Справа №519/447/21
2/519/434/21
18.06.2021 року м. Южне
Южний міський суд Одеської області у складі:
головуючого судді Лемця С.П.,
при секретарі судового засідання Малярчук В.А.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини, за участю третьої особи - Служба у справах дітей Южненської міської ради Одеської області
Встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини, мотивуючи свої вимоги тим, що сторони перебували у шлюбі з 30.07.2011, який рішенням Южного міського суду Одеської області від 16.11.2015 був розірваний.
Вони мають спільного сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачем та перебуває на його утриманні.
Їхній син зареєстрований та проживає разом з позивачем в квартирі, яка належить його матері на праві приватної власності за адресою: АДРЕСА_1 .
На сьогоднішній день він з відповідачем не може дійти згоди, щодо визначення місця проживання їхнього сина. Відповідач постійно висловлює йому погрози про викрадення у нього дитини та про те, що не надасть можливості йому бачитись з дитиною.
Позивач працює в ДП «МТП «Южний» ДЮСК з вольної боротьби, в зв'язку з цим має фінансову можливість утримувати свого сина. Допомагає йому у вихованні сина його матір.
Згідно довідок Авторської школи М.П. Гузика №31 від 15.04.2021р. ОСОБА_3 є учнем 3-б класу. Його батько бере активну участь у шкільному житті сина.
З трьох років їхній син проживає разом з позивачем. Відповідач рідко відвідує сина та цікавиться його життям. Після подання ним позову про стягнення з неї аліментів на утримання сина, почала зазначати, що забере сина і не надасть бачиться з ним.
У зв'язку з вищевикладеним позивач просить визначити місце проживання сина з ним.
Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 12.05.2021 відкрито провадження у справі за вищевказаною позовною заявою у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
Позивач в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином.
Представник позивача не з'явилася, надала до суду заяву, згідно якої просить розглядати справу у її відсутність, позов підтримує в повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, надала до заяву, згідно якої просить справу розглядати у її відсутність, позов визнає в повному обсязі.
Представник третьої особи не з'явилася, надала до суду заяву, згідно якої просить справу розглянути у її відсутність, висновок комісії підтримує.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи рішенням Южного міського суду Одеської області від 16.11.2015 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірваний (а.с.7).
Під час перебування у шлюбі у них народилася дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).
18.06.2021 комісія з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Южненської міської ради Одеського району Одеської області затвердила висновок щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до якого встановлено, що представниками Служби у справах дітей Южненської міської ради Одеського району Одеської області обстежені умови проживання за адресою мешкання батька дитини, ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 (акт обстеження умов проживання від 10.06.2021). Відповідно до акту обстеження батько мешкає у чотирикімнатній квартирі з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його бабусею ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У помешканні створені належні житлово-побутові умови для розвитку і виховання дитини.
Представниками Служби у справах дітей Южненської міської ради Одеського району Одеської області обстежені умови проживання за адресою мешкання матері дитини, ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 (акт обстеження умов проживання від 11.06.2021 р.) Відповідно до акту обстеження мати мешкає у двоповерховому будинку з усіма побутовими зручностями разом із співмешканцем, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У помешканні створені належні житлово-побутові умови для розвитку і виховання дитини.
У теперішній час, мешкаючи з батьком, малолітній ОСОБА_3 залишився проживати у звичному для нього середовищі, він продовжує навчатись у КЗ ЗСО «Авторська школа М.П. Гузика» ЮМР Одеського району Одеської області, лікуватися у сімейного лікаря. Батько утримує дитину матеріально, піклується про фізичний та духовний розвиток сина, займається його вихованням та оздоровленням.
Батькові та матері було наголошено на тому, що за змістом положень частин 7,8 статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Відповідно до частини 2 статті 141 СК України, розірвання шлюбу між. батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Згідно із статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Частиною 2 статті 150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Згідно із частиною 4 статті 150 СК України батьки зобов'язані поважати дитину. Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Частиною 2 статті 155 СК України передбачено, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.
На засідання Комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Южненської міської ради мати не заперечувала проти визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком, але наполягала на безперешкодних зустрічах з дитиною. Батькам було зауважено, що визначення місця проживання не має вплинути на стосунки дитини з обома батьками. Батьки дійшли згоди щодо зустрічей дитини з матір'ю за попередньою домовленістю з батьком.
Керуючись положеннями Конвенції про права дитини (в якій реалізовано принципи домінанти інтересів дитини над усіма іншими), ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, з урахуванням встановлених обставин справи, зокрема ставлення матері та батька до своїх батьківських обов'язків, інтересів дитини, уваги і турботи батьків, розвитку дитини в спокійному та стійкому середовищі, в атмосфері любові, емоційної стабільності та матеріальної забезпеченості, а також враховуючи фактичне місце проживання сина з батьком, зваживши всі обставини, керуючись ст.ст. 19,141,151,155,161, 171 СК України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», принципом Декларації про права дитини від 20.11.1959, п.п. 72,73 постанови Кабінету Міністрів України і №866 від 24.09.2008р. «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язані із захистом прав дітей», комісія з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Южненської міської ради вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до вимог ст.160 СК України «місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини».
Відповідно до норм Сімейного Кодексу України сімейні відносини будуються на засадах справедливості, добросовісності, розумності, відповідності моральним засадам суспільства і мають здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно зі ст.8 закону «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання й розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
У п.1 ст.9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно із судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї або коли батьки проживають роздільно й необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, виконують їх державні чи приватні установи, що займаються питаннями соціального забезпечення, суди, адміністративні чи законодавчі органи, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч.1 ст.3 Конвенції).
Особливе значення має питання про місце проживання дітей за умови окремого проживання батьків. Вирішення цього питання може істотно впливати на обсяг здійснення батьківських прав одним із батьків, оскільки більш повно повноваження з виховання дитини виконує той із батьків, з яким залишається проживати дитина. Причиною окремого проживання батьків може стати розірвання їх шлюбу або інші обставини, наприклад вимушене проживання в різних населених пунктах тощо. За окремого проживання батьків місце проживання їх неповнолітніх дітей відповідно до ст. 160 СК визначається за згодою батьків. За відсутності такої згоди спір між батьками щодо місця проживання дітей може вирішуватися судом на вимогу одного з них.
Ніяких виняткових обставин, які б свідчили про неналежне виконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов'язків судом не встановлено.
При розгляді справ щодо місця проживання дитини судом насамперед враховуються інтереси самої дитини, а саме: сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо.
Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.
Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Таким чином, ретельно проаналізувавши матеріали справи, доводи сторін, враховуючи вік дитини, суд приходить до висновку про те, що інтересам малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , буде відповідати визначення місця його мешкання разом з батьком ОСОБА_1 , оскільки на даний час дитина проживає з батьком, який забезпечує дитині належні умови для проживання, розвитку та навчання, що відповідає вимогам ст. 150 Сімейного кодексу України та не суперечить інтересам дитини, враховуючи ставлення обох батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, а також те, що в матеріалах справи міститься заява відповідача про визнання позовних вимог з приводу визначення місця проживання дитини з батьком.
Керуючись ст.ст. 3, 12, 81, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 160, 161 Сімейного Кодексу України, суд
Ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини, за участю третьої особи - Служба у справах дітей Южненської міської ради Одеської області - задовольнити.
Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Третя особа Служба у справах дітей Южненської міської ради Одеської області, місцезнаходження за адресою: Одеська обл., м.Южне, пр. Гр.десанту, 18, код ЄДРПОУ 04527336.
Суддя Южного міського суду Сергій ЛЕМЕЦЬ