ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
08 червня 2021 року Справа №20/906/43-Б/13-Г (906/1549/20)
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючий суддя Дужич С.П.,
суддя Миханюк М.В.,
суддя Коломис В.В.
секретар судового засідання Ільчук Н.О.;
без виклику представників сторін;
розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватер Фор" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 24 березня 2021 року (про вжиття заходів забезпечення заяви) у справі
за позовом ОСОБА_1
до Приватного підприємства "Бізнес Тріумф"
Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватер Фор"
Товарної біржі "Наша"
про визнання недійсними результатів аукціонів з продажу майна Приватного підприємства "Бізнес Тріумф", визнання недійсними договорів купівлі-продажу
у межах справи про банкрутство Приватного підприємства "Бізнес Тріумф"
Клопотання про проведення судовго засідання за участі представників сторін не заявлялось.
На розгляді Північно-західного апеляційного господарського суду перебувала апеляційну скаргу ТОВ "Ватер Фор" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 24 березня 2021 року про вжиття заходів забезпечення його заяви, прийняту у справі за позовом ОСОБА_1 до ПП "Бізнес Тріумф", ТОВ "Ватер Фор", ТБ "Наша" про визнання недійсними результатів аукціонів з продажу майна ПП "Бізнес Тріумф", визнання недійсними договорів купівлі-продажу.
19 травня 2021 року, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Ватер Фор" було залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Житомирської області від 24 березня 2021 року - залишено без змін.
Відповідно до ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
25 травня 2021 року, ОСОБА_1 звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з заявою про ухвалення додаткової постанови, у якій просив вирішити питання стосовно відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи у суді апеляційної скарги, до якої додав докази про обсяг та вартість наданої правничої допомоги у розмірі 10 000,00 грн.
У своїх запереченнях на заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови від 27 січня 2020 року, ТОВ "Ватер ФОР" просить відмовити у її задоволенні з огляду на наступне:
- Договори №б/н про надання правничої допомоги від 11 травня 2021 року та Договір №б/н про надання правничої допомоги від 19 травня 2021 року не розпочали свою дію, так як згідно п.5 вказаних угод передбачено їх дію до 31 грудня 2020 року - дати, що минула;
- правнича допомога надана адвокатом Стасишином Р.М., який діє на підставі неіснуючого свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ЛВ №001258 від 09 листопада 2018 року;
- ОСОБА_1 не надано до суду рахунків на оплату та платіжні доручення (квитанції) про сплату за надані послуги;
- не доведена реальність професійної правничої допомоги (реальність адвокатських витрат).
Також, вважає, що одна година роботи над ознайомленням з матеріалами справи та апеляційною скаргою та 7 годин роботи над сімома сторінками відзиву на апеляційну скаргу не є сумою, співмірною зі складністю справи. Адвокат цитував висновки судів, позиції викладені в самій же апеляційній скарзі та заяві про вжиття заходів забезпечення позову підготовленої ОСОБА_1 , але не навів доводів та нормативного обґрунтування для спростування правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.
Акт №1 про надані послуги, як і сам Договору про надання правничої допомоги б/н були підписані 19 травня 2021 року - в день судового засідання, що призвело до неможливості звернення з клопотанням про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, а відтак і стягнення надмірно великих коштів (2 000,00 грн.) за участь адвоката в суді у іншому місті (м. Рівне), ніж те де знаходиться адвокатське об'єднання (м. Львів). Крім того, така сума не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат, так як не надано доказів витрат адвоката як-то на проїзд, проживання, поштові послуги тощо (відповідно до п.2 ч.2 ст. 126 ГПК України, необхідною умовою розподілу витрат на адвоката є надання доказів, які підтверджують їх здійснення).
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуг та час витрачений на участь у судових засіданнях тощо. В наданому Акті №1 від 19 травня 2021 року вказана сума за надані правничі послуги 2000 грн. є повністю необґрунтована, не вказаний час витрачений на участь в судовому засіданні та/інші ресурси, які могли б бути витрачені при виконанні умов договору.
- Документи надані суду та сторонам належним чином не завірені, не підписані та не надіслані ОСОБА_1 , оскільки цифровий підпис накладений на заяву та додані до неї документи (згідно з даних офіційного веб-сайту "Довірчі послуги" Міністерства цифрової трансформації України Центральний засвідчувальний орган (https://czo.gov.ua/), директором ТОВ "УРЗ" Гнатувим Є.М., яке не є стороною у спорі.
Крім того, до матеріалів заяви не додані докази її надіслання на адресу ТОВ "Ватер Фор", копія роздруку із електронної поштової скриньки не є належним доказом, оскільки не містить відомостей щодо документів, надісланих іншим учасникам справи.
28 травня 2021 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду судове засідання для вирішення питання про судові витрати було призначено на 08 червня 2021 року без виклику сторін.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів зазначає наступне.
За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2020 року у справі №910/4201/19).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката. Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 ГПК України).
Згідно зі ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.8 ст. 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 126 ГПК України).
Водночас за змістом ч.4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).
Отже, у розумінні положень ч.5 ст.126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19).
25 травня 2021 року, ОСОБА_1 звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з заявою про ухвалення додаткової постанови, у якій просив вирішити питання стосовно відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи у суді апеляційної скарги, до якої додав докази про обсяг та вартість наданої правничої допомоги у розмірі 10 000,00 грн.:
- договір про надання правничої допомоги б/н від 11 травня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням "Справедливість", за умовами якого клієнт доручає, а адвокатське обєднання приймає на себе зобов'язання надавати клієнту правничу допомогу;
- додаток №1 від 11 травня 2021 року до Договору про надання правничої допомоги б/н від 11 травня 2021 року, згідно з яким Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу клієнту в Північно-західному апеляційному господарському суді у справі №20/906/43-Б/13-Г (906/1549/20) щодо апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Житомирської області від 24 березня 2021 року
- акт №1 про надані послуги від 19 травня 2021 року до договору про надання правничої допомоги б/н від 11 травня 2021 року, який є детальним описом робіт і містить інформацію про прийняття клієнтом робіт і їх вартості: ознайомлення з матеріалами справи 1 год., вартість 1 000,00 грн.; підготовка відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "Ватер Фор" 7 год., ціна 7 000,00 грн.;
- Договір про надання правничої допомоги б/н від 19 травня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням "Справедливість", за умовами якого клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати клієнту правничу допомогу;
- додаток №1 від 19 травня 2021 року до Договору про надання правничої допомоги б/н від 19 травня 2021 року, згідно з яким Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу клієнту в Північно-західному апеляційному господарському суді у справі №20/906/43-Б/13-Г (906/1549/20) щодо апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Житомирської області від 24 березня 2021 року
- акт №1 про надані послуги від 19 травня 2021 року до договору про надання правничої допомоги б/н від 19 травня 2021 року, який є детальним описом робіт і містить інформацію про прийняття клієнтом робіт і їх вартості: участь 19 травня 2021 року у судовому засіданні в Північно-західному апеляційному господарському суді, вартість 2 000,00 грн.
- копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ЛВ №001258 від 17 грудня 2018 року;
- копія роздруківки інформації стосовно адвоката Стасишина Р.М. із сайту НААУ.
Переходячи до доводів ТОВ "Ватер ФОР" стосовно відсутності підстав до задоволення заяви про ухвалення додаткової постанови, колегія суддів зазначає, що ціну (вартість) правничої допомоги щодо участі адвоката у судовому засіданні (2 000,00 грн.) визначено у фіксованому розмірі (незалежно від кількості часу (годин), який адвокат витратить), що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, а тому такі доводи судом не приймаються.
Як не приймаються доводи про завищення ціни на участь в судовому засіданні через підписання договору у день засідання та відсутність можливості заявити клопотання про його проведення в режимі відеоконференції, з огляду на те, що ст. 197 ГПК України встановлює право, а не обов'язок особи брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду
В той же час, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 20 листопада 2020 року (справа №910/13071/19) звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
Так, судова колегія вважає підставними доводи ТОВ "Ватер Фор" в частині недоведеності реальність професійної правничої допомоги (реальність адвокатських витрат) в частині розміру гонорару за складання відзиву на апеляційну скаргу (7 000,00 грн.).
Відзив на апеляційну скаргу містить шаблонну інформацію, викладену у заяві про вжиття заходів забезпечення позову, підготовлену ОСОБА_1 , його підготовка не вимагала значного обсягу часу і складена на основі інформації, встановленої з обставин справи і матеріалів заяви ОСОБА_1 і апеляційної скарги, з якими адвокат ознайомлювався на протязі години, за що отримав гонорар у вигляді 1 000,00 грн.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №910/8443/17 від 11 травня 2018 року та у практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п.95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26 лютого 2015 року, п.п.34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10 грудня 2009 року, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12 жовтня 2006 року, п.88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30 березня 2004 року.
Таким чином, судова колегія приходить до висноку, що за складання відзиву на апеляційну скаргу дійсним та необхідним є розмір гонорару у розмірі 2 000,00 грн.
Інші посилання товариства, як-то на дату строку дії договорів, яка вже минула, невірно зазначену дату свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Стасишином Р.М. ЛВ №001258 та завірення надісланої заяви ОСОБА_1 електронним підписом, як керівника юридичної особи, судова колегія до уваги не приймає, як такі, що не ведуть до перегляду розміру гонорару адвоката або ж спричинені несуттєвими описками (дату дії договорів, номер свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю).
Безпідставним на момент розгляду заяви є також посилання на відсутність доказів її надіслання на адресу ТОВ "Ватер Фор", з огляду на те, що судовою колегією приймаються до уваги доводи, які викладені товариством у заперечення цієї заяви.
Щодо посилань ТОВ "Ватер Фор" на відсутність у матеріалах заяви рахунків на оплату та платіжних доручень (квитанції) про сплату за надані послуги, то в даоному випадку судова колегія враховує правову позицію, викладену у постанові Об'єднаної палати КГС ВС від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, що за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не надання іншою стороною доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, у тому числі спростування правильності віповідних розрахунків, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено.
Таким чином, колегія суддів, дослідивши докази понесених заявником витрат на професійну правову допомогу, перевіривши відповідність цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката з складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, вважає за доцільне задоволити заяву ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача в сумі 5 000,00 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 269, 244 ГПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови - задоволити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТЕР ФОР" (місцезнаходження: індекс 79031, вул. Стрийська, 195 м. Львів, код ЄДРПОУ 40805365;) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , індифікаційний код НОМЕР_1 ,) 5 000,00 (п'ять тис.) грн. - витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Видачу наказу доручити Господарському суду Житомирської області.
Матеріали справи №20/906/43-Б/13-Г (906/1549/20) повернути Господарському суду Житомирської області.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Дужич С.П.
Суддя Миханюк М.В.
Суддя Коломис В.В.