вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"14" червня 2021 р. Справа№ 910/17628/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Андрієнка В.В.
Копитова О.С.
за участю секретаря судового засідання Кудько О.О.
та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засіданні від 14.06.2021,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ "ЕНЕРГОКОМПЛЕКТ"
на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.04.2021
у справі №910/17628/18
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС КАПІТАЛ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІКС СТАР ХОЛДІНГ"
про банкрутство
03.03.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ "ЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" надійшла заява про відмову від кредиторських вимог на підставі ст. 191 ГПК України.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.04.2021 у справі №910/17628/18 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ "ЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" про відмову від кредиторських вимог.
Вищевказана ухвала мотивована тим, що Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено прийняття судом відмови від кредиторських вимог, які вже розглянуті та визнані судом.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ "ЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 15.04.2021 у справі №910/17628/18, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.04.2021 у справі №910/17628/18 та прийняти нове судове рішення у справі, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ "ЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" про відмову від кредиторських вимог задовольнити, прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ "ЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" від кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІКС СТАР ХОЛДІНГ" на суму 11 289 796, 60 грн, з яких: 4 204, 00 грн - вимоги першої черги, а 11 285, 592, 60 грн - вимоги четвертої черги, закрити провадження у справі №910/17628/18 в частині кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ "ЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІКС СТАР ХОЛДІНГ" в сумі 11 289 796, 60 грн, з яких: 4 204, 00 грн - вимоги першої черги, а 11 285, 592, 60 грн - вимоги четвертої черги.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом норм процесуального права. Скаржник зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ,) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Крім того, згідно із ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Так, частинами 1, 2 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь- якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. Приписами частини 3 статті 191 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Пунктом 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом. Отже, на думку скаржника, у цій справі ТОВ "УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ "ЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" скористалось своїм процесуальним правом, подавши до суду відповідну заяву про відмову від кредиторських вимог, як його позовних вимог у справі. При цьому, Товариством з обмеженою відповідальністю "УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ "ЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" зазначено, що заявнику відомі наслідки відмови від кредиторських вимог.
В судове засідання 14.06.2021 з'явився представник скаржника, представники інших учасників провадження у данній справі в судове засідання не з'явились. Предстаник Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ "ЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" підтримав вимоги апеляційної скарги.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Частиною 11 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
В той же час за положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №924/369/19.
Судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості ознайомитись з відповідною ухвалаю Північного апеляційного господарського суду, дізнавшись про дату, місце та час судового засідання у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) (оприлюднена 27.05.2021).
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд прийшов до висновку за можливе здійснювати розгляд скарги без участі певних представників учасників справи, що не з'явилися у судове засідання, так як вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку: апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2019 у даній справі прийнято заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2019 відкрито провадження у справі №910/17628/18, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ярмолу О.Ю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2019 визнано кредиторами боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС КАПІТАЛ" на суму 1154420,00 грн, з яких: 17 620, 00 грн. - вимоги першої черги, 1 136 800, 00 грн. - вимоги четвертої черги; Публічне акціонерне товариство "ФОРТУНА БАНК" на суму 104 632387,52 грн., з яких: 3 842, 00 грн. - вимоги першої черги, 84 504 933,93 грн. - вимоги четвертої черги, а 20 123 611, 59 грн - вимоги шостої черги, затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 105 786 807,52 грн.
Постановою Господарського суду міста Києва від 20.06.2019 визнано боржника банкрутом та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Ярмолу О.Ю.
07.05.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ "ЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 11 289 796,60 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ "ЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" кредитором товариства з обмеженою відповідальністю "СІКС СТАРС ХОЛДІНГ" на суму 11 289 796,60 грн, з яких: 4 204, 00 грн. - вимоги першої черги, а 11 285 592,60 грн - вимоги четвертої черги. Продовжено ліквідатору боржника арбітражному керуючому Ярмолі Ользі Юліївні строк для подання суду на затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на три місяці, тобто до 18.09.2020.
03.03.2021 від Товариство з обмеженою відповідальністю "УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ "ЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" надійшла заява про відмову від кредиторських вимог.
Колегая суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні вищевказаної заяви, з огляду на наступне.
21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) №2597-VIII від 18.10.2018, який в силу пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, поширює свою дію на подальший розгляд справ про банкрутство незалежно від дати порушення (відкриття) провадження у таких справах, за винятком справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації.
З дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992, №31, ст. 440 із наступними змінами).
Суд першої інстанції вірно застосував до спірних правовідносин норми КУзПБ.
Відповідно до ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
В данному випадку заява ТОВ "УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ "ЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" з кредиторськими вимогами вже розглянута судом першої інстанції, за результатами розгляду цієї заяви ухвалено судове рішення, а саме, ухвала Господарського суду міста Києва від 18.06.2020, якою визнано ТОВ "УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ "ЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "СІКС СТАРС ХОЛДІНГ" на суму 11 289 796, 60 грн.
Ведення реєстру вимог кредиторів згідно з положеннями частини першої статті 61 КУзПБ належить до компетенції ліквідатора, який відповідно до статті 65 КУзПБ, подає до суду дані про розміри погашених вимог кредиторів після завершення всіх розрахунків з кредиторами разом зі звітом та ліквідаційний балансом.
Відповідно до частини першої статті 3 КУзПБ вимоги до форми та порядку ведення реєстру вимог кредиторів визначає державний орган з питань банкрутства.
Аналіз пунктів 1, 10 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, дає підстави для висновку, що Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань банкрутства та на який покладено обов'язок визначати форму та порядок ведення реєстру кредиторів шляхом розроблення, видання та оприлюднення регуляторних актів.
Пунктом 1 Вимог до форми та порядку ведення реєстру вимог кредиторів у справах про банкрутство (неплатоспроможність), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 17.08.2020 № 2778/5 (далі - Вимоги) встановлено, що ці Вимоги визначають порядок ведення реєстру вимог кредиторів у справах про банкрутство (неплатоспроможність) (далі - Реєстр) та вимоги до форми Реєстру, організаційні підходи при складанні, веденні та внесенні змін до Реєстру на всіх стадіях провадження справи про банкрутство (неплатоспроможність).
Отже, ведення та внесення змін до реєстру вимог кредиторів арбітражними керуючими (керуючими санації, ліквідаторами) здійснюється відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства з урахуванням положень, передбачених зазначеними Вимогами.
За наслідком прийняття судом ухвали, за якою розглянуто заяву відповідного кредитора з кредиторськими вимогами до боржника , арбітражний керуючий вностить зміни до реєстру вимог кредиторів боржника у справі про банкрутство.
В даному випадку відмова від кредиторських вимог, щодо яких вже існує судове рішення, яке набрало законної сили (ухвала Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у даній справі), суперечить положенням ст. 191 ГПК України, на підставі якої ТОВ "УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ "ЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" звернулось до суду з даною заявою про відмову від кредиторських вимог.
Відмова від позову (від кредиторських вимог) відповідно до ст.191 ГПК України можлива лише до ухвалення судового рішення за результатом розгляду такого позову (заяви з кредиторськими вимогами).
Як вірно зазначив суд першої інстанції, КУзПБ також не передбачає прийняття відмови кредитора від кредиторських вимог.
При цьому ст. 64 КУзПБ передбачає можливість відмови кредитора від задоволення визнаної в установленому порядку вимоги, у такому разі ліквідатор не враховує суму грошових вимог цього кредитора. Тобто законодавством не передбачена відмова кредитора від визнаної в установленому порядку вимоги, проте, передбачена відмова кредитора саме від задоволення визнаної в установленому порядку вимоги та наслідки такої відмови.
З огляу на вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про неможливість прийняття відмови кредитора від кредиторських вимог після ухвалення судового рішення щодо їх визнання у встановленому нормами КУзПБ порядку.
Інших доводів скаржника по суті заявлених вимог, які б спростували висновки суду, покладені в основу оскаржуваної ухвали та впливали на їх правильність, в апеляційній скарзі не наведено.
Доводи скаржника про порушення судом норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду за результатами перегляду справи в апеляційному порядку дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення; оскаржувану ухвалу суду першої інстанції у даній справі - без змін.
Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276, 282, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ "ЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 15.04.2021 у справі №910/17628/18 - залишити без змін.
Матеріали справи №910/17628/18 направити до господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.
Повний текст складено 17.06.2021.
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді В.В.Андрієнко
О.С. Копитова