88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а ,
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
УХвала
про залишення позовної заяви без руху
"18" червня 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/461/21
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,
розглянувши позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , м. Ужгород до Ужгородської міської ради, м. Ужгород про визнання права власності
Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відпо-відача про визнання права власності на торгівельний павільйон загальною площею 15,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (біля гуртожитку) як набуте на законних підставах вперше на новостворене майно у порядку вимог ст. ст. 15, 16, 321, 328, 392 ЦК України.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Отже, належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії позовної заяви та доданих до неї документів може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, поштова квитанція з описом вкладення тощо) та надіслання позовних матеріалів на юридичну адресу відповідача.
Згідно з п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
До позовної заяви позивачем додано опис вкладення в цінний лист, який не містить відмітки поштового відділення про перевірку опису вкладення.
Відтак, відмітка відповідальної особи поштового відділення зв'язку та штемпеля поштового відділення на описі вкладення в цінний лист відсутня, розрахунковий чек про проведення поштової операції не надано.
Таким чином, позивачем не надано належних доказів надсилання відповідачу копії поданої до суду позовної заяви з додатками.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд зазначає, що правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюються Законом України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
як зазначив позивач у клопотанні, останній просить визнати право власності на вищевказаний майновий комплекс, у зв'язку з цим ціна позову розраховувалась позивачем у сумі 3846511 грн.
Водночас, за положеннями статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як визначено пунктом 2 частини 1 статті 163 ГПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
В обгрунтування ціни позову позивачем вказується на те, що вартість майна визначена з Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, який складено станом на 25.07.2007 року. При цьому, позов про визнання права власності подано до суду 14.06.2021.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Статтею 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, який містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно з частиною 2 статті 32 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
Таким чином, визначення позивачем вартості спірного нерухомого майна на підставі Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, не відповідає вимогам чинного законодавства.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного та керуючись статтями 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Закарпатської області
1. Залишити позовну заяву ФОП ОСОБА_2 без руху.
2. Встановити ФОП ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Встановити ФОП ОСОБА_1 усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду:
- опису вкладення в цінний лист на адресу відповідача з відміткою поштового відділення зв'язку.
- докази сплати судового збору у розмірі та порядку, визначеному у відповідності до вимог чинного законодавства.
4. Роз'яснити ФОП ОСОБА_1 , що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
5. Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Ремецькі О.Ф.