вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
17.06.2021м. ДніпроСправа № 904/3223/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергохімсервіс" (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Покровська, буд. 1-ч, ідентифікаційний код 31812911)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкод" (49010, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Погребняка, буд. 25-А, ідентифікаційний код 36441824)
про стягнення 40 064,40 грн. заборгованості за поставлений товар, 988,51 грн. пені
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергохімсервіс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №б/н від 17.03.2021 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкод" заборгованості на загальну суму 41 052,91 грн., з яких:
- 40 064,40 грн. заборгованість за поставлений товар;
- 988,51 грн. пеня за загальний період з 23.12.2020 по 17.03.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором постачання №5-13/01/19 від 13.03.2019, в частині своєчасної та повної оплати за товар отриманий за наступними видатковими накладними на загальну суму 40 064,40 грн.:
- №РН-0000999 від 09.12.2020 на суму 8 892,00 грн.;
- №РН-0001021 від 16.12.2020 на суму 17 640,00 грн.;
- №РН-0001060 від 24.12.2020 на суму 13 532,40 грн.
Ухвалою суду від 26.03.2021 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом 5 днів з дня вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду докази сплати судового збору в розмірі 1 654,21 грн.
До суду 07.04.2021 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 12.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №94/3223/21, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11.05.2021 о 10:30 год.
11.05.2021 ухвалою сулу було відкладено розгляд справи на 17.06.2021 о 12:00 год.
До суду 26.05.2021 надало до суду заяву в якій зазначає про наявну в позовній заяві описку, а саме в позовній заяві позивач посилається на видаткову накладну №РН0001060 на суму 13532,40 грн. від 22.12.2020, вказана дата зазначена помилково, тоді як правильною датою накладної №РН0001060 на суму 13 532,40 грн. буде 24.12.2020.
У судові засідання представник відповідача не з'явився про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним втім відзиву на позовну заяву не надав.
Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.
У судовому засіданні 17.06.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
13 березня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергохімсервіс" (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інкод" (далі - покупець) було укладено договір №5-13/01/19 відповідно до п.1.1. продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити замовлений товар в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі.
Згідно з п. п. 2.1., 2.2. договору вартість, вид, асортимент та кількість товару визначаються у відповідних видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.
Загальна сума договору визначається сумами видаткових накладних, які є невід'ємною гостиною даного договору.
Відповідно до п. 3.1. договору поставка товару здійснюється протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту вставлення рахунку-фактури.
Покупець сплачує на користь продавця вартість товару шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця за наданими реквізитами наступним: чином - 100 % оплата вартості товару протягом 10 банківських днів від дати поставки. товару, згідно рахунку-фактури на оплату (п. 4.1. договору).
Згідно з п. 6.3. договору покупець зобов'язаний прийняти поставлений продавцем товар згідно п.5 даного договору та своєчасно оплатити товар згідно п. 4. У випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми несвоєчасно оплаченого товару за кожен день протермінування оплати.
Відповідно до п.8.1. договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2020 але в будь-якому випадку до виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору. У випадку, якщо не пізніше ніж за 10 (десять) днів до закінчення строку дії договору жодна з сторін не заявила про припинення строку дії договору, договір вважається пролонгованим до 31 грудня наступного року.
Так, на виконання умов договору позивача поставив, а відповідач прийняв товар відповідно за видатковими накладними:
- №РН-0000999 від 09.12.2020 на суму 8 892,00 грн.;
- №РН-0001021 від 16.12.2020 на суму 17 640,00 грн.;
- №РН-0001060 від 24.12.2020 на суму 13 532,40 грн.
Таким чином загальна сума поставленого товару становить 40 064,40 грн.
Разом з тим, позивачем було виставлено рахунки-фактури на оплату за вказаними видатковими накладними:
- №СФ-0001008 від 09.12.2020 на суму 8 8892,00 грн.;
- №СФ-0001038 від 16.12.2020 на суму 17 640,00 грн.;
- №СФ-0001073 від 24.12.2020 на суму 13 532,40 грн.
Однак, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати за отриманий товар не виконав, в зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 40 064,40 грн., що і стало причиною звернення позивача до суду.
Предметом доказування у даній справі є: наявність укладеного договору поставки, умови поставки, факт поставки, загальна ціна товару, строк настання оплати, докази оплати.
Відповідно до ст.6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).
За змістом ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України).
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст.174 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини першої 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
На час розгляду справи доказів погашення заборгованості у сумі 40 064,40 грн. відповідачем суду не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач свої зобов'язання за договором щодо своєчасного розрахунку за переданий йому товар не виконав, оплату в установлені в договорі строки не здійснив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 40 064,40 грн.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В порядку п. 6.2. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача суму пені за несвоєчасне виконання свої зобов'язань розміром 988,51 грн. за загальний період з 23.12.2020 по 05.03.2021.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені встановлено, що розрахунок зроблений правильно.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2 270,00 грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 185, 191, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергохімсервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкод" про стягнення 40 064,40 грн. заборгованості за поставлений товар, 988,51 грн. пені задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкод" (49010, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Погребняка, буд. 25-А, ідентифікаційний код 36441824) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергохімсервіс" (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Покровська, буд. 1-ч, ідентифікаційний код 31812911) 40 064,40 грн. заборгованості за поставлений товар, 988,51 грн. пені та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Дата складення повного судового рішення - 18.06.2021.
Суддя Е.М. Бондарєв