17 червня 2021 року м.Чернігів Справа № 620/4243/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Клопота С.Л.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
1. Визнати протиправною відмову відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати йому до страхового стажу навчання, військову службу та роботу згідно записів в трудовій книжці НОМЕР_1 за період з 01.09.1978 по 08.06.1999 та відмову в призначенні йому пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
2. Зобов'язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області: зарахувати мені до страхового стажу навчання, військову службу та роботу згідно записів в трудовій книжці НОМЕР_1 за період з 01.09.1978 по 08.06.1999, а саме: навчання в ГПТУ №64 м.Красний Луч з 01.09.1978-16.07.1979; військову службу з 06.05.1979-23.05.1982; роботу на Хімзавод ім.Г.І.Петровського з 02.08.1982-01.04.1983; роботу на Хімзавод ім.Г.І.Петровського з 23.06.1983-20.08.1986; роботу на Ворошиловградському заводі з 29.09.1986-21.11.1990; роботу на Луганському заводі великопанельного житлового будівництва з 13.12.1990-24.01.1997; роботу на АТВТ «Завод металовиробів «Динамо» з 26.01.1997-30.06.1998; роботу на Колективному підприємстві виробничо-торгової фірми «Шарм» з 29.09.1998-08.06.1999; та зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позов мотивовано тим, що не зарахування йому до страхового стажу всіх періодів роботи згідно наданої трудової книжки НОМЕР_1 та відмова у призначенні пенсії за віком відповідно до ч.І ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» е протиправним та порушує його права і соціальні гарантії.
Ухвалою судді від 22.04.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.
У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позов, у якому ГУПФУ в Чернігівській області просило відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд враховує таке.
Судом встановлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З 1982 року розпочав свою трудову діяльність. 02.08.1982 був прийнятий на роботу на Хімзавод ім. Петровського, де 10.08.1982 йому вперше заповнили трудову книжку НОМЕР_1 .
Відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років та за наявності страхового стажу з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
25.12.2020 року позивачу виповнилось 60 років, тому у нього виникло право на пенсію за віком, для призначення якої позивач завчасно звернувся до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
До заяви, на підтвердження страхового стажу позивач надав відповідні документи, у тому числі і трудову книжку НОМЕР_1 .
Спеціалісти відповідача запропонували позивачу, для підтвердження страхового стажу, надати додаткові документи, які підтверджують його роботу на підприємствах за період з 10.08.1982 по 31.12.2020.
З огляду на те, що підприємства знаходяться на тимчасово окупованих територіях, позивач не зміг їх представити.
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надіслало позивачу листа 2500-1502-8/49024 від 14.12.2020, у якому було зазначено, що відповідно до ч.І ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років та за наявності страхового стажу з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка; в наданій мною трудовій книжці НОМЕР_1 не читається печатка на титульному аркуші, виходячи з вищезазначеного до загального стажу не враховано періоди роботи згідно даних трудової книжки, оскільки вона є недійсною; при цьому відповідач нарахував мені загальний страховий стаж всього 14 років 3 місяці 25 днів.
Від так позивач не має права на пенсію відповідно до ч.І ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
НЕ погодившись з таким рішенням, позивач оскаржив його до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Суд зазначає наступне.
Згідно із ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Статтею 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014, визначено, що для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
За змістом ч.ч.1,2ст.4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених CT.12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в ст. 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк) протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій ніж мінімальний страховий внесок; страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеного законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
В силу п.1, п. 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Позивачем було надано відповідачу трудову книжку НОМЕР_1 із записами про періоди його роботи, у якій міститься наступна інформація:
- запис №1 від 01.09.1978-16.07.1979, ГПТУ №64 м. Красний Луч;
- запис №2 від 06.05.1979-23.05.1982, служба в Радянській Армії;
- запис №3 від 02.08.1982, прийнятий на роботу на Хімзавод ім. Петровського;
- запис №4 від 01.04.1983, звільнений з роботи на Хімзаводі ім. Петровського;
- запис №5 від 23.06.1983, прийнятий на роботу на Хімзавод ім. Петровського;
- запис №16 від 17.05.1986, про навчання в Донецькому хіміко-технологічному технікумі;
- запис №6 від 20.08.1986, звільнений з роботи на Хімзаводі ім. Петровського;
- запис №7 від 29.09.1986, прийнятий на роботу на Ворошиловградський завод;
- запис №11 від 21.11.1990, звільнений з роботи на Ворошиловградському заводі;
- запис №12 від 13.12.1990, прийнятий на роботу на Луганський завод великопанельного житлового будівництва;
- запис №15 від 24.01.1997, звільнений з роботи на Луганському заводі великопанельного житлового будівництва;
- запис №17 від 26.01.1997, прийнятий на роботу до АТВТ «Завод металовиробів Динамо»;
- запис №18 від 30.06.1998, звільнений з роботи з АТВТ «Завод металовиробів Динамо»;
- запис №19 від 29.09.1998, прийнятий на роботу до Колективного підприємства виробничо-торгової фірми «Шарм»;
- запис №20 від 08.06.1999, звільнений з роботи з Колективного підприємства виробничо-торгової фірми «Шарм».
Вказані вище записи в трудовій книжці НОМЕР_1 зроблені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110, Всі записи в трудовій книжці НОМЕР_1 застережені печатками та підписами посадових осіб підприємств.
Додаткових документів про свою трудову діяльність позивач надати не може з об'єктивних причин оскільки всі підприємства знаходяться на тимчасово окупованій території, видані на цій території довідки не є дійсними на території України.
За таких підстав не зарахування позивачу до загального страхового стажу всього періоду його роботи, який підтверджується записами в трудовій книжці НОМЕР_1 з з 01.09.1978 по 08.06.1999 є протиправним.
Від так Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області необхідно зобов'язати зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу навчання, військову службу та роботу згідно записів в трудовій книжці НОМЕР_1 за період з 01.09.1978 по 08.06.1999, а саме: навчання в ГПТУ №64 м. Красний Луч з 01.09.1978-16.07.1979; військову службу з 06.05.1979-23.05.1982; роботу на Хімзавод ім. Г.І. Петровського з 02.08.1982-01.04.1983; роботу на Хімзавод ім. Г.І. Петровського з 23.06.1983-20.08.1986; роботу на Ворошиловградському заводі з 29.09.1986-21.11.1990; роботу на Луганському заводі великопанельного житлового будівництва з 13.12.1990-24.01.1997; роботу на АТВТ «Завод металовиробів «Динамо» з 26.01.1997-30.06.1998; роботу на Колективному підприємстві виробничо-торгової фірми «Шарм» з 29.09.1998-08.06.1999 та зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
У відповідності до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул.П'ятницька, 83-А, м.Чернігів,14005) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною відмову відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу навчання, військову службу та роботу згідно записів в трудовій книжці НОМЕР_1 за період з 01.09.1978 по 08.06.1999 та відмову в призначенні йому пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу навчання, військову службу та роботу згідно записів в трудовій книжці НОМЕР_1 за період з 01.09.1978 по 08.06.1999, а саме: навчання в ГПТУ №64 м.Красний Луч з 01.09.1978-16.07.1979; військову службу з 06.05.1979-23.05.1982; роботу на Хімзавод ім.Г.І.Петровського з 02.08.1982-01.04.1983; роботу на Хімзавод ім.Г.І.Петровського з 23.06.1983-20.08.1986; роботу на Ворошиловградському заводі з 29.09.1986-21.11.1990; роботу на Луганському заводі великопанельного житлового будівництва з 13.12.1990-24.01.1997; роботу на АТВТ «Завод металовиробів «Динамо» з 26.01.1997-30.06.1998; роботу на Колективному підприємстві виробничо-торгової фірми «Шарм» з 29.09.1998-08.06.1999; та зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 908,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 17.06.2021.
Суддя С.Л. Клопот