пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
08 червня 2021 року Справа № 903/151/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦУНАМІ», м.Рожище, Волинська область
до відповідача: Дочірнього підприємства «Телерадіокомпанія «АВЕРС» Відкритого акціонерного товариства «Корпорація» АВЕРС», м.Луцьк
про захист ділової репутації
Головуючий суддя Шум М. С. Секретар судового засідання: Боснюк Ю.П.
Представники сторін:
від позивача: Замлинський С.С., адвокат
від відповідача: Коваленко Є.В., адвокат
встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦУНАМІ» в позовній заяві від 02.03.2021 про захист ділової репутації до Дочірнього підприємства «Телерадіокомпанія «АВЕРС» Відкритого акціонерного товариства «Корпорація» АВЕРС» просить суд зобов'язати відповідача припинити поширення недостовірної інформації, якою порушуються особисті немайнові права позивача шляхом видалення відеороликів з вебсайту youtube та facebook із зазначенням інтернет посилань та назв відповідних відеороликів.
Ухвалою суду від 09.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
29.03.2021 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, яким відповідач позов заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у вказаному відзиві. Додатково у відзиві відповідач зазначає, що позивачем жодним чином не обґрунтовано яким чином інформація, на яку посилається позивач, принижує його ділову репутацію та зазначає, що ТзОВ "ЦУНАМІ" в позовній заяві факти, а саме, що журналісти Дочірнього підприємства «Телерадіокомпанія «АВЕРС» Відкритого акціонерного товариства «Корпорація» АВЕРС» дійсно перебували на території підприємства та, що дійсно був конфлікт, а те, що деревина немаркована, жодних спростувань позивачем суду не надано.
Ухвалою від 30.03.2021 підготовче засідання у справі відкладено на 13 квітня 2021 на 11:50 год.
07.04.2021 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому зазначає що позивачем заявлено нові вимоги до відповідача, які відрізняються від вимог позивача, що вже були предметом розгляду у іншій господарській справі №903/344/20. Підставою позову у данній справі є триваюче поширення відповідачем недостовірної інформації, яка завдає шкоди діловій репутації позивача засобами телекомунікаційного зв'язку у мережі Інтернет на ресурсах youtube та facebook, що не є публікацією відомостей в друкованому засобі масової інформації (газеті).
14.04.2021 від відповідача на адресу суду надійшло заперечення на відповідь на відзив позивача, в якому відповідач позов заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та додатково зазначив, що у своїй відповіді на відзив відповідача, позивач не надає жодних доказів, які б зазначали факт поширення недостовірної інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті права у даному відеосюжеті.
Ухвалою суду від 13.04.2021 підготовче провадження у справі закрито, розгляд справи по суті призначено на 19.05.2021 на 10 год. 00 хв.
В судовому засіданні 19.05.2021 судом, за участі представників сторін, постановлено ухвалу про оголошення в судовому засіданні перерви до 08.06.2021 для здійснення перегляду відеосюжету у мережі Інтернет на ресурсах youtube та facebook.
В судовому засіданні 08.06.2021 судом, за участю представників сторін, здійснено перегляд відеосюжету з долученого до матеріалів справи -"Підприємці товариства «Цунамі» намагаються уникнути відповідальності за напад на журналістів» (доступний за адресами: https ://www.youtube.com/watch?v=T7pirnhXMKY);
- «Співробітник фірми «Цунамі» вимагає відшкодування»(доступний за адресою:https://www.voutube.com/watch?v=HmlwTsxTON4);
- «Від пенька до Відня: волинська «Цунамі» - основний постачальник дуба до Австрії» доступний за адресою: https://www.facebook.com/mediaavers/videos/%D0%B2%D1%96%D0%B4- %D0%BF%D0%B5%D0%BD%Dl%8C%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%Dl%96%D0%B4%>D0%,BD%Dl%8F%,D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8D0%BD%Dl%81%D1%8C%DO%BA%D0%B0%Dl%86%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BC%Dl%» 96%D0%BE%Dl%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%oB9%b0%BF%D0%BE%Dl%81%bl%82%D0%B0%Dl%87%b0%B0%D0%BB%Dl%8C%D0%BD%oD0%B8%D0%BA%D0%oB4%Dl%83%>D0%Bl%D0%>B0%D0%)B4%>D0%>BE%D0%B0%D0%B2%>Dl%>81%Dl%82%D1%80%Dl %96%D1 %97/1685804228210720/.
В судовому засіданні 08.06.2021. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити останні в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача в судовому засіданні 08.06.2021 щодо заявлених позовних вимог заперечила повністю та просила суд відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, запереченні на відповідь на відзив.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
встановив:
Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 32 Конституції України гарантовано кожному судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Статтею 34 Конституції України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Як встановлено судом із наявного в матеріалах справи рішення Господарського суду Волинської області від 18.08.2020 у справі №903/344/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цунамі» (Позивач) до Дочірнього підприємства «Телерадіокомпанія «Аверс» Відкритого акціонерного товариства «Корпорація Аверс» (Відповідач) про захист ділової репутації та стягнення моральної шкоди, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2020. Визнано недостовірною, такою, що принижує ділову репутацію, інформацію про Товариство з обмеженою відповідальністю «Цунамі» у вигляді фактичних тверджень: «на рожищенській пилорамі де лежать сотні непомаркованих дубів, напали на оісурналістів»; «сотні дубів без державного маркування наші оісурналісти зафіксували на деревообробному підприємстві «Цунамі»; «під час проведення відео зйомки в рамках журналістського розслідування про нелегальну вирубку дуба на нашу знімальну групу напали озброєні чоловіки»; «на ТзОВ «Цунамі, яке займається порізкою дуба невідомі озброєні чоловіки напали на журналістів, побили, та відібрали камеру, та викрали мобільний телефон», що поширена Дочірнім підприємством «Телерадіокомпанія «АВЕРС» відкритого акціонерного товариства «Корпорація «АВЕРС» з 26 лютого 2018 у мережі Інтернет за адресою https ://www:youtube. com/watch?v=MK4aHwvJdUs.
Визнано недостовірною, такою, що принижує ділову репутацію, інформацію про Товариство з обмеженою відповідальністю «Цунамі» у вигляді фактичних тверджень: «рік тому працівники цього підприємства (Цунамі) на чолі з власником Русланом Деречинським напали на нашу знімальну групу коли вона фіксувала на камеру сотні стовбурів немаркованого дерева»; «саме ці фірми (львівська Тайфун та Волинська Цунамі) виходить вирубали ліси усієї України, в тому числі і Карпати. Під них і організовують аукціони з продаоюу дерева»; «фірма під яку вирізають ліс зі всієї України», що поширена Дочірнім підприємством «Телерадіокомпанія «АВЕРС» Відкритого акціонерного товариства «Корпорація «АВЕРС» з 23 грудня 2019 року у мережі Інтернет за адресою https://www.voutube,com/watch?v=dU9ge3icpeM.
Зобов'язано Дочірнє підприємство «Телерадіокомпанія «АВЕРС» Відкритого акціонерного товариства «Корпорація «АВЕРС» припинити поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права позивача шляхом публікації резолютивної частини рішення суду та видалення відеоролика «На рожищенській пилорамі де лежать сотні непоміркованих дубів, напали на журналістів» з веб-сайту https://www.youtube.com/watch?vMK4aHwvJdUs та відеоролика «Від пенька до Відня: Волинська Цунамі - основний постачальник дуба до Австрії» з вебсайту https ://www.voutube.com/'watch?v=dU9ge3icpeM
Згідно з рішенням суду підлягає стягненню з Дочірнього підприємства «Телерадіокомпанія «АВЕРС» Відкритого акціонерного товариства «Корпорація «АВЕРС» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цунамі» моральна шкода у розмірі 1,00 гривня, а також понесені судові витрати.
З матеріалів справи судом вбачається, що 15.01.2021 року листом за №9 Відповідачем повідомлено приватного виконавця про часткове видалення відеоролика «На рожищенській пилорамі де лежать сотні непомаркованих дубів, напали на журналістів» з веб-сайту https://www.youtube.com/watch?v-MK4aHwvJdUs та відеоролика «Від пенька до Відня: Волинська Цунамі - основний постачальник дуба до Австрії» з вебсайту https://www.voutube.com/watch?v=dU9ge3icpeM. їх назви та розміщення резолютивної частини судового рішення.
Позивач зазначає, що Відповідачем згадані у рішеннях суду, що набрали законної сили, відеоролики не видалено, а використано як архівне відео у наступних відеороликах, оприлюднених в мережі Інтернет на власній веб-сторінці (каналі) веб - сайту YouTube та Facebook під іншою назвою та за іншим посиланням:
- «Підприємці товариства «Цунамі» намагаються уникнути відповідальності за напад на журналістів» (доступний за адресами: https ://www.youtube.com/watch?v=T7pirnhXMKY): - - «Співробітник фірми «Цунамі» вимагає відшкодування»(доступний за адресою:https://www.youtube.com/watch?v=HmlwTsxTON4);
- «Від пенька до Відня: волинська «Цунамі» - основний постачальник дуба до Австрії» доступний за адресою: https://www.facebook.com/mediaavers/videos/%D0%B2%D1%96%D0%B4- %D0%BF%D0%B5%D0%BD%Dl%8C%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%Dl%96%D0%B4%>D0%,BD%Dl%8F%,D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8D0%BD%Dl%81%D1%8C%DO%BA%D0%B0%Dl%86%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BC%Dl%» 96%D0%BE%Dl%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%oB9%b0%BF%D0%BE%Dl%81%bl%82%D0%B0%Dl%87%b0%B0%D0%BB%Dl%8C%D0%BD%oD0%B8%D0%BA%D0%oB4%Dl%83%>D0%Bl%D0%>B0%D0%)B4%>D0%>BE%D0%B0%D0%B2%>Dl%>81%Dl%82%D1%80%Dl %96%D1 %97/1685804228210720/.
З наданих суду матеріалів встановлено наступне, що у відеоролику «Підприємці товариства «Цунамі» намагаються уникнути відповідальності за напад на журналістів» (доступний за адресою: https://ww.youtube.com/watch7vKT7pfrnhXMKY) викладено з поміткою архівний відеоролик «На рожищенській пилорамі де лежать сотні непомаркованих дубів, напали на журналістів», в якому, посилаючись на Позивача - ТзОВ "ЦУНАМІ", Відповідачем стверджується про «напад на журналістів» (назві відеосюжету, 00 хв. 02 с.) та «величезну кількість не облікованого дуба» (00 хв 08 с.), «який був без держаного маркування» (01 хв. 20 с.).
З відеоролику «Співробітник фірми «Цунамі» вимагає відшкодування» (доступний за адресою: https://www.youtube.com/watch?v=HmlwTsxTON4 викладено з поміткою архівний відеоролик «На рожищенській пилорамі де лежать сотні непомаркованих дубів, напали на журналістів», в якому, посилаючись на ТОВ «Цунамі», Відповідачем стверджується про «перешкоджання роботі журналістів» (00 хв 01 с. та 01 хв. 37 с.) «напад на журналістку»(01 хв 47 с.) та «велику партію немаркованого дуба» (00хв.24 с.)
У відеоролику «Від пенька до Відня: волинська «Цунамі» - основний постачальник дуба до Австрії» доступний за адресою: https://www.facebook.com/mediaavers/videos/%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B5%D0%BD%Dl%8C%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%Dl%96%D0%B4%>D0%,BD%Dl%8F%,D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8D0%BD%Dl%81%D1%8C%DO%BA%D0%B0%Dl%86%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BC%Dl%» 96%D0%BE%Dl%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%oB9%b0%BF%D0%BE%Dl%81%bl%82%D0%B0%Dl%87%b0%B0%D0%BB%Dl%8C%D0%BD%oD0%B8%D0%BA%D0%oB4%Dl%83%>D0%Bl%D0%>B0%D0%)B4%>D0%>BE%D0%B0%D0%B2%>Dl%>81%Dl%82%D1%80%Dl %96%D1 %97/1685804228210720/, відповідає відеоролику, оприлюдненому за адресою : https://www.youtube.com/watch7v-dU9ge3icpeM , посилаючись на Позивача - ТОВ «Цунамі», Відповідач стверджував наступне : «рік тому працівники цього підприємства (Цунамі) на чолі з власником Русланом Деречинським напали на нашу знімальну групу коли вона фіксувала на камеру сотні стовбурів немаркованого дерева» (з 01 хв. 05 с.); «саме ці фірми (львівська Тайфун та Волинська Цунамі) виходить вирубали ліси усієї України, в тому числі і Карпати. Під них і організовують аукціони з продажу дерева» (03 хв 35 с.); «фірма під яку вирізають ліс зі всієї України» (06 хв. 53 с.)
З огляду на зазначене вище, суд зауважує, що інформація яка розміщена у мережі Інтернет у нових відеороликах із використанням також архівних відеороликів, а також рішеннями судів, що набрали законної сили, зобов'язано видалити відео - сюжети, що знаходяться на сторінці (каналі, веб-ресурсу) Відповідача вебсайту youtube і facebook за вказаним посиланням, а також відеозаписами відеороликів, які знаходяться в матеріалах судової справи №903/344/20 та відеозаписами відеороликів, зробленими на момент звернення до суду у справі №903/151/21.
Відповідно до статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
Відповідно до ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.
Згідно із ст. 200 ЦК України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями. Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом.
Згідно із ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про інформацію" інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. У ч.1 ст. 5 Закону України "Про інформацію" реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Згідно із ч.2 ст. 7 Закону України "Про інформацію", суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Відповідно до частини другої статті 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
За змістом статті 91 Цивільного кодексу України право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 Цивільного кодексу України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб'єкта (підприємця).
Відповідно до ст. 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім'ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутись до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливим у зв'язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.
Отже, за змістом статей 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
З огляду на наведене, позивач має право на недоторканість ділової репутації, а також право на відповідь та на спростування недостовірної інформації.
Оскільки, поширена інформація є твердженням про факти, яких не існувало, які не були перевірені відповідачем та які не можуть бути підтверджені, оспорювана позивачем інформація підлягає спростуванню.
Враховуючи наведене, суд, на підставі належним чином оцінених доказів, врахувавши зміст поширеної відповідачем інформації щодо позивача в її системному зв'язку з фактичними обставинами справи, відхиливши доводи відповідача, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Додатково суд зауважує, що відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Норми статті 129 Конституції України визначають, що основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.
Згідно з преамбулою та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Отже, обставини недостовірності, та такої, що принижує ділову репутацію, інформації про ТОВ "Цунамі" у вигляді фактичних тверджень: "Підприємці товариства «Цунамі» намагаються уникнути відповідальності за напад на журналістів» (доступний за адресами: https ://www.youtube.com/watch?v=T7pirnhXMKY); «Співробітник фірми «Цунамі» вимагає відшкодування»(доступний за адресою:https://www.voutube.com/watch?v=HmlwTsxTON4);- «Від пенька до Відня: волинська «Цунамі» - основний постачальник дуба до Австрії» доступний за адресою: https://www.facebook.com/mediaavers/videos/%D0%B2%D1%96%D0%B4- %D0%BF%D0%B5%D0%BD%Dl%8C%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%Dl%96%D0%B4%>D0%,BD%Dl%8F%,D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8D0%BD%Dl%81%D1%8C%DO%BA%D0%B0%Dl%86%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BC%Dl%» 96%D0%BE%Dl%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%oB9%b0%BF%D0%BE%Dl%81%bl%82%D0%B0%Dl%87%b0%B0%D0%BB%Dl%8C%D0%BD%oD0%B8%D0%BA%D0%oB4%Dl%83%>D0%Bl%D0%>B0%D0%)B4%>D0%>BE%D0%B0%D0%B2%>Dl%>81%Dl%82%D1%80%Dl %96%D1 %97/1685804228210720/, встановлені в рішенні Господарського суду Волинської області від 18.08.2020 у справі №903/344/20, що набрало законної сили у встановленому порядку, а, відтак, не може бути поставлене під сумнів та спростоване.
В судовому засіданні 08.06.2021 судом, за участі представників сторін, під час розгляду справи №903/151/21 по суті було здійснено перегляд диску, що знаходиться в матеріалах даної справи, а також перегляд відеосюжету на веб-сайті https ://www.youtube.com/watch?v=T7pirnhXMKY;https://www.voutube.com/watch?v=HmlwTsxTON; https://www.facebook.com/mediaavers/videos/, поширення інформації в якому позивач просить припинити, та при цьому встановлено, що інформація, яка знаходиться на диску, що міститься в матеріалах справи №903/151/21, та інформація у відеосюжетах розміщені на зазначених вище вебсайтах за своїм змістом є ідентичною, що не заперечується та визнається сторонами у справі.
Додатково суд зауважує, що ресурс youtube, як і facebook, не є засобом масової інформації, водночас є способом поширення інформації, відображеній в електронному вигляді в розумінні норми ст. 1 Закону України «Про інформацію» та ст. 200 Цивільного кодексу України, де визначено, що інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Частиною 2 ст. 5 ЗУ "Про інформацію" передбачено, що реалізація права на інформацію не повинна порушувати, зокрема, права та інтереси юридичних осіб.
Згідно ст. 278 ЦК України якщо особисте немайнове право фізичної особи порушене у газеті, книзі, кінофільмі, теле-, радіопередачі тощо, які готуються до випуску у світ, суд може заборонити розповсюдження відповідної інформації. Якщо особисте немайнове право фізичної особи порушене в номері (випуску) газети, книзі, кінофільмі, теле-, радіопередачі тощо, які випущені у світ, суд може заборонити (припинити) їх розповсюдження до усунення цього порушення, а якщо усунення порушення неможливе, - вилучити тираж газети, книги тощо з метою його знищення.
Враховуючи, що порушення особистих немайнових прав позивача відбулося у результаті поширення про нього недостовірної інформації відповідачем, то належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача припинити поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права позивача шляхом видалення наступних відеороликів: "Підприємці товариства «Цунамі» намагаються уникнути відповідальності за напад на журналістів» (доступний за адресами: https ://www.youtube.com/watch?v=T7pirnhXMKY);- «Співробітник фірми «Цунамі» вимагає відшкодування»(доступний за адресою:https://www.voutube.com/watch?v=HmlwTsxTON4);- «Від пенька до Відня: волинська «Цунамі» - основний постачальник дуба до Австрії» доступний за адресою: https://www.facebook.com/mediaavers/videos/%D0%B2%D1%96%D0%B4- %D0%BF%D0%B5%D0%BD%Dl%8C%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%Dl%96%D0%B4%>D0%,BD%Dl%8F%,D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8D0%BD%Dl%81%D1%8C%DO%BA%D0%B0%Dl%86%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BC%Dl%» 96%D0%BE%Dl%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%oB9%b0%BF%D0%BE%Dl%81%bl%82%D0%B0%Dl%87%b0%B0%D0%BB%Dl%8C%D0%BD%oD0%B8%D0%BA%D0%oB4%Dl%83%>D0%Bl%D0%>B0%D0%)B4%>D0%>BE%D0%B0%D0%B2%>Dl%>81%Dl%82%D1%80%Dl %96%D1 %97/1685804228210720/.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.
Інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору - задоволення позовних вимог з наведених вище підстав, впливу не мають.
Згідно п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, прийняття судом рішення про задоволення позовних вимог, а також те, що спір до суду було доведено з вини відповідача, суд вважає, що витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду (сплата судового збору), слід відшкодувати йому у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України за рахунок Дочірнього підприємства "Телерадіокомпанія "АВЕРС" Відкритого акціонерного товариства "Корпорація "АВЕРС" в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 14, 73, 74, 75, 76-80, 129, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Дочірнє підприємство "Телерадіокомпанія "АВЕРС" Відкритого акціонерного товариства "Корпорація "АВЕРС" (місто Луцьк, вулиця Електроапаратна, 3, код ЄДРПОУ 21755180) припинити поширення недостовірної інформації, якою порушуються особисті немайнові права Товариства з обмеженою відповідальністю "Цунамі" (Волинська область, місто Рожище, вулиця Селянська, 48 А, код ЄДРПОУ 31572226) шляхом видалення наступних відеороликів:
- «Підприємці товариства «Цунамі» намагаються уникнути відповідальності за напад на журналістів» (доступний за адресами: https ://www.youtube.com/watch?v=T7pirnhXMKY);
- «Співробітник фірми «Цунамі» вимагає відшкодування»(доступний за адресою:https://www.youtube.com/watch?v=HmlwTsxTON4);
- «Від пенька до Відня: волинська «Цунамі» - основний постачальник дуба до Австрії» доступний за адресою: https://www.facebook.com/mediaavers/videos/%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B5%D0%BD%Dl%8C%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%Dl%96%D0%B4%>D0%,BD%Dl%8F%,D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8D0%BD%Dl%81%D1%8C%DO%BA%D0%B0%Dl%86%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BC%Dl%» 96%D0%BE%Dl%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%oB9%b0%BF%D0%BE%Dl%81%bl%82%D0%B0%Dl%87%b0%B0%D0%BB%Dl%8C%D0%BD%oD0%B8%D0%BA%D0%oB4%Dl%83%>D0%Bl%D0%>B0%D0%)B4%>D0%>BE%D0%B0%D0%B2%>Dl%>81%Dl%82%D1%80%Dl %96%D1 %97/1685804228210720/.
3. Стягнути з Дочірнього підприємства "Телерадіокомпанія "АВЕРС" Відкритого акціонерного товариства "Корпорація "АВЕРС" (місто Луцьк, вулиця Електроапаратна, 3, код ЄДРПОУ 21755180) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цунамі" (Волинська область, місто Рожище, вулиця Селянська, 48 А, код ЄДРПОУ 31572226") 2 270,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Повний текст рішення складено
17.06.2021
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256 ГПК України.
Суддя М. С. Шум