справа № 753/5002/21
головуючий у суді І інстанції Коляденко П.Л.
провадження № 33/824/2660/2021
головуючий суддя Мостова Г.І.
Іменем України
14 червня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Мостової Г.І. розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Грушки Володимира Ігоровича на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 09 квітня 2021 року
у справі про адміністративне правопорушення, щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, -
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 09 квітня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 07 лютого 2021 року, о 01 год. 55 хв., рухаючись по вулиці Соборна, 1 у місті Києві, керував автомобілем марки «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, порушена сповільнена мова, поведінка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, в порушення вимог п. 2.5 ПДР, відмовився у присутності двох свідків.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Грушка В.І. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Дарницького районного суду міста Києва від 09 квітня 2021 року та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова ухвалена судом першої інстанціїз порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. При цьому, суд першої інстанції не повно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив та не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване застосування стягнення як виду покарання за адміністративне правопорушення. Суд першої інстанції не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою.
Суд першої інстанції абсолютно безпідставно ігнорує приписи частини 2, 3 статті 266 КУпАП, якими встановлено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
І лише у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції. поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Оскільки, огляд на місці не проводився, поліцейськими було порушено вимоги статті 266 КУпАП, Положення та Інструкції щодо огляду на стан сп'яніння, а відповідно такий огляд є недійсним.
Суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, що в матеріалах справи відсутні будь які докази, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем «Volkswagen Tiguan» номерний знак НОМЕР_1 та те, що поліцейським при пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння була озвучена підозра в тому, що ОСОБА_1 знаходиться під дією лікарських препаратів або інших речовин, що знижують увагу, а не під дією наркотичних засобів, як зазначено у Протоколі.
Разом з апеляційною скаргою, представником ОСОБА_1 - адвокатом Грушкою В.І. подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова ухвалена 09 квітня 2021 року (а.с. 26-28). Вперше представник ОСОБА_1 - адвокат Грушка В.І. подав апеляційну скаргу 19 квітня 2021 року (а.с. 29-34).
Постановою Київського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року апеляційну скаргу повернуто особі, що її подала (а.с. 37). Повторно представник ОСОБА_1 - адвокат Грушка В.І. подав апеляційну скаргу 11 травня 2021 року (а.с. 40-55). Таким чином, строки апеляційного оскарження постанови Дарницького районного суду міста Києва від 09 квітня 2021 року підлягають поновленню.
ОСОБА_1 та його представник адвокат Грушка В.І. у судовому засіданні Київського апеляційного суду підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити та скасувати постанову Дарницького районного суду міста Києва від 09 квітня 2021 року.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши відеозаписи, обговоривши доводи апеляційної скарги, свідчення свідка ОСОБА_2 , вважаю, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями статті 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Як вбачається з матеріалів провадження та судового рішення, при розгляді цієї справи суд першої інстанції достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у провадженні доказах.
Так з матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 005627, 07 лютого 2021 року поліцейським УПП в місті Києві старшим лейтенантом поліції Федоришиним Д.І. зафіксовано факт керування 07 лютого 2021 року о 01 год. 55 хв. у місті Києві на вул. Соборній 1 (Дачний кооператив Осокорки), водієм ОСОБА_1 транспортним засобом марки «Volkswagen Tiguan», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло, порушена сповільнена мова, поведінка не відповідає обстановці; та факт його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у присутності двох свідків (а.с. 1).
В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що ознак наркотичного сп'яніння він не вбачав у особи, що притягається до адміністративної відповідальності, про що письмово зазначив у поясненнях. В матеріалах справи вказані пояснення відсутні. Оглянувши пояснення, що знаходяться в матеріалах справи поставив під сумнів свій підпис на цих поясненнях (а.с. 2). А також, підтвердив, що під відеозапис особа, що притягається до адміністративної відповідальності, відмовилася від проходження огляду, мотивуючи необхідністю дочекатися власника автомобіля.
Апеляційний суд критично оцінює вказані покази ОСОБА_2 , з огляду на те, що виявлення ознак сп'яніння водія входить до компетенції поліцейського, а свідок запрошується лише для встановлення факту відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Протокол про адміністративне правопорушення від 07 лютого 2021 року серії ДПР18 № 005627 складений відповідно до вимог статей 254, 256 КУпАП, тому є належними доказом у справі. Будь-яких заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував, лише зазначив в протоколі: драгер не застосовувався, наркологічного та алкогольного освідування не проходив, свідків немає.
Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні будь які докази, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем «Фольксваген», є необґрунтованими, оскільки з долученого відеозапису з бодікамери вбачається, що останній не заперечував факту керування автомобілем, більш того він повідомив про те, що документи на автомобіль знаходяться у нього і він не хоче залишати автомобіль до приїзду власника.
Доводи апеляційної скарги про не проведення огляду ОСОБА_1 за допомогою технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, повністю спростовується положеннями пункту 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року за № 1452/735, відповідно до якого, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Частиною 1 статті 130 КУпАП визначено перелік діянь, що містять склад цього адміністративного правопорушення, зокрема, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто суб'єктом правопорушення визнається особа, яка керує транспортним засобом, незалежно від того, чи має вона на це право, а керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу.
За змістом пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до пунктів 6, 7 розділу 1 Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі по тексту - Інструкція № 1452/735) огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Відповідно до частин 4, 5 статті 266 КУпАП: огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно ж з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 9 розділу 2 Інструкції № 1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Отже, відмова водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Таким чином, при складенні протоколу про адміністративне правопорушення не допущено порушення статей 256, 254 КУпАП, отже порушення прав ОСОБА_1 гарантованих як Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, так і Конституцією України, - відсутнє.
За таких обставин суддя апеляційного суду не вбачає підстав для скасування постанова Дарницького районного суду міста Києва від 09 квітня 2021 року щодо ОСОБА_1 та закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтею 294 КУпАП, суд, -
Поновити строк представнику ОСОБА_1 - адвокату Грушку Володимиру Івановичу на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду міста Києва від 09 квітня 2021 року.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Грушки Володимира Івановича залишити без задоволення.
Постанову Даницького районного суду міста Києва від 09 квітня 2021 року якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Г.І. Мостова