ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
18 червня 2021 року місто Київ №640/16858/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., ознайомившись із позовною заявою
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд ознайомившись із позовною заявою встановив, що до неї не додано квитанцію про сплату судового збору.
Як вбачається з з тексту позовної заяви, щодо підстав звільнення від сплати судового збору позивачем зазначено про те, що відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Однак, суд не погоджується з позицією позивача та зазначає наступне.
Підставою для звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви про відшкодування шкоди є те, щоб така шкода була наслідком протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень або інших порушених прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин.
В даному випадку позивач не звернулась до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, тоді як предметом звернення до суду є визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо призначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 66% суддівської винагороди та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок і виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 15.04.2021, з урахуванням стажу в 31 рік 07 місяців 15 днів, в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.
Тобто, в даному випадку позовна вимога про визнання рішення (дій, бездіяльності) протиправними підлягає оплаті судовим збором незалежно від того, чи потягла вказана протиправність (у випадку її встановлення судом) негативних наслідків у вигляді збитків або шкоди, тоді як від судового збору звільнено вимоги саме щодо стягнення збитків або шкоди.
Наслідком визнання протиправності дій відповідача буде зобов'язання здійснити перерахунок і виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 15.04.2021, з урахуванням стажу в 31 рік 07 місяців 15 днів, в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум. Вказана сума не є збитками чи шкодою, а є за своєю правовою природою щомісячним грошовим утриманням судді у відставці.
У випадку, якщо встановленим судом протиправним рішенням, діями чи бездіяльністю відповідача позивачу буде завдано негативних наслідків саме у вигляді шкоди (збитків), він може звернутися з відповідними вимогами до суду, і вони будуть звільнені від сплати судового збору з огляду на вказане положення Закону.
Водночас, згідно з статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, підстави звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення чітко урегульовано законом, а передумовою застосування вказаних приписів законодавства є саме майновий стан особи, яка звертається з клопотанням про звільнення чи відстрочення сплати судового збору.
Суд звертає увагу на те, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору. Відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору або його звільнення.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законом порядку.
Окрім цього, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Також, суд наголошує, що необгрунтоване звільнення від сплати судового збору утворює дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення за судовим захистом.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63- 64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»)
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 04.07.18 у справі № 686/114/16-ц, від 12.01.2018 у справах № К/9901/2132/18, № К/9901/2135/18, № К/9901/2131/18 та № К/9901/2134/18.
З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, а тому заява позивача про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Так, суд зазначає, що ставки сплати судового збору встановлено частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються:
- за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установити у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2021 року - 2 270, 00 грн.
Враховуючи, що позивачем заявлено вимогу немайнового характеру та вимогу майнового характеру на суму 1 000 000,00 грн, останньому необхідно сплатити судовий збір у розмірі 10 908, 00 грн.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків позову. Позивачу необхідно усунути названі недоліки.
Керуючись, статтями 160-161, 169, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Залишити позовну заяву без руху .
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає відповідно до статей 293-294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Іщук І.О.