03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: 22-з/824/604/2021
17 червня 2021 року м. Київ
Справа № 753/1294/18
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Махлай Л.Д., Немировської О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравченко Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 , яка подана представником Доманчук Оленою Валентинівною , про ухвалення додаткового рішення
у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору, повернення сплаченої за товар грошової суми, відшкодування моральної шкоди,
встановив:
У січні 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06.10.2017 року між ним та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу меблів, відповідно до умов якого позивач зобов'язався доставити та передати у власність відповідача меблі, а відповідач зобов'язати оплатити та прийняти товар. Ціна договору (поставка меблів «Faberge срібло») становила 93 280 гривень, відповідачем було сплачено аванс у розмірі 5 300 гривень, а також додатково 5 000 гривень, всього на суму 10 300 гривень.
14.10.2017 року товар був доставлений за адресою, визначеною відповідачем в договорі, однак останній відмовився від підписання документів про прийняття товару, а 25.10.2017 року звернувся до позивача з пропозицією розірвання договору та повернення сплаченої по договору суми в розмірі 98 580 гривень.
У відповідь позивач надіслав відповідачу пропозиції з трьох варіантів, а саме: повернути поставлений товар та провести відповідні розрахунки, зменшити вартість товару у разі самостійного усунення недоліків, розірвати договір за взаємною згодою. Оскільки відповідач не погодився на жодні із запропонованих умов і не повернув поставлений товар, позивач просить стягнути з нього заборгованість в розмірі 240 522,94 гривні, у тому числі 82980 гривень заборгованості за поставлений товар, 82 980 гривень упущеної вигоди, 64,40 гривень поштових послуг, 512 грн. 3 % річних, 62 235 грн. пені, 1 751,54 грн. інфляційних втрат, 10 000 грн. моральної шкоди, а також судові витрати.
Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ФОП ОСОБА_3 , у якому просив розірвати договір купівлі-продажу меблів у судовому порядку, стягнути з позивача сплачені за меблі кошти в розмірі 98 580 гривень, моральну шкоду в розмірі 20 000 гривень та судові витрати (витрати на професійну правничу допомогу) в розмірі 40 000 гривень.
В обґрунтування зустрічного позову відповідач зазначив що позивачем не було виконано умови договору в частині специфікації товару, частина товару була поставлена в кольоровій гамі «золото», а не «срібло». Крім того, ним було в повній мірі виконано зобов'язання щодо оплати товару в розмірі, передбаченому договором. Зокрема, відповідач зазначив, що 30.09.2017 року ним було сплачено 5 300 грн. за бронювання товару на складі, потім сплачено 46 640 грн. як перша частина вартості товару, а решту 46 640 грн. було сплачено під час доставки товару особам, які її здійснювали. Таким чином, ним було сплачено повну суму вартості в розмірі 98 580 грн., однак позивачем не було належним чином оформлено та надано покупцю документи на підтвердження проведення розрахункових операцій. Враховуючи те, що позивачем було порушено умови договору в частині належної специфікації товару, відповідач пред'явив претензію щодо розірвання договору та повернення усієї сплаченої суми за товар, однак позивач відмовився розірвати договір, посилаючись на те, що договір, на його думку було виконано, а істотні недоліки у виконанні поставки були відсутні.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 17 вересня 2020 року узадоволенні первісного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору, повернення сплаченої за товар грошової суми, відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
Розірвано договір купівлі-продажу меблів від 06.10.2017 року, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 і ОСОБА_1 .
Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачені за шафу «Faberge срібло» кошти у розмірі 98 580 грн. В іншій частині в задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом відмовлено.
Додатковим рішенням Подільського районного суду м. Києва від 22 вересня 2020 року Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 10 000 грн.
Не погоджуючись з рішенням, представник ФОП ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким первісний позов задовольнити в повному обсязі, а у задоволенні зустрічного позову відмовити, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Доманчук О.В. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, як законне та обґрунтоване. При цьому вказувала, що після ухвалення апеляційним судом рішення у даній справі ОСОБА_1 , відповідно до договору на правову допомогу від 21.01.2021 року, підлягає сплаті на користь адвоката Доманчук О.В. вартість послуг за надану правову допомогу у розмірі 10 000 грн. Тому у разі залишення без задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3 витрати відповідача на оплату правової допомоги підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.
Постановою Київського апеляційного суду від 20 травня 2021 року апеляційну скаргу фізичної особи --підприємця ОСОБА_3 , яка подана представником ОСОБА_4 - залишено без задоволення. Рішення Подільського районного суду м. Києва від 17 вересня 2020 року - залишено без змін.
31 травня 2021 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява представника ОСОБА_1 - Доманчук О.В. про ухвалення додаткового рішення.
Заява обґрунтована тим, що 29 січня 2021 року між ОСОБА_1 та адвокатом Доманчук О.В. укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до змісту якого сторони погодили представництво та захист інтересів ОСОБА_1 адвокатом Доманчук О.В. в Київському апеляційному суді у цивільній справі № 753/1294/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 17.09.2020 року. Вартість послуг складає 10 000 гривень. Сторони погодили, що оплата послуг щодо представництва та захисту інтересів ОСОБА_1 в Київському апеляційному суді з предмету судового спору, зазначеного в пункті 1.1 цього Договору, в розмірі 10 000 гривень протягом 10 днів з дня прийняття судового рішення у справі.
24 травня 2021 року ОСОБА_1 сплачено адвокату Доманчук О.В. кошти у розмірі 10 000 гривень, що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордеру № 2 від 24.05.2021 року.
У зв'язку чим просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 гривень.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, будучи повідомленими про день та час розгляду справи у встановленому законом порядку, про причини своєї неявки суд не повідомили, а тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу за їх відсутності відповідно до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України.
Вивчивши заяву, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» ( ч.4 ст. 62 ЦПК України)
Згідно з ч. 1, п.1 ч. ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частин першої - шостої статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частин 5 статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як вбачається з матеріалів справи, повноваження адвоката Доманчук О.В. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4852, видане на підставі рішення Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури від 28.02.2012 року) як представника ОСОБА_1 підтверджується довіреністю від 02.07.2018 року, яка дійсна до 02.07.2021 року.
Представництво інтересів ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції здійснювалось адвокатом Доманчук О.В. на підставі договору про надання правової допомоги № 03 від 29 січня 2021 року, відповідно до п.1.1. якого, клієнт доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати інформаційні, консультаційні та юридичні послуги з представництва та захисту інтересів клієнта в Київському апеляційному суді у цивільній справі № 753/1294/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 17.09.2020 у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору, повернення сплаченої за товар грошової суми, відшкодування моральної шкоди на умовах, передбачених даним Договором (т. 2 а.с. 35-37).
Згідно з п. 5.1 договору, виконавець та клієнт дійшли згоди, що вартість послуг, визначених в п. 1.1 цього договору складатиме 10 000 грн.
Сторони погодили, що клієнт сплачує виконавцю вартість послуги - гонорар щодо представництва та захисту інтересів клієнта в Київському апеляційному суді з предмету судового спору, зазначеному в п. 1.1.1 цього договору, в розмірі 10 000 грн. протягом 10 днів з дня прийняття судового рішення у справі (п. 5.2. договору).
Згідно з актом виконаних робіт від 24 травня 2021 року, виконавець надав, а замовник прийняв такі послуги згідно з п. 1.1. договору про надання правової допомоги. Замовник сплатив виконавцю вартість послуги згідно з умовами, що зазначені в розділі 5 договору про надання правової допомоги (т. 2 а.с. 93).
Оплата наданих послуг підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 2 від 24.05.2021 року на загальну суму 10 000 грн. (т. 2 а.с.92).
Отже, з матеріалів справи, зокрема, з договору про надання правової допомоги від 29.01.2021 року, акту виконаних робіт від 24 травня 2021 року, детального опису наданих послуг вбачається, що сума гонорару в розмірі 10 000 грн. була сплачена за наступні послуги: аналіз апеляційної скарги та підготовка проекту відзиву на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 - 9 годин, підготовка до судового засідання та представництво інтересів ОСОБА_1 в судовому засіданні в Київському апеляційному суді - 2 год. 15 хв.
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Будь-яких клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та заперечень щодо неспівмірності витрат від позивача ОСОБА_3 до суду апеляційної інстанції не надходило.
Відповідно до висновків Верховного Суду у постановах від 24 листопада 2020 року у справі № 911/4242/15, від 03 жовтня 2019 у справі № 922/445/19 зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.
Оскільки проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов'язково інша сторона і якщо вона не заперечує, то у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу витраченому адвокатом на виконання робіт.
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги позивача ОСОБА_3 без задоволення, то відповідно до ст.141 ЦПК України з позивача на користь відповідача необхідно стягнути 10 000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені відповідачем ОСОБА_1 під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно з п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 3 ст. 270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Керуючись ст. 137, 141, 270, 367, 368 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , яка подана представником Доманчук Оленою Валентинівною , про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1
Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Немировська О.В.
Махлай Л.Д.