Справа № 215/1972/21
Україна
про повернення позовної заяви
"18" червня 2021 р. м. Харків
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Харківської обласної державної адміністрації (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 7 під., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 03491286) про визнання бездіяльності протиправною на підставі ст.ст. 6, 7 КАС України,-
29 березня 2021 року ОСОБА_1 , звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу з адміністративним позовом до Харківської обласної державної адміністрації, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Харківської обласної державної адміністрації, яка виявилася у неналежному застосуванні управлінської функції, у порушенні правового режиму, форми розгляду скарги ОСОБА_1 від 19.08.2020 і не підкоренню ст. ст. 43, 46, 92 Конституції України;
- визнати протиправною бездіяльність Харківської обласної державної адміністрації, яка виявилася у невинесенні за результатами розгляду скарги від 19.08.2020 рішення, постанови, тобто правового акту та у порушенні управлінської функції відповідно п. п. 18, 19 ч. 1 ст. 4 КАСУ і ст. ст. 3, 19 Конституції України;
- визнати протиправною бездіяльність Харківської обласної державної адміністрації, яка виявилася у ненаданні штатного розкладу департаменту соціального захисту населення, у невжитті заходів для забезпечення права на отримання інформації, права на отримання належно завірених двох копій скарги від 19.08.2020, запрошення для нього, з повідомленням про повноваження осіб з приводу розгляду його скарги від до правової позиції ст. ст. 3, 22 ч. 3, 32, 34, 59 Конституції України;
- визнати протиправною бездіяльність Харківської обласної державної адміністрації, яка виявилася у порушенні права на свободу від шкоди, спричиненої неналежним функціонуванням системи органу державної влади, у невжитті заходів до усунення причин, що породжують подання скарги від 19.08.2020 та зазначити закон, вимоги якого порушено ним згідно ст. 249 КАС України.
Ухвалою суду від 26 квітня 2021 року зазначена позовна заява залишена без руху та надано строк десять днів з моменту отримання ухвали на усунення недоліків.
Зазначену ухвалу позивач отримав 05 червня 2021 року.
14 червня 2021 року позивачем на адресу суду направлено заяву про усунення недоліків ухвали суду про залишення позову без руху.
Обґрунтовуючи вищевказану заяву позивач посилався на довідку Тернівського Управління праці та соціального захисту населення м. Кривий Ріг №2673 від 25.03.2021, з якої встановлено, що місячний дохід ОСОБА_1 становить з січня 2020 року - 33,73 грн. та з липня 2020 року - 34,75 грн., тобто розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача.
Розглянувши вказану заяву про усунення недоліків позовної заяви надавши оцінку зазначеним в ній обставинам, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон №3674-VI, в редакції станом на момент звернення позивача із позовом до суду) визначено вичерпний перелік суб'єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.
Крім того, судові витрати це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України № 3674-VІ, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Статтею 8 Закону №3674-VI закріплено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, у розумінні приписів статті 8 Закону №3674-VI відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
На виконання ухвали суду від 26 квітня 2021 року позивачем не надано до суду документів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про скрутне матеріальне становище заявника.
При цьому, надана позивачем довідка Тернівського Управління праці та соціального захисту населення №2673 від 25.03.2021 не може бути єдиним належним доказом на підтвердження розміру річного доходу позивача - фізичної особи за весь попередній календарний рік.
Разом з тим, вищевказана довідка не є достатнім доказом на підтвердження тяжкого майнового стану позивача, яким підтверджується факт неможливості сплати останнім судового збору, оскільки не містить відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема для сплати судового збору (довідка органу доходів і зборів, довідка про склад сім'ї та про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги, відомості про вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини тощо).
Таким чином, з урахуванням вищевказаних обставин, суд не приймає доводи позивача та довідку Тернівського Управління праці та соціального захисту населення №2673 від 25.03.2021, як належні докази в підтвердження тяжкого матеріального становища позивача.
Поряд із тим, суд зазначає, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду.
З урахуванням вищевикладеного суд зазначає, що станом на 18.06.2021 позивач не усунув недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною на підставі ст.ст. 6, 7 КАС України - повернути позивачу.
Копію ухвали направити позивачеві разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями)
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Спірідонов М.О.