ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Вн. №27/197
17 червня 2021 року м. Київ № 640/6440/19
за позовомКомунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства"
до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Київській області
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0089645205 та №0089625205
Суддя О.В.Головань
Обставини справи:
Комунальне підприємство "Управління житлово-комунального господарства" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.10.2018 року №0089645205, №0089625205.
Ухвалою суду від 18.04.2019 р. відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без виклику сторін.
24.05.2019 р. надано відзив на позов.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -
Комунальне підприємство "Управління житлово-комунального господарства" (07101, Київська область, м. Славутич, вул. Військових будівельників, 8, код 31476318) зареєстроване в якості юридичної особи 04.04.2001 р., перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Київській області, Славутицька ДПІ; 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (основний).
На підставі пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.54.3.3 п. 54.3 ст. 54, пп.75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкової звітності, повноти нарахування, своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, про що складено акт від 10.10.2018 р. №2724/10-36-52-05/31476318.
Згідно з висновками акта перевірки встановлено порушення КП "Управління житлово-комунального господарства" термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку, визначені п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, визначеного на підставі рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу, наказ ДПА від 07.12.2010 р. №927, згідно наведеного у акті переліку.
За наслідками перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 31.10.2018 р. -
№0089645205, згідно з яким за порушення п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України на позивача накладено штраф у розмірі 5 561, 09 грн. (10% від 55 610, 9 грн.);
№ 0089625205, згідно з яким за порушення п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України на позивача накладено штраф у розмірі 136 052, 06 грн. (20% від 680 260, 3 грн.).
За результатами адміністративного оскарження рішенням ДФС України від 10.01.2019 р. за №1134/6/99-99-11-06-01-25 скасовано податкове повідомлення-рішення від 31.10.2018 р. № 0089625205 в частині застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань із земельного податку у сумі 3 423, 46 грн., в іншій частині вказане рішення, а також податкове повідомлення-рішення від 31.10.2018 р. №0089645205 залишені без змін.
Позивач - Комунальне підприємство "Управління житлово-комунального господарства" - вважає вказані податкові повідомлення-рішення від 31.10.2018 р. протиправними та просить їх скасувати з таких підстав.
Позивач зазначає, що згідно з ухвалою господарського суду Київської області від 06.07.2017 р. у справі №911/378/17 щодо підприємства порушено справу про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно, протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня) згідно з вимогами ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р. № 2343-XII, і податковому органу заборонено застосовувати штрафи за період дії мораторію.
Згідно з довідкою про кредиторські вимоги Головного управління ДФС у Київській області позивач має заборгованість зі сплати земельного податку лише за графіком розстрочення податкового боргу, поточного боргу не має.
Також розрахунок штрафних санкцій за податкові зобов'язання за 2012, 2013 , 2015 р. зроблено поза межами строку давності, встановленого ст. 102 Податкового кодексу України.
Відповідач - Державна податкова служба України в особі Головного управління ДПС у Київській області - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.
Відповідач зазначає, що згідно з інтегрованою карткою за кодом платежу 18010500 (земельний податок з юридичних осіб) позивача станом на 31.12.2012 р. рахувалась недоїмка в розмірі 147 595, 51 грн., на 14.04.2013 р. - 27 832, 67 грн., 31.12.2014 р. - 47 715, 21 грн., 31.12.2015 р. - 70 377, 32 грн., 31.12.2016 р. - 58 243, 74 грн., 31.12.2017 р. - 63 804, 96 грн., 30.04.2018 р. - 11 817, 41 грн.
Тобто, позивачем порушуються строки сплати земельного податку, передбачені Податковим кодексом України, що є підставою для застосування до нього відповідальності за це.
Щодо посилання позивача на дію мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідач зазначає, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів з врахуванням вимог ст. 12 Закону № 2343-XII, тоді як щодо податкових зобов'язань поточних кредиторів діють загальні правила погашення заборгованості.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України (в редакції станом на 10.10.2018 р.) контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з пп.75.1.1 п. 75.1 ст. 75, п. 76.1, 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
В даному випадку камеральна перевірка своєчасності подання податкової звітності, повноти нарахування, своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, про що складено акт від 10.10.2018 р. №2724/10-36-52-05/31476318, проведена на підставі вказаних положень Податкового кодексу України, тобто, з передбачених законодавством підстав.
Щодо висновків акта перевірки та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суд зазначає наступне.
Згідно з п.287.1, 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Позивачем при зверненні до суду не заперечується наявність у нього статусу платника земельного податку за період, що перевірявся, і, відповідно, обов'язок з вчасної сплати земельного податку.
Також позивачем не заперечується факт порушення строків сплати земельного податку, що підтверджується також доданою відповідачем до матеріалів справи карткою платника.
Відповідно, ці обставини вважаються судом встановленими і додаткового не досліджуються.
Згідно зі змістом акта перевірки відповідачем встановлено порушення строків сплати зобов'язань з земельного податку, що виникли у 2012-2013, 2015-2018 р., тоді як фактично сплачені у 2015-2018 роках.
Згідно з п.102.1 ст. 102 Податкового кодексу України (в редакції станом на 01.12.2012р.) контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з п.102.1 ст. 102 Податкового кодексу України (в редакції станом на 10.10.2018р.) контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Тобто, згідно зі змістом п.102.1 ст. 102 Податкового кодексу України податкове зобов'язання може бути визначене не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань, тобто, застосовувати до позивача штрафні санкції можна не пізніше 1095 днів після граничного терміну сплати, вказаного в акті.
Згідно з п. 114.1 ст. 114 Податкового кодексу України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.
Відповідно, станом на 10.10.2018 р. завершився термін 1095 днів щодо сплати податкових зобов'язань, що виникли до 10.10.2015 р.
Крім того, згідно зі змістом акта визначено кількість днів затримки по кожному платежу, рахуючи від граничного терміну сплати, і відповідний рядок таблиці акта перевірки містить кількість днів прострочення як більше, так і менше 1095 днів.
Зокрема, згідно з першою таблицею розрахунку акта перевірки в ній міститься лише два платежі з порушенням 1076 днів, тоді як інші перевищують вказаний пресічний термін.
Таким чином, нарахування позивачу штрафних санкцій за період до 10.10.2015 р. є порушенням вимог п. 76.3 ст. 76, п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, а позивач вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені).
У акті перевірки міститься посилання на ст. 102 Податкового кодексу України, проте, яким чином відповідач її застосовує, не зрозуміло.
Ухвалою господарського суду Київської області від 06.07.2017 р. порушено провадження у справі № 911/378/17 про банкрутство КП "Управління житлово-комунального господарства", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, відповідно до ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 19 Закону № 2343-XII (чинного станом на 10.10.2018 р.) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження (проваджень) у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, в тому числі, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.
Тобто, мораторій поширюється на податкові зобов'язання позивача, термін виконання яких настав до 06.07.2017 р., і неустойка (штраф, пеня) не застосовуються щодо невчасного виконання цих зобов'язань.
Згідно з актом перевірки в ньому вказано про нарахування штрафних санкцій і щодо зобов'язань зі сплати земельного податку, граничний термін сплати яких визначено до 06.07.2017 р. з розрахунком кількості днів прострочення без врахування факту запровадження мораторію.
За таких обставин застосування штрафних санкцій до позивача за порушення строків сплати земельного податку, термін виконання яких настав до 06.07.2017 р., є порушенням вимог ч. 1, 3 ст. 19 Закону № 2343-XII.
В іншій частині у суду відсутні підстави для висновку про порушення відповідачем вимог законодавства при проведенні перевірки та винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
В даному випадку відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення у частині на порушення принципу обґрунтованості, що є підставою для часткового задоволення позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 257-262, 293, 295 КАС України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 31.10.2018 року №0089645205, № 0089625205 в частині накладення штрафу за порушення строків сплати земельного податку, термін виконання яких настав до 06.07.2017 р.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код 43005393) в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Київській області (Код ЄДРПОУ ВП:44096797, Місцезнаходження: Україна, 03151, місто Київ, вул.Народного ополчення, будинок 5А) на користь Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" (07101, Київська область, м. Славутич, вул. Військових будівельників, 8, код 31476318) судовий збір у розмірі 1 062, 1 грн.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Головань
Повний текст рішення
виготовлено і підписано 17.06.2021 р.