про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
м. Черкаси
17 червня 2021 року Справа № 580/3920/21
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А., розглянувши матеріали заяви ТОВ "ВТО "УКРРЕСУРС" про забезпечення позову,
15.06.2021р. до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява ТОВ "ВТО "УКРРЕСУРС" про забезпечення позову, в якій позивач просить:
- вжити заходи до забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви шляхом зупинення реалізації арештованого майна у виконавчому провадженні №64629104, а саме: Екскаватор гусеничний HYUNDAI RОВЕХ 300LС-9S, 2019 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , колір жовтий (Реєстраційний номер лота: 479637 в системі «СЕТАМ»).
Заявник зазначив, що має намір звернутися до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича про визнання протиправними дій з оцінки майна боржника та передачею арештованого майна на реалізацію.
В обгрунтування заяви про забезпечення позову вказано, що у відповідності до надісланого відповідачем висновку, вартість Екскаватора гусеничного HYUNDAI RОВЕХ 300LС-9S, 2019 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 визначена на рівні 4 426 900 грн. 00 коп. без ПДВ. При цьому, звіт про оцінку майна на адресу позивача не надсилався, що позбавило позивача можливості оскаржити звіт до суду в строки, визначені ст. 57 Закону країни «Про виконавче провадження». Позивач позбавлений можливості визначити правильність застосування методики оцінки, встановити факт огляду арештованого майна, та перевірити застосовані коефіцієнти. Крім того, зазначено, що позивач є платником податку на додану вартість, натомість передача на реалізацію майна за ціною без врахування ПДВ є безпідставним заниженням ринкової вартості об'єкта, яка призводить до несплати покупцем ПДВ у складі вартості майна, а позивач буде зобов'язаний нарахувати ПДВ на остаточну вартість об'єкта майна, відобразити в своєму податковому обліку та видати покупцю податкову накладу, хоча у останнього відсутнє право на податковий кредит.
Розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній у постанові від 19.06.2018р. у справі 826/9263/17, ці підстави є оціночними. Тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
В свою чергу, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
З огляду на приписи статті 151 КАС України, небезпека заподіяння шкоди до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.
Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008р. “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України”, під час розгляду адміністративних справ, в ухвалі про забезпечення позову, суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов'язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, аргументованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник вказує, що існує небезпека заподіянню шкоди його правам та інтересам, в разі якщо, до вирішення адміністративного позову, що має намір подати позивач, відбудеться реалізація HYUNDAI RОВЕХ 300LС-9S за вартістю, з якою незгодний позивач.
Так, як вказано Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 року №640/497/19, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд зазначає, що позивач у поданій заяві просить зупинити реалізацію арештованого майна у виконавчому провадженні №64629104, а саме: Екскаватор гусеничний HYUNDAI RОВЕХ 300LС-9S, 2019 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , колір жовтий (Реєстраційний номер лота: 479637 в системі «СЕТАМ»). Разом з тим, як вбачається із заяви, позивач має намір звернутися до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича про визнання протиправними дій з оцінки майна боржника та передачею арештованого майна на реалізацію.
Суд зазначає, що заявлений предмет позовних вимог адміністративного позову, з яким має намір звернутися позивач не містить жодних вимог зобов'язального характеру, у зв'язку із чим суд доходить висновку, що заявлений захід забезпечення позову не спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та є не співмірним із позовними вимогами. При цьому, суд вказує, що забезпечення позову, згідно положень ст. 150 КАС України, допускається, у разі якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
З урахуванням зазначеного, з огляду на заявлений предмет позовних вимог адміністративного позову, з яким має намір звернутися позивач, у суду відсутні підстави вважати, що невжиття заявлених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Іншим критерієм за наявності якого допускається забезпечення позову є наявність очевидних ознак протиправності дій суб'єкта владних повноважень. Натомість суд, дослідивши подані позивачем документи, додані до заяви, зазначає, що правова оцінка протиправності дій з оцінки майна боржника та передачею арештованого майна на реалізацію має досліджуватися судом в ході судового розгляду адміністративної справи щодо оскарження таких дій.
Наявність ознак протиправності дій відповідача та його наслідків може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Таким чином, суд не вбачає підстав для відступу від правової позиції Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 року №640/497/19, відповідно до якої, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч.6 ст. 151 КАС України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
Таким чином, заявлений захід забезпечення позову - зупинення реалізації арештованого майна у виконавчому провадженні №64629104, а саме: Екскаватор гусеничний HYUNDAI RОВЕХ 300LС-9S, Реєстраційний номер лота: 479637 в системі «СЕТАМ») в силу прямої вказівки ч.6 ст. 151 КАС України не допускається, у зв'язку із чим подану заяву суд вважає необгрунтованою.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В силу ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості таких вимог, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 77, 78, 90, 150-154, 241, 242, 243, 256, 294 КАС України, суд,
У задоволенні заяви ТОВ "ВТО "УКРРЕСУРС" про забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили відповідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.А. Білоноженко