Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
18 червня 2021 р. справа № 520/9509/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бідонько А.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Харківська міська рада про визнання дій протиправними, скасування витягів з технічної документації та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо застосування сукупного коефіцієнту КмЗ розміром 1,18063 при формуванні витягу № 1557/0/45-19 від 07.11.2019 р . та застосування сукупного коефіцієнту КмЗ розміром 1,5 при формуванні витягу № 4048 від 20.05.2020 р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310138200:03:016:0005, розміром 0,10 га.
- Скасувати витяги Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 1557/0/45-19 від 07.11.2019 р. та № 4048 від 20.05.2020 р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310138200:03:016:0005, розміром 0,10 га.
- Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області видати ОСОБА_1 нові витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310138200:03:016:0005, розміром 0,10 га, із застосуванням сукупного коефіцієнту КмЗ (локальні фактори), який розрахувати з урахуванням всіх показників, особливостей та властивостей земельної ділянки, в тому числі і тих, які були враховані при формуванні витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки № 1557/0/45-19 від 07.11.2019 р ., у відповідності до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 р. № 489 зі змінами .
- Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області протягом місяця з дня набрання судовим рішенням у даній справі законної сили подати до Суду звіт про виконання такого судового рішення.
- Розподілити судові витрати.
Ухвалою від 11.06.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу термін - десять днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку та надати докази поважності причин його пропуску.
На зазначену ухвалу позивачем 15.06.2021 надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій вона зазначила, що такі ж самі причини пропуску звернення до суду з адміністративним позовом, які містилися у клопотання про поновлення строку звернення до суду, поданого разом з позовною заявою, а саме вказано, що не могла знати про порушення своїх прав до отримання Розрахунку орендної плати, а в даному випадку, поки не побачила розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.10.2019 р. по 31.12.2019 р. та з 01.01.2020 р. по 31.12.2020 р., які долучені до позову у справі №922/840/21. При цьому, позивач посилається на те, що Розрахунок орендної плати - це довідка, підготовлена Департаментом земельних відносин Харківської міської ради відповідно рішення 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 № 41/08 Про затвердження «Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові» (зі змінами), що містить обчислення (розрахунок) плати за користування земельною ділянкою, який встановлюється в розмірі певного відсотка від її нормативної грошової оцінки. Позивач зазначила, що її ніхто не повідомляв, яким чином пов'язані між собою витяги та розрахунок орендної плати. З огляду на викладене, просить суд вважати поважною причину пропуску та поновити строк на звернення з позовом.
Дослідивши дану заяву, суддя встановив наступне.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк в шість місяців визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом.
Крім цього, початок перебігу шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про їх порушення.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.03.2020 у справі №826/10808/18.
Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Крім того, суд враховує висновки щодо застосування норм права щодо строків звернення до суду, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року у справі №227/2015/17.
З урахуванням положень статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Обставини, якими позивач обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду у поданому клопотанні ухвалою суду від 11.06.2021 року по цій справі вже були визнаними содом неповажними та позивач не зазначає нових поважних причин пропуску звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Таким чином, належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надала.
З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку, що при зверненні до суду із заявою про поновлення пропущених строків позивачем не надано належних доказів щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з зазначеним позовом. Викладені у вказаній заяві обставини, визнані судом неповажними, а отже недоліки позовної заяви не усунуті.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Харківська міська рада про визнання дій протиправними, скасування витягів з технічної документації та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Харківська міська рада про визнання дій протиправними, скасування витягів з технічної документації та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бідонько А.В.