14 червня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/4602/19
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Ірметової О.В.
за участю
секретаря судового засідання: Попової Н.І.
представника позивача: Брильової Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі №360/4602/19 за позовом ОСОБА_1 до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
04 червня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі №360/4602/19 за позовом ОСОБА_1 до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заяви зазначено, що 14.04.2020 державним виконавцем, керуючись ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України “Про виконавче провадження”, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Листами Старобільського об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області від 23.04.2020 № 5006/03-01, від 23.07.2020 № 1240-31-8/1931. Рішення суду в частині негайного виконання у межах виплати пенсії за один місяць управлінням виконано, а саме місячний розмір пенсії за квітень 2018 року нараховано та виплачено у сумі 13175,22 грн. в січні 2020 року.
Управлінням на виконання рішення суду проведено нарахування доплати за період з 01.05.2016 по 31.03.2018 в сумі 148621,23 грн. на 8 тип відомості та буде виплачено після отримання фінансування на даний вид виплати. Державним виконавцем, керуючись ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження”, направлено вимогу боржнику щодо стану виконання рішення суду з попередженням про наслідки невиконання рішення суду.
Таким чином, щодо фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, інформації та копій підтверджуючих документів, надано не було.
На підставі викладеного заявник просив суд змінити чи встановити спосіб і порядок виконання судового рішення на підставі якого видано виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 № 360/4602/19 про зобов'язання Старобільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 01 травня 2016 року по 30 квітня 2018 року на стягнення 161796,45 грн.
Заявник в судове засідання не прибув про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, розгляд заяви просив проводити без його участі.
Представник позивача у судовому засіданні не заперечувала щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення шляхом передавання виконавчого листа на виконання до Державної казначейської служби України у відповідності до частини 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.
Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали заяви про встановлення способу і порядку виконання судового рішення, суд встановив таке.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року у справі №360/4602/19 позов ОСОБА_1 до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 01 травня 2016 року по 30 квітня 2018 року. Зобов'язано Старобільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 01 травня 2016 року по 30 квітня 2018 року. Допустити рішення суду до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.
03 лютого 2020 року представник позивача отримав виконавчий лист (а.с. 83).
13 квітня 2020 року представник позивача звернулася до заявника із заявою про виконання виконавчого листа від 03.02.2020 щодо Старобільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 01 травня 2016 року по 30 квітня 2018 року (а.с. 104-106, 107-108).
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 14 квітня 2020 року ВП №61831211 про відкриття виконавчого провадження відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 360/4602/19, виданого Луганським окружним адміністративним судом 03 лютого 2020 року, про зобов'язання Старобільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 01 травня 2016 року по 30 квітня 2018 року (а.с. 117).
Листом Старобільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області №5006/03-01 від 23.04.2020 повідомлено державного виконавця, що місячний розмір пенсії у розмірі 13 175,22 грн виплачено в січні 2020 року. Управлінням на виконання рішення суду проведено нарахування доплати пенсії за період з 01.05.2016 по 31.03.2018 в сумі 148621,23 грн на 8 тип відомості та буде виплачено після отримання фінансування на даний вид виплати (а. с. 122).
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частин другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII “Про виконавче провадження” (далі - Закон № 1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 13 Закону № 1404).
Згідно з пунктом 10 частини третьої статті 13 Закону № 1404 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення (частина третя статті 33 Закону № 1404).
В силу приписів частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Адміністративний позов може містити як вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії, так і стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Згідно з підпунктами 3, 4, 6 частини другої вказаної статті у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до приписів частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Як зміну способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Таким чином, положення КАС України визначають умови, виконання яких є обов'язковим для задоволення заяви про зміну способу або порядку виконання рішення.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено КАС України. Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
Водночас, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті, торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду, а також змінювати обраний судом при ухваленні цього рішення спосіб відновлення порушеного права позивача.
Суд зазначає, що заявником не запропоновано спосіб, який суд мав встановити при виконанні вказаного рішення та в якому порядку повинно виконуватися рішення суду.
Крім того суд зазначає, що стягувач також має право самостійно звернутися до суду з заявою про зміну способу або порядку виконання судового рішення, зазначивши спосіб або порядок виконання судового рішення.
З огляду на наведене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі №360/4602/19 за позовом ОСОБА_1 до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено та підписано 18 червня 2021 року.
Суддя О.В. Ірметова