вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" червня 2021 р. Справа № 910/12966/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Ходаківської І.П.
секретар судового засідання Ярмоленко С.М.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Ресурс"
на рішення господарського суду міста Києва від 15.01.2021 р. (повний текст складено 22.01.2021 р.)
у справі № 910/12966/20 (суддя - Турчин С.О.)
за позовом приватного акціонерного товариства "Вентиляційні системи"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Афінаж" та товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Ресурс"
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Водостічні системи"
третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про припинення протиправних дій та визнання припиненим договору поруки,-
Приватне акціонерне товариство (далі - ПрАТ) "Вентиляційні системи" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Компанія Афінаж" та ТОВ "Фінансова компанія "Інвест Ресурс" у якому просить:
- припинити протиправні дії ТОВ "Компанія Афінаж" щодо стягнення з ПрАТ "Вентиляційні системи" на підставі договору поруки № 1 від 14.08.2013 р., укладеним між ПАТ "Український інноваційний банк" та ПрАТ "Вентиляційні системи" заборгованості за кредитним договором № 4976 про відкриття відновлювальною кредитної лінії від 14.08.2013 р., укладеним між ПАТ "Український інноваційний банк" та ТОВ "Водосточні системи";
- припинити протиправні дії ТОВ "Фінансова компанія "Інвест Ресурс" щодо стягнення з ПрАТ "Вентиляційні системи" на підставі договору поруки № 1 від 14.08.2013 р., укладеним між ПАТ "Український інноваційний банк" та ПрАТ "Вентиляційні системи" заборгованості за кредитним договором № 4976 про відкриття відновлювальною кредитної лінії від 14.08.2013 р., укладеним між ПАТ "Український інноваційний банк" та ТОВ "Водосточні системи";
- визнати припиненим договір поруки № 1 від 14.08.2013 р., укладений між ПАТ "Український інноваційний банк" та ПрАТ "Вентиляційні системи".
Рішенням господарського суду міста Києва від 15.01.2021 р. у справі № 910/12966/20 позов задоволено частково:
- визнано припиненим договір поруки № 1 від 14.08.2013 р., укладений між ПАТ "Український інноваційний банк" та ПрАТ "Вентиляційні системи" та визнати поруку ПрАТ "Вентиляційні системи" за договором поруки № 1 від 14.08.2013 р. припиненою; в іншій частині позову відмовлено;
- стягнуто з ТОВ "Компанія Афінаж" на користь ПрАТ "Вентиляційні системи" 1051,00 грн.судового збору за подання позову;
- стягнуто з ТОВ "Фінансова компанія "Інвест Ресурс" на користь ПрАТ "Вентиляційні системи" 1051,00 грн. судового збору за подання позову.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 12.09.2017 р. рішенням господарського суду Київської області у справі № 911/1267/17 задоволено позов ТОВ "ФК "ІНВЕСТ РЕСУРС" і стягнуто на його користь з солідарних боржників позичальника - ТОВ "Водосточні системи" та поручителя - ПрАТ "ВЕНТИЛЯЦІЙНІ СИСТЕМИ" заборгованість за кредитним договором у сумі 37 298 204,83 грн.
05.02.2018 р. господарським судом міста Києва відкрито провадження у справі № 910/960/18 за позовом ТОВ ФК "ІНВЕСТ РЕСУРС" до ТОВ "Водосточні системи" та ПрАТ "ВЕНТИЛЯЦІЙНІ СИСТЕМИ" про стягнення з них як з солідарних боржників заборгованості у розмірі 87 943 645,07 грн.
Позивач, подаючи позов, вважав, що до правовідносин між сторонами у справі стосовно кредитного договору та договору поруки підлягають застосуванню висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.12.2019 р. по справі № 925/698/16 і які стосуються того, що ПАТ "Український інноваційний банк" не було припинено чи змінено у встановленому законодавством України порядку на ПАТ "УКРІНКОМ" (в подальшому перейменоване в ПАТ "Українська інноваційна компанія"), а відтак не набуло прав банку і кредитора.
Засновуючись на цих висновках Великої Палати Верховного Суду у постанові від 10.12.2019 р. по справі № 925/698/16, позивач просив припинити неправомірні, на його думку, вимоги відповідачів до нього і одночасно постановити рішення, яким визнати у судовому порядку припиненим договір поруки № 1, укладений 14.08.2013 р. між позивачем та ПАТ "Український інноваційний банк" у зв'язку із закінченням строку для пред'явлення вимог до поручителя за договором поруки згідно із частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.09.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 06.10.2020 р., залучено до участі у справі третю особу-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, залучено до участі у справі третю особу-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ТОВ "ВОДОСТІЧНІ СИСТЕМИ".
Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.10.2020 р. залучив до участі у справі третю особу-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ПАТ "Український інноваційний банк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відклав підготовче засідання у справі № 910/12966/20 на 22.10.2020 р.
22.10.2020 р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у письмових поясненнях по справі зазначав, що ПАТ "Укрінком", а в подальшому на ПАТ "Українська інноваційна компанія", не є правонаступником ПАТ "Укрінбанк". На підтвердження своєї позиції Фонд гарантування вкладів фізичних осіб посилається на позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 10.12.2019 р. у справі № 925/698/16, від 03.08.2018 р. у справі № 910/8117/17, від 14.02.2018 р. у справі № 7828/17.
ТОВ "ФК "ІНВЕСТ РЕСУРС" (відповідач-2) у відзиві на позов проти позову заперечив, посилаючись на те, що договір відступлення права вимоги № 13/01/17-1 від 13.01.2017 р. є чинним, не визнаний недійсним, неукладеним та не розірваний сторонами. Вказаний договір не може бути визнаний нікчемним в силу закону та на підставі постанови Великої Палати Верховного Суду.
17.11.2020 р., суд, розглянувши заяву позивача про зміну предмету позову, встановив, що вказана заява відповідає приписам ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, тож прийняв її до розгляду та подальший розгляд справи здійснював у редакції вказаної заяви.
У доповненнях до свого відзиву ТОВ "ФК "ІНВЕСТ РЕСУРС" зазначало, що позовні вимоги, викладені у позовній заяві, були предметом судового розгляду у справі № 910/11970/19 та у справі № 910/21943/17, а постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 р. у справі № 925/698/16 не може бути застосована під час вирішення даної справи, оскільки вона не є преюдиційною у даному спорі.
Рішенням господарського суду міста Києва від 15.01.2021 р. у справі № 910/12966/20 позов задоволено частково:
- визнано припиненим договір поруки № 1 від 14.08.2013 р., укладений між ПАТ "Український інноваційний банк" та ПрАТ "Вентиляційні системи" та визнати поруку ПрАТ "Вентиляційні системи" за договором поруки № 1 від 14.08.2013 р. припиненою; в іншій частині позову відмовлено;
- стягнуто з ТОВ "Компанія Афінаж" на користь ПрАТ "Вентиляційні системи" 1051,00 грн. судового збору за подання позову;
- стягнуто з ТОВ "Фінансова компанія "Інвест Ресурс" на користь ПрАТ "Вентиляційні системи" 1051,00 грн. судового збору за подання позову.
Задовольняючи позовні вимоги у частині визнання припиненим договору поруки № 1 від 14.08.2013 р., укладеного між ПАТ "Український інноваційний банк" (ідентифікаційний код 05839888) та ПрАТ "ВЕНТИЛЯЦІЙНІ СИСТЕМИ", та припиненою поруку ПрАТ "ВЕНТИЛЯЦІЙНІ СИСТЕМИ" за договором поруки № 1 від 14.08.2013 р., суд першої інстанції виходив з положень умов договору та пункту 4.1 договору поруки, укладеного 14.08.2013 р. між ПАТ "Український інноваційний банк" та ПрАТ "ВЕНТИЛЯЦІЙНІ СИСТЕМИ" (поручитель, позивач). За умовами договору поруки сторони договору домовилися, що поручитель поручається перед кредитором за виконання ТОВ "ВОДОСТІЧНІ СИСТЕМИ" в повному обсязі зобов'язань по кредитному договору № 4976 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 14.08.2013 р. та всіх додаткових угод до нього, що будуть укладені в майбутньому протягом строку його дії між кредитором та ТОВ "ВОДОСТІЧНІ СИСТЕМИ". У пункті 4.1 договору поруки вказано, що договір діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань, а отже не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки не відповідає частині 1 статті 251 та частині 1 статті 252 Цивільного кодексу України, тому суд прийшов до висновку, що у цьому випадку підлягають застосуванню норми частини 4 статті 559 цього Кодексу про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Вимога до поручителя про виконання ним зобов'язання за договором поруки, за висновком суду, повинна бути пред'явлена лише у судовому порядку та в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Пославшись на умови кредитного договору, місцевий господарський суд встановив, що повне погашення заборгованості за основним зобов'язанням, забезпеченим порукою, повинно було бути здійснене боржником у строк до 10.12.2017 р., тож останнім днем пред'явлення кредитором до позивача, як до поручителя, позовної вимоги мало бути 10.06.2018 р.
Проте, як зазначив суд, матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано доказів звернення ПАТ "Український інноваційний банк" із відповідними вимогами до поручителя (позивача) в межах шестимісячного строку сплати останнього платежу, тобто у строк до 10.06.2018 р.
Засновуючись на висновках, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.12.2019 р. по справі № 925/698/16, за змістом яких переходу прав та обов'язків від банківської установи (ПАТ "Український інноваційний банк") до юридичної особи, яка не має статусу банку (ПАТ "Українська інноваційна компанія") не відбулося, а в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про те, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" є правонаступником ПАТ "Український інноваційний банк", відсутній, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що пред'явлення ТОВ "ФК "АФІНАЖ" та ТОВ "ФК "ІНВЕСТ РЕСУРС" позовів до позичальника та поручителя про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4976 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 14.08.2013 р. та за договором поруки № 1 від 14.08.2013 р. (справи № 911/1267/17, № 910/960/18) не може розцінюватися судом як подання позову належними кредиторами у межах шестимісячного строку з моменту настання строку виконання основного зобов'язання. За таких обставин, місцевий господарський суд ухвалив рішення про припинення договору поруки та поруку, підставою якої є договір, припиненою.
Не погоджуючись із висновками суду першої інстанції та мотивами прийнятого ним рішення, ТОВ "ФК "ІНВЕСТ РЕСУРС" звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій вказує, що рішення господарського суду від 15.01.2021 р. по справі № 910/12966/20 ухвалено судом з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню.
Апелянт зазначав, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 р. по справі № 925/698/16, висновки якої покладені судом в основу рішення, не встановлює обставини, які мають преюдиційне значення для справи № 910/12966/20, адже відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 р. у справі № 917/1345/17 (п. 32) "преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи".
Враховуючи, що учасники цієї справи не були учасниками справи № 925/698/16, апелянт вказував, що Велика Палата Верховного Суду не могла і не досліджувала жодних обставин щодо правовідносин, які виникли між учасниками цієї справи, тим більше, що постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2021 р. по справі № 910/21943/17 відмовлено у задоволенні касаційної скарги ТОВ "ВОДОСТІЧНІ СИСТЕМИ" до ТОВ "ФК "АФІНАЖ" та ПАТ "Українська інноваційна компанія", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: 1 ПАТ "Укрінбанк", від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Караченцев А.Ю., 2 ТОВ "ФК "ІНВЕСТ РЕСУРС". Предметом спору судів першої та другої інстанцій у вказаній справі було питання законності укладеного між відповідачами договору про відступлення права вимоги № 13/01/17-1 від 13.01.2017 р. Апелянт також посилався на те, що за змістом пунктів 234-236 мотивувальної частини постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 р. у справі № 925/698/16 зазначено, що вимагає додаткового судового дослідження питання наявності у осіб, від імені яких ПАТ "Укрінком" вчинив правочин з відчуження майнових прав до фінансової компанії, необхідного обсягу цивільної дієздатності на вчинення правочину від імені банку ПАТ "Укрінком".
В обґрунтування підстав для скасування судового рішення апелянт звертав увагу суду апеляційної інстанції на ту обставину, що заявляючи вимоги про визнання договору припиненим, позивач просить встановити певний юридичний факт у минулому, що не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, така вимога виходить за межі повноважень господарських судів, адже встановлення юридичного факту встановлюється господарським судом лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне, встановлення юридичного факту є елементом оцінки судом фактичних обставин справи та обґрунтованості обставин справи. За таких обставин, вважав апелянт, обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не відповідає способам, встановленим чинним законодавством і, як наслідок, не призводить до поновлення порушеного права особи, яка звернулася з позовом.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб усно та ПАТ "Укрінбанк", від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Караченцев А.Ю. (письмові пояснення) вважають неправомірними висновки суду першої інстанції щодо визнання поруки припиненою, оскільки ПАТ "Укрінбанк" не заявляв вимог до боржника та поручителя, тож спір між Банком та позивачем відсутній.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 р., у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Поляк О.І., Ходаківська І.П., відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 12.05.2021 р.
26.04.2021 р. до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
26.04.2021 р. до Північного апеляційного господарського суду від третьої особи-2 надійшли заперечення на апеляційну скаргу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 р., у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Ходаківська І.П., оголошено перерву до 02.06.2021 р.
02.06.2021 р. до Північного апеляційного господарського суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшла заява про врахування позиції Великої палати Верховного суду (справа № 925/698/16).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2021 р. оголошено перерву до 16.06.2021 р.
У судовому засіданні, що відбулось 16.06.2021 р., відповідач-1 участі не взяв, повідомлений належним чином.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія дійшла до висновку, що рішення господарського суду не може залишатися в силі, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи позов та визнаючи припиненим договір поруки та поруку, надану позивачем банку ПАТ "Укрінбанк" за зобов'язаннями позичальника - кредитора у основному зобов'язанні, яким є ТОВ "ВОДОСТІЧНІ СИСТЕМИ", місцевий господарський суд припустився ряду логічних помилок у своїх висновках.
Так, вважаючи, що належним кредитором за вимогами до поручителя є ПАТ "Укрінбанк", тоді як особи, до яких заявлено позов, не набули прав кредитора і не є правонаступниками ПАТ "Укрінбанк", суд, визнаючи припиненим договір поруки та поруку, надану позивачем банку ПАТ "Укрінбанк", розглянув спір у ситуації, коли банк не мав процесуального статусу відповідача по справі, хоча договір поруки, як випливає з положень ч. 3 статті 626 та статті 553 ЦК України, є договором між поручителем та кредитором, двостороннім договором, адже правами та обов'язками наділені обидві його сторони.
Крім цього, місцевий господарський суд вийшов за межі законних та процесуальних повноважень і у позапроцесуальний спосіб зробив висновки в інших спорах, вказавши, що пред'явлення ТОВ "ФК "АФІНАЖ" та ТОВ "ФК "ІНВЕСТ РЕСУРС" позовів до позичальника та поручителя про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4976 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 14.08.2013 р. та за договором поруки № 1 від 14.08.2013 р. (справи № 911/1267/17, № 910/960/18) не може розцінюватися судом як подання позову належними кредиторами у межах шестимісячного строку з моменту настання строку виконання основного зобов'язання.
Як зазначено господарським судом у рішенні, яке переглядається, рішенням господарського суду Київської області від 12.09.2017 р. у справі № 911/1267/17 за позовом ТОВ "ФК "АФІНАЖ" до ТОВ "ВОДОСТІЧНІ СИСТЕМИ" та ПрАТ "ВЕНТИЛЯЦІЙНІ СИСТЕМИ" про стягнення грошових коштів за кредитним договору № 4976 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 14.08.2013 р., солідарно з ТОВ "ВОДОСТІЧНІ СИСТЕМИ" та ПрАТ "ВЕНТИЛЯЦІЙНІ СИСТЕМИ" стягнуто 37 298 204,83 грн. заборгованості по кредиту за період до 25.04.2017 р. Зазначене рішення законної сили не набрало, оскільки було оскаржено в апеляційному порядку. На момент розгляду даної справи господарським судом міста Києва апеляційне провадження по справі № 911/1267/17 зупинено.
Також, 05.02.2018 р. господарським судом міста Києва відкрито провадження у справі № 910/960/18 за позовною заявою ТОВ "ФК "ІНВЕСТ РЕСУРС" до ТОВ "ВОДОСТІЧНІ СИСТЕМИ" та ПрАТ "ВЕНТИЛЯЦІЙНІ СИСТЕМИ" як солідарних боржників за кредитним договором № 4976 від 14.08.2013 р. та договором поруки № 1 від 14.08.2013 р. про стягнення заборгованості, яка виникла після 25.04.2017 р. Ухвалою господарського суду міста Києва 05.04.2018 р. провадження у справі № 910/960/18 було зупинене до набрання рішенням у справі № 910/21943/17. На момент розгляду даної справи провадження по справі № 910/960/18 було поновлено.
Таким чином, визнавши за позивачем право на судовий захист в окремому провадженні, шляхом визнання договору поруки та поруку припиненою, і знаючи, що господарськими судами порушені провадження за позовами ТОВ "ФК "Інвест Ресурс" і ТОВ "ФК "АФІНАЖ" до позивача, як до поручителя, і до основного боржника (справи № 910/960/18 та № 911/1267/17 відповідно), місцевий господарський суд не взяв до уваги тієї обставини, що якщо суд розглядає справу про стягнення з боржника коштів, то останній має захищати свої права саме в цьому провадженні, заперечуючи проти позову та доводячи відсутність боргу, зокрема відсутність підстав для його нарахування, бо вирішення цього спору призведе до правової визначеності у правовідносинах сторін зобов'язання. Наявність відповідного боргу чи його відсутність, як і відсутність підстав для нарахування боргу, є предметом доказування у спорі про стягнення з відповідача коштів незалежно від того, чи подав останній зустрічний позов про визнання відсутності права кредитора, зокрема про визнання поруки припиненою. Тому для захисту права відповідача у ситуації, коли кредитор вже звернувся з вказаним позовом про стягнення коштів, не потрібно заявляти зустрічний позов, а останній не може бути задоволений. Аналогічно після звернення кредитора з позовом про стягнення коштів боржник не може заявляти окремий позов про визнання відсутності права вимоги в кредитора та кореспондуючого обов'язку боржника. Такий окремий позов теж не може бути задоволений, оскільки боржник має себе захищати у судовому процесі про стягнення з нього коштів, заперечуючи проти відповідного позову кредитора, наприклад, і з тих підстав, що порука припинилася.
Згідно з правовими висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.01.2021 р. по справі № 522/1528/15-ц, вказано, що застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите (п. 64). У разі, якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора та кореспондуючого обов'язку боржника не є належним способом захисту. Отже, ухвалення судом рішення в справі про стягнення з поручителя кредитної заборгованості унеможливлює задоволення в іншій судовій справі позову про визнання поруки припиненою, якщо такий позов стосується тих самих правовідносин, тих самих прав вимоги, які вже були предметом дослідження у справі про стягнення з поручителя кредитної заборгованості (пункти 65-66 постанови).
Колегія суддів вважає, що позивач, ініціювавши окремий позов про визнання договору припиненим і поруки припиненою прагнув в межах цієї справи у позапроцесуальний спосіб переглянути судове рішення, прийняте у справі № 911/1267/17, і уникнути процесуального обов'язку доведення наявності у нього відповідного боргу чи його відсутність, як і відсутності підстав для нарахування боргу у справі № 910/960/18, що є неприпустимим.
Водночас, норми ст. 43 ГПК України закріплюють обов'язок судді протидіяти зловживанню процесуальними правами. Подання завідомо безпідставного позову, позову у спорі, який має очевидно штучний характер є зловживання процесуальними правами, що суперечать завданню господарського судочинства.
Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судова колегія вважає, що прийняте 15.01.2021 р. господарським судом міста Києва рішення у справі № 910/12966/20 таким критеріям не відповідає, тож, має бути скасоване з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
За вказаних обставин справи, апеляційна скарга ТОВ "ФК "Інвест Ресурс" підлягає задоволенню.
Згідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України суд,-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Ресурс" на рішення господарського суду міста Києва від 15.01.2021 р. у справі № 910/12966/20 задовольнити.
Рішення господарського суду міста Києва від 15.01.2021 р. у справі № 910/12966/20 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "Вентиляційні системи" (01030, м. Київ, вул. Михайла Коцюбинського, буд. 1; ЄДРПОУ 30637114) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Ресурс" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51, офіс 1314; ЄДРПОУ 40343349) 9 459,00 грн. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Матеріали справи № 910/12966/20 повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ГПК України.
Повний текст постанови складено 18.06.2021 р.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді Є.Ю. Пономаренко
І.П. Ходаківська