вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"08" червня 2021 р. Справа № 911/1815/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Дідиченко М.А.
Поляк О.І.
секретар судового засідання Ярмоленко С.М.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення господарського суду Київської області від 11.12.2020 р. (повний текст складено 28.12.2020 р.) та на додаткове рішення господарського суду Київської області від 28.12.2020 р. (повний текст складено 14.01.2020 р.)
у справі № 911/1815/20 (суддя - Ейвазова А.Р.)
за позовом ОСОБА_1
до приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" та товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Нафтогаз"
про визнання недійсним рішення наглядової ради та зобов'язання здійснити викуп акцій,-
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Київської області з позовом до приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) "ДТЕК Київські регіональні електромережі" та товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ДТЕК Нафтогаз" про:
- визнання недійсним рішення наглядової ради ПрАТ "Київобленерго", оформлене протоколом засідання № б/н від 12.07.2019 р.;
- зобов'язання ПрАТ "Київобленерго" здійснити викуп всіх акцій ПрАТ "Київобленерго", що належать позивачу станом на 15.07.2019 р., за ціною викупу одної простої бездокументарної акції на рівні ринкової вартості простої бездокументарної акції ПрАТ "Київобленерго" станом на 25.06.2019 р., у розмірі не менше 5,20 грн. без ПДВ за одну просту бездокументарну акцію.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилався на порушення його прав як акціонера товариства, з огляду на несвоєчасне та неправомірне затвердження величини ціни викупу однієї простої іменної акції ПрАТ "Київобленерго" та загальної вартості іменних цінних акцій, що підлягають обов'язковому викупу у позивача, ненаданні позивачу можливості володіти інформацією про діяльність ПрАТ "Київобленерго" та про загальну вартість простих іменних акцій, які підлягають обов'язковому викупу. При цьому позивач зазначав, що 15.07.2019 р. голосував проти рішень позачергових загальних зборів акціонерів, тому вправі вимагати викупу його акцій. Утім, вказував, що наглядовою радою ПрАТ "Київобленерго" 12.07.2019 р. затверджено ціну викупу акцій на підставі звіту про оцінку, який не відповідає чинному законодавству, оскільки вартість однієї акції є значно заниженою, тож позивач просив зобов'язати здійснити викуп акцій на підставі статей 8, 68 та 69 Закону України "Про акціонерні товариства".
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.12.2020 р. у справі № 911/1815/20 у задоволенні позову відмовлено.
Мотивуючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач-2 - ТОВ "ДТЕК Нафтогаз" не є особою, яка має відповідати за заявленим позовом, оскільки позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення наглядової ради ПрАТ "Київобленерго", оформлене протоколом засідання № б/н від 12.07.2019 р., та зобов'язання ПрАТ "Київобленерго" здійснити викуп всіх акцій ПрАТ "Київобленерго", що належать позивачу стосуються відповідного товариство, у зв'язку з чим суд відмовив у задоволенні заявлених вимог до відповідача-2.
Відмовляючи у задоволенні позову до відповідача-1, суд зазначив, що позивачем не доведено заявленої ним у позові вартості акції товариства, і до того ж у позивача відсутнє суб'єктивне матеріальне право вимагати викупу пакету акцій, яким він володів та якими голосував за результатами голосування 15.07.2019 р.
16.12.2020 р. до господарського суду Київської області від ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" та ТОВ "ДТЕК Нафтогаз" надійшли заяви про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат, понесених відповідачами.
Додатковим рішення господарського суду Київської області від 28.12.2020 р. у справі № 911/1815/20 частково задоволено заяви ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" та ТОВ "ДТЕК Нафтогаз" щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу:
- стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" 28 000,00 грн. в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу;
- стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ДТЕК Нафтогаз" 20 000,00 грн. в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу;
- відмовлено в іншій частині вимог заяви ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" щодо покладення на позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 62 600,00 грн.;
- відмовлено в іншій частині вимог заяви ТОВ "ДТЕК Нафтогаз" щодо покладення на позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 39 600,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Київської області від 11.12.2020 р., додаткове рішення господарського суду Київської області від 28.12.2020 р. та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Наводячи підстави скасування оскаржуваного рішення, апелянт зазначав, що судом першої інстанції невірно застосовані при розгляду спору положення статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства"; не у повній мірі досліджені надані позивачем докази в обґрунтування своїх вимог; рішення прийнято без урахування висновків Верховного Суду щодо наявності права позивача на задоволення вимоги про визнання недійсним рішення наглядової ради; судом безпідставно відхилено заяву про перенесення судового засідання, закрито підготовче засідання провадження та призначено розгляд справи по суті і не враховано при цьому заяви позивача про продовження строків підготовчого засідання, а також безпідставно відмовлено позивачу у задоволенні заяви про уточнення позовних вимог.
В обґрунтування підстав скасування додаткового рішення, апелянт посилався на те, що судом першої інстанції, всупереч заявлених позивачем обґрунтувань щодо незаконного завищення судових витрат та з урахування того, що відповідачі станом на дату прийняття рішення по справі фактично своїми діями визнали позовні вимоги та виконали їх, шляхом примусового викупу по публічній вимозі по ціні 5,27 грн. акція, тож суд мав відхилити їх заяви про відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 р., у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Поляк О.І., відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 17.03.2021 р.
04.03.2021 р. до Північного апеляційного господарського суду від відповідачів надійшли відзиви на апеляційну скаргу.
09.03.2021 р. до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про надання дозволу на транслювання судового засідання на YouTube каналі "Судова влада України".
11.03.2021 р. до Північного апеляційного господарського суду від відповідачів надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
15.03.2021 р. до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
17.03.2021 р. розгляд справи не відбувся, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Кропивної Л.В. у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 р., у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Дідиченко М.А., Поляк О.І., призначено справу до розгляду на 28.04.2021 р.
28.04.2021 р. до Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 р. оголошено перерву до 26.05.2021 р.
25.05.2021 р. до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення.
25.05.2021 р. до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення.
07.06.2021 р. до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 р. оголошено перерву до 08.06.2021 р.
У судовому засіданні, що відбулось 08.06.2021 р., позивач вказував на обґрунтованість доводів апеляційної скарги, просив скасувати оскаржувані рішення, задовольнити позовні вимоги та покласти судові витрати на відповідачів.
Відповідачі просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін та скасування.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, однак викладені судом першої інстанції мотиви прийняття рішення підлягають зміні, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Рішенням наглядової ради ПрАТ "Київобленерго", яке зафіксовано протоколом від 20.06.2019 р., скликано позачергові загальні збори товариства відповідно до ч. 5 ст. 47 Закону України "Про акціонерні товариства" на 15.07.2019 р., затверджено порядок денний таких зборів, визначено дату складання переліку акціонерів товариства для здійснення повідомлення - 20.06.2019 р., встановлено, що перелік акціонерів товариства, які мають право участі у відповідних зборах, складається у встановленому порядку станом на 24:00 09.07.2019 р., затверджено текст повідомлення про проведення загальних зборів, призначено голову та секретаря таких зборів, затверджено перелік документів, з якими акціонери товариства можуть ознайомитись під час підготовки до відповідних зборів, місце розміщення матеріалів, необхідних для прийняття рішень та відповідальну особу за порядок ознайомлення, призначено реєстраційну комісію, затверджено форму і текст бюлетенів для голосування, обрано та залучено суб'єкта оціночної діяльності - оцінювачем майна товариства - КФ ТОВ "Експерт-Аналітик" для проведення оцінки акцій товариства, а також затверджено умови договору з ним (а.с. 76-81, 82 зворот-85 том 1).
12.07.2019 р. наглядовою радою ПрАТ "Київобленерго" прийнято рішення про затвердження ціни обов'язкового викупу акцій у акціонерів товариства, які зареєструються 15.07.2019 р. для участі у позачергових загальних зборах акціонерів товариства та проголосують проти прийняття такими зборами рішення про надання згоди на вчинення товариством значних правочинів у розмірі 1,37 грн. (а.с. 86 зворот-87 том 1).
Як вбачається з протоколу про підсумки голосування позачергових загальних зборів ПрАТ "Київобленерго", що відбулись 15.07.2019 р., по питанню порядку денного № 2 - "Надання згоди та/або схвалення вчинення товариством значних правочинів, що є обов'язковими для участі на нових сегментах ринку електричної енергії": 608 400 000 голосів, що складає 58,450788932 % проголосувало "за", 10 507 191 голосів, що складає 1,009456942 % - проголосувало "проти", а 8 929 300 голосів, що становить 0,857864283 % - утримались.
За результатами голосування прийнято рішення більш як 50 % загальної кількості голосів акціонерів про надання згоди та/або схвалення вчинення виконавчим органом товариства значних правочинів незалежно від їх суми (в тому числі на суму, що перевищує 50 % вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності) та строку дії (а.с. 90-92 том 1).
Позивач вказував, що голосував проти схвалення вчинення виконавчим органом товариства значних правочинів, тож вправі вимагати викупу належних йому акцій товариством.
З наявного у справі звернення позивача до Генерального директора ПрАТ "Київобленерго" вбачається, що вказаним товариством направлено повідомлення № 07/100/5499 від 19.07.2019 р. позивачу, як акціонеру, що має право вимоги обов'язкового викупу акцій, і таке повідомлення отримано позивачем 29.07.2019 р. (а.с. 94 том 1)
У вказаному зверненні позивач зазначав, що не має змоги прийняти свідоме рішення щодо зазначеної пропозиції, оскільки товариство не виконало вимог акціонера і не надало йому витребуваних ним документів, зокрема, протоколів засідань наглядової ради ПрАТ "Київобленерго" за період березень-липень 2019 р., документів, на підставі яких визначено ринкову вартість акції за період з 01.01.2019 р.
Отже, матеріалами справи підтверджено, і не заперечується позивачем та товариством, що станом на дату проведення загальних зборів акціонерів ОСОБА_1 був власником 5 244 141 простих іменних акцій ПрАТ "Київобленерго", випущених у бездокументарній формі номінальною вартістю 0,05 грн. за штуку та загальною номінальною вартістю 262 207,05 грн., що складає 0,5038 % статутного капіталу товариства.
Належні позивачу акції були продані позивачем покупцю ТОВ "ДТЕК Мережі" 23.10.2020 р. на підставі укладеного ними договору купівлі-продажу цінних паперів № 20БВ-000000652.
Наявні у справі копія договору між ТОВ "ДТЕК Мережі", від імені та за рахунок якого діяло ПрАТ "Альтана капітал" та СП ТОВ "Драгон капітал", який діяв за договором та разовим замовленням ОСОБА_1 , а також виписка про операції з цінними паперами депонента - ТОВ "ДТЕК Мережі" 26.10.2020 р. про здійснену операцію переказу цінних паперів у кількості 5 244 141 штук на користь відповідного депонента, підтверджує цю обставину (а.с. 31-35, 95 том 4).
Відповідно до виписки про стан рахунків в цінних паперах на 01.12.2020 р. позивач є власником 1 340 штук простих іменних бездокументарних акцій ПрАТ "Київські регіональні електромережі" (а.с. 96 том 4).
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства" кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення, зокрема, надання згоди на вчинення товариством значних правочинів.
Акціонерне товариство у випадках, зокрема, передбачених ч. 1 цієї статті, зобов'язане викупити належні акціонерові акції.
Відповідно до ч. 4 ст. 68 цього Закону перелік акціонерів, які мають право вимагати здійснення обов'язкового викупу належних їм акцій відповідно до частини першої та другої цієї статті, складається на підставі переліку акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах, на яких було прийнято рішення, що стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій.
За ст. 69 Закону України "Про акціонерні товариства" ціна викупу акцій не може бути меншою, ніж їх ринкова вартість.
Ціна викупу акцій розраховується станом на день, що передує дню опублікування в установленому порядку повідомлення про скликання загальних зборів, на яких було прийнято рішення, яке стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій.
Ринкова вартість акцій визначається в порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.
Протягом 30 днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій, акціонер, який має намір реалізувати зазначене право, подає товариству письмову вимогу. У вимозі акціонера про обов'язковий викуп акцій мають бути зазначені його прізвище (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість, тип та/або клас акцій, обов'язкового викупу яких він вимагає; до письмової вимоги акціонером мають бути додані копії документів, що підтверджують його право власності на акції товариства станом на дату подання вимоги.
Протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера про обов'язковий викуп акцій товариство здійснює оплату вартості акцій за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги обов'язкового викупу акцій, що належать акціонеру, а відповідний акціонер повинен вчинити усі дії, необхідні для набуття товариством права власності на акції, обов'язкового викупу яких він вимагає.
Колегія суддів вважає, що у даній справі суд мав надати відповідь на наступні питання:
- яке право чи інтерес належить акціонеру, який відмовився від свого права вимагати від товариства обов'язкового викупу акцій, які надавали акціонеру право брати участь у загальних зборах акціонерів зборах за порядком денним і голосував проти прийняття загальними зборами рішення зокрема у питанні про надання згоди на вчинення товариством значних правочинів, і продав свої акції іншому акціонеру;
- чи є свідченням відмови акціонера від оферти товариства на вчинення правочину обов'язкового викупу акцій продаж акціонером належних йому акцій іншому акціонеру;
- чи зберігає чинність оферта товариства на акції, придбані акціонером після закінчення установлених Законом 60 днів з дня прийняття загальними зборами рішень, що стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій.
Колегія суддів вважає, що відповіді на ці питання становлять предмет доказування у даній справі.
Колегія суддів вважає, що позивач як акціонер, який брав участь у загальних зборах акціонерного товариства 15.07.2019 р. голосуючими акціями у кількості 5 244 141 штук, голосував проти прийнятого зборами рішення про надання згоди на вчинення товариством значних правочинів, і після спливу 60 днів від дня проведення загальних зборів продав належні йому голосуючі акції іншому акціонеру, вважається таким, що відмовився від запропонованої товариством оферти.
Відмовившись від запропонованої товариством оферти, акціонер втрачає суб'єктивний матеріальний інтерес у визнанні недійсним рішення наглядової ради ПрАТ "Київобленерго", яке оформлене протоколом засідання № б/н від 12.07.2019 р., про затвердження ціни обов'язкового викупу одної простої бездокументарної акції у розмірі 1,37 грн., оскільки таке рішення не зачіпає його законних прав та інтересів і чинність цього рішення вичерпується чинністю оферти.
Відповідно до положень ст. 69 Закону України "Про акціонерні товариства" процедура реалізації акціонерами права вимоги обов'язкового викупу акціонерним товариством належних їм акцій повинна тривати не більше 2 місяців.
Строк на реалізацію позивачем права вимоги викупу його акцій товариства згідно з ч. 3 ст. 69 Закону України "Про акціонерні товариства" закінчився 16.08.2019 р.
Більше того, направлена товариством оферта, на переконання колегії суддів, має якості договору приєднання, тож порядок його укладення підпадає під регулювання статті 634 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 вказаної норми, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладено лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Зважаючи на те, що строк дії оферти товариства, визначений у статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства", є преклюзивним, позивач, як акціонер, не вправі зобов'язувати ПрАТ "Київобленерго" здійснити викуп акцій, що набуті акціонером після спливу чинності оферти і після проведення загальних зборів акціонерів.
За вказаних обставин доводи позивача стосовно недоліків здійсненої оцінки однієї простої бездокументарної іменної акції ПрАТ "Київобленерго", який складено КФ ТОВ "Експерт-Аналітик", з посиланням на листи Фонду державного майна України № 10-58-16026 від 11.08.2020 р., № 10-59-15127 від 29.07.2020 р., для даного спору окремого правового значення не мають.
Відповідно до п. 4 ч. 1 та ч. 4 статті 277 ГПК України підставами для зміни судового рішення є неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Визнаючи вірним загальний висновок місцевого господарського суду про відмову у позові, мотивувальна частина судового рішення підлягає зміні з підстав, наведених апеляційним господарським судом у цій постанові.
Клопотання позивача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: листів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 26/03/902 від 17.01.2021 р., № 26/03/22897 від 29.12.2020 р.; постанову № 309-ДП-Е від 26.08.2020 р., № 310-ДП-Е від 26.08.2020 р., № 473-ДП-Е від 25.11.2020 р., не підлягає задоволенню, оскільки вказані документи не мають правового значення для висновків, викладених у даній постанові.
Щодо тверджень апелянта про безпідставну відмову суду першої інстанції у задоволенні його клопотання про продовження процесуальних строків та підготовчого провадження, а також перенесення підготовчого засідання, слід зазначити наступне.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15.07.2020 р. відкрито провадження у справі, а ухвалою від 28.08.2020 р. строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів.
Зі змісту ч. 3 ст. 177 ГПК України випливає, що підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Тож, судом першої інстанції 15.10.2020 р. правомірно відмовлено у задоволенні клопотання позивача про продовження строку та перенесення дати підготовчого провадження. При цьому процесуальними нормами не передбачено відновлення підготовчого провадження, з огляду на що заява позивача про зміну/уточнення позовних вимог від 10.11.2020 р., у відповідності до частини 3 ст. 46 ГПК України, не прийнята судом першої інстанції до розгляду.
Щодо розподілу судом першої інстанції судових витрат слід зазначити наступне.
З матеріалів справи вбачається, що попередній розрахунок витрат на правову допомогу відповідачами наведено у відповідних клопотаннях поданих разом з відзивами на позовну заяву; до закінчення судових дебатів відповідачі зробили заяву про те, що кінцевий розмір судових витрат, а також докази, які їх підтверджуються будуть надані протягом п'яти днів після прийняття судового рішення.
Заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, пов'язані із розглядом справи, разом із відповідними доказами заявниками подано суду першої інстанції - 16.12.2020 р., тобто протягом встановленого строку.
В рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відповідач-1 просив суд стягнути з позивача 88 600,00 грн., а відповідач-2 - 59 600,00 грн.
На підтвердження понесених заявлених витрат відповідачем-1 надано наступні документи:
- договір № 200-КОЕ про надання правової допомоги від 22.10.2019 р., укладений між ним та адвокатським об'єднанням "Перший радник" (далі - об'єднання);
- додаткову угоду № 200-КОЕ/2 від 26.06.2020 р., з визначенням вартості 1 години надання правничих послуг;
- рахунок на оплату № 69 від 11.12.2020 р. на суму 88 600,00 грн.;
- акт наданих послуг № 69 від 11.12.2020 р. на суму 88 600,00 грн., згідно якого здійснено: первинний аналіз матеріалів справи, вивчення нормативно-правового регулювання спірних відносин, аналіз судової практики (4 год. 8 000,00 грн.); розроблено загальну стратегію дій щодо захисту інтересів клієнта та погоджено її з клієнтом, підготовлено та систематизовано доказову базу (2 год. 4 000,00 грн.); підготовлено та подано відзив на позовну заяву з додатками та письмове опитування позивача (8 год. 16 000,00 грн.); підготовлено та подано нотаріально письмову відповідь на письмові опитування позивача, заперечення щодо клопотання про залучення третіх осіб, заперечення щодо клопотання про витребування доказів від 19.06.2020 р. (6 год. 12 000,00 грн.); підготовлено та подано клопотання про об'єднання в одне провадження справи, заяви про надання доказів понесення судових витрат після ухвалення рішення суду від 24.09.2020 р., письмове пояснення щодо клопотання позивача від 21.09.2020 р. (2 год. 4 000,00 грн.); підготовлено та подано до суду, а також сторонам заперечення щодо відповіді позивача на відзив (3,5 год. 7 000,00 грн.); підготовлено та подано клопотання про закриття провадження у справі від 09.11.2020 р., заперечення щодо клопотання/заяви про поновлення підготовчого провадження та уточнення/зміну позовних вимог від 02.12.2020 р. (1,5 год. 3 000,00 грн.); прийнято участь в судових засіданнях від 28.08.2020 р., 25.09.2020 р., 15.10.2020 р., 04.12.2020 р., 10.12.2020 р., 11.12.2020 р. (14:30 год. 28 600,00 грн.); підготовлено заяви про надання доказів понесення судових витрат після ухвалення рішення суду (3 год. 6 000,00 грн.). Загальна сума складає 88 600,00 грн.;
- платіжне доручення № 2010100239 від 15.12.2020 р. на суму 88 600,00 грн.;
- свідоцтво ІФ № 001256 від 26.01.2018 р.;
- витяг Національної асоціації адвокатів України;
- довідку від 30.06.2020 р. АО "Перший радник" про те, що адвокат працює у об'єднанні.
На підтвердження понесених заявлених витрат відповідачем-2 надано наступні документи:
- договір № 149-ДНГ про надання правової допомоги від 13.11.2019 р., укладений між ним та АО "Перший радник";
- додаткову угоду № 149-ДНГ/3 від 20.07.2020 р., з визначенням вартості 1 години надання послуг;
- рахунок на оплату № 68 від 11.12.2020 р. на суму 59 600,00 грн.;
- акт наданих послуг № 68 від 11.12.2020 р. на суму 59 600,00 грн., згідно якого об'єднанням здійснено: первинний аналіз матеріалів справи, вивчення нормативно-правового регулювання спірних відносин, аналіз судової практики (3 год. 6 000,00 грн.); розроблено загальну стратегію дії щодо захисту інтересів клієнта, підготовлено та систематизовано доказову базу (1 год. 2 000,00 грн.); підготовлено та подано відзив на позовну заяву з додатками по справі та письмового опитування позивача (7 год. 14 000,00 грн.); підготовлено та подано відповіді на письмові питання позивача, заяви про надання доказів понесення судових витрат після ухвалення рішення суду від 24.09.2020 р. (1,5 год. 3 000,00 грн.); прийнято участь в судових засіданнях від 28.08.2020 р., 25.09.2020 р., 15.10.2020 р., 04.12.2020 р., 10.12.2020 р., 11.12.2020 р. (14,30 год. 28 600,00 грн.); підготовлено заяву про надання доказів понесення судових витрат після ухвалення рішення суду (3 год. 6 000,00 грн.). Загальна сума складає 59 600,00 грн.;
- платіжне доручення № 14203 від 15.12.2020 р. на суму 59 600,00 грн.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Зі змісту частин 1, 2 статті 124 ГПК України випливає, що разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу відповідачі заявили у строки, встановлені статтею 124 ГПК України, а докази на їх доведення подали в установлений ч. 8 ст. 129 ГПК України строк. Тож відповідачі дотрималися порядку заявлення до відшкодування понесених ними витрат на правничу допомогу.
За приписами частин 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Поряд з цим, аналіз наведених норм частини 4 статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).
Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
Заперечуючи розмір витрат на правничу допомогу, які відповідачі понесли під час розгляду даної справи у суді першої інстанції, позивач стверджував, що матеріали справи не містять доказів надання правничої допомоги по даній справі адвокатським об'єднанням, а подані розрахунки узагальненого характеру без причинно-наслідкового зв'язку з витратами, які понесені внаслідок розгляду справи; договори про надання правової допомоги та акти виконаних робіт не відповідають вимогам податкового та бухгалтерського обліку; витрати на правовому допомогу є завищеними так як один і той же самий адвокат представляв інтереси двох відповідачів.
На переконання позивача, заявлені витрати не є співмірними зі складністю справи та наданими адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт та обсягом наданих послуг на їх виконання, а з огляду на їх документальну недоведеність - не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Дослідивши подані заявниками документи, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката за участь у суді першої інстанції підтверджується матеріалами справи і позивачем не спростовано факту виконання адвокатом зазначених послуг.
Доводи позивача щодо відсутності юридичного зв'язку між адвокатом та адвокатським об'єднанням, спростовуються наявними у справі договорами та фактичним виконанням адвокатом робіт за ними.
Водночас, відповідачів у даній справі представляв один представник, витрати часу якого на одні і ті самі дії фактично продубльовані у актах, такий представник ознайомлювався з однією справою і брав участь у засіданнях по ній, представляючи інтереси і першого, і другого відповідача.
Поряд з цим, посилання апелянта на визнання відповідачами позову та виконання ними позовних вимог є необґрунтованими, оскільки у задоволенні позову судом першої інстанції відмовлено.
За вказаних обставин суд першої інстанції правомірно задовольнив частково заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу і стягнув з позивача на користь відповідача-1 28 000,00 грн. та відповідача-2 20 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, обґрунтовано вказавши на те, що цей розмір судових витрат є доведеним, документально обґрунтованим та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат з урахуванням складності справи.
Зважаючи на наведене, господарський суд першої інстанції на підставі наявних в матеріалах справи доказів прийняв законне додаткове рішення, тож апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
За підсумками розгляду справи колегія суддів вважає, що викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду про відмову у позові, проте по суті їх не спростовують, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Київської області від 11.12.2020 р. та на додаткове рішення господарського суду Київської області від 28.12.2020 р. у справі № 911/1815/20 залишити без задоволення.
Мотивувальну частину рішення господарського суду Київської області від 11.12.2020 р. змінити, виклавши її в редакції даної постанови, із залишенням в силі її резолютивної частини.
Додаткове рішення господарського суду Київської області від 28.12.2020 р. у справі № 911/1815/20 залишити без змін.
Матеріали справи № 911/1815/20 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 18.06.2021 р.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді М.А. Дідиченко
О.І. Поляк