ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
18 червня 2021 року м. Київ № 826/1029/18
Окружним адміністративним судом міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛУСКО РІТЕЙЛ»
про застосування заходів реагування, -
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" (далі також - відповідач), в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації автозаправного комплексу товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" за адресою: проспект Гагаріна, 21а в Деснянському районі міста Києва, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час здійснення перевірки, додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, було встановлено, що експлуатація автозаправного комплексу товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл», яка розташована за адресою: проспект Гагаріна, 21а в Деснянському районі міста Києва здійснюється з порушенням правил та норм пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, що зазначено в Акті від 21 грудня 2017 року №205.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2018 року позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві залишено без руху, в якій встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Через канцелярію суду 13 березня 2018 року надійшла заява представника відповідача із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, яка обґрунтована тим, що на думку відповідача справа має бути розглянута за правилами загального позовного провадження, оскільки розгляд справи є важливим для відповідача та становить суспільний інтерес. Зокрема, через канцелярію суду 23.03.2018 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому також міститься клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У відзиві, поданому через канцелярію суду 23 березня 2018 року представником відповідача зазначено, що позивачем не доведено наявність у діяльності відповідача порушень, що становлять загрозу здоров'ю та життю людей. Зауважено, що на момент розгляду справи відповідачем усунуто частину порушень, що підтверджується відповідними документами, а частина вказаних недоліків взагалі не є такими відповідно до діючого законодавства та недоведена.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2018 року у задоволенні заяви представника відповідача із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження (про розгляд справи за правилами загального позовного провадження) відмовлено. Ухвалено перейти до розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання на 04 червня 2018 року об 11:20 год.
04.06.2018 року представником відповідача через канцелярію суду подано клопотання про відкладення розгляду справи.
У судове засідання 04 червня 2018 року сторони не прибули, згідно довідки від 04 червня 2018 року фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, розгляд справи відкладено.
У судове засідання 21 червня 2018 року прибули представник позивача Бердніков М.С. та представник відповідача Сікачов С.Ю. Судом відкладено судове засідання для подання додаткових доказів по справі на 02 липня 2018 року об 12:00 год.
Через канцелярію суду 27 червня 2018 року представником позивача подано додаткові пояснення, долучено копію Акту перевірки від 18 квітня 2018 року №189 та копію довіреності на представника Головного управління.
У судове засідання 02 липня прибули представник позивача Бердніков М.С. та представник відповідача Сікачов С.Ю., судом оголошено перерву до 29 серпня 2018 року на 11:30 год. Для надання належних доказів стосовно резервуару, стосовно опломбування мийки до 10 серпня 2018 року.
Через канцелярію суду 07 серпня 2018 року представником відповідача подано клопотання у порядку статей 46, 166 Кодексу адміністративного судочинства України, долучено до матеріалів справи: копію Акту №189 від 18 червня 2018 року, складеного за результатами проведення перевірки ТОВ «ГЛУСКО РІТЕЙЛ»; копію Наказу ТОВ «ВОСТОК» від 21 серпня 2017 року №478 (щодо зупинення діяльності мийок); копію Наказу ТОВ «ВОСТОК» від 31 серпня 2017 року №500/3 про введення в експлуатацію основних засобів; копію Акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 31 серпня 2017 року.
У судове засідання 29 серпня 2018 року прибули представник позивача Бердніков М.С. та представник відповідача Сікачов С.Ю., якими подано заяву про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.
В порядку частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Приймаючи до уваги подане представниками сторін клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження та те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, у витребуванні додаткових доказів суд прийшов до висновку здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.
06 вересня 2018 року через канцелярію суду представником відповідача подано клопотання у порядку статей 46, 166 Кодексу адміністративного судочинства України, долучено до матеріалів справи: роздруківку з інтернет-сайту Єдиного державного реєстру судових рішень постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року по справі №826/939/18 та від 19 червня 2018 року по справі №826/1032/18; постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2018 року по справі №826/1033/18, від 14 червня 2018 року по справі №826/1035/18, від 20 квітня 2018 року по справі №826/936/18.
06 вересня 2018 року через канцелярію суду представником відповідача подано клопотання у порядку статей 46, 166 Кодексу адміністративного судочинства України, долучено до матеріалів справи: копію Акту перевірки відповідності систем протипожежного захисту від 28 лютого 2020 року, копію Акту позапланової перевірки №29/394 від 21 грудня 2018 року, копію протоколу проведення комплексного випробування автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення від 28 лютого 2020 року, копію Акту прийняття в експлуатацію автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення від 28 лютого 2020 року.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, судом встановлено наступне.
Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві видано Наказ від 07 грудня 2017 року №465 «Про проведення позапланових перевірок», згідно якого державним інспекторам доручено в період з 08 грудня 2017 року по 21 грудня 2017 року провести позапланову перевірку автозаправного комплексу товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл», який розташований за адресою: проспект Гагаріна, 21 в Деснянському районі міста Києва, щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
Так, під час здійснення перевірки встановлено, що автозаправний комплекс Товариство з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» за адресою: проспект Гагаріна, 21а в Деснянському районі міста Києва експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:
В приміщеннях допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 метру від електроустаткування - розділ ІV, п. 1.18 «Правила пожежної безпеки в Україні (далі також - НАПБ А.01-001-2014);
Приміщення автозаправного комплексу не обладнані автоматичною системою пожежогасіння - розділ V, п. 1.1., 1.2., НАПБ А.01-001-2014; п. 5.1. додаток А, таблиця А.1, п. 12.6 ДБН В. 2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
Складські (підсобні) приміщення не відокремлено від інших приміщень протипожежними перегородками та дверима з класом вогнестійкості не менше ЕІ 30 з відповідним сертифікатом системи Укр. СЕПРО - розділ ІІІ п. 2.3; п. 9.3.6. НАПБ А. 01-001-2014; п. 6.2., 6.3. ДБН В.2.2.-9-2009, п. 6.4 ДБН В. 1.1-7-2016;
Над дверима евакуаційних виходів не встановлені світлові покажчики «ВИХІД» білого кольору на зеленому фоні, підключені до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення - розділ ІІІ п. 2.31., п. 2.32 НАПБ А.01-001-2014;
Ширина евакуаційних виходів (дверей) менше 0, 8 м - п. 2.23 розділу ІІІ НАПБ А.01-001-2014, п. 7.27 ДБН В.1.1-7-2016;
Не забезпечено протипожежну мінімальну відстань від резервуару АГЗП до будівлі миття автомобілів - розділ ІІІ п. 1.1 НАПБ А.01-001-2014, п. 8.151., табл. 21б ДБН В.2.5-20-2001 «Газопостачання»;
Приймально - контрольний прилад систем протипожежного захисту встановлений в приміщенні, яке не забезпечене достатнім рівнем природного освітлення - розділ V п. 1.1. НАПБ А.01-001-2014, п. 5.9 ДБН В.2.5-56-2014;
Не надано графік технічного обслуговування пожежних сповіщувачів - п. 1.2 розділу V НАПБ А.01.-001-2014, Додаток Ж.7.1.6. ДБН В.2.5-56-2014;
Не проведено вимірювання значення електричного опору ізоляції між електрично не з'єднаними струмопровідними частинами контрольно-приймального приладу автоматичної системи пожежної сигналізації, а також між ними іи його корпусом на відповідність вимогам технічних вимог на цей прилад - п. 1.2 розділу V НАПБ А.01-001-2014, Додаток Ж.7.2.2 ДБН В.2.5-56-2014;
Не проведено випробування систем зовнішнього протипожежного водопроводу на тиск та витрату води з оформлення акта - розділ V п. 2.1 п.п.4 НАПБ А.01-001-2014;
Автозаправний комплекс не забезпечено зовнішнім протипожежним водопостачанням не менше ніж від двох гідрантів - розділ V, п. 2.1 НАПБ А.01-001-2014, п. 212.16 ДБН В.2.5-74:2013;
З метою проведення заходів із запобігання виникненню пожеж та організації їх гасіння на підприємстві не створено добровільну пожежну охорону - розділ ІІ, п. 12 НАПБ А.01-001-2014;
Автозаправний комплекс не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення - стаття 53, п. 1 Кодекс цивільного захисту України;
Не укладено договір на постійне та обов'язкове обслуговування об'єкту з аварійно-рятувальними службами - стаття 133 Кодекс цивільного захисту України, перелік п. 1 ПКМУ від 26.10.2016 №763;
Не проведено встановленим порядком обов'язкове страхування цивільної відповідальності суб'єкта господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки - п. 4.9.5, 4.9.6 наказ №557 ПТБ, ПКМУ №1788;
Не проведено розрахунки потреби та не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту - п. 3, 6, 9, 10 ПКМУ №1200 п. 4.3 ПТБ.
За результатами перевірки державним інспектором вручено особисто інженеру директору департаменту ОП, ПБ і ОНС ТОВ «Глуско Рітейл» Цільницькому Ігорю Валерійовичу Акт позапланової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 21 грудня 2017 року №205.
Вважаючи, що встановлені порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві звернулось до суду з даним позовом.
В подальшому, в період з 05 червня 2018 року по 18 червня 2018 року Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві проведена позапланова перевірка щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки приміщення та території АЗС ТОВ «Глуско Рітейл» по вул. проспекту Гагаріна, 21а у Деснянському районі міста Києва за результатами якої складено акт № 189, яким встановлено, що експлуатація приміщення за вказаними адресами здійснюється з порушенням правил та норм пожежної та техногенної безпеки, а саме:
Приміщення автозаправного комплексу не обладнані автоматичною системою пожежогасіння - розділ V п.п.1.1., 1.2 НАПБ А.01-001-2014, п. 5.1 додаток А, таблиця А.1, п. 12.6 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
Не забезпечено протипожежну мінімальну відстань від резервуару АГЗП до будівлі миття автомобілів - розділ ІІІ п. 1.1 НАПБ А.01-001-2014, п. 8.151., табл. 21б ДБН В.2.5-20-2001 «Газопостачання»;
Автозаправний комплекс не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення - стаття 53, п. 1 Кодекс цивільного захисту України.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, додаткові пояснення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (тут і далі також - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі також - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною четвертою статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.
Згідно частини п'ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Згідно з абзацом 1 частини п'ятої статті 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відповідно до частини 10 статті 4 Закону № 877-V посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Частиною сьомою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Так, частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
На підставі пункту 22 статті 67 Кодексу Цивільного захисту України державним інспектором проведено фотозйомку, як допоміжний засіб документування правопорушень у сфері техногенної та пожежної безпеки. Копії фотографій наявні в матеріалах справи.
В силу пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1052 (далі також - Положення №1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі також - ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.
Згідно пункту 3 Положення №1052 основними завданнями ДСНС України є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
Відповідно до частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Як визначено частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Відповідно до частини шостої статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Відповідно до частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Виходячи із системного аналізу вказаних положень законодавства, суд приходить до висновку, що можливість та необхідність звернення ГУ ДСНС до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування шляхом зупинення роботи підприємства виникає виключно за умови, коли виявлені за результатами перевірки суб'єкта господарювання порушення вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом.
У відповідності до пункту 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.
Як висновується зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Між тим, в межах спірних правовідносин слід встановити чи усунуто відповідачем відповідні порушення, чи потребує усунення цих порушень вжиття саме таких заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації АЗС, які саме порушення були фактично усунуті відповідачем на час розгляду даної справи, та, чи створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей порушення, які не усунуті.
Судом встановлено, що із встановлених Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві порушень Товариством з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які відображені в акті від 21 грудня 2017 року року №205 перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки станом на час вирішення спору по суті усунутими є всі.
Вказане підтверджується актом від 18 червня 2018 року №189 та актом від 31 серпня 2017 року №287/5 приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів , Наказами від 21 серпня 2017 року №478, від 31 серпня 2017 року №500/3, згідно з якими висновується, що з 21 серпня 2017 року операційна діяльність автомийок на АЗК припинено згідно з Наказом №478, а діляьність з продажу газу ТОВ «ГЛУСКО РІТЕЙЛ» почало тільки з 31 серпня 2017 року, відповідно,, на момент початку реалізації газу на АЗК, діяльність з надання послуг мийок, відповідачем було зупинено і до цього часу не відновлено.
З урахуванням наведеного, суд констатує, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» усунуто всі порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які були встановлені позивачем, зважаючи на що судом не встановлено реальної загрози життю та здоров'ю людей.
Суд звертає увагу на те, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров'ю людей.
При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
При прийнятті даного рішення, суд враховує не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення даного судового рішення. У протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб'єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей.
За своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров'ю людей (частина п'ята статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у зв'язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові № 826/12258/18 від 18.09.2018 року.
Таким чином, на момент вирішення спору відповідачем усунуто порушення вимог пожежної безпеки, які зафіксовані в акті перевірки від 21 грудня 2017 року №205 та стали підставою для звернення ГУ ДСНС України в м. Києві до суду щодо застосування заходів реагування.
Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, наявних матеріалів справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві відмовити.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:
Позивач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13 код ЄДРПОУ 38620155);
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 11, код ЄДРПОУ 24812228).
Повне судове рішення складено 18.06.2021 року.
Суддя Л.О. Маруліна