Іменем України
17 червня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1872/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом адвоката Іващенка Олексія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського Олега Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови,
06 квітня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського Олега Володимировича (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточненої позовної заяви від 03.06.2021 просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу місті Києва Табінського Олега Володимировича від 28 січня 2021 року у виконавчому провадженні № 64078182 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, ОСОБА_1 .
В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначено, що 28.01.2021 відповідачем при примусовому виконанні виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. від 28.12 2020 № 41771 у виконавчому провадженні № 64078182, було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, ОСОБА_1 . Відповідачем було звернуто стягнення на доходи позивача, які він отримує у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «СЗХНО» за адресою: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, буд. 5-Д6/1 шляхом здійснення відрахування із доходів позивача у розмірі 20% до виплати загальної суми в розмірі 67211,25 грн на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк», першочергово стягнувши витрати на проведення виконавчих дій в сумі 810,00 грн та пропорційно до суми заборгованості основну винагороду приватного виконавця у сумі 6036,47 грн.
Представник позивача вказує, що згідно з відомостями з Єдиного реєстру приватних виконавців України, ОСОБА_2 , є діючим приватним виконавцем, виконавчим округом діяльності якого є м. Київ.
Водночас, позивач (боржник), ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює та отримує дохід у TOB «НВО «СЗХНО», що знаходиться за адресою: вул. Пивоварова, буд. 5-Д6/1, м. Сєвєродонецьк, Луганська область.
Представник позивача зазначає, що будь-якого майна, коштів або інших видів доходів, які б позивач отримував саме у м. Києві, тобто в межах виконавчого округу, в якому здійснює свою діяльність відповідач, позивачне має
Представник позивача вважає, що відповідач - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва, в порушення частин першої - другої статті 25 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон № 1404-VIII), без наявності законних підстав, прийняв до виконання виконавчий документ відносно позивача, не за місцем виконання, місцем виконання якого відповідно до Закону № 1404-VIII є місто Київ, у якому розташований виконавчий округ, в якому відповідач здійснює свою діяльність. Як наслідок, на думку представника позивача, відповідач без наявності законних підстав виніс оскаржувану постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Представник позивача зазначає, що в порушення вимог статті 28 Закону № 1404-VIII, жодних документів виконавчого провадження позивачу надано чи надіслано відповідачем не було.
Позивач вважає вищевказану постанову відповідача від 28.01.2021 протиправною, такою, що винесена з порушенням вимог закону, а, відтак, такою, що підлягає скасуванню.
Відповідач правом надання відзиву не скористався, відзив на позовну заяву не надав.
Ухвалою від 07.04.2021 позовну заяву залишено без руху (арк. спр. 14).
Ухвалою суду від 08.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі (арк. спр. 44-46).
Ухвалою суду від 16 червня 2021 року повторно запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву, зобов'язано надати докази (матеріали виконавчого провадження) (арк. спр. 49-50).
Відповідач правом надання відзиву не скористався, відзив на позовну заяву не надав.
На виконання вимог ухвали суду від 16 червня 2021 року відповідач витребувані судом докази не надав.
Сторони в судове засідання не прибули, про місце, дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Згідно із частиною дев'ятою статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи положення частини дев'ятої статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 КАС України, судом встановлено таке.
В провадженні приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського Олега Володимировича знаходиться виконавче провадження № 64078182 щодо примусового виконання виконавчого напису № 47771, виданого 28.12.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь АТ «ОТП Банк» заборгованості у розмірі 60364,78 грн згідно кредитного договору від 28.10.2018, укладеного з АТ «ОТП Банк» (арк. спр. 10-11).
28 січня 2021 року відповідачем прийнято постанову ВП № 64078182 про звернення стягнення на заробітку плату, стипендію та інші доходи боржника (арк. спр. 10-11).
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
На підставі частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України від 02 лютого 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 3 частини 1 ст. 3 Закону №1404-VІІІ примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Згідно з частинами першою, другою статті 5 Закону № 1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону.
Відповідно до частини першою статті 18 Закону № 1404-VІІІ, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з частиною третьою статті 18 Закону № 1404-VІІІ, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону № 1404-VІІІ приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
За приписами статті 48 Закону № 1404-VІІІ звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VІІІ не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Тобто, відповідно до статті 52 Закону № 1404-VІІІ, існує дві обставини, на підставі яких не підлягають арешту кошти:
- кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках;
- звернення стягнення на виплати, які заборонено законом.
Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 22.06.2012 № 758 рахунки із спеціальним режимом використання - рахунки, які відкриваються в Казначействі та його органах підприємствам, установам, організаціям для проведення розрахунків з надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу ( в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, з погашення заборгованості перед державним бюджетом, з повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поротній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (Верховною Радою Автономної Республіки Крим, міськими радами) або під державні (місцеві) гарантії, з електронного адміністрування податків, для сплати заборгованості за електроенергію, для зарахування депозитних коштів та не бюджетні рахунки розпорядників бюджетних коштів;
Відповідно до Постанови Національного банку України від 12.11.2003 № 492 «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів» банк відкриває поточні рахунки фізичним особам для здійснення деяких видів виплат (заробітної плати, дивідендів, стипендій, пенсій, соціальної допомоги, повернення надлишково сплачених сум, інших виплат) за зверненням суб'єкта господарювання, який укладає з банком договір про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб (розділ 5, пункт 68). Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України (розділ 1, пункт 6).
Відповідно до частин першої, другої статті 68 Закону № 1404-VІІІ стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувана або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Відповідно до статті 73 Закону № 1404-VІІІ стягнення не може бути звернено на такі виплати:
1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника;
2) компенсацію працівнику витрат у зв'язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;
3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;
4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;
5) допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами;
6) одноразову допомогу у зв'язку з народженням дитини;
7) допомогу при усиновленні дитини;
8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
9) допомогу на дітей одиноким матерям;
10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом;
11) допомогу на лікування;
12) допомогу на поховання;
13) щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;
14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.
2. Стягнення не здійснюється також із сум:
1) неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;
2) грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;
3) вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом;
4) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;
5) грошової допомоги, пов'язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження.
Крім того, згідно з частиною першою статті 69 Закону № 1404-VІІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
При цьому у силу приписів статті 70 Закону № 1404-VІІІ, розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Зокрема, із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:
- у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків;
- за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.
Отже, розмір відрахувань, що можуть бути утримані з кожної виплаченої фізичній особі (боржнику) суми доходу у вигляді заробітної плати чітко регламентований статтею 70 Закону № 1404-VІІІ.
З оскаржуваної постанови вбачається, що державний виконавець отримав відповідь Пенсійного фонду України від 15.01.2021 щодо отримання боржником доходу у ТОВ «Науково-виробниче Об'єднання «СЗХНО» (місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, буд. 5-Д6/1) (арк. спр. 10-11).
На підставі отриманої інформації, приватним виконавцем 07.12.2020 року було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу 67211,25 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, в обґрунтування протиправності постанови приватного виконавця від 28.01.2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, зазначає, що приватним виконавцем протиправно відкрито виконавче провадження, а саме не за адресою за якою зареєстрований та проживає позивач.
Суд зазначає, що в даному випадку предметом спору є визнання протиправною та скасування постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 28.01.2021 ВП № 64078182.
Отже, слід зазначити, що позивач передчасно звернулась до суду з вимогами про визнання протиправною та скасування постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 28.01.2021 у ВП № 64078182 з підстав вказаних у позовній заяві, оскільки постанова приватного виконавця про відкриття ВП № 64078182 не скасована.
Жодних інших підстав з яких позивач вважає протиправною постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 28.01.2021 ВП № 64078182, окрім відкриття виконавчого провадження не за адресою реєстрації та проживання позивача, у позовній заяві не зазначено та доказів, які б свідчили про протиправність оскаржуваної постанови, позивачем не надано.
За наслідками розгляду справи судом не встановлено протиправності оскаржуваної постанови.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 28.01.2021 ВП № 64078182 належним чином не обґрунтовані, не підтверджені матеріалами справи та задоволенню не підлягають.
У зв'язку з відмовою в позові судові витрати позивачу відповідно до приписів статті 139 КАС України не відшкодовуються.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити в задоволенні позовних вимог адвоката Іващенка Олексія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського Олега Володимировича (місцезнаходження: 02125, м. Київ, вул. Старосільська, буд. 1 У, офіс 3) про визнання протиправною та скасування постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 28.01.2021 ВП № 64078182.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Суддя О.В. Захарова