17 червня 2021 року м.Чернігів Справа № 620/4211/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Клопота С.Л.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
1. Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 26.03.2021 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) з 19.01.2021 пенсію за віком, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи: в Сутормінському управлінні бурових робіт №1 Виробничого об'єднання «Ноябрьскнефтегаз» з 26.11.1985 по 03.02.1994 р.р. в пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців, та у ЗАТ «Північне монтажне управління Сєвзапенергомонтаж» з 17.11.2011 по 26.09.2012 .
Позов мотивовано тим, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 26.03.2021 щодо відмови у зарахування позивачу до загального трудового стажу роботу в Сутормінському управлінні бурових робіт №1 Виробничого об'єднання «Ноябрьскнефтегаз» у період з 26,11.1985 по 03.02.1994 р.р. із розрахунку: один рік роботи в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців, та у ЗАТ «Північне монтажне управління Сєвзапенергомонтаж» у період з 17.11.2011 по 26.09.2012 р.р., а від так і відмова в призначенні йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправними, оскільки порушують його права та соціальні гарантії.
Ухвалою судді від 22.04.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.
У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позов, у якому ГУПФУ в Чернігівській області просило відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд враховує таке.
Судом встановлено, 01.03.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після досягнення 60 років, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про призначення йому пенсії за віком на підставі частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідачем прийнято рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком з посиланням на обставину відсутності у позивача необхідного страхового стажу - не менше 28 років. До такого висновку орган пенсійного фонду прийшов після проведення перевірки документів, долучених позивачем на підтвердження його страхового стажу, відповідно до яких страховий стаж останнього, на момент звернення із заявою про призначення пенсії, відповідно до обрахунку органу ПФУ, складає лише 24 роки 7 місяців 1 день.
Не погодившись з таким рішенням, позивач оскаржив його до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Пільгове обчислення страхового стажу проводиться на підставі трудової книжки або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Тобто, для зарахування пільгового обчислення стажу в півтора кратному розмірі, достатньо хоча б одного із зазначених вище документів
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09,07.2003 № .1058-ГУ (надалі - Закон № 1058-ІV).
Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону № 1058- IV.
Так, згідно з частиною 1 статті 26 Закону № 1058-ГУ особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 28 років на період з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року.
З огляду на зміст вищевказаних положень закону, починаючи з 01.01.2021 ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за віком, після досягнення 60 років та за наявності страхового стажу не менше 28 років.
Згідно копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком від 01.03.2021 року досяг віку 60 років.
Щодо наявності в позивача страхового стажу не менше 28 років, суд зазначає наступне.
Згідно з статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналогічне положення міститься у пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993.
Відповідно до пункту 5 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи до 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген, зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР № 148 від 10 лютого 1960 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР» від 10 лютого 1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
За змістом вказаної норми, пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
У пункті 7 Інструкції про порядок надання пільг особам, що працюють в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої Постановою Державного Комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС № 530/П-28 від 16 грудня 1967 року, зазначено, що трудові договори на визначений термін, тобто письмові договори, укладаються тільки тими підприємствами і організаціями, які розміщені в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до таких районів.
Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР № 1029 від 10 листопада 1967 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі та у місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі», Ямало-Ненецький АО Тюменської області прирівняний до району Крайньої Півночі.
Підпунктом «д» пункту 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.
Згідно з пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР № 148 від 10 лютого 1960 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 01 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 01 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.
При цьому, пункт 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доповнює, що у якості документів про стаж, які передбачені вищезазначеним Порядком підтвердження наявного трудового стажу, за період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген можуть надаватись договори або документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для тю працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Таким чином, основним документом, що підтверджує факт роботи особи з талонах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях є її трудова книжка.
В той же час, з огляду на вищевказані положення, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка, або письмовий трудовий договір, або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.
Такий правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 03 липня 2018 року в справі № 302/662/17-а, від 18 грудня 2018 року в справі № 263/13671/16-а, від 10 січня 2019 року по справі № 352/1612/15а, від 10 вересня 2019 року по справі № 348/2208/16-а, від 14 листопада 2019 року по справі № 265/6105/16-а.
Зазначені обставини свідчать про наявність достатніх та необхідних правових підстав для зарахування періодів роботи позивача в Сутормінському управлінні бурових робіт №1 Виробничого об'єднання «Ноябрьскнефтегаз» у період з 26.11.1985 по 03.02.1994 роки до трудового стажу із застосуванням пільгового коефіцієнту - один рік за один рік і шість місяців та у ЗАТ «Північне монтажне управління Сєвзапенергомонтаж» з 17.11.2011 по 26.09.2012.
З огляду на встановлені частиною 1 статті 26 Закону № 1058- ГУ обов'язкові умови для призначення пенсії за віком, очевидною є наявність таких умов щодо позивача, а саме: ОСОБА_1 досяг 60 років, страховий стаж становить не менше 28 років.
Згідно з частиною 1 статті 45 Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Так, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Так, позивач досяг 60 років ІНФОРМАЦІЯ_2 . До Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області він звернувся із заявою 01.03.2021, тобто не пізніше трьох місяців з дня досягнення позивачем пенсійного віку.
З огляду на ті обставини, що позивачем відповідачу були подані разом із заявою від 01.03.2021 усі необхідні документи, встановлені частиною 1 статті 26 Закону № 1058 для призначення йому пенсії за віком, очевидним є висновок про те, що позивач не може бути позбавлений гарантованого Державою пенсійного забезпечення.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
У відповідності до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул.П'ятницька, 83-А, м.Чернігів,14005) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 26.03.2021 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) з 19.01.2021 пенсію за віком, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи: в Сутормінському управлінні бурових робіт №1 Виробничого об'єднання «Ноябрьскнефтегаз» з 26.11.1985 по 03.02.1994 р.р. в пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців, та у ЗАТ «Північне монтажне управління Сєвзапенергомонтаж» з 17.11.2011 по 26.09.2012 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3408,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 17.06.2021.
Суддя С.Л. Клопот