезнаходженням, яке вказане у позовній заяві і визначене у ЄДРЮОФОПГФ. Крім того, ухвала суду надсилалася на адресу засновника Приватного підприємства "Сонотекс".
Надсилання ухвали підтверджується відтиском штампу вихідної кореспонденції на її звороті та сформованими списками розсилки.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За змістом п. 116 Правил надання послуг поштового зв'язку, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення. Рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 99-2).
На адресу суду поверталися поштові відправлення із відміткою органу поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
Отже, відповідач належним чином повідомлявся про розгляд даної справи.
Крім того, за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвалу про відкриття провадження у цій справі було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач мав можливість ознайомитися з текстом цієї ухвали.
Факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, не може вважатися поважною причиною невиконання вимог згаданої ухвали, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Відповідач відзиву на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не подав.
Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція прокурора та позивача.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нежитлових приміщень які відносяться до комунальної власності територіальної громади міста Калуша № 688 від 09.07.2018 року.
Позиція відповідача.
Відповідач відзив на позов не надав, проти позову не заперечив.
Обставини справи, дослідження доказів.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у відповідності до ст. 86 ГПК України, суд встановив наступне.
Між орендодавцем - Фондом комунальної власності територіальної громади м. Калуша (28.03.2019 перейменовано на Управління комунальної власності Калуської міської ради відповідно до рішення Калуської міської ради № 2219 від 28.03.2019) та орендарем - Приватним підприємством "Сонотекс" укладено договір оренди нежитлових приміщень які відносяться до комунальної власності територіальної громади міста Калуша № 688 від 09.07.2018 року (а.с. 19-23).
Згідно умов цього договору орендодавець передає орендарю у строкове платне користування нежитлові приміщення площею 48,3 кв.м, розташовані за адресою: м. Калуш, вул. Грушеського, 93, що знаходиться на балансі КП "ЖЕО №1". Приміщення передаються в оренду для використання під офісне приміщення (пункти 1.1., 1.2. договору).
Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що вступ орендаря у користування приміщеннями настає після укладення цього договору в порядку встановленому чинним законодавством, з моменту підписання цього договору та підписання сторонами акта приймання-передачі приміщень.
Порядок розрахунків та сплати орендної плати визначений у 3 розділі договору.
Згідно пунктів 3.1, 3.2, 3.3, 3.4 договору, базовий розмір місячної орендної плати становить без ПДВ 2 528,19 грн. (3033,83 грн. з ПДВ). Розмір орендної плати, яку повинен сплатити орендар за звітний місяць, визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції. Нарахування орендної плати проводиться з дня підписання сторонами акта приймання-передачі приміщень від орендодавця до орендаря і закінчується днем, коли сторонами підписано акт приймання-передачі приміщень від орендаря до орендодавця. Орендна плата за орендовані приміщення вноситься орендарем щомісячно в термін не пізніше 25 числа поточного місяця. На суму орендної плати, яку не вніс або несвоєчасно вніс орендар нараховується пеня відповідно до п.5.2 цього договору.
Пунктом 5.2. договору сторони обумовили, що за прострочення терміну сплати орендної плати або внесення орендної плати не в повному обсязі орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення терміну сплати, розрахованої за кожен день прострочення платежу від суми заборгованості, що склалася з моменту виникнення заборгованості з першого числа місяця наступного за звітним, включаючи день сплати заборгованості.
Цей договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до 08.06.2021 (п. 6.1).
Підстави дострокового розірвання даного договору передбачені в розділі 6 договору.
Відповідно до п. 6.5 Договору - договір оренди може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням Господарського суду у разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов'язань за цим Договором та з інших підстав передбачених чинним законодавством, в тому числі: орендар не виконує умови договору (п. 6.5.2 Договору); орендар має заборгованість з орендної плати, що рівна або перевищує тримісячний розмір орендної плати за Приміщення (п. 6.5.4 Договору).
На виконання умов договору, нежитлові приміщення площею 48,3 кв.м., розташовані на першому поверсі будівлі за адресою: м. Калуш, вул. Грушеського, 93 передані орендарю 09 липня 2016 р.; даний факт підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Калуш, вул. Грушеського, 93 (а.с. 24).
Позивачем відповідно до Методики розрахунку і порядку використання орендної плати за оренду комунального майна м. Калуша затвердженої рішенням міської ради від 10.08.2006 р. № 62 "Про Методику розрахунку орендної плати та порядок надання в оренду комунального майна територіальної громади м. Калуша ", за період з 09.07.2018 по 31.01.2021, нараховано відповідачу орендну плату в сумі 100902,18 грн. та проведено списання останньої в розмірі5483,66 грн., у зв'язку з карантинними обмеженнями.
Орендар частково здійснював орендні платежі; всього ПП "Сонотекс" оплачено орендну плату в сумі 60454,49 грн., а саме: 28 вересня 2018 року - 8000,00 грн., 30 січня 2019 року - 5000,00 грн., 13 лютого 2019 року - 3000,00 грн., 27 березня 2019 року - 6202,51 грн., 16 квітня 2019 року - 5513,60 грн., 01 липня 2019 року - 8000,00 грн., 14 листопада 2019 року - 7076,57 грн., 21 грудня 2019 року - 5661,81 грн., 17 квітня 2020 року - 5000,00 грн., 10 липня 2020 року - 3500,00 грн., 16 жовтня 2020 року - 2500,00 грн.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем договірного зобов'язання щодо внесення орендної плати, станом на 01.02.2021, в останнього утворилася заборгованість з орендної плати в сумі 34964,03 грн.
За неналежне виконання грошового зобов'язання, у відповідності до пунктів 3.4, 5.2 Договору оренди, позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 435,31 грн., за період з 01.09.2020 по 01.02.2021.
Доказів оплати заявленої заборгованості суду не надано, доводи прокуратури щодо порушення зобов'язань за договором оренди відповідачем не спростовано.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення.
Предметом судового розгляду є вимога прокурора в особі позивача до відповідача про стягнення орендної плати в сумі 35417,34 грн., з яких: 34964,03 грн. - заборгованість з орендної плати, 453,31 грн. - пеня, розірвання договору оренди нежитлових приміщень та повернення об'єкта оренди.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу ст.11, 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) між сторонами у справі виникли зобов'язальні відносини, які розцінюються як орендні відносини.
Згідно приписів статей 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір оренди нежитлових приміщень які відносяться до комунальної власності територіальної громади міста Калуша № 688 від 09.07.2018 року укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України); сторонами погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього, отже дотримання положень такого Договору є обов'язковим.
До правовідносин оренди (найму) застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Правові, економічні та організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим врегульовані Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (надалі "Закон"). До 01.02.2020 Закон діяв в редакції Закону № 2269-XII від 10.04.1992 зі змінами (надалі Закон № 2269-XII). Після 01.02.2020 Закон діє в редакції Закону № 157-IX від 13.10.2019 (надалі Закон № 157-IX ).
Застосовуючи норми Закону, суд виходить з того, що згідно зі ст. 58 Конституції України слід застосовувати норми закону, які діяли в період виникнення спірних правовідносин. За загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.
З огляду на викладене Закон № 2269-XII належить застосовувати до правовідносин сторін, які мали місце до 01.02.2020, а Закон № 157-IX - після 01.02.2020.
В ч. 1 ст. 2 Закону № 2269-XII визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Аналогічно в ч. 1 ст. 2 Закон № 157-IX визначено, що орендою є речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.
Частинами 1, 3, 6 статті 283 Господарського кодексу України обумовлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об'єктом оренди можуть бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).
Згідно з частинами 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (стаття 286 Господарського кодексу України).
Принагідно обов'язок сплачувати за користуванням майном в силу статті 11 Цивільного кодексу України виникає з самого факту використання майна. Ухилення користувача від оплати за майно, що знаходиться у нього в користуванні, суперечить принципам добросовісності та справедливості встановлених статтею 3 Цивільного кодексу України.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 Цивільного кодексу України, стаття 173 Господарського кодексу України).
В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Нормою частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В договорі сторони визначили порядок розрахунків та сплати орендної плати.
Приписами статей 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не довів перед судом належного виконання взятого на себе зобов'язання обумовленого договором та законом, то вимога позивача про стягнення з відповідача орендної плати в сумі 34964,03 грн. обгрунтована та підлягає задоволенню.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України обумовлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 5.2. договору сторони обумовили, що за прострочення терміну сплати орендної плати або внесення орендної плати не в повному обсязі орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення терміну сплати, розрахованої за кожен день прострочення платежу від суми заборгованості, що склалася з моменту виникнення заборгованості з першого числа місяця наступного за звітним, включаючи день сплати заборгованості.
Враховуючи викладене та умови п. 5.2. договору, з відповідача належить стягнути 435,31 грн. пені.
В силу дії ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму в порядку встановленому ст. 188 цього кодексу.
Згідно ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Водночас орендоване майно є комунальним, тому на спірні правовідносини поширюється також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно ч. 3 ст. 26 Закону № 2269-XII, на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. В ч. 2 ст. 24 Закону № 157-IX також визначено, що договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
Відповідно до п. 6.5 Договору оренди нежитлових приміщень - договір оренди може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням Господарського суду у разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов'язань за цим Договором та з інших підстав передбачених чинним законодавством, в тому числі: орендар не виконує умови договору (п. 6.5.2 Договору); орендар має заборгованість з орендної плати, що рівна або перевищує тримісячний розмір орендної плати за Приміщення (п. 6.5.4 Договору).
Отже, в даній справі наявні підстави для розірвання договору.
Згідно приписів ч.1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
За наведених обставин та правових норм, позовні вимоги в частині розірвання договору оренди нежитлових приміщень №688 від 09.07.2018 та повернення об'єкта оренди Управлінню комунальної власності Калуської міської ради є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З огляду на вимоги частин 1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Підсумовуючи, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та їх задоволення в повному обсязі.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема судів, мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Керівник Калуської місцевої прокуратури, як судові витрати, визначив судовий збір у розмірі 6810,00 грн. (платіжне доручення № 275 від 25 лютого 2021 року).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 2, 4, 13, 53, 73, 74, 77, 86, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
задоволити позов керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Калуської міської ради до Приватного підприємства "Сонотекс" про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень в сумі 35417,34 грн, розірвання договору оренди та повернення об'єкта оренди.
Стягнути з Приватного підприємства "Сонотекс", вул. Грушевського 93, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300 (ідентифікаційний код 30260209) на користь Управління комунальної власності Калуської міської ради, вул. Підвальна, 20, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300 (ідентифікаційний код 25668684, р/р UA 208201720355109003009046258, Банк - Казначейство України (ЕАП) - заборгованість з орендної плати в сумі 34964 (тридцять чотири тисячі дев'ятсот шістдесят чотири) грн 03 коп. та 453 (чотириста п'ятдесят три) грн 31 коп. пені.
Розірвати договір оренди нежитлових приміщень які відносяться до комунальної власності територіальної громади міста Калуша № 688 від 09.07.2018 року укладений між Фондом комунальної власності територіальної громади м. Калуша (28.03.2019 перейменовано на Управління комунальної власності Калуської міської ради) та Приватним підприємством "Сонотекс".
Приватному підприємству "Сонотекс", вул. Грушевського 93, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300 (ідентифікаційний код 30260209) повернути Управлінню комунальної власності Калуської міської ради, вул. Підвальна, 20, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300 (ідентифікаційний код 25668684) нежитлові приміщення, площею 48,3 кв.м, розташовані за адресою: м. Калуш, вул. Грушевського, 93.
Стягнути з Приватного підприємства "Сонотекс", вул. Грушевського 93, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300 (ідентифікаційний код 30260209) на користь прокуратури Івано-Франківської області, вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76000, ідентифікаційний код 03530483, рахунок (IBAN) UA 668201720343120001000003924 в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172 - судовий збір в сумі 6810,00 (шість тисяч вісімсот десять) грн 00 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 18.06.2021.
Суддя Л.М. Неверовська