ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 червня 2021 року м. Київ № 640/24753/19
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому порядку заяву Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла заява від в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Амборського А.В. про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
В обґрунтування заяви зазначено, що у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження №63390403 з примусового виконання виконавчого листа № 640/24753/19 від 15.09.2020, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 в розмірі 90% від сум грошового забезпечення згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціальною захисну колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», починаючи з 01 січня 2016 року з врахуванням проведених раніше виплат, без обмеження максимальним розміром.
У строки надані для самостійного виконання, рішення суду боржником не виконано, у зв'язку з чим постановою державного виконавця від 15.03.2021 на боржника накладено штраф у розмірі 5100,00 грн та зобов'язано боржника виконати рішення суду у десятиденний строк.
Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві від 10.12.2020 №2600-0904-8/175706 Відділ повідомлено, що Управлінням проведено перерахунок пенсії. Розмір пенсії після перерахунку з 01.10.2020 становить 22046,04 грн. Виплату заборгованості по рішенні суду за період з 01.01.2016 по 30.09.2020 в сумі 495724,28 грн буде здійснено в межах бюджетних асигнувань виділених на цю мету.
Постановою державного виконавця від 23.04.2021 на боржника накладено штраф у розмірі 10200,00 грн.
Станом день звернення із заявою, рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 заборгованості пенсії за період з 01.01.2016 по 30.09.2020 в сумі 495724,28 грн, самостійно боржником не виконується.
Посилаючись на наведені обставини, виконавець просив суд змінити спосіб виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.2020 за № 640/24753/19 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 заборгованості пенсії за період з 01.01.2016 по 30.09.2020 в сумі 495724,28 грн.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Державний виконавець, стягувач та боржник, у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду (ч. 2 ст. 378 КАС України). Клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило, участь учасників справи в судовому засіданні судом обов'язковою не визнавалась, та суду не повідомлено причин, які безпосередньо перешкоджають останнім приймати участь у судовому засіданні.
З урахуванням положень ч. 9 ст. 205 КАС України, суд приходить до висновку про розгляд заяви в письмовому порядку.
Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення та матеріали справи, судом встановлено наступне.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.2020 позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90 % до 70% від сум грошового забезпечення; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 в розмірі 90% від сум грошового забезпечення згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIIІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціальною захисну колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", починаючи з 01 січня 2016 року з врахуванням проведених раніше виплат, без обмеження максимальним розміром. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На виконання вищевказаного судового рішення, Окружним адміністративним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 640/24753/19 від 15.09.2020.
Згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження від 26.10.2020 ВП № 63390403, вищевказаний виконавчий лист був прийнятий до провадження Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), із наданням боржникові строку на виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.
Згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві від 10.12.2020 №2600-0904-8/175706 Відділ повідомлено, що Управлінням проведено перерахунок пенсії. Розмір пенсії після перерахунку з 01.10.2020 становить 22046,04 грн. Виплату заборгованості по рішенні суду за період з 01.01.2016 по 30.09.2020 в сумі 495724,28 грн буде здійснено в межах бюджетних асигнувань виділених на цю мету.
Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Приписами ч.ч. 1, 3 статті 378 КАС України також закріплено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
В своєму правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України №21-506а14 від 25.11.2014, аналізуючи норми частини першої статті 263 КАС України (в редакції до 15.12.2017, яка кореспондується зі статтею 378 КАС України у чинній редакції) у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, Верховний Суд України дійшов висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовувалася необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
З рішення суду від 30.04.2020 убачається, що суд захистив порушене право ОСОБА_1 , зокрема визнавши протиправними дії Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90 % до 70% від сум грошового забезпечення та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 в розмірі 90% від сум грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2016 року з врахуванням проведених раніше виплат, без обмеження максимальним розміром.
В обґрунтування заяви про зміну способу і порядку виконання вищевказаного судового рішення, державний виконавець посилається на повідомлення боржника, в якому зазначено, що нарахування за період з 01.01.2016 по 30.09.2020 в сумі 495724,28 грн буде здійснено в межах бюджетних асигнувань виділених на цю мету.
З приводу наведеного суд наголошує, що спосіб та порядок виконання рішення суду може бути змінений виключно за наявності для того обґрунтованих підстав та належних доказів. Перелік обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, та можуть слугувати підставою для зміни способу і порядку його виконання не є вичерпним, у зв'язку із чим, всі ці обставини повинні бути доведені заявником належними доказами.
Суд зазначає, що будь-яких доказів того, що наведені виконавцем обставини істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, суду не представлено, як не і не подано доказів того, що запропонована виконавцем зміна способу і порядку виконання судового рішення не тягне за собою зміни обраного судом при його ухваленні способу відновлення порушеного права.
Зокрема, суд наголошує, що такий спосіб виконання рішення суду, викладений в заяві, за своєю суттю є новим предметом спору.
Сама по собі обставина проведення нарахування пенсії стягувачу, та повідомлення боржника про те, що її виплата запланована після відповідного фінансування, не може слугувати самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання рішення суду, яким було захищено порушене право позивача, шляхом зобов'язання боржника - пенсійний орган здійснити перерахунок та виплату з 01.01.2016.
Доказів причин/обставин за яких виплата нарахованої суми пенсії позивача не може бути проведена без зміни способу і порядку виконання рішення суду, шляхом стягнення з боржника нарахованої суми, до заяви виконавцем не додано.
У зв'язку із наведеним, суд приходить до висновку, що подання Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу і порядку виконання судового рішення є необґрунтованим, у зв'язку із чим відсутні правові підстави для його задоволення.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 294, 295, 297, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу і порядку виконання судового рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.2020 за № 640/24753/19 відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.М. Шевченко