Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
09 червня 2021 року № 520/6171/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Білової О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Хмелівської Н.М.,
за участю: позивача - ОСОБА_1 , представників: позивача - Іванової Н.О., відповідача - Литовченко Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом приватного нотаріусу Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (вул. Ярослава Мудрого, буд. 16, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 43315445) про визнання протиправними, скасування подання та наказу, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач Приватний нотаріус Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), в якому просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати Подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Лозівського міського нотаріальною округу Харківської області ОСОБА_1 від 05 квітня 2021 року;
2. Скасувати Наказ про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1 від 05 квітня 2021 року № 405/АГ.
Ухвалою судді від 14.04.2021 відмовлено в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу від 05 квітня 2021 року № 405/АГ.
Ухвалою судді від 19.04.2021 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що враховуючи наявність відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, Відповідачем прийнято рішення про направлення Подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, видане на ім'я Позивача. Позивач вважає, що Подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю Позивача не містить зазначення конкретних порушень, вчинених Позивачем, документи, надані позивачем до пояснень, до Подання не долучені, перевірка скарги проведена неповно, до Подання не долучена доповідна записка про перевірку роботи Позивача. Відповідачем порушено процедуру внесення подання, внаслідок чого відбулося порушення прав позивача.
Відповідач не погодився з позовними вимогами, та направив до суду відзив на адміністративний позов, в якому проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що Рішенням Апеляційного суду Харківської області, яке набрало законної силі, від 06.06.2017 у справі 629/3881/16-ц визнано виконавчий напис, вчинений 30 вересня 2016 року приватним нотаріусом Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики, посвідченим приватним нотаріусом Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4. 25 липня 2015 року в сумі 1094000 грн., а також витрати, пов'язані із вчиненням виконавчого напису нотаріуса, в розмірі 1700 грн., а всього 1095700 грн. - таким, що не підлягає виконанню. Судом встановлено факт порушення приватними нотаріусами ОСОБА_4 та ОСОБА_1 вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, зокрема, суд дійшов висновку, що приватним нотаріусом ОСОБА_1 не надана належна правова оцінка поданому для вчинення виконавчого напису документу, що встановлює заборгованість, тобто договору позики, який був оформлений без дотримання вимог правил ведення нотаріального діловодства. На думку відповідача, зазначене свідчить про те, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису належним чином не переконався у безспірності заборгованості, що підлягала стягненню за виконавчим написом, чим припустився порушень вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів. У зв'язку з підтвердженням в ході розгляду скарги ОСОБА_5 обставин порушення позивачем вимог законодавства при вчиненні нотаріальних дій, що підтверджено рішенням суду, яке набрало законної сили, відповідачем було внесено подання до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. У зв'язку з направленням до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 , Східним міжрегіональним управління Міністерства юстиції (м. Харків) було прийнято наказ № 405/АГ від 05.04.2021 «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1». Спірні рішення прийняті на підставі та у межах повноважень відповідача, з огляду на що відповідач вважає вимоги позову необґрунтованими.
Протокольною ухвалою суду від 17.05.2021 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги, просили суд задовольнити позов в повному обсязі з підстав, викладених в позові. Позивач зазначила, що нею не було допущено порушень при вчиненні нотаріальної дії, що підтверджується судовим рішенням у справі № 629/1299/17-ц, крім того, разом з запитом від 10.03.2021 їй не було надано копії скарги ОСОБА_5 для підготовки та подання пояснень, часу для складання таких пояснень було недостатньо, розгляд скарги на оперативній нараді відбувся без дослідження всіх обставин.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував в повному обсязі, посилаючись на правомірність та обґрунтованість прийнятих рішень та вчинених дій, дотримання процедури їх прийняття, з огляду на наявність встановленого судом порушення вимог законодавства при вчиненні нотаріальних дій. Зазначила, що у відповідача відсутній обов'язок перевіряти всі обставини скарги, а перевірці підлягають ті обставини, які відповідач визначає на власний розсуд.
Суд, заслухавши пояснення позивача, її представника та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив таке.
17 лютого 2021 року Міністру юстиції України була подана скарга ОСОБА_5 , представника ФГ «Скарбниця» та ОСОБА_2 . В скарзі зазначено, що Рішенням апеляційного суду Харківської області від 06 06 2017 року у справі № 629/.3881/16-ц визнано виконавчий напис нотаріуса, що вчинила Позивач 30 вересня 2016 року та яким запропонувала стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики, посвідченим ОСОБА_4., приватним нотаріусом Лозівського міського нотаріального округу Харківської області, 25 липня 2015 року в сумі 1094000 грн., а також витрати, пов'язані із вчиненням виконавчого напису нотаріуса, в розмірі 1700 грн, а всього 1095700 грн - таким, що не підлягає виконанню.
На підставі цього ОСОБА_5 просив вжити передбачені діючим законодавством заходи щодо анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю приватною нотаріуса Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1 у зв'язку з набранням законної сили рішення суду у справі № 629/3881/16-ц про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії, які спричинили тяжкі наслідки ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ФГ «Скарбниця».
До скарги була додана довідка, видана ФГ «Скарбниця», про перебування на балансі господарства сільськогосподарської техніки та її вартість станом на 01.10.2016 за підписом голови ФГ «Скарбниця» ОСОБА_2
Скарга була передана в електронному вигляді для розгляду Відповідачу супровідним листом Мінюсту від 04.03.2021 із зазначенням про необхідність надання до Мінюсту вичерпної інформації з порушених питань та копії відповіді автору до 16.03.2021.
10 березня 2021 року Відповідач направив Позивачу лист з вимогою надати пояснення по скарзі не пізніше 12 год 00 хв. 12 березня 2021 року. 11 березня 2021 року Відповідач надав Позивачу копію скарги ОСОБА_5
12 березня 2021 року за № 81/01-16 Позивач надіслала Відповідачу пояснення по скарзі з додатками, в яких повідомила, що для вчинення виконавчого напису їй були надані посвідчений договір позики за реєстровим № 1838, згідно з яким ОСОБА_3 передає ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 1094000 грн. у строк до першого вересня 2016 року. Договір містив виправлення в преамбулі щодо статусу сторін договору, які застережені приватним нотаріусом ОСОБА_4. із зазначенням дати виправлень - 17.09.2016; заяву ОСОБА_3 про вимогу ОСОБА_2 сплатити заборгованість за договором позики у сумі 1094000 грн; рекомендоване повідомлення про вручення поштового повідомлення з підписом ОСОБА_2 . Позивач зазначила, що таким чином їй були надані документи, передбачені п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою КМУ від 29.06.1999 № 1172.
Крім того, у вказаних поясненнях позивач посилалась на рішення судів, в тому числі Верховного Суду у справі № 629/1299/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , якими у задоволенні вимог про визнання недійсним договору, в частині внесення змін до нього, визнання недійсним та скасування виконавчого напису нотаріуса відмовлено, з тих підстав, що приватним нотаріусом ОСОБА_4. не вносилися зміни до договору позики від 26.11.2015, а була вчинена нотаріальна дія, пов'язана з виправленням технічної помилки. Крім того, позивач посилалась на те, що на розгляді Первомайського міськрайонного суду Харківської області на цей час знаходиться кримінальна справа № 629/1803/18 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.2 ст.15, ст.364-1, ч.4.ст.190 Кримінального кодексу України, де потерпілим визнано ОСОБА_3 , стосовно неповернення коштів за договором позики від 25.11.2015 року.
Позивач у поясненнях також зазначила, що оскільки лист про надання інформації та документів №6343/06.1-32/2 і та копія скарги ОСОБА_5 були надані їй лише 11 березня 2021 року, тобто строки для надання пояснень були вкрай стислими, вона має намір подати додаткові пояснення по суті скарги.
До вказаних пояснень позивачем було додано Рішення Апеляційного суду Харківської області від 06.06.2017, копію Постанови Верховного Суду від 25.03.2019, копію акту від 02.07.2020 про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду, копію Постанови Верховного Суду по справі № 629/1299/17-ц, копію супровідного листа про направлення обвинувального акту до суду, копію ухвали Апеляційного суду Харківської області від 21.06.2018, копію ухвали Апеляційного суду Харківської області від 12.07.2018, Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження.
Договір позики, копії заяв подружжя сторін договору позики до відповідача не надавалися, оскільки були відсутні у позивача.
Для отримання додаткової інформації від приватного нотаріуса ОСОБА_1 з метою дотримання приписів пункту 5.6 Положення щодо виявлення та усунення причини, що породжують обґрунтованість скарги ОСОБА_5 , а також прийняття рішення щодо вжиття заходів реагування у відношенні приватного нотаріуса, було запропоновано обговорення вищевикладених обставин на оперативній нараді.
16.03.2021 було проведено оперативну нараду Центрального відділу з питань нотаріату Східного міжрегіонального управління Мінюсту (м.Харків), до порядку денного якої включено питання про результати розгляду скарги ОСОБА_5 як представинка ФГ «Скарбниця» та ОСОБА_2 стосовно вчиненого приватним нотаріусом ОСОБА_1 виконавчого напису та застосування до останньої заходів реагування, передбачених вимогами статті 12 Закону України «про нотаріат»
Нарада відбулася за участі представника Позивача, представників Відповідача та представника скаржника ОСОБА_5 .
Згідно Протоколу оперативної наради від 16.03.2021 № 06.1-02-6/Пр головою комісії ОСОБА_7 доповідались зміст та обґрунтування скарги, а також обставини з посиланням на рішення Апеляційного суду Харківської області від 06.06.2017. ОСОБА_7 зазначила, що факт понесених матеріальних збитків у судовому порядку не доведений, у зв'язку з чим підстав для застосування до нотаріуса ОСОБА_1 заходів реагування у відповідності до вимог п.п. «е» п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про нотаріат» немає. Також повідомила про прийняте рішення щодо ініціювання направлення подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, видане на ім'я ОСОБА_1 , відповідно до п.п. з) п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про нотаріат» у зв'язку з набранням законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії, наголосивши, що скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд виходив із того, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису належним чином не переконався у безспірності заборгованості, що підлягає стягненню за виконавчим написом, чим припустився порушень вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.
За результатами засідання було вирішено Центральному відділу з питань нотаріату Управління нотаріату Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) здійснити заходи для отримання належним чином оформлених документів суду та підготувати проект подання про анулювання свідоцтва про право на заняття приватною нотаріальною діяльністю, виданого на ім'я ОСОБА_1
05.04.2021 за № 8950/06-15/21 Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) направило до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Мінюсті України Подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1.
Як вбачається з матеріалів справи, до вказаного подання було додано наступні документи: копія звернення на 4 арк.; копія з копії пояснень приватного нотаріуса ОСОБА_1 на 8 аркушах, копія відповіді скаржнику на 3 арк., копія з копії рішення Апеляційного суду Харківської області від 06.06.2017 на 8 арк.; копія з копії Постанови Верховного Суду від 25.03.2019 на 15 арк. по справі № 629/3881/16-ц; копія наказу Управління про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1 на 1 аркуші.
Відтак, з переліку доданих до подання матеріалів вбачається, що відповідачем не подавалися на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України копії документів, які подані позивачем разом із поясненнями на обґрунтування її позиції.
05.04.2021 у зв'язку з направленням вказаного Подання відповідачем на підставі ч.1 п. 8 ст. 29-1 Закону України «Про нотаріат» прийнято Наказ про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1 № 405/АГ.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Предметом судового контролю в цій справі є дії відповідача щодо направлення Подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса та наказ відповідача про тимчасове зупинення діяльності приватного нотаріуса, які належить оцінити на предмет їх відповідності вимогам частини другої статті 2 КАС України, а саме: чи прийняті (вчинені) вони 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указана норма основного закону означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
«На підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Відповідно до пп. «з» п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Міністерства юстиції України, його територіальних органів, у випадках, зокрема, набрання законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії.
Судом встановлено, що підставою для внесення Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м.Харків) подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю на підставі підпункту «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», стало набрання законної сили рішенням Апеляційного суду Харківської області від 06.06.2017, в якому зазначено про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії.
Відповідно до ч. 2 ст. 2-1 Закону України «Про нотаріат» контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України та його територіальними органами.
Компетенція Міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України визначена Положенням про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 № 1707/5, зареєстрованим в МЮУ 23 червня 2011 р. за № 759/19497.
Відповідно до п. 4.28 Положення Міжрегіональне управління відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, організовує роботу установ нотаріату, перевіряє їх діяльність і вживає заходів до її поліпшення, здійснює керівництво державними нотаріальними конторами та перевірку організації нотаріальної діяльності державних, приватних нотаріусів та уповноважених на це посадових осіб органу місцевого самоврядування (далі - уповноважені особи), контролює дотримання нотаріусами, уповноваженими особами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання ними правил нотаріального діловодства, забезпечує роботу комісії з питань застосування санкцій за порушення вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
Крім того, Міжрегіональне управління, відповідно до п. 5.6 Положення організовує розгляд звернень громадян з питань, що належать до його компетенції, в тому числі, пов'язаних з роботою підвідомчих органів та установ юстиції, виявляє та усуває причини, що породжують обґрунтовані скарги громадян.
Як вбачається з матеріалів справи, громадянином ОСОБА_5 було подано на розгляд до Міністерства юстиції України скаргу, яку дорученням Міністерства від 04.03.2021 було направлено на розгляд в межах компетенції відповідачу.
Згідно до положень ч. 1 ст. 3 Закону України «Про звернення громадян», під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 вказаного Закону скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги.
Відтак, згідно з законом на органи державної влади при розгляді скарг покладено, зокрема, обов'язок перевірки викладених в заяві фактів.
Вказаний обов'язок носить імперативний характер, не передбачає право органу діяти на власний розсуд.
Як вбачається з Положення про Міжрегіональні управління МЮУ, відповідач наділений відповідними повноваженнями щодо здійснення перевірок.
Згідно з частиною 6 статті 33 Закону України «Про нотаріат» порядок проведення перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства затверджується Міністерством юстиції України.
Механізм здійснення Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, визначений Порядком, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 17 лютого 2014 року № 357/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 лютого 2014 року за № 298/25075 (далі - Порядок № 357/5).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 357/5 перевірка - планова або позапланова перевірка, під час якої перевіряється робота державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, нотаріальна діяльність приватного нотаріуса за відповідний період.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 357/5 проведення перевірки організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання ними правил нотаріального діловодства здійснюється уповноваженими представниками Міністерства юстиції, територіального органу Міністерства юстиції, діяльність яких безпосередньо пов'язана з контролем за організацією нотаріату і нотаріальної діяльності в Україні.
Згідно з пунктом 13 позапланова комплексна, цільова або контрольна перевірка державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса проводиться за результатами попередньої перевірки або за дорученням Міністерства юстиції чи територіального органу Міністерства юстиції. За наслідками такої перевірки комісія складає довідку про результати проведеної перевірки з висновками.
Пунктом 14 Порядку № 357/5 передбачено, що перевірка за зверненнями фізичних та юридичних осіб проводиться у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції, територіального органу Міністерства юстиції шляхом витребування від державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса (особи, яка заміщує тимчасово відсутнього нотаріуса) необхідних документів та відомостей, що стосуються фактів, викладених у такій інформації, та письмових пояснень нотаріуса або з виїздом за місцезнаходженням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, робочого місця приватного нотаріуса.
Відповідно до пункту 15 Порядку № 357/5 у разі необхідності за дорученням Міністра юстиції може проводитися позапланова перевірка в загальному порядку проведення перевірок, визначеному цим Порядком. Позапланова перевірка проводиться як за період, що вже підлягав плановій комплексній перевірці, так і за період, що не підлягав такій перевірці. За наслідками такої перевірки комісія складає довідку про результати проведеної перевірки з висновками.
Відповідно до пункту 31 Порядку № 357/5 перевіркою встановлюється, чи дотримуються державні і приватні нотаріуси загальних положень чинного законодавства, яке регулює порядок вчинення нотаріальних дій та проведення під час їх вчинення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Згідно із пунктом 33 Порядку № 357/5 за наслідками перевірки організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства комісія протягом п'яти робочих днів з часу закінчення перевірки складає довідку у двох примірниках про результати проведеної перевірки із зазначенням оцінки роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса та з викладеними у ній висновками і рекомендаціями. Загальна оцінка роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса визначається як «добре», «задовільно», «незадовільно». Довідка готується згідно з перевіреними достовірними фактами, що свідчать про наявність недоліків, помилок і порушень, з посиланням на норми законодавства. За змістом довідка повинна бути вичерпною та конкретною.
Відповідно до п. 35 Порядку № 357/5 до довідки за результатами перевірки роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, нотаріальної діяльності приватного нотаріуса долучаються копії (фотокопії) документів, що підтверджують факт допущених порушень, недоліків чи помилок, пояснення та заперечення нотаріуса щодо встановлених порушень (за наявності). У довідці також зазначається перелік документів, що не були надані під час здійснення перевірки (якщо такі були), та у разі відмови нотаріуса надати письмові пояснення щодо причини ненадання документів факт відмови має бути відображений у довідці за результатами перевірки.
Відповідно до пунктів 38-39 Порядку № 357/5 один примірник довідки за результатами перевірки подається начальнику територіального органу Міністерства юстиції, який приймає рішення про способи реалізації висновків та пропозицій за результатами комплексної, цільової, контрольної перевірки, а другий примірник отримують завідувач державної нотаріальної контори, завідувач державного нотаріального архіву, приватний нотаріус, діяльність яких перевірялась. За результатами перевірки державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса, на підставі висновків комісії Міністерство юстиції, територіальний орган Міністерства юстиції видає наказ, у якому встановлюється строк для усунення виявлених порушень та помилок.
Копія наказу направляється до виконання державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіву, приватному нотаріусу для врахування пропозицій комісії впродовж п'яти робочих днів з дня ознайомлення з довідкою про результати проведеної перевірки та долучається до відповідного наряду державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, а також до реєстраційної справи приватного нотаріуса.
Відповідно до п. 41, 43 Порядку № 357/5 після закінчення строку, установленого для усунення порушень та помилок, завідувач державної нотаріальної контори, завідувач державного нотаріального архіву, приватний нотаріус, діяльність яких перевірялась, зобов'язані письмово повідомити про заходи, які були вжиті ними для усунення цих порушень і помилок, та надати письмові пояснення, якщо виявлені порушення та помилки усунути неможливо. Якщо порушення, виявлені під час проведеної перевірки, не усунуті у наданий для цього строк чи не можуть бути усунуті або якщо державною нотаріальною конторою, державним нотаріальним архівом, державним чи приватним нотаріусом ігноруються висновки за результатами перевірки чи не виконуються рішення, прийняті за її наслідками, Міністерство юстиції, територіальний орган Міністерства юстиції приймають рішення про застосування до цих осіб заходів реагування, передбачених чинним законодавством.
Виходячи з аналізу вказаних норм права суд наголошує, що вказані норми є імперативними.
Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм права дійшов Верховний Суд в Постанові від 21.04.2021 у справі № 640/7645/20, в якій серед іншого зазначив, що указаними нормами законодавства передбачено алгоритм дій територіального органу Міністерства юстиції щодо перевірки звернення фізичної особи стосовно діяльності приватного нотаріуса, результатом вчинення яких є прийняття відповідних рішень. З огляду на це Верховний Суд вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що під час перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб витребовуються лише документи та відомості, що стосуються саме фактів, викладених у таких зверненнях, та відповідні пояснення нотаріуса. Натомість суди встановили, що відповідач обмежився лише витребуванням у позивача відповідних документів, пояснень, обґрунтовуючи це тим, що відповідно до пункту 14 Порядку №357/5 перевірка за зверненнями фізичних та юридичних осіб проводиться у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції, територіального органу Міністерства юстиції шляхом витребування від державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса (особи, яка заміщує тимчасово відсутнього нотаріуса) необхідних документів та відомостей, що стосуються фактів, викладених у такій інформації, тощо. Однак, Верховний Суд наголошує, що будь-яких винятків або обмежень щодо вчинення необхідних дій, прийняття рішень, які є підставою для проведення перевірки, а також оформлення результатів її проведення за наслідком перевірки діяльності приватного нотаріуса за зверненням фізичної особи, Порядок №357/5 не містить.
Проте, в порушення приписів вказаного Порядку відповідач для проведення позапланової перевірки діяльності позивача як приватного нотаріуса комісію не створював, відповідний наказ не виносив, за наслідками перевірки не складав та не надавав позивачу для ознайомлення та підпису довідку за результатами такої перевірки. Позивачу до застосування спірного заходу у виді анулювання свідоцтва про право зайняття нотаріальною діяльністю не надсилався наказ, у якому б встановлювався строк для усунення виявлених порушень та помилок, у зв'язку з чим вона була позбавлена можливості вжити заходи для усунення виявлених під час перевірки порушень і помилок або надати письмові пояснення, якщо виявлені порушення та помилки усунути неможливо.
Крім того, як вбачається з переліку додатків до вказаного подання, відповідачем на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подано лише пояснення позивача та не подано жодного документу, які на підтвердження доводів пояснень подала відповідачу позивач. Так, зокрема, відповідачем не враховано та не долучено до Подання постанову Верховного Суду у справі № 629/1299/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , якими у задоволенні вимог про визнання недійсним договору, в частині внесення змін до нього, визнання недійсним та скасування виконавчого напису нотаріуса відмовлено з тих підстав, що приватним нотаріусом ОСОБА_4. не вносилися зміни до договору позики від 26.11.2015, а була вчинена нотаріальна дія, пов'язана з виправленням технічної помилки.
Як вбачається з доданої до матеріалів справи копії постанови Верховного Суду у справі № 629/1299/17, вирішуючи питання про визнання недійсним договору, в частині внесення змін до нього щодо статусу сторін договору, Верховний Суд встановив, що:
« 25 листопада 2015 року за реєстровим № 1838, приватним нотаріусом Лозівського міського нотаріального округу ОСОБА_4. посвідчено договір позики, за умовами якого ОСОБА_2 передала ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 1 094 000 грн 00 коп., на термін до 1 вересня 2016 року.
Про дійсні наміри сторін правочину, їх волевиявлення та їх правовий статус у цьому договорі свідчить заява ОСОБА_6 від 25 листопада 2015 року, у якій він зазначає про те, що йому відомо про укладення його дружиною ОСОБА_2 договору позики, за яким вона отримує від ОСОБА_3 у позику грошові кошти в сумі 1 094 000,00 грн та зобов'язується повернути таку ж суму грошей до 1 вересня
2016 року, а також заява ОСОБА_9 від 25 листопада 2015 року, у якій вона надає свою згоду чоловікові ОСОБА_3 на передачу у позику грошових коштів у розмірі 1 094 000,00 грн.
12 вересня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до приватного нотаріуса Лозівського міського нотаріального кругу Харківської області ОСОБА_4. з заявою, у який повідомив про допущену помилку, і просив внести виправлення до договору позики та засвідчити їх. В той же день, приватний нотаріус ОСОБА_4. направила на адресу ОСОБА_2 повідомлення про технічну описку у договорі позики та запропонувала їй звернутися до нотаріальної контори в триденний термін. Зазначене повідомлення ОСОБА_2 отримала 15 вересня 2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
17 вересня 2016 року приватним нотаріусом ОСОБА_4. до договору позики
від 25 листопада 2015 року були внесені відповідні виправлення, окрім екземпляру, що був виданий ОСОБА_2 , яка не з'явилася до нотаріуса та не надала його.
Аналізуючи наведене суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що під час виготовлення тексту договору позики в його преамбулі приватним нотаріусом була допущена технічна помилка, зокрема позичальника ОСОБА_2 зазначено позикодавцем, а позикодавця ОСОБА_3 - позичальником. Далі по тексту договору позики правове визначення сторін договору: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначено правильно, що відповідає їх дійсним намірам та волевиявленню. Вчинення приватним нотаріусом нотаріальної дії, що направлена на виправлення технічної помилки, не є внесенням змін до договору позики, і відповідно підставою для визнання його в цій частині недійсним.
Посилання у касаційній скарзі на листи Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 28 березня 2017 року про те, що внесення приватним нотаріусом ОСОБА_4. виправлень в договори позики суперечать вимогам пункту 6.12, пункту 6.13 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року, є непереконливими, оскільки не внесення виправлень у екземпляр, що був виданий ОСОБА_2 викликано тим, що вона не з'явилася на виклик нотаріуса і не надала йому свій екземпляр договору позики».
Копія вказаної постанови Верховного Суду була подана позивачем разом з поясненнями, проте не була врахована відповідачем, та її копію не було направлено до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, що свідчить про однобічність та необ'єктивність встановлення обставин відповідачем та вибіркового обрання документів для направлення на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України разом з поданням про анулювання свідоцтва.
Крім того, зі змісту скарги ФГ «Скарбниця» вбачається, що вона вмотивована саме тим, що ОСОБА_2 особисто та ФГ «Скарбниця» понесли великі матеріальні збитки у зв'язку з тим, що арештоване виконавчою службою майно було вилучене і після закриття виконавчого провадження не повернуто. Проте, жодних доказів, який саме виконавчий документ перебував на виконанні та в якому органі виконавчої служби до скарги та при її розгляді надано не було. Жодного документа, який би підтверджував належність майна ФГ «Скарбниця», зазначеного у довідці від 03.02.2021 як такого, що перебуває на балансі ФГ «Скарбниця», ОСОБА_2 як фізичній особі та зв'язок процедури накладення на нього арешту та виконавчого напису, вчиненого ОСОБА_1 30.09.2016 у відношення фізичної особи ОСОБА_2 , ані відповідачу, ані до суду не надано.
Суд зазначає, що непроведення перевірки нотаріальної діяльності позивача всупереч вимогам Порядку №357/5 призвело також до неповноти з'ясування обставин справи, зокрема, не було витребувано та досліджено матеріали нотаріальної справи про посвідчення договору позики від 25.11.2015. З урахуванням направлення запиту до позивача від 10.03.2021 без надання копії скарги та надання часу до 12 годин 12.03.2021 для складення пояснень, враховуючи вчинення спірної нотаріальної дії 5 років тому, строк, встановлений для надання пояснень, є об'єктивно недостатнім та порушує право позивача на підготовку належної та обґрунтованої відповіді.
В той же час, суд зазначає, що подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю по своїй суті є висновком контролюючого органу, яким в даному випадку є відповідач, про наявність підстав, передбачених статтею 12 Закону №3425-ХІІ, для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, який вноситься уповноваженому органу для розгляду, оцінки і прийняття за його наслідками відповідного рішення, а відтак не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні КАС України.
Проте діями щодо направлення такого подання, які вчинені відповідачем з порушенням процедури розгляду скарги та проведення перевірки за скаргою, встановленої чинним законодавством порушені права позивача, з огляду на що, належним, достатнім та ефективним способом захисту прав позивача в даному випадку є визнання протиправними дій Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) щодо направлення Подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Лозівського міського нотаріальною округу Харківської області ОСОБА_1 від 05 квітня 2021 року. Одночасно в частині вимог щодо визнання протиправним та скасування подання про анулювання свідоцтва належить відмовити.
Щодо наказу про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності від 05 квітня 2021 року № 405/АГ, суд виходить з такого.
Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 29-1 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна діяльність приватного нотаріуса тимчасово зупиняється на час дії таких обставин, зокрема, у разі направлення територіальним органом до Міністерства юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю - до вирішення питання по суті, але не більш як на шість місяців.
Судом в ході розгляду справи встановлено порушення відповідачем процедури розгляду скарги та порядку направлення подання про анулювання свідоцтва, чим порушено права позивача.
Частиною 3 статті 29-2 Закону України «Про нотаріат» наказ про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса може бути оскаржений ним до Міністерства юстиції України або до суду.
Спірний наказ про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1 від 05 квітня 2021 року № 405/АГ виданий саме у зв'язку з направленням територіальним органом до Міністерства юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, яке визнане судом протиправним.
Суд зазначає, що наказ про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1 від 05 квітня 2021 року № 405/АГ є втручанням у права позивача щодо здійснення приватної нотаріальної діяльності.
З огляду на викладене, вимоги позову про скасування вказаного наказу, який прийнято як наслідок вчинення протиправних дій по направленню Подання, належить задовольнити як похідні.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ч. 3 ст. 139 КАС України шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ѕ сплаченого позивачем при подання позову судового збору.
Керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправним дії Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) щодо направлення Подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Лозівського міського нотаріальною округу Харківської області ОСОБА_1 від 05 квітня 2021 року.
Скасувати Наказ про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1 від 05 квітня 2021 року № 405/АГ.
В задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
Стягнути зі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (вул. Ярослава Мудрого, буд. 16, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 43315445) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) в сумі 1362,00 грн (одна тисяча триста шістдесят дві гривні 00 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 18.06.2021.
Суддя Білова О.В.