09 червня 2021 року Справа № 583/584/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Осіпової О.О., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №583/584/21 за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Охтирської міської ради, треті особи: Орган опіки і піклування (виконавчий комітет) Охтирської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до Охтирського міськрайонного суду Сумської області з позовом до Виконавчого комітету Охтирської міської ради, треті особи: Орган опіки і піклування (виконавчий комітет) Охтирської міської ради, ОСОБА_3 , в якому просить:
- скасувати рішення у вигляді листа від 04.12.2020 року № 15-09/6295 виконавчого комітету Охтирської міської ради про відмову у реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та про відмову у реєстрації місця проживання ОСОБА_2 ;
- зобов'язати виконавчий комітет Охтирської міської ради Сумської області зареєструвати місце проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18.02.2021 р. справу передано до Сумського окружного адміністративного суду для розгляду за підсудністю.
18.03.2021 р. справа надійшла до Сумського окружного адміністративного суду.
23.03.2021р. справу прийнято до провадження, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою від 29.04.2021р. залучено до участі в розгляді даної справи у якості третьої особи ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , як батька малолітньої дитини ОСОБА_2 , письмова згода якого на реєстрацію місця проживання його малолітнього сина ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 , відсутня.
Позивач, належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, надіслала заяву, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі та розгляд справи просила проводити у її відсутність.
Представники відповідачів, належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи та відзивів на позовну заяву від них не надходило.
Представник третьої особи - органу опіки та піклування виконавчого комітету Охтирської міської ради - та треті особи - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи та письмових пояснень від них на позовну заяву не надходило.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви за відсутності представників учасників справи, на підставі наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши її фактичні обставини, встановив таке.
Позивач має сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом серія НОМЕР_1 від 19 грудня 2012 року, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Охтирка Охтирського міськрайонного управління юстиції у Сумській області, в якому батьком дитини вказаний ОСОБА_4 .
Рішенням Охтирського міськрайонного суду від 05 березня 2020 року шлюб між позивачем та ОСОБА_4 було розірвано.
12 червня 2020 року ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 , виданим Охтирським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Суми).
ІНФОРМАЦІЯ_3 від вказаного шлюбу народився син ОСОБА_7 , що вбачається зі свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 від 25 листопада 2020 року.
Позивач разом з чоловіком та двома дітьми з березня 2020 року проживає за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить матері ОСОБА_6 - ОСОБА_3 , що підтверджується договором дарування квартири від 25 березня 2005 року.
18 серпня 2020 року позивач знялась з реєстрації сама та зняла з реєстрації сина ОСОБА_2 з будинку за адресою: АДРЕСА_3 , де мешкала раніше зі своїм колишнім чоловіком ОСОБА_4 .
4 грудня 2020 року ОСОБА_5 звернулась із заявами про реєстрацію свого місця проживання та сина ОСОБА_2 до відділу з питань державної реєстрації Охтирської міської ради Сумської області за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішенням у вигляді листа від 4 грудня 2020 року №15-09/6295 відділ з питань державної реєстрації Охтирської міської ради Сумської області начальнику Центру надання адміністративних послуг Охтирської міської ради було повідомлено про відмову в наданні адміністративної послуги (у реєстрації місця проживання) позивача та її сина ОСОБА_2 внаслідок відсутності згоди батька ОСОБА_4 на реєстрацію місця проживання його сина ОСОБА_2 та відсутності згоди власника житла за адресою: АДРЕСА_2 на реєстрацію місця проживання.
Відповідний лист позивачу був надісланий відділом «Центр надання адміністративних послуг» Охтирської міської ради від 04.12.2020 року №07- 10/277.
Позивачка не погоджуючись із такою відмовою, звернулась до суду із цим позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21.05.1997 (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією, і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Питання реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні регулюються Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», постановою Кабінету Міністрів України № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» від 02.03.2016, а також Житловим кодексом ОСОБА_8 , Цивільним і Сімейним кодексами України.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» № 1382-IV від 11.12.2003 правила здійснення реєстрації місця проживання, форми необхідних для цього документів, порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» від 02.03.2016 (далі - Правила реєстрації місця проживання № 207), встановлено, що ці Правила визначають механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлюють форми необхідних для цього документів.
Статтею 13 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» вільний вибір місця проживання обмежується щодо осіб, які не досягли 14-річного віку.
Відповідно до ст. ст. 160, 161 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Тобто, у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).
Зокрема, при поданні заяви про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини одним із батьків, письмова згода другого з батьків надається шляхом зазначення про це у відповідному полі заяви у присутності особи, яка приймає заяву.
Відповідно до п. 18 Правил реєстрації місця проживання АДРЕСА_4 у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування). Оскільки такої згоди не було надано, у проведенні реєстрації було відмовлено.
Відповідно до п. 11 Правил реєстрації місця проживання № 207 орган реєстрації відмовляє в реєстрації / знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала необхідних документів або інформації.
Як встановлено судом із матеріалів справи та не заперечується позивачкою, при поданні відповідної заяви не було подано відповідачу ані письмової згоди другого з батьків, ні відповідного рішення органу опіки та піклування чи суду.
Крім того, відповідно до поданих документів ОСОБА_5 подала заяву на реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої вона не є, проте до органу реєстрації не була подана згода власника житла реєстрацію місця проживання, що суперечить п.18 Порядку №207.
З приводу посилань позивачки на те, що відповідач, відмовляючи їй в реєстрації дитини разом з нею, не врахував інтереси дитини, що визначені Законом України «Про охорону дитинства» та Конвенції про права дитини, суд зазначає, що відповідно до ст. 161 Сімейного кодексу України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Крім того, відповідно до п. 72 постанови Кабінету Міністрів України № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини» від 24.09.2008, для розв'язання спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності). Однак до матеріалів адміністративної справи позивачем не було надано відповідних доказів
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, вимоги позивача є безпідставними, а відтак, позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодування судових витрат позивачу, якому у задоволенні позову відмовлено, не передбачено.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Охтирської міської ради, треті особи: Орган опіки і піклування (виконавчий комітет) Охтирської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування рішення та зобов'язання вчинити пеіні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Осіпова