номер провадження справи 12/69/21
09.06.2021 Справа № 908/873/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,
За участю секретаря судового засідання Соловйової А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/873/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрветпромпостач" (07403, Київська область, м. Бровари, вул. Гельсінської групи, буд. 23 А)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Агропромислова компанія" (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 175)
про стягнення 457 154,53 грн.
за участю представників:
від позивача - Черкасов Д.О., ордер АН № 1028193 від 29.03.2021, адвокат
від відповідача - не з'явився
Згідно із ст. 222 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях 27.05.2021, 09.06.2021 здійснювалося повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу - комплексу «Акорд».
Судові засідання 27.05.2021 та 09.06.2021 проводились в режимі відеоконференції.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрветпромпостач" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 30.03.2021 до Приватного акціонерного товариства "Агропромислова компанія" про стягнення боргу в сумі 390036,80 грн., пені в сумі 38997,43 грн., трьох процентів річних в сумі 8425,92 грн., інфляційних витрат в сумі 19694,38 грн. за договором поставки № 99 від 18.09.2019, що разом складає 457154,53 грн.
Разом з тим, в пункті 2 прохальної частини позовної заяви позивач просить суд розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2021 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою суду від 06.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/873/21, присвоєно справі номер провадження 12/69/21, клопотання позивача задоволено та визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/873/21 та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, проте не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.
28.04.2021 на адресу суду відповідача у справі - Приватного акціонерного товариства "Агропромислова компанія" надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позовних вимог заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:
- 12.04.2021 АТ «Мелітопольський м'ясокомбінат», яке знаходиться за однією юридичною адресою з відповідачем, помилково отримало ухвалу суду від 06.04.2021 у справі № 908/873/21 та 23.04.2021 листом повернуло її відповідачу, таким чином, строк на подання відзиву на позовну заяву відповідачем не пропущений;
- при вивченні позовної заяви відповідачем було встановлено що підписи на наступних видаткових накладних: № 1516 від 07.08.2020, № 1601 від 25.08.2020, № 1610 від 26.08.2020, № 1676 від 03.09.2020, № 1703 від 08.09.2020, № 1752 від 14.09.2020, № 1765 від 15.09.2020, № 1764 від 15.09.2020, № 1840 від 23.09.2020, № 1895 від 01.10.2020, № 1971 від 12.10.2020, № 2096 від 02.11.2020, № 2177 від 12.11.2020, № 2395 від 15.12.2020, № 34 від 12.01.2021 та № 263 від 15.02.2021 не належать ветеринарному лікарю ПрАТ «Агропромислова компанія» ОСОБА_1 ;
- у видатковій накладній № 1765 від 15.09.2020 відсутня печатка ПрАТ «Агропромислова компанія»;
- у видатковій накладній № 1895 від 01.10.2020 відсутній підпис ветеринарного лікаря ПрАТ «Агропромислова компанія» Савченко І.Л.;
- в наступних довіреностях на отримання ТМЦ: № 1050 від 07.08.2020, № 1135 від 25.08.2020, № 1107 від 18.08.2020, № 1166 від 01.09.2020, № 1492 від 07.09.2020, № 1519 від 14.09.2020, № 1525 від 15.09.2020, № 1557 від 22.09.2020 підписи не належать ветеринарному лікарю ПрАТ «Агропромислова компанія» Савченко І.Л., директору Старобору В.В. та заступнику директора з економіки та фінансів Шевченко К.О.;
- в наступних довіреностях на отримання ТМЦ: № 1618 від 01.10.2020, № 1648 від 12.10.2020, № 1737 від 27.10.2020, № 1807 від 12.11.2020 підписи не належать ветеринарному лікарю ПрАТ «Агропромислова компанія» Савченко І.Л., директору Старобору В.В. та головному бухгалтеру Сусловій О.В.;
- в наступних довіреностях на отримання ТМЦ: № 1922 від 15.12.2020, № 1999 від 11.01.2021 та № 2078 від 09.02.2021 підписи не належать ветеринарному лікарю ПрАТ «Агропромислова компанія» Савченко І.Л.;
- в наступних довіреностях на отримання ТМЦ: № 1922 від 15.12.2020, № 1999 від 11.01.2021 та № 2078 від 09.02.2021 відсутні підписи директора Старобора В.В. та головного бухгалтера Суслової О.В.
- в акті звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2020 по 23.11.2020 підпис не належить заступнику директора з економіки та фінансів Шевченко К.О.;
- відтиск печатки на видатковій накладній № 1516 від 07.08.2020, довіреності на отримання ТМЦ № 1050 від 07.08.2020, видатковій накладній № 1601 від 25.08.2020, довіреності на отримання ТМЦ № 1135 від 25.08.2020, видатковій накладній № 1610 від 26.08.2020, довіреності на отримання ТМЦ № 1107 від 18.08.2020, видатковій накладній № 1676 від 03.09.2020, довіреності на отримання ТМЦ № 1166 від 01.09.2020, видатковій накладній № 1703 від 08.09.2020, довіреності на отримання ТМЦ № 1492 від 07.09.2020, видатковій накладній № 1752 від 14.09.2020, довіреності на отримання ТМЦ № 1519 від 14.09.2020, видатковій накладній № 1765 від 15.09.2020, довіреності на отримання ТМЦ № 1525 від 15.09.2020, видатковій накладній № 1764 від 15.09.2020, видатковій накладній № 1840 від 23.09.2020, довіреності на отримання ТМЦ № 1557 від 22.09.2020, видатковій накладній № 1895 від 01.10.2020, довіреності на отримання ТМЦ № 1618 від 01.10.2020, видатковій накладній № 1971 від 12.10.2020, довіреності на отримання ТМЦ № 1648 від 12.10.2020, видатковій накладній № 2096 від 02.11.2020, довіреності на отримання ТМЦ № 1737 від 27.10.2020, видатковій накладній № 2177 від 12.11.2020, довіреності на отримання ТМЦ № 1807 від 12.11.2020, видатковій накладній № 2395 від 15.12.2020, довіреності на отримання ТМЦ № 1922 від 15.12.2020, видатковій накладній № 34 від 12.01.2021, довіреності на отримання ТМЦ № 1999 від 11.01.2021, видатковій накладній № 263 від 15.02.2021, довіреності на отримання ТМЦ № 2078 від 09.02.2021 та в акті звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2020 по 23.11.2020 не належать ПрАТ «Агропромислова компанія»;
- звертає увагу суду на той факт, що тільки керівник ПрАТ «Агропромислова компанія» Старобор В.В. має право отримувати товар від позивача без довіреності, а також підписувати товаросупровідні документи;
- відповідно до п. 9.4. договору поставки № 99 від 18.09.2019 при відсутності заяв про розірвання (переукладання) чи зміни окремих умов договору за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення його дії, договір вважається пролонгованим на тих же умовах на наступний календарний рік;
- тобто, з наведеного вбачається, що договір діяв до 31.12.2020;
- твердження позивача, що поставки, які були 12.01.2021 та 15.02.2021 за договором є помилковим;
- позивачем на підтвердження факту поставки відповідачеві товару до суду не були надані податкові накладні;
- позивачем не доведений факт отримання товару відповідачем;
- вимоги позивача про стягнення заборгованості є безпідставними та необґрунтованими у зв'язку з невідповідністю наданих позивачем документів та викладених фактів дійсним обставинам справи. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
28.04.2021 на адресу суду відповідача надійшли наступні документи:
- заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження,
- заява про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження,
- клопотання про призначення почеркознавчої та технічної експертизи документів,
- клопотання про витребування доказів.
Заява відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження обґрунтована тим, що в процесі розгляду справи, виникли питання, вирішення яких потребує спеціальних знань, а тому необхідно призначити судову почеркознавчу та технічну експертизи документів. Крім того, зазначає, що на даний час існує розбіжність в сумі основної заборгованості, що також в свою чергу впливає на суми штрафних санкцій, а тому існує необхідність в проведенні судового засідання у загальному порядку з викликом сторін та надання відповідних доказів, документів та пояснень. Відповідач вважає, що всі ці обставини підлягають встановленню та дослідженню, а тому справа не може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження. Просить розгляд справи № 908/873/21 проводити за правилами загального позовного провадження.
Заява відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження обґрунтована тим, що 12.04.2021 АТ «Мелітопольський м'ясокомбінат», яке знаходиться за однією юридичною адресою з відповідачем, помилково отримало ухвалу суду від 06.04.2021 у справі № 908/873/21 та 23.04.2021 листом повернуло її відповідачу.
Клопотання відповідача про призначення почеркознавчої та технічної експертизи документів обґрунтоване тим, що при вивченні позовної заяви відповідачем було встановлено, що підписи на зазначених в клопотанні видаткових накладних та довіреностях на отримання ТМЦ не належать ветеринарному лікарю ПрАТ «Агропромислова компанія» Савченко І.Л., у видатковій накладній № 1765 від 15.09.2020 відсутня печатка ПрАТ «Агропромислова компанія», у видатковій накладній № 1895 від 01.10.2020 відсутній підпис ветеринарного лікаря ПрАТ «Агропромислова компанія» Савченко І.Л., в довіреностях на отримання ТМЦ підписи не належать ветеринарному лікарю ПрАТ «Агропромислова компанія» Савченко І.Л., директору Старобору В.В. та заступнику директора з економіки та фінансів Шевченко К.О., в довіреностях на отримання ТМЦ підписи не належать ветеринарному лікарю ПрАТ «Агропромислова компанія» Савченко І.Л., директору Старобору В.В. та головному бухгалтеру Сусловій О.В., в наступних довіреностях на отримання ТМЦ: № 1922 від 15.12.2020, № 1999 від 11.01.2021 та № 2078 від 09.02.2021 відсутні підписи директора Старобора В.В. та головного бухгалтера Суслової О.В., в акті звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2020 по 23.11.2020 підпис не належить заступнику директора з економіки та фінансів Шевченко К.О., відтиск печатки на видаткових накладних, довіреностях на отримання ТМЦ та в акті звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2020 по 23.11.2020 не належать ПрАТ «Агропромислова компанія». Просить призначити у справі № 908/873/21 судову почеркознавчу та технічну експертизу документів, на вирішення експертизи поставити питання, зазначені в клопотанні, проведення експертизи доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.
В клопотанні про витребування доказів відповідач просить витребувати у позивача оригінали наступних документів: видаткової накладної № 1516 від 07.08.2020, довіреності на отримання ТМЦ № 1050 від 07.08.2020, видаткової накладної № 1601 від 25.08.2020, довіреності на отримання ТМЦ № 1135 від 25.08.2020, видаткової накладної № 1610 від 26.08.2020, довіреності на отримання ТМЦ № 1107 від 18.08.2020, видаткової накладної № 1676 від 03.09.2020, довіреності на отримання ТМЦ № 1166 від 01.09.2020, видаткової накладної № 1703 від 08.09.2020, довіреності на отримання ТМЦ № 1492 від 07.09.2020, видаткової накладної № 1752 від 14.09.2020, довіреності на отримання ТМЦ № 1519 від 14.09.2020, видаткової накладної № 1765 від 15.09.2020, довіреності на отримання ТМЦ № 1525 від 15.09.2020, видаткової накладної № 1764 від 15.09.2020, видаткової накладної № 1840 від 23.09.2020, довіреності на отримання ТМЦ № 1557 від 22.09.2020, видаткової накладної № 1895 від 01.10.2020, довіреності на отримання ТМЦ № 1618 від 01.10.2020, видаткової накладної № 1971 від 12.10.2020, довіреності на отримання ТМЦ № 1648 від 12.10.2020, видаткової накладної № 2096 від 02.11.2020, довіреності на отримання ТМЦ № 1737 від 27.10.2020, видаткової накладної № 2177 від 12.11.2020, довіреності на отримання ТМЦ № 1807 від 12.11.2020, видаткової накладної № 2395 від 15.12.2020, довіреності на отримання ТМЦ № 1922 від 15.12.2020, видаткової накладної № 34 від 12.01.2021, довіреності на отримання ТМЦ № 1999 від 11.01.2021, видаткової накладної № 263 від 15.02.2021, довіреності на отримання ТМЦ № 2078 від 09.02.2021 та акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2020 по 23.11.2020. В обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначає, що при складанні відзиву на позовну заяву у нього виникли сумніви щодо існування зазначених вище документів.
Ухвалою суду від 11.05.2021 заяву відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження залишено без задоволення, ухвалено перейти до розгляду справи № 908/873/21 за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 27.05.2021 о 10:00.
12.05.2021 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначає наступне:
- відповідач у відзиві жодним чином не спростовує факт поставки товару позивачем, не надає жодного доказу, який би міг підтвердити, що поставка товару позивачем не була здійснена, відповідач лише висловлює сумніви щодо належності первинних документів, які були подані позивачем;
- неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо;
- первинні документи, які були надані позивачем, а саме: видаткові накладні, рахунки на оплату, довіреності містять усі обов'язкові реквізити: найменування підприємств, від імені яких складені документи, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, особисті підписи та печатки підприємств;
- оскільки позивачем надано належні первинні документи, які мають усі обов'язкові реквізити, а відповідачем не надано жодного доказу, який би міг підтвердити, що дані первинні документи мають певні недоліки, то можна зробити висновок, що позивач належним чином підтвердив факт поставки товару відповідачу;
- відповідач висловлює сумніви щодо підписів лише на таких первинних документах, які підтверджують факт заборгованості відповідача перед позивачем, а саме первинних документів за період з серпня 2020 року по лютий 2021 року;
- відповідач не висловлює жодного сумніву щодо підписів, які зазначені па видаткових накладних та довіреностях за попередні періоди, а саме за період з вересня 2019 року по липень 2020 року;
- первинні документи за період з січня 2020 року по липень 2020 року містить такі самі підписи, такі самі відтиски печатки відповідача, як і на первинних документах з серпня 2020 року по лютий 2021 року;
- таким чином, наявні в матеріалах докази в сукупності підтверджують факт поставки товару позивачем за період з серпня 2020 року по лютий 2021 року, а також спростовують доводи відповідача щодо невідповідності підписів;
- факт підтвердження поставки товару позивачем також підтверджується копією виписки по рахунку НОМЕР_1 за період з 01.04.2021 по 01.04.2021;
- однак, по даній виписці вбачається, що відповідач сплачує за поставлений товар по рахунку № 2185 від 15.12.2020, що відповідає видатковій накладній № 2395 від 15.12.2020, і тим самим підтверджує факт поставки товару по видатковій накладній № 2395 від 15.12.2020;
- звертає увагу суду, що всі первинні документи, акт звірки взаєморозрахунків, договір поставки № 99 від 18.09.2019 засвідчені печаткою відповідача, відтиск печатки на вищезазначених документах співпадає з відтиском печатки, яка проставлена на відзиві та заявах з процесуальних питань, які подавались відповідачем в даній справі;
- відповідачем не надано доказів наявності обставин того, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа;
- при цьому, відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, видаткових накладних тощо;
- відтиск печатки на видаткових накладних та довіреностях на отримання ТМЦ належить ПрАТ «Агропромислова компанія» і жодним чином не спростовується доводами відповідача, які ним були викладені в відзиві на позовну заяву;
- отже, первинні документи, які були подані позивачем належним чином підтверджують факт здійснення господарських операцій;
- оскільки податкова накладна не може бути єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним, а позивачем було надано достатню кількість належних доказів, які підтверджують факт постачання товару позивачем відповідачу, то доводи відповідача є безпідставними з а необґрунтованими;
- призначення почеркознавчої та технічної експертизи є недоцільним і може стати наслідком безпідставного збільшення строку розгляду справи, з таких підстав: позивачем було надано достатню кількість належних доказів, відповідач в клопотанні не обґрунтував неможливість встановлення судом фактичних обставин справи при розгляді даної справи за результатами оцінки наявних у справі доказів у їх сукупності, відповідач не обґрунтував, що для всебічного розгляду та вирішення даної справи по суті потрібні спеціальні знання, оскільки у даному випадку зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у справі, відповідач не надав доказів на підтвердження втрати, викрадення печатки, або доказів, що печатки іншим незаконним шляхом вибула з володіння ПрАТ «Агропромислова компанія», що свідчить про те, що спірні видаткові накладні, довіреності містять відтиск печатки відповідача;
- доводи відповідача щодо невизнання ним факту реальності здійснення господарських операцій спростовується самим же відповідачем;
- при цьому суд має всі можливості встановити факти, які підпадають під предмет доказування в даній справі на основі всієї сукупності доказів, наданих позивачем, без проведення експертизи, зокрема на основі такого: мають місце всі первинні документи на кожен факт здійснення поставки відповідачу, які містять підписи, печатки та інші реквізити, в матеріалах справи наявні податкові накладні та квитанції про їх прийняття, які були подані за наслідками здійснення кожної поставки відповідачу, в матеріалах справи містяться виписки щодо оплати товару, який був поставлений відповідачу по аналогічному комплекту документів, в порівнянні з тим, який не визнається відповідачем, в матеріалах справи міститься виписка, яка підтверджує факт оплати відповідачем поставки, яку, нібито не визнає відповідач, в матеріалах справи взагалі відсутній хоч 1 належний та допустимий доказ, який би підтверджував позицію відповідача в даній справі;
- вважає, що причини пропущення процесуального строку є неповажними, а клопотання відповідача про поновлення процесуальних строків на подання заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження є незаконним та необґрунтованим, та подане виключно з однією метою - затягнути розгляд справи настільки, наскільки це є можливим. Просить суд відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої та технічної експертизи та клопотанні про поновлення пропущених процесуальних строків на подання заяви проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, визнати поважними причини неподання та поновити строк для подання та долучити до матеріалів справи докази. Позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.
20.05.2021 на електронну адресу суду від позивача із електронним цифровим підписом надійшло клопотання про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, в якому останній просить надати можливість його представнику прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використаннями власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 20.05.2021 задоволено клопотання позивача про участь у судовому засіданні у справі № 908/873/21 в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів.
25.05.2021 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання, в якому останній зазначає, що адвокат Кальченко Андрій Володимирович, як представник відповідача, 27.05.2021 буде приймати участь в іншому судовому засіданні в Мелітопольському міськрайонному суді Запорізької області по справі № 320/5496/18. Відтак просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату та визнати поважною причину своєї неявки.
Ухвалою суду від 27.05.2021 відкладений розгляд справи на 09.06.2021 о 16:00.
03.06.2021 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання, в якому останній, посилаючись на перебування в період з 08.06.2021 по 22.06.2021 у щорічній відпустці, просить провести судове засідання, призначене на 09.06.2021, без його участі.
04.06.2021 на електронну адресу суду від позивача із електронним цифровим підписом надійшло клопотання в порядку приписів ст. 197 ГПК України, в якому останній просить надати представнику позивача можливість прийняти участь в судовому засіданні 09.06.2021 в даній справі та у всіх інших судових засіданнях в даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 04.06.2021 вказане клопотання позивача задоволено.
07.06.2021 на адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких останній зазначає наступне:
- 02.04.2021 позивачем було здійснено поставку відповідачу на суму 11965,50 гривень, відповідач досі не повернув підписаний екземпляр видаткової накладної, а тому можемо надати видаткову накладну, яка підписана тільки позивачем;
- у зв'язку із здійсненням даної поставки позивачем було виставлено рахунок на оплату № 613 від 01.04.2021;
- відповідач вирішив оплатити рахунок № 2185 від 15.12.2020 на суму 6085,80 гривень, який був виставлений позивачем по факту здійснення поставки по видатковій накладній № 2395 від 15.12.2020 на таку ж суму;
- таким чином, зазначивши в призначенні платежу, що платіж здійснюється зг. рах № 2185 від 15.12.2020, № 613 від 01.04.2021, позивач сплатив 6085,80 гривень по рахунку № 2185 від 15.12.2020 та 5 914,20 гривень по рахунку № 613 від 01.04.2021;
- посилання відповідача, що видаткові накладні за період з серпня 2020 по березень 2021 року, підписані не уповноваженими особами, а печатка була проставлена не відповідачем, є необґрунтовані, оскільки відповідач сплатив 01.04.2021 року по рахунку № 2185 від 15.12.2020 на суму 8190,00 гривень, який був виставлений позивачем по факту здійснення поставки по видатковій накладній № 2177 від 11.12.2020 року;
- тобто відповідач сплатив самостійно кошти за поставку товару по видатковій накладній, яка не була (згідно позиції відповідача) підписана представником відповідача;
- позивач об'єктивно не міг подати документи щодо поставки та оплати 01.04.2021 року, оскільки на момент подання позову дані обставини ще не відбулися. Просить визнати поважними причини неподання, встановити додатковий строк для подання та долучити такі документи: копію рахунку на оплату № 613 від 01.04.21р., копію видаткової накладної № 597 від. 02.04.21 р., копію рахунку на оплату № 2185 від 15.12.20 р.
В судове засідання 09.06.2021 з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні, проти задоволення клопотань відповідача про призначення експертизи та про витребування доказів заперечив.
Представник відповідача в судове засідання 09.06.2021 не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Неприбуття у судове засідання 09.06.2021 представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи та про витребування доказів суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Відповідно до статті 1 Закону “Про судову експертизу” № 4038-ХІІ від 25.02.1994 судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Частиною 1 ст. 99 ГПК України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
При цьому згідно із п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики призначення судової експертизи” № 4 від 23.03.2012 року судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Разом з тим умовами п. 5 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України встановлено, що питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
З наданих відповідачем документів до справи вбачається, що останній висловлює сумніви щодо підписів та відтиску печатки від імені Покупця на первинних документах, за якими повивач просить стягнути заборгованість в даній справі, а саме первинних документів, складених за період з серпня 2020 року по лютий 2021 року.
Позивач надав до матеріалів справи видаткові накладні на підтвердження факту поставки товару відповідачу, оформлені за період з вересня 2019 по лютий 2021.
При цьому у видаткових накладних, оформлених за період з січня 2020 року по липень 2020 року, містяться такі самі підписи особи, яка отримала продукцію від імені Покупця, як і в видаткових накладних, оформлених за період з серпня 2020 по лютий 2021.
Наявна у справі виписка банку по рахунку позивача за період за період з 04.10.2019 по 29.03.2021 свідчить про те, що відповідач здійснював оплати за продукцію, поставлену до спірного в даній справі періоду на підставі вищевказаних накладних за період з вересня 2019 по лютий 2021.
Отже, будь-яких заперечень стосовно підписів та відтиску печатки від імені Покупця про отримання товару на видаткових накладних за вказаний період за період з вересня 2019 по лютий 2021 відповідач не висловлював та сплачував відповідачу грошові кошти на підставі таких накладних.
Враховуючи те, що підписи особи, яка отримала продукцію від імені Покупця, та відтиски печатки Покупця на видаткових накладних за спірний період співпадають з підписами особи, яка отримала продукцію від імені Покупця, та відтисками печатки за попередній період, в тому числі наявність у справі доказів здійснення відповідачем часткових оплат боргу за спірний період, суд дійшов висновку про недоцільність призначення в даній справі судової почеркознавчої та технічної експертизи та не вбачає підстав для витребування від позивача оригіналів документів.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, враховуючи позицію представника позивача, суд встановив.
Позов мотивовано тим, що 18.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрветпромпостач", далі Постачальник, та Приватним акціонерним товариством "Агропромислова компанія", далі Покупець, був укладений договір поставки № 99, далі Договір, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та своєчасно оплатити товар, далі - Продукція.
Згідно із п. 1.2. - 1.4. Договору у зв'язку з неможливістю наперед визначити кількість та асортимент Продукції, сторони домовились про те, що ціна, асортимент та кількість (об'єм) кожної партії Продукції вказуються в рахунках, видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього Договору. Доказом факту поставки Продукції є оформлені належним чином видаткові документи (видаткові накладні та/або товарно-транспортні накладні, довіреність). Покупець відправляє факсимільним/електронним зв'язком або в телефонному режимі замовлення з обов'язковим зазначенням асортименту, кількості Продукції, та бажаного строку поставки. Підтвердженням прийняття Постачальником до виконання замовлення Покупця є повідомлення про це Покупця засобами електронного/факсимільного зв'язку або в телефонному режимі та направлення Покупцю рахунку-фактури на оплату засобами електронного/факсимільного зв'язку. Погодженням Покупця в такому випадку є оплата рахунку-фактуру, при цьому Покупець зобов'язаний вказувати в призначенні платежу реквізити рахунку-фактури та реквізити договору.
Умовами п. 2.1. - 2.3., 2.5., 2.6. Договору сторони визначили, що Постачальник здійснює відпуск продукції Покупцю окремими партіями на підставі заявок Покупця відповідно до умов даного Договору. Право власності на Продукцію та ризик випадкового знищення або пошкодження Продукції переходить до Покупця з моменту підписання Сторонами видаткової (их) накладної (них). Доказом передачі Продукції у власність Покупця є видаткова (ві) накладна (ні), оформлена (ні) належним чином та довіреність на отримання продукції. Передача Продукції здійснюється на складі Постачальника (згідно ІНКОТЕРМС-2010, ЕХW Франко-завод (Київська область, м. Бровари, вул. Будьонного, 23-А) або за погодженням Сторін на складі Покупця або третьої особи. Продукція вважається переданою Постачальником та прийнятою Покупцем за кількістю - з моменту підписання Сторонами видаткової (их) накладної (них), за якістю - відповідно до сертифікатів якості, наданих Постачальником.
Відповідно до п. 5.1. - 5.6. Договору сторони дійшли згоди про те, що кожна окрема партія Продукції відвантажується за цінами, вказаними в рахунках-фактурах стосовно кожної окремої партії Продукції, який є невід'ємною частиною цього Договору. Ціни, які зазначаються в кожній окремій рахунку-фактурі є фіксованими і не можуть бути змінені в односторонньому порядку. Загальна сума договору та ціна товару, який поставляється на протязі дії даного Договору, визначається по видатковим накладним. Датою поставки Продукції є дата підписання Сторонами видаткової (их) накладної (их). Ціна даного Договору визначається по видатковій (их) накладній (их), яка є сукупною вартістю Продукції з наростаючим підсумком переданої Постачальником у власність Покупця. Оплата за поставлений Товар здійснюється протягом 20 (двадцяти) банківських днів з моменту поставки Товару.
Згідно із п. 9.2. - 9.4. Договору закінчення, розірвання, а також призупинення дії цього Договору не звільняє Покупця від зобов'язань по оплаті отриманої Продукції. Цей Договір вступає в силу з моменту підписання його Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до “31” грудня 2019 року, а в частині невиконаних зобов'язань Сторін - до моменту їх повного виконання. При відсутності заяв про розірвання (переукладення) чи зміни окремих умов Договору за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення його дії, Договір вважається пролонгованим на тих же умовах на наступний календарний рік.
Заяви сторін про розірвання (переукладення) чи зміни окремих умов Договору в матеріалах справи відсутні, відтак в силу умов п. 9.4. Договору даний договір є чинним станом на дату розгляду судом даної справи.
Позивач в позові вказує, що відповідач порушує взяті на себе обов'язки щодо оплати за поставлену продукцію, а саме відповідачем не була оплачена продукція, яка йому поставлена позивачем за період з серпня 2020 року по лютий 2021 року, також відповідачем неодноразово були порушені строки оплати поставленої продукції. Зазначає, що факт неповної оплати відповідачем та порушення строків оплати продукції підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 з 04.10.2019 до 29.03.2021. При цьому позивач звертає увагу на те, що з відповідачем був підписаний акт звірки взаєморозрахунків станом за період: 01.01.2020-23.11.2020, підписанням якого відповідач підтвердив наявність перед позивачем станом на 23.11.2020 заборгованості на суму 398918,00 грн. Вказує, що після підписання даного акту (після 23.11.2020) позивачем було поставлено продукцію відповідачу на загальну суму 30156,30 грн., а відповідачем було оплачено за попередню продукцію 39037,50 грн. Позивач зазначає, що станом на момент подання позову загальна сума заборгованості відповідача складає 390036,80 грн.
Оскільки відбулося несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, позивач намагається стягнути з відповідача пеню за загальний період з 30.03.2020 по 30.03.2021 в сумі 38997,43 грн. на підставі п. 6.2. Договору. Так вказаним пунктом договору передбачено, що у випадку порушення Покупцем термінів оплати, обумовлених у Договорі, Покупець сплачує Постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежів по оплаті продукції за кожний день прострочення до моменту повної оплати.
З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, в зв'язку з чим намагається стягнути з нього три проценти річних за загальний період з 24.10.2019 по 30.03.2021 в сумі 8425,92 грн. та інфляційні витрати за загальний період з листопада 2019 по лютий 2021 в сумі 19694,38 грн.
Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну та суму договору, порядок приймання товару, умови поставки товару, порядок здійснення оплати, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181, 265 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 1 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам.
Матеріали справи свідчать, що позивач здійснив поставку продукції за період з 04.08.2020 по 15.02.2021 відповідачу, а відповідач прийняв продукцію на суму 412574,60 грн., що підтверджується підписаними між ними видатковими накладними.
Продукція з боку відповідача була отримана його уповноваженими представниками на підтвердження чого до матеріалів справи надані копії довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей (том 2, а.с. 102 - 135).
На оплату поставленої продукції позивачем були виписані відповідні рахунки, які містяться в матеріалах справи.
Докази у справі свідчать, що відповідач здійснив часткову оплату за поставлену в період з 04.08.2020 по 15.02.2021 продукцію на загальну суму 28623,60 грн., що підтверджується виписками банку по рахунку позивача за період з 04.10.2019 по 29.03.2021 та за 01.04.2021, а саме:
- 17.11.2020 здійснено часткову оплату в сумі 2011,00 грн. за рахунком № 1456 від 04.08.2020, який виписаний за видатковою накладною № 1479 від 04.08.2020;
- 12.02.2021 здійснено часткову оплату в сумі 3526,80 грн. за рахунком № 1456 від 04.08.2020, який виписаний за видатковою накладною № 1479 від 04.08.2020;
- 11.01.2021 здійснено часткову оплату в сумі 12000,00 грн. за рахунком № 1563 від 07.08.2020, який виписний за видатковою накладною № 1573 від 18.08.2020;
- 20.11.2020 здійснено часткову оплату в сумі 5000,00 грн. за рахунком № 2037 від 20.10.2020, який був виписаний за видатковою накладною № 2038 від 21.10.2020;
- 01.04.2021 здійснена часткова оплата в сумі 6085,80 грн. за рахунком № 2185 від 15.12.2020, який був виписаний за видатковою накладною № 2395 від 15.12.2020.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем був підписаний акт звірки взаєморозрахунків станом за період: 01.01.2020 по 23.11.2020, відповідно до якого станом на 23.11.2020 заборгованість на користь ТОВ «Укрветпромпостач» складає 398918,00 грн. (том 1, а.с. 81-82).
З урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат заборгованість за поставлену продукцію складає 383951,00 грн.
Порядок здійснення оплати за товар між сторонами узгоджено в розділі 5 Договору, а саму в пункті 5.6., відповідно до якого оплата за поставлений товар здійснюється протягом 20 (двадцяти) банківських днів з моменту поставки товару.
При цьому умовами п. 5.4. Договору сторони визначили, що датою поставки продукції є дата підписання сторонами видаткової (их) накладної (их).
Таким чином, відповідач зобов'язаний оплачувати поставлену продукцію протягом 20 (двадцяти) банківських днів з дати підписання сторонами видаткової (их) накладної (их).
Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що позивач виконав належним чином свої зобов'язання, а саме поставив продукцію відповідачу, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними.
Втім, відповідач не розрахувався в повному обсязі з позивачем у встановлений строк за поставлену згідно умов договору продукцію на суму 383951,00 грн.
В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором щодо не здійснення оплати в повному обсязі за поставлену продукцію, а також доведено порушення відповідачем строку оплати продукції, встановленого Договором, а наявність заборгованості в сумі 383951,00 грн. підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними з врахуванням здійснених відповідачем часткових оплат. Відповідач доказів сплати боргу в повному обсязі станом на день розгляду справи суду не надав.
Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрветпромпостач" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Агропромислова компанія" основного боргу підлягають задоволенню частково в сумі 383951,00 грн.
Фактичні обставини справи свідчать, що зобов'язання з оплати поставленої продукції з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором поставки нарахував відповідачу пеню за порушення строків оплати продукції на підставі п. 6.2. Договору за загальний період з 30.03.2020 по 30.03.2021 в сумі 38997,43 грн.
Умовами п. 6.2. Договору передбачено, що у випадку порушення Покупцем термінів оплати, обумовлених у Договорі, Покупець сплачує Постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежів по оплаті продукції за кожний день прострочення до моменту повної оплати.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В пункті 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено, що щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду.
З аналізу змісту пункту 6.2. Договору вбачається, що ним передбачене нарахування пені за кожний день прострочення до моменту повної оплати, тобто за період більший від встановленого нормою ч. 6 ст. 232 ГК України.
Оскільки мало місце прострочення оплати відповідачем за поставлену продукцію, а наданий позивачем розрахунок пені за загальний період з 30.03.2020 по 30.03.2021 здійснений у відповідності до умов п. 6.2. Договору, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 38997,43 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором поставки нарахував відповідачу три проценти річних за загальний період з 24.10.2019 по 30.03.2021 в сумі 8425,92 грн. та інфляційні витрати за загальний період з листопада 2019 по лютий 2021 в сумі 19694,38 грн.
Оскільки мало місце прострочення оплати відповідачем за поставлену продукцію, а надані позивачем розрахунок трьох процентів річних за загальний період з 24.10.2019 по 30.03.2021 та розрахунок інфляційних витрат за загальний період з листопада 2019 по лютий 2021 здійснені у відповідності з приписами ст. 625 ЦК України, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 8425,92 грн. та інфляційних витрат в сумі 19694,38 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно заперечень відповідача, викладених у відзиві, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідач у відзиві жодним чином не спростовує факт поставки товару позивачем, не надає будь-яких доказів, які б могли підтвердити, що поставка товару позивачем не була здійснена.
Відповідачем не надано доказів наявності обставин того, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа. При цьому, відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, видаткових накладних. Відтиск печатки на видаткових накладних та довіреностях на отримання товарно-матеріальних цінностей належить ПрАТ «Агропромислова компанія» і жодним чином не спростовується доводами відповідача, які ним були викладені в відзиві на позовну заяву.
Наявні в матеріалах справи первинні документи, в тому числі докази здійснення відповідачем часткових оплат боргу свідчать про те, що поставка продукції відповідачу відбулась.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач сплатив за подання до господарського суду позовної заяви в даній справі судовий збір в загальній сумі 6900,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1916 від 29.03.2021.
Проте за розгляд заявлених в даній справі позовних вимог позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 6857,32 грн.
Таким чином, позивачем переплачений судовий збір на суму 42,68 грн.
Суд звертає увагу позивача що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
У судовому засіданні, яке відбулося 09.06.2021, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240, 247-252 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрветпромпостач" до Приватного акціонерного товариства "Агропромислова компанія" задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Агропромислова компанія" (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 175, ідентифікаційний код 31914947) на користь:
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрветпромпостач" (07403, Київська область, м. Бровари, вул. Гельсінської групи, буд. 23 А, ідентифікаційний код 31033523) заборгованість в сумі 383951 (триста вісімдесят три тисячі дев'ятсот п'ятдесят одна) грн. 00 коп., пеню в сумі 38997 (тридцять вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 43 коп., три проценти річних в сумі 8425 (вісім тисяч чотириста двадцять п'ять) грн. 92 коп., інфляційні витрати в сумі 19694 (дев'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто чотири) грн. 38 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 6766 (шість тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 03 коп., видавши наказ.
3. У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрветпромпостач" до Приватного акціонерного товариства "Агропромислова компанія" відмовити.
Повне рішення складено - 16.06.2021 року
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.