ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
17 червня 2021 року м. Київ № 754/6193/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про скасування нормативно-правового акта,
До Деснянського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Кабінету Міністрів України, у якому просить суд:
- скасувати постанову Кабінету Міністрів України від 29.03.2021 №277 як незаконну, дискримінаційну та таку, що порушує права та свободи громадян України.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 21.04.2021 адміністративну справу № 754/6193/21 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Питання про відкриття провадження у справі Деснянським районним судом м. Києва не вирішувалось.
За результатами автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Балась Т.П.
Частиною 2 статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана. Цією ж статтею встановлено, що спори між адміністративним судами щодо підсудності не допускаються.
Таким чином, за наведених підстав справа підлягає прийняттю до провадження.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Між тим, копії позовної заяви та доданих до неї документів для відповідача позивач до позовної заяви не приєднав.
Частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з частиною 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Відповідно до частини 4 та 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Додані до позовної заяви письмові копії документів не оформлені позивачем належним чином, оскільки не містять підпису про відповідність копії документа оригіналу із зазначенням дати такого засвідчення.
Згідно з пунктом 11 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, всупереч вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства, позивач у позовній заяві не зазначив власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що правову категорію «зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає постановити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги позивача.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Отже, позивачу слід привести свої вимоги у відповідність до положень частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта (а саме, постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2021 №277).
До того ж, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач фактично висловлює незгоду з пунктами 4 та 5 постанову Кабінету Міністрів України від 29.03.2021 №277, натомість у прохальній частині позовної заяви просить суд скасувати постанову Кабінету Міністрів України від 29.03.2021 №277 в цілому.
З огляду на наведене, позивачу слід уточнити предмет та підстави позову.
Суд також зауважує, що у позовній заяві позивачем у якості третіх осіб зазначено Івано-Франківську міжрайонну медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) та Івано-Франківське обласне бюро медико-соціальної експертизи.
Разом з тим, відповідно до частин 2, 4 та 5 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Отже, питання про залучення до участі в справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, повинен вирішувати суд. Зазначення позивачем у позовній заяві третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, судом розцінюється як клопотання позивача про залучення таких третіх осіб до участі в справі.
Натомість у позовній заяві позивачем не зазначено, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі, що своєю чергою є обставиною, яка перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви з урахуванням зауважень суду:
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Прийняти до провадження адміністративну справу №754/6193/21.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про скасування нормативно-правового акта, - залишити без руху.
3. Позивачеві у десятиденний строк з дня одержання ухвали усунути наведені у ній недоліки у вказаний у ній спосіб.
4. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
5. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.П. Балась