18 червня 2021 року справа № 580/2470/21 м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тимошенко В.П.,
розглядаючи у порядку письмового провадження в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства “Профелектро” до Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, Міністерство культури та інформаційної політики про визнання протиправним і скасування наказу,
встановив:
23 квітня 2021 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства “Профелектро” до Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №10/03-21 від 23.11.2010 “Про затвердження переліку щойно виявлених пам'яток архітектури” в частині включення до нововиявлених об'єктів пам'яток архітектури “Особняк” (початок ХХ ст.), розташований за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Мала Садова, 16.
Ухвалою суду від 11.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження. Розгляд справи по суті розпочато за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
11.06.2021 до суду із заявою про вступ (в порядку ст. 53 КАС України) звернулася Черкаська обласна прокуратура, в якій повідомляє про вступ прокурора у справу №580/2470/21. Обгрунтовуючи дану заяву заступник керівника Черкаської обласної прокуратури зазначив, що відповідач у справі - Служба охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації згідно ЄДРПОУ перебуває в стані припинення, що свідчить про обгрунтовані сумніви у належному здійсненні в суді відповідачем своїх повноважень, що співпадають з інтересами держави.
Вирішуючи дану заяву суд зазначає таке.
Згідно з ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України “Про прокуратуру” (на прокуратуру покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян) підготовлено дане звернення.
Згідно Конституції України (стаття 131-1) в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і у порядку, що визначені законом. Представництво прокурором інтересів держави в суді зачіпає питання права на справедливий суд та дотримання принципів змагальності та рівності сторін судового процесу. У Рішенні від 05.06.2019 № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України зазначив, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, здійснюючи тлумачення частини 3 статті 23 Закону України “Про прокуратуру” у системному зв'язку з положеннями процесуального законодавства, зазначила, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц вказала на необхідність у кожному конкретному випадку перевіряти: 1) доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів у спосіб, який обрав прокурор та 2) доводи прокурора з приводу відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави.
У постанові від 03.12.2019 у справі № 810/3164/18 Верховний Суд зазначив, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор; щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінюючи в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно; у кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, що перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
У постанові від 05.11.2019 у справі № 804/4585/18 Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого “інтереси держави” є оціночним поняттям, що охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, що не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом; надмірна формалізація поняття “інтереси держави”, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Мета і форма участі прокурора в адміністративному судочинстві (на стороні кого та/або в чиїх інтересах) має бути законною та зрозумілою для користувачів ЄДРСР/сторонніх спостерігачів: позивач, представник, відповідач - суб'єкта владних повноважень, інший учасник.
У заяві від 11.06.2021 вх№21202/21 зазначено, що вступ прокурора зумовлений тим, що відповідач у справі Служба охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації згідно ЄДРПОУ перебуває в стані припинення, що свідчить про обгрунтовані сумніви у належному здійсненні в суді відповідачем своїх повноважень, що співпадають з інтересами держави.
Проте суд зазначає, що відповідач у справі - Служба охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, 31.05.2021 подала до суду відзив на позовну заяву в даній справі (вх. 19199/21 від 31.05.2021), що свідчить про належне виконання відповідачем своїх обов'язків.
Враховуючи вищевикладене, оскільки Черкаською обласною прокуратурою не обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, суд приходить до висновку про відмову Черкаській обласній прокуратурі у вступі у дану справу
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 53, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити Черкаській обласній прокуратурі у вступі у дану справу.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.П. Тимошенко