16 червня 2021 року місто Київ
Єдиний унікальний номер справи 755/17770/18
Номер провадження 22-ц/824/8806/2021
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М., суддів Головачова Я. В., Шахової О. В.,
за участю секретаря судового засідання - Яворської А. А.,
вивчивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 01 березня 2021 року, постановлену під головуванням судді Виниченко Л. М., у справі за заявою ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Комерційний Індустріальний Банк», Приватне підприємство «Мінераліз»,
У січні 2021 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою про визнання виконавчого листа, виданого Дніпровським районним судом міста Києва на виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва у справі № 755/17770/18 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Комерційний індустріальний банк» таким, що не підлягає виконанню; про зупинення виконання за виконавчим листом, виданим Дніпровським районним судом міста Києва на виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва у справі № 755/17770/18 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Комерційний індустріальний банк».
Вказана заява обґрунтована тим, що на виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 серпня 2019 року у справі № 755/17770/18, судом було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Комерційний Індустріальний Банк» заборгованість за договором № 49/17 про надання авансового овердрафту за поточним рахунком від 23 серпня 2017 року у розмірі 1 812 279 грн. 90 коп., судовий збір у сумі 27 184 грн. 20 коп., який було пред'явлено до примусового виконання.
Постановою Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року у справі № 761/38210/19 визнано припиненою поруку ОСОБА_2 перед АТ «Комерційний Індустріальний Банк» за договором поруки № 49/17-П від 23 серпня 2017 року у зв'язку зі спливом строку поруки.
Враховуючи вищенаведене, заявник вважає, що наразі його обов'язок, як поручителя, з погашення заборгованості, припинено, а відтак, його вимоги зазначені в заяві підлягають задоволенню.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 01 березня 2021 року (т. ІІІ а.с. 176-179) у задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа № 755/17770/18 виданого Дніпровським районним судом міста Києва 15 січня 2020 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Комерційний Індустріальний Банк» таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.
Поновлено виконання за виконавчим листом № 755/17770/18 виданим Дніпровським районним судом міста Києва у виконавчому провадженні № 62124406 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Комерційний Індустріальний Банк» заборгованості за договором № 49/17 про надання авансового овердрафту за поточним рахунком від 23 серпня 2017 року у розмірі 1 812 279 грн. 90 коп. та судового збору в сумі 27 184 грн. 20 коп.
Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду, 16 березня 2021 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 направив апеляційну скаргу у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 01 березня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким визнати виконавчий лист виданий Дніпровським районним судом міста Києва про примусове виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 серпня 2019 року у справі № 755/17770/18 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Комерційний Індустріальний Банк» таким, що не підлягає виконанню.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що з метою забезпечення виконання ПП «Мінераліз» зобов'язань за договором № 49/17 про надання авансового овердрафту за поточним рахунком від 23 серпня 2017 року, між АТ «Комерційний Індустріальний Банк» та ОСОБА_2 , укладено договір поруки № 49/17-П.
На виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 серпня 2019 року у справі № 755/17770/18, судом було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Комерційний Індустріальний Банк» заборгованість за договором № 49/17 про надання авансового овердрафту за поточним рахунком від 23 серпня 2017 року у розмірі 1 812 279 грн. 90 коп., судовий збір у сумі 27 184 грн. 20 коп., який було пред'явлено до примусового виконання.
Постановою Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року у справі № 761/38210/19 визнано припиненою поруку ОСОБА_2 перед АТ «Комерційний Індустріальний Банк» за договором поруки № 49/17-П від 23 серпня 2017 року у зв'язку із спливом строку поруки.
Таким чином, на думку скаржника, у останнього, як у поручителя, припинився обов'язок щодо погашення заборгованості перед АТ «Комерційний Індустріальний Банк», що не було враховано судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 травня 2021 року, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, надано строк для подачі відзиву.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 травня 2021 року закінчено проведення підготовчих дій, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
19 травня 2021 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив від АТ «Комерційний Індустріальний Банк» з відповідними підтвердженнями про направлення його всім учасникам справи.
З вказаного відзиву вбачається, що позивач не погоджується з доводами апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу, без змін.
Позивач зазначає, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 13 серпня 2019 року стягнуто з ОСОБА_2 . На користь АТ «Комерційний Індустріальний Банк» заборгованість за договором № 49/17 про надання авансового овердрафту за поточним рахунком від 23 серпня 2017 року у розмірі 1 812 279 грн. 90 коп. та судовий збір у сумі 27 184 грн. 20 коп.
Постановою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року вищевказане рішення суду в частині стягнення заборгованості скасовано та ухвалено нове, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «Комерційний Індустріальний Банк» заборгованість за договором № 49/17 про надання авансового овердрафту за поточним рахунком від 23 серпня 2017 року у розмірі 1 708 520 грн. 24 коп.
Постановою Верховного Суду від 07 квітня 2020 року рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 серпня 2019 року у не скасованій частині, та постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року, залишено без змін.
15 січня 2020 року Дніпровським районним судом міста Києва по справі № 755/17770/18 було видано виконавчий лист.
На думку позивача, скаржник безпідставно посилається на справу №761/38210/19 за позовом ОСОБА_2 до АТ «Комерційний Індустріальний Банк», третя особа ПП «Мінераліз» про визнання поруки припиненою, оскільки ухвалою Верховного Суду від 25 січня 202 року відкрито касаційне провадження по вказаній справі.
Позивач зазначає, що ухвалення судом рішення про стягнення з поручителя кредитної заборгованості унеможливлює задоволення в іншій судовій справі позову про визнання поруки припиненою, якщо такий позов стосується тих самих правовідносин, тих самих прав вимоги, які вже були предметом дослідження у справі про стягнення з поручителя кредитної заборгованості.
У судовому засіданні представник скаржника - адвокат Бандуристий Р. С. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити з підстав, зазначених у ній.
Представник заінтересованої особи АТ «Комерційний індустріальний банк» заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення, без змін.
Представник заінтересованої особи ПП «Мінераліз» до суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у зв'язку з чим, колегія суддів вважала за можливе розпочати та завершити розгляд справи за відсутності останнього.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши доводи та заперечення учасників справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи у задоволенні заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,суд першої інстанції виходив з того, що право на стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_2 реалізовано кредитором АТ «Комерційний Індустріальний Банк» шляхом звернення до суду з позовом, за результатами розгляду справи за яким постановлене судом апеляційної інстанції рішення про стягнення заборгованості з поручителя та це рішення залишене без змін постановою Верховного Суду від 07 квітня 2020 року.
Колегія суддів в повній мірі погоджується з вищевказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Судом встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 13 серпня 2019 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Комерційний Індустріальний Банк» заборгованість за договором № 49/17 про надання фінансового овердрафту за поточним рахунком від 23 серпня 2017 року у розмірі 1 812 279 грн. 90 коп. та судовий збір у сумі 27 184 грн. 20 коп. (т. ІІ а.с. 107-111).
Постановою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 серпня 2019 року в частині стягнення заборгованості скасовано та ухвалено нове, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Комерційний Індустріальний Банк» заборгованість за договором № 49/17 про надання авансового овердрафту за поточним рахунком від 23 серпня 2017 року в розмірі 1 708 520 грн. 24 коп. В іншій частині рішення суду, залишено без змін (т. ІІ а.с. 205-210).
Постановою Верховного Суду від 07 квітня 2020 року рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 серпня 2019 року в не скасованій його частині та постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року залишено без змін (т. ІІІ а.с. 59-63).
На виконання вищевказаного судового рішення, 15 січня 2020 року Дніпровським районним судом міста Києва було видано виконавчий лист (довідковий лист т. ІІ).
Згідно витягу з Автоматизованої системи виконавчого провадження від 28 грудня 2020 року, виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Комерційний Індустріальний Банк» знаходиться на виконанні в Дніпровському РВ ДВС у м. Києві ЦМЮ МЮ (м.Київ) - Виконавче провадження № 62124406 (т. ІІІ а.с. 91).
Постановою Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року визнано припиненою поруку ОСОБА_2 за договором поруки № 49/17-П від 02 квітня 2018 року укладеного між Акціонерним товариством «Комерційний Індустріальний Банк» та ОСОБА_2 (т. ІІІ а.с. 126-129).
Так, частиною 1 ст. 431 ЦПК України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 14 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
Частиною 1 ст. 18 ЦПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 13 серпня 2019 року з урахуванням постанови Київського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «Комерційний Індустріальний Банк» заборгованість за договором № 49/17 про надання авансового овердрафту за поточним рахунком від 23 серпня 2017 року в розмірі 1 708 520 грн. 24 коп.
Постановою Верховного Суду від 07 квітня 2020 року рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 серпня 2019 року в не скасованій його частині та постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року залишено без змін.
Так, вищевказані рішення набрали законної сили, у зв'язку з чим, підлягають обов'язковому виконанню, а відтак, припинення поруки не може застосовуватися до правовідносин, у яких обов'язок поручителя щодо виконання зобов'язання за основним договором виник з рішення суду, а не лише з договору поруки.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Посилання скаржника на припинення у нього обов'язку щодо погашення заборгованості у зв'язку зі спливом строку поруки, є безпідставним, оскільки наявність підстав для стягнення у нього заборгованості встановлено рішеннями суду першої, апеляційної та касаційної інстанції, які набрали законної сили, а відтак, є обов'язковими до виконання.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не впливають на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.
Колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду, як і не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, як таке, що ухвалене з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 01 березня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 17 червня 2021 року.
Суддя-доповідач: І.М. Вербова
Судді: Я. В. Головачов
О. В. Шахова