Рішення від 03.06.2021 по справі 640/9988/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2021 року м. Київ № 640/9988/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Шевченко Н.М.,

за участі секретаря судового засідання - Поліщук О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про застосування заходів реагування,

за участі учасників справи:

представника позивача - Михайлюк-Філімонової Є. В.,

представників відповідача - Манчуленка Я. В., Будниченка О. В.

УСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (позивач, ГУ ДСНС у м. Києві) звернулось із позовною заявою про застосування заходів реагування до Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (відповідач, АТ «Державний експортно-імпортний банк України»), в якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», розташованого за адресою: вул. Антоновича 127 у Голосіївському районі м. Києва, шляхом відключення джерел електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити до повного усунення наступних порушень, зазначених в акті перевірки.

Позовні вимоги вмотивовані виявленими під час проведення перевірки порушень правил пожежної безпеки в будівлі, що відповідно до Кодексу цивільного захисту України є підставою для зупинення експлуатації будівлі.

У відзиві та додаткових поясненнях відповідач наголошує на тому, що під час розгляду справи більшість порушень усунуто, щодо решти - надано докази на користь спростування та відсутності їх впливу на пожежну безпеку.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача проти задоволення позову заперечував, зазначаючи на безпідставності заявлених вимог.

Вивчивши подані документи і матеріали, заслухавши представників учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

На підставі посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 1428 від 24.02.2020 та на виконання наказу ГУ ДСНС у м. Києві № 61 від 22.01.2020 у період з 02.03.2020 по 06.03 2020 проведено позаплановий захід державного контролю, за результатами якого складено акт перевірки № 289 від 06.03.2020, в якому описано 28 виявлених порушень у будівлі за адресою вул. Антоновича 127.

У подальшому ГУ ДСНС у м. Києві видано припис № 005 від 13.03.2020 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної безпеки із планом усунення, який додається.

Листом АТ «Державний експортно-імпортний банк України» від 22.05.2020 начальника ГУ ДСНС у м. Києві повідомлено про усунення переважної частини порушень, викладених у приписі, водночас порушення капітального характеру будуть усунуті під час проведення реконструкції у найближчі 3- 4 роки.

У подальшому з 15.09.2020 по 16.09.2020 ГУ ДСНС України у м. Києві проведено позапланову перевірку АТ «Державний експортно-імпортний банк України», зокрема, будівлі за адресою вул. Антоновича 127, про результати якої складено акт перевірки № 391 від 16.09.2020, в якому описані наступні порушення пожежної безпеки:

1) (Розділ ІІ, п. 22, Розділ ІІІ п. п. 2.23, 2.37 ППБУ) у віконних отворах сходових кліток будівлі фрамуги для димовидалення виконані таким чином, що відчинення з рівня сходової площадки неможливе, чим знижено рівень пожежної безпеки, встановленого законодавством, чинним на момент початку використання об'єкта;

2) (Розділ ІІІ, п. 2.29 ППБУ) допускається зменшення нормованої ширини сходової площадки за рахунок поручнів;

3) (Розділ ІІІ, п. 2.37 ППБУ) на шляхах евакуації допускається улаштування турнікетів;

4) (Розділ VI, п. 1.2 ППБУ) коридори будівлі, які не мають природного освітлення не обладнані системою протидимного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56;

5) (Розділ ІІ, п. 22, Розділ VI п. п. 1.1, 1.2, 1.4 ППБУ) система автоматичного водяного пожежогасіння не утримується в постійній готовності до виконання роботи (знаходиться у ручному режимі).

До матеріалів справи відповідачем долучено висновок експертів № 7796-7798 від 24.12.2020 Донецького науково-дослідного інституту судових експертів Міністерства юстиції України.

За результатами експертизи зроблено висновок, що за існуючих об'ємно-планувальних й конструктивних рішень, а також відповідно до існуючого протипожежного стану у приміщеннях будівлі, розрахунковий час евакуації людей з приміщень об'єкту не перевищує часу настання гранично допустимих для людини значень небезпечних чинників пожежі (блокування шляхів евакуації).

На основі результатів математичного моделювання впливу небезпечних чинників пожежі під час евакуації людей з приміщень головної будівлі «АТ «Укрексімбанк», м. Київ, вул. Антоновича, 127, можна стверджувати, що за найгірших умов розвитку пожежі обумовлених проведеними дослідженнями, умови безпечної евакуації людей виконуються.

З метою реалізації владних повноважень щодо зупинення експлуатації будівлі «АТ «Укрексімбанк» за адресою м. Київ, вул. Антоновича, 127 ГУ ДСНС у м. Києві звернулось до суду.

Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 4 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.

Згідно з ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно до ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Відповідно до ст. 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

За змістом п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 (Положення № 1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі по тексту - ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно з п. 3 Положення № 1052 основними завданнями ДСНС України є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України).

Виходячи із системного аналізу вказаних положень законодавства, суд дійшов до висновку, що можливість та необхідність звернення ГУ ДСНС у м. Києві до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування шляхом зупинення, зокрема, експлуатації будівлі, виникає за умови, коли виявлені за результатами перевірки суб'єкта господарювання порушення вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки створюють або можуть створити загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Оскільки більшість виявлених ГУ ДСНС у м. Києві порушень пожежної безпеки в будівлі за адресою вул. Антоновича, 127, м. Київ, усунуті відповідачем, оцінці підлягають встановлені в акті перевірки № 391 від 16.09.2020 порушення:

1) (Розділ ІІ, п. 22, Розділ ІІІ п. п. 2.23, 2.37 ППБУ) у віконних отворах сходових кліток будівлі фрамуги для димовидалення виконані таким чином, що відчинення з рівня сходової площадки неможливе, чим знижено рівень пожежної безпеки, встановленого законодавством, чинним на момент початку використання об'єкта;

2) (Розділ ІІІ, п. 2.29 ППБУ) допускається зменшення нормованої ширини сходової площадки за рахунок поручнів;

3) (Розділ ІІІ, п. 2.37 ППБУ) на шляхах евакуації допускається улаштування турнікетів;

4) (Розділ VI, п. 1.2 ППБУ) коридори будівлі, які не мають природного освітлення не обладнані системою протидимного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56;

5) (Розділ ІІ, п. 22, Розділ VI п. п. 1.1, 1.2, 1.4 ППБУ) система автоматичного водяного пожежогасіння не утримується в постійній готовності до виконання роботи (знаходиться у ручному режимі).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 05.03.2015 за № 252/26697 затверджені Правила пожежної безпеки в Україні (ППБУ).

За змістом п. 1 Розділу І ППБУ ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об'єкт).

Згідно з п. 22 Розділу ІІ ППБУ під час експлуатації об'єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта.

Забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою (п. 2.23 Розділу ІІІ ППБУ).

Сходові марші і площадки повинні мати справні огорожі із поручнями, котрі не повинні зменшувати ширину сходових маршів і площадок (п. 2.29 Розділу ІІІ ППБУ).

Відповідно до п. 2.37 Розділу ІІІ ППБУ не допускається, поміж іншого, улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей; зменшувати нормативну площу фрамуг у зовнішніх стінах сходових кліток або закладати їх.

Пунктами 1.1, 1.2, 1.4 Розділу VI ППБУ встановлено, що експлуатація електроустановок повинна відповідати вимогам ПУЕ, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 25 липня 2006 року № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1143/13017 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13 лютого 2012 року № 91) (далі - ПТЕ), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533.

Електричні машини, апарати, обладнання, електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту повинні відповідати класу зони згідно з ПУЕ, мати апаратуру захисту від струмів короткого замикання та інших аварійних режимів.

Плавкі вставки запобіжників повинні бути калібровані із зазначенням на клеймі номінального струму вставки (клеймо ставиться заводом-виготовлювачем або електротехнічною лабораторією). Застосування саморобних некаліброваних плавких вставок забороняється.

Щодо порушень 2, 3, викладених в акті № 391 від 16.09.2020 відповідач зазначає: (1) нормативна ширина сходових площадок за рахунок поручнів не звужується, водночас звуження номінальної ширини не є порушенням стандартів, (2) турнікети на шляхах евакуації влаштовані на виконання внутрішнього стандарту АТ «Укрексімбанк» щодо організації охорони будівель та виконані таким чином, що їх розміри не змінюють ширину проходів.

Зі змісту наданих відповідачем доказів (фотографій) убачається, що ширина сходових площадок становить більше 100 см (том 2, а. с. 48- 53). Подібні за змістом фотографії містяться у висновку експертної установи (том 2, а. с. 179).

Оскільки за змістом ДБН В2.2-9:2008 (п. 10.1.3) ширина сходових маршів не повинна бути менше 1 м, за висновком суду, позивачем невірно інтерпретовано п. 2.29 Розділу ІІІ ППБУ, оскільки поручнями зменшено номінальну ширину маршів, проте фактична залишилась в межах нормативної, тобто, більше 1 м.

Постановою Правління Національного банку України № 63 від 10.02.2016 затверджені Правила з організації захисту приміщень банків в Україні (Правила № 63).

Згідно з п. 1 Правил № 63 ці Правила розроблені відповідно до вимог статей 7, 33 та 56 Закону України «Про Національний банк України» і встановлюють вимоги до захисту приміщень. Захист приміщень забезпечується технічним станом та організацією охорони цих приміщень.

Банк (юридична особа) зобов'язаний захистити приміщення банку (юридичної особи) з використанням засобів інженерно-технічного укріплення, системи тривожної сигналізації (у тому числі системи охоронної сигналізації, автоматизованої системи тривожної сигналізації, ручної системи тривожної сигналізації, які є складовими частинами системи тривожної сигналізації), фізичної охорони тощо (п. 5 Правил № 63).

Влаштовані на шляхах евакуації турнікети можна віднести до інженерно-технічного укріплення, при цьому, у складеному вигляді такі турнікети не звужують евакуаційні виходи (том 2, а. с. 180).

Резюмуючи викладене, суд погоджується із доводами відповідача в частині порушень 2 та 3 акту перевірки № 391 від 16.09.2020.

Щодо порушень 1, 4, 5, всі доводи зводяться до двох тверджень: (1) будівля має достатній рівень пожежної безпеки, який дозволяє провести евакуацію людей, (2) норми ППБУ не застосовуються до будівлі, оскільки прийняті (30.12.2014) пізніше введення будівлі в експлуатацію 28.04.1998.

Так, відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

На згадану норму наявні посилання в експертному висновку (том 2, а. с. 176) та складає основу висновку про неможливість застосування ППБУ, натомість - порушень, які встановлені в акті перевірки.

Водночас, зі згаданим висновком неможливо погодитись, оскільки нормами ППБУ не встановлюється відповідальність, натомість підвищення вимог таких правил, порівняно з попередніми, спрямовані на збільшення рівня безпеки людини, життя і безпека якої є найвищою соціальною цінністю за змістом ст. 3 Конституції України.

Крім того, достатній рівень пожежної безпеки, за висновком експертної установи, зробленому на підставі математичних сценаріїв горіння будівлі, не спростовує факт наявності порушень, викладених в п. п. 1, 4, 5 акту перевірки № 391 від 16.09.2020.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі АТ «Державний експортно-імпортний банк України» за адресою вул. Антоновича, 127, м. Київ до повного усунення порушень, зазначених в п. п. 1, 4, 5 акту перевірки № 391 від 16.09.2020, шляхом відключення джерел електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити.

Відповідно до частини першої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

З метою реалізації цього рішення суд вважає за можливе покласти на ГУ ДСНС у м. Києві обов'язки щодо забезпечення виконання рішення. При цьому, покладення на позивача обов'язку щодо забезпечення виконання даного рішення, надає йому право самостійно визначати спосіб виконання, у межах, визначених законодавством.

З аналогічних підстав, з метою забезпечення своєчасного поновлення експлуатації після усунення згаданих порушень, в межах чинного законодавства, контроль за виконанням судового рішення в частині усунення порушень слід також покласти на ГУ ДСНС у м. Києві

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. ч. 1- 3 ст. 90 КАС України).

Резюмуючи викладене, зважаючи на наявність неусунутих відповідачем порушень вимог пожежної безпеки, звертаючи увагу на помилкове визначення позивачем деяких з порушень, наявні підстави для задоволення позову частково.

Згідно з ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки судових витрат, окрім обов'язкового збору, позивачем не понесено, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 241- 247, 250, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про застосування заходів реагування задовольнити частково.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», розташованого за адресою: вул. Антоновича 127 у Голосіївському районі м. Києва, шляхом відключення джерел електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити до повного усунення наступних порушень, зазначених в акті перевірки № 391 від 16.09.2020:

- 1) у віконних отворах сходових кліток будівлі фрамуги для димовидалення виконані таким чином, що відчинення з рівня сходової площадки неможливе, чим знижено рівень пожежної безпеки, встановленого законодавством, чинним на момент початку використання об'єкта;

- 4) коридори будівлі, які не мають природного освітлення не обладнані системою протидимного захисту відповідно до ДБН В. 2.5-56;

- 5) система автоматичного водяного пожежогасіння не утримується в постійній готовності до виконання роботи (знаходиться у ручному режимі).

3. Обов'язок опечатати та відімкнути від джерел електроживлення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.

4. Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» порушень вимог пожежної та техногенної безпеки покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.

5. У задоволення позовних вимог в іншій частині відмовити.

6. Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Позивач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (вул. Володимирська, 13, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ: 38620155).

Відповідач: Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (вул. Антоновича, 127, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ: 00032112).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко

Повний текст рішення складено 17.06.2021.

Попередній документ
97758970
Наступний документ
97758972
Інформація про рішення:
№ рішення: 97758971
№ справи: 640/9988/20
Дата рішення: 03.06.2021
Дата публікації: 22.06.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (19.11.2021)
Дата надходження: 19.11.2021
Предмет позову: про застосування заходів реагування
Розклад засідань:
15.07.2020 12:30 Окружний адміністративний суд міста Києва
17.09.2020 14:45 Окружний адміністративний суд міста Києва
22.10.2020 13:30 Окружний адміністративний суд міста Києва
26.11.2020 11:30 Окружний адміністративний суд міста Києва
28.01.2021 11:30 Окружний адміністративний суд міста Києва
18.02.2021 11:00 Окружний адміністративний суд міста Києва
04.03.2021 12:00 Окружний адміністративний суд міста Києва
15.04.2021 11:00 Окружний адміністративний суд міста Києва
03.06.2021 13:00 Окружний адміністративний суд міста Києва
18.08.2021 14:15 Шостий апеляційний адміністративний суд
15.09.2021 14:30 Шостий апеляційний адміністративний суд
06.10.2021 14:40 Шостий апеляційний адміністративний суд
20.10.2021 14:55 Шостий апеляційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЄГОРОВА НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА
РАДИШЕВСЬКА О Р
суддя-доповідач:
ЄГОРОВА НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА
РАДИШЕВСЬКА О Р
ШЕВЧЕНКО Н М
ШЕВЧЕНКО Н М
відповідач (боржник):
Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"
Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (АТ "Укрексімбанк")
заявник апеляційної інстанції:
Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"
заявник касаційної інстанції:
Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"
позивач (заявник):
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві
суддя-учасник колегії:
КАШПУР О В
УХАНЕНКО С А
ФЕДОТОВ ІГОР В'ЯЧЕСЛАВОВИЧ
ЧАКУ ЄВГЕН ВАСИЛЬОВИЧ