16 червня 2021 року місто Київ
справа № 2-5015/10
провадження №22-ц/824/5675/2021
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова команія "Гровінг Стейт", подану адвокатом Бураковим Ігорем Олександровичем,
на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 грудня 2010 року, ухвалене у складі судді Коцюрби М.П.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна,-
У листопаді 2010 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що між нею та відповідачем 2 червня 2000 року було зареєстровано шлюб. За час перебування у шлюбі ними у 2006 році було придбано земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,1505 га. Право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 32224X1600:02:006:00X8 засвідчується державним актом серії ЯГ №243650.
Вказувала, що у 2006 році на цій земельній ділянці було розпочато будівництво приватного житлового будинку. Будівництво здійснювалось на підставі рішення сільської ради села Гатне та відповідно до проектної документації, затвердженої відділом містобудування та архітектури Києво-Святошинської РДА 20 червня 2006 року.
Вартість земельної ділянки за даними Акту оцінки складає 1 346 534 грн., вартість об'єкта незавершеного будівництва складає 800 000 грн., і складається із вартості сукупності витрачених під час спорудження об'єкта будівельних матеріалів та вартості будівельних послуг.
Стверджувала, що ОСОБА_2 в добровільному порядку розділити спільно нажите майно не бажає.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд поділити майно, що є спільною власністю подружжя, виділивши: ОСОБА_2 :
- 0,07525 га земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,1505 га, що складає 1/2 частину, вартість частки складає 673 268 грн.;
- 1/2 частину об'єкт незавершеного будівництва - індивідуального житлового будинку на дві сім'ї за адресою АДРЕСА_1 , вартість частки складає 400 000 грн.;
- та інше майно зазначене у позові, а всього на суму 1 106 968 гривень.
Виділивши їй:
- 0,07525 га земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,1505 га, що складає 1/2 частину, вартість частки складає 673 268 грн.
- 1/2 частину об'єкта незавершеного будівництва - індивідуального житлового будинку на дві сім'ї за адресою: АДРЕСА_1 , вартість частки складає 400 000 грн.;
- та інше майно зазначене у позові, а всього на суму 1 106 968 гривень.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 грудня 2010 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна. Виділено ОСОБА_2 :
- 0,07525 га земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,1505 га, що складає 1/2 частину, вартість частки складає 673 268 грн.;
- частину об'єкту незавершеного будівництва - індивідуального житлового будинку на дві сім'ї за адресою: АДРЕСА_1 , вартість частки складає 400 000 грн.;
- ноутбук «Мітак» вартістю 3000 грн.;
- відеокамеру цифрова марки «Панасонік» вартістю 5 000 грн.;
- гірський спортивний велосипед вартістю 15 000 грн.;
- легкий алюмінієвий човен «Мста-Н» з електромотором вартістю 6 000 грн.; - кишеньковий КПК «Версія» вартістю 1 700 грн.;
- двомісну палатку «Terra Incognita Platou 2 Alu» вартістю 1 000 грн.;
- набір електроінструментів «Бош» вартістю 1 000 грн.;
- телевізор «Шарп» вартістю 1 000 грн., всього на суму 1 106 968 грн.
Виділено ОСОБА_1 :
- 0,07525 га земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,1505 га, що складає 1/2 частину, вартість частки складає 673 268 грн.;
- 1/2 частину об'єкта незавершеного будівництва - індивідуального житлового будинку на дві сім'ї за адресою: АДРЕСА_1 , вартість частки складає 400 000 грн.;
- набір корпусних меблів передпокою вартістю 1 500 грн.;
- обідній стіл круглої форми зі скла вартістю 1 000 грн.;
- комплект кухонних меблів загальною вартістю 5 000 грн.;
- журнальний столик вартістю 200 грн.;
- комод червоного кольору вартістю 500 грн.;
- набір м'яких меблів для вітальні вартістю 2 000 грн.;
- телевізор «Соні» загальною вартістю 800 грн.;
- телевізор «Панасонік» вартістю 3 000 грн.;
- холодильник «Лібхер» вартістю 2 000 грн.;
- картини (18 штук) вартістю 5 000 грн.;
- ліжко ( в комплекті з напільною приставкою) вартістю 2 000 грн.;
- платтяну шафу вартістю 900 грн.;
- комод вартістю 1000 грн.;
- пральну машину «Електролюкс» вартістю 1 500 грн.;
- набір м'яких меблів (складається з дивану та двох крісел) вартістю 1 200 грн.;
- стіл кабінетний з двома полицями вартістю 500 грн.;
- тумбу під телевізор «Соні» вартістю 200 грн.;
- килимове покриття (шкура білого кольору) вартістю 600 грн.;
- ноутбук «Делл» вартістю 1 000 грн.;
- ноутбук «Шарп» вартістю 1000 грн.;
- принтер «HP» вартістю 800 грн.;
- ДВД програвач «Філіпс» вартістю 1 500 грн.;
- відеомагнітофон «Панасонік» вартістю 700 грн.;
- музичний центр «Соні» вартістю 1000 грн.;
- дві декоративні напільних підставки для свічок з латуні вартістю 1 000 грн., всього на суму 1 106 968 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення районного суду мотивовано тим, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню. Майно, зокрема, земельна ділянка та об'єкт незавершеного будівництва набуті у шлюбі, а тому підлягають поділу між подружжям в рівних частках.
Не погоджуючись з таким рішенням, представник ТОВ «Фінансова компанія «Гровінг Стейт» - адвокат Бураков І.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції змінити в частині виділення позивачу та відповідачу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,1505 га та об'єкта незавершеного будівництва - індивідуального житлового будинку на дві сім'ї, розташованого за вищевказаною адресою, у задоволенні цих позовних вимог відмовити.
Свої доводи мотивує тим, що вказане нерухоме майно було передано в іпотеку на підставі іпотечного договору від 18 лютого 2008 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», на забезпечення виконання грошового зобов'язання за кредитним договором № 014/2571/81/68039 від 18 лютого 2008 року. В подальшому права кредитора перейшли від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ПАТ "Оксі Банк" за договором про відступлення права вимоги від 30 серпня 2019 року та про відступлення прав за іпотечним договором від 9 вересня 2019, а в подальшому - до ТОВ «ФК «Гровінг Стейт». Рішення у даній справі стосується його прав, як іпотекодержателя.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року прийнято відмову ОСОБА_1 від позову. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 грудня 2010 року визнано нечинним. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя закрито.
Постановою Верховного суду від 10 лютого 2021 року задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Коновал О.В., ухвалу Київського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В судовому засіданні представник особи, яка не брала участі у справі - ТОВ " ФК "Гровінг Стейт", адвокат Бураков І.О. доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив рішення суду першої інстанції скасувати в частині виділення позивачу та відповідачу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,1505 га та об'єкта незавершеного будівництва - індивідуального житлового будинку на дві сім'ї, розташованого за вищевказаною адресою, та в цій частині ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог відмовити.
Пояснив, що вказане нерухоме майно було передано в іпотеку на підставі іпотечного договору від 18 лютого 2008 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на забезпечення виконання грошового зобов'язання за кредитним договором №014/2571/81/68039 від 18 лютого 2008 року. В подальшому права кредитора перейшли від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ПАТ "Оксі Банк" за договором про відступлення права вимоги від 30 серпня 2019 року та про відступлення прав за іпотечним договором від 9 вересня 2019, а в подальшому - до ТОВ «ФК «Гровінг Стейт». Рішення у даній справі стосується його прав, як іпотекодержателя.
Судом при вирішенні спору не було отримано схеми поділу незавершеного будівництва для встановлення технічної можливості виділу частини з незавершеного будівництва, що технічно неможливо поділити навпіл, як це зробив суд. Спірний будинок не є нерухомим майном до завершення будівництва і його введення в експлуатацію, що судом не оцінено належним чином під час визначення його вартості. Такі недоліки призвели до порушення прав ТОВ «ФК «Гровінг Стейт», який є іпотекодержателем спірного майна, і який через неможливість виконання рішення суду щодо внесення даних про поділ до Державного земельного кадастру і Державного реєстру речових прав, не може реалізувати своє право на задоволення вимог за рахунок звернення стягнення на спірне майно.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Коновал О.В. заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Під час розгляду справи просила закрити провадження у справі, бо вважає, що оскаржуваним рішенням права іпотекодержателя не порушені, оскільки після визнання за позивачем права власності на 1/2 частину спірного майна іпотека не припинилася, позивач набула статусу іпотекодавця і несе всі його обов'язки за іпотечним договором, у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття нею права власності на предмет іпотеки.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Полонський О.Ю. просив розглянути справу за відсутності відповідача ОСОБА_2 , а також просив відмовити у задоволені апеляційної скарги ТОВ «ФК «Гровінг Стейт», рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ФК «Гровінг Стейт» підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За змістом ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Вказані норми процесуального закону встановлюють порядок та спосіб апеляційного оскарження судового рішення, який можливий у тому разі, коли суд вирішив питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
У постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 2- 4392/09, постанові від 16 жовтня 2019 року у справі № 638/21181/15-ц, постанові від 11 вересня 2019 року у справі № 705/2-1281/2010 Верховний Суд дійшов висновку, що особи, які не брали участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють права і обов'язки цих осіб. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок, причому такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20 січня 2020 року у справі № 2-1426/08, у постанові від 30 січня 2020 року у справі № 646/6461/17, особи, які не брали участі у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють, обмежують або припиняють права або обов'язки цих осіб. Судове рішення слід вважати таким, яким вирішено питання про права та обов'язки осіб, яких не було залучено до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки або судження суду про права та обов'язки цих осіб або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки цих осіб. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не є підставою для висновку про вирішення судом питань про права та обов'язки цієї особи.
У постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 1715/2798/12 також зазначається, що в залежності від того, чи вирішувалось судовим рішенням питання про права та обов'язки особи, яка його оскаржує, визначається право на оскарження такого рішення. Судове рішення, що оскаржується особою, яка не залучалась до розгляду справи, повинно безпосередньо впливати на обсяг прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або містити судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Звертаючись з даною апеляційною скаргою, ТОВ " ФК "Гровінг Стейт" посилається на те, що оскаржуване рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 грудня 2010 року порушує його права, оскільки при поділі майна не були враховані борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї, не встановлено за рахунок якого з подружжя сплачувався кредит, а позивач і відповідач під час визнання позову не поінформували суд про зобов'язання з погашення кредиту та про іпотеку майна, частина якого була створена за рахунок отриманого кредиту. Майно виділено порівну з порушенням закону, а судом не встановлено обставин переходу зобов'язань, що також вплинуло на права, свободи та інтереси апелянта. Поділ об'єкту незавершеного будівництва готовністю 28%, у якого неможливо визначити частку, побудованого за кредитні кошти у сумі 136 354 долари США, не відповідає вимогам закону. Подання позивачем позову про виділ їй у власність 1/2 частки предмету іпотеки було спрямовано на унеможливлення звернення стягнення на іпотечне майно, що всупереч обставинам справи не було взято до уваги судом першої інстанції. Тим більше позивач і відповідач залишаються у шлюбі, посилань на будь-які перешкоди у користуванні спільним майном, що є предметом іпотеки, відсутні. 18 лютого 2008 року відповідачем ОСОБА_2 було отримано в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" кредит в сумі 138 400 доларів США, з яких 136 354 доларів США для будівництва власного житла. Одночасно з отриманням кредиту відповідачем ОСОБА_2 було передано в іпотеку в забезпечення виконання грошового зобов'язання за кредитним договором, земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,1505 га. При цьому іпотекодавець зобов'язаний після завершення будівництва на вимогу іпотекодержателя оформити іпотеку такої новоствореної нерухомості окремим договором іпотеки та додатковою угодою до вже укладеного договору іпотеки. Наявний на земельній ділянці незавершений будівництвом житловий будинок готовністю 28 % є предметом іпотеки. ОСОБА_1 дала згоду на отримання кредиту та на укладення договору іпотеки, а тому вона була проінформована про права іпотекодержателя щодо предмету іпотеки та зобов'язання іпотекодавця. Позивач і відповідач не виконали рішення суду, не зареєстрували свої права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Тлумачення наведених норм процесуального права свідчить про те, що суд апеляційної інстанції в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу.
При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.
Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 лютого 2020 року у справі №668/17285/13-ц.
Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов'язків заявника, та лише після встановлення таких обставин переглянути справу за його апеляційною скаргою, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
Згідно статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу).
Відповідно до статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна частина майна дружини та чоловіка є рівними. Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу, спір може бути вирішений судом. При цьому, суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частина перша, друга статті 71 СК України). Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України (частина четверта статті 71 СК України).
Статтею 23 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Положення чинного законодавства, що регулюють правовідносини щодо іпотечних зобов'язань, вказують на те, що іпотекодавець не має права розпоряджатися майном без згоди іпотекодержателя до закінчення терміну дії іпотеки.
Разом із цим, положеннями Закону України «Про іпотеку» не заборонено володіти та користуватися переданим в іпотеку майном. У свою чергу поділ спільного майна між подружжям, в тому числі іпотечного майна, не вважається розпорядженням ним, так як в момент його передачі в іпотеку воно вже належало подружжю на праві спільної сумісної власності в силу закону.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що перебування спірного майна в іпотеці не перешкоджає поділу спільного майна подружжя, оскільки гарантії іпотекодержателя щодо спірного майна визначені частиною другою статті 23 Закону України «Про іпотеку», згідно з якою особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором, у тому ж обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (правовий висновок Верховного Суду висловлений у постанові від 8 липня 2019 року у справі № 522/17048/15-ц; постанові від 19 травня 2021 року у справі №753/4368/13-ц).
Таким чином, оскільки перебування спірного майна в іпотеці не перешкоджає поділу спільного майна подружжя, поділ майна подружжя не вважається розпорядженням цим майном, а тому відсутні підстави вважати, що оскаржуваним рішенням суду вирішено питання про права, свободи, інтереси та (або обов'язки) ТОВ "ФК "Гровінг Стейт", як іпотекодержателя, оскільки фінансова установа не позбавлена права пред'явити певні вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.
Інші доводи апеляційної скарги для вирішення питання чи стосується оскаржуване рішення безпосередньо прав та обов'язків заявника як іпотекодержателя, правового значення не мають.
Керуючись ст. ст. 268, 362, 367, 368 ЦПК України,
суд,-
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова команія "Гровінг Стейт" на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - закрити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повна ухвала складена 18 червня 2021 року.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус