18 червня 2021 року м. Київ № 320/3903/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Панової Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи із заробітної плати одержаної за роботу в зоні ЧАЕС у період з 01.09.1986 по 13.09.1986 в розмірі 1995 крб. 32 коп.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01.03.2021 ОСОБА_1 , виходячи із заробітної плати одержаної за роботу в зоні ЧАЕС у період з 01.09.1986 по 13.09.1986 в розмірі 1995 крб. 32 коп. (1995,32/25,4x13) з урахуванням уже проведених виплат
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, має 2 групу інвалідності, захворювання пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, звернувся до відповідача з заявою про перерахунок та виплату пенсії по інвалідності, виходячи з заробітної плати в сумі 1995,32 крб. одержану за роботу в зоні ЧАЕС за період з 01.09.1986р. по 13.09.1986 на підставі довідки від 16.02.2021 №09, виданої Товариством з додатковою відповідальністю «Броварське автотранспортне підприємство - 13209».
Проте, відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до вищевказаної довідки, аргументуючи свою відмову тим, що довідка від 16.02.2021 №09 видана на виконання судового рішення, а Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05.10.2020 року у справі № 361/5716/20 не містить зобов'язання щодо проведення перерахунку пенсії.
Позивач вважає таку відмову суб'єкта владних повноважень протиправною та такою, що порушує гарантоване право на належне пенсійне забезпечення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Крім того, судом витребувано від відповідача належним чином засвідчені копії документів (матеріалів) пенсійної справи позивача; належним чином засвідченої копії довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження; письмові пояснення про те, чи визнає відповідач право позивача на перерахунок пенсії з підстав викладених у позовній заяві та запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та разом з цим, роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Відповідач позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що надана позивачем для перерахунку пенсії довідка про заробітну плату в розмірі 1995,32 крб. видана на виконання судового рішення та не підтверджена первинними документами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорія № 1, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 , яке видане безстроково Київською облдержадміністрацією 29.08.2019.
Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії АВ № 0086207 від 16.07.2019 позивачу встановлено довічно 2 групу інвалідності, причиною інвалідності вказано захворювання, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Із записів у трудовій книжці позивача вбачається, що у період з 17.07.1986 по 22.07.1986 позивач працював у Броварському АТП 31014 (пізніше реорганізоване в Броварське АТП 13209) водієм автобусів.
Судом встановлено, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 05.10.2020 року у справі № 361/5716/20 зобов'язано Товариство з додатковою відповідальністю «Броварське автотранспортне підприємство - 13209» здійснити ОСОБА_1 перерахунок заробітної плати з відображенням його в особовому рахунку, нарахувати та включити у довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС у період з 01.09.1986 по 13.09.1986 премію в розмірі 400,00 крб. і виплачену заробітну плату в розмірі 93,50 крб. та надати довідку для пред'явлення в Пенсійний фонд. Судом визначено, що розмір заробітної плати ОСОБА_1 за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС у період з 01.09.1986 по 13.09.1986 становить 1995 крб. 32 коп.
Згідно відмітки Броварського міськрайонного суду Київської області судове рішення від 02.07.2019 року у справі № 361/5716/20 набрало законної сили 05.11.2020 року.
На виконання судового рішення Товариство з додатковою відповідальністю «Броварське автотранспортне підприємство - 13209» видало позивачу довідку від 16.02.2021 №09 про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках.
Як вбачається зі змісту довідки № 09 від 16.02.2021, позивачу за роботу в зоні ЧАЕС за період з 01.09.1986 по 13.09.1986 (13 днів) за місцем роботи АТП-13209 на посаді водія виплачена заробітна плата в розмірі 1995,32 крб. з урахуванням коефіцієнта кратності 3,6.
03.03.2021 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок та виплату пенсії по інвалідності, виходячи з заробітної плати в сумі 1995,32 крб. одержану за роботу в зоні ЧАЕС за період з 01.09.1986р. по 13.09.1986.
Листом від 26.03.2021 вих. № 1000-0209-8/32125 відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до вищевказаної довідки, аргументуючи свою відмову тим, що довідка від 16.02.2021 № 09 видана на виконання судового рішення, а Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05.10.2020 року у справі № 361/5716/20 не містить зобов'язання щодо проведення перерахунку пенсії.
Проте, з такою відмовою відповідача позивач не погоджується, вважає її необґрунтованою та такою, що порушує його гарантоване право на належне пенсійне забезпечення, а тому звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення встановлено Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
У свою чергу, процедура та порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначається Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210.
Так, пунктом першим вказаного Порядку встановлено, що пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Відповідно до підпункту 4 пункту 3 "Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.
Згідно з абз. 4 ст. 15 Закону України №796-XII, видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Позивачу така довідка видана Товариством з додатковою відповідальністю «Броварське автотранспортне підприємство - 13209» 16.02.2021 за №09.
Як вбачається з довідки №09 від 16.02.2021, позивачу за роботу в зоні ЧАЕС за період з 01.09.1986 по 13.09.1986 (13 днів) виплачена заробітна плата в розмірі 1995,32 крб.
Пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1) передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Таким чином, підставою для обчислення пенсії у розмірі відшкодування фактичних збитків є довідка про заробітну плату, одержану за період роботи в зоні відчуження, яка видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за призначенням (перерахунком) пенсії. Якщо такі підприємства ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки видаються правонаступником або державними архівними установами.
Форму довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках затверджено наказом Міністерства соціального захисту населення України від 12.10.2012 №644.
Вказаний висновок суду повністю узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 05.02.2020 у справі №№810/1198/17, від 29.09.2020 у справі №496/4408/16-а, від 17.04.2018 у справі №376/2559/17, від 13.02.2018 у справі №358/1179/17, від 07.06.2018 у справі №577/1982/17, від 24.04.2018 у справі №686/6278/17, від 12.06.2018 у справі №458/417/15-а.
З матеріалів справи вбачається, що для перерахунку пенсії позивачем надано відповідачу довідку про заробітну плату від 16.02.2021 №09, видану Товариством з додатковою відповідальністю «Броварське автотранспортне підприємство - 13209» видало.
Судом встановлено, що вказана довідка за формою та змістом відповідають вимогам наказу Міністерства соціального захисту населення України від 12.10.2012 №644.
При цьому суд зазначає, що відповідно до пункту 4.2 Порядку, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Тотожні повноваження територіальних органів Пенсійного фонду України визначені у ст. 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Доказів того, що на виконання даних повноважень відповідачем направлялись запити про надання підтверджуючих документів або вчинялись інші дії і за наслідками таких дій відповідачем були отримані докази, що свідчать про невідповідність сум, зазначених у довідці про заробітну плату фактичним обставинам, відповідач під час розгляду справи не надав.
Суд наголошує, що відповідач, не будучи органом, який є компетентним та уповноваженим встановлювати факт участі особи у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, перебирає на себе не властиві йому повноваження ставити під сумнів чинні, не скасовані, не визнані недійсними офіційні документи, які свідчать про особисту участь позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, нехтуючи правом особи, яка жертвуючи власним здоров'ям, виконувала свій громадянський обов'язок перед державою.
Крім того, Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 05.10.2020 року у справі № 361/5716/20 зобов'язано Товариство з додатковою відповідальністю «Броварське автотранспортне підприємство - 13209» здійснити позивачу перерахунок заробітної плати з відображенням його в особовому рахунку, нарахувати та включити у довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС у період з 01.09.1986 по 13.09.1986 премію в розмірі 400,00 крб. і виплачену заробітну плату в розмірі 93,50 крб. та надати довідку для пред'явлення в Пенсійний фонд з урахуванням вказаних виплат. Даним судовим рішенням, визначено, що розмір заробітної плати позивача за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС у період з 01.09.1986 по 13.09.1986 становить 1995 крб. 32 коп.
Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже участь позивача в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 01.09.1986 по 13.09.1986 встановлено первинними документами, а також рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області 05.10.2020 року у справі № 361/5716/20, яке набрало законної сили 05.11.2020.
Таким чином, довідка про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження від 16.02.2021 №09 про заробітну плату в зоні відчуження за період роботи з 01.09.1986 по 13.09.1986, яка видана Товариством з додатковою відповідальністю «Броварське автотранспортне підприємство - 13209», підтверджена первинними документами та обставинами, встановленими у рішенні Броварського міськрайонного суду Київської області 05.10.2020 року у справі № 361/5716/20.
У той же час, відповідач не надав суду доказів, що довідка від 16.02.2021 №09, надана позивачем для перерахунку пенсії, містить неправдиві або недостовірні дані. В судовому порядку вказана довідка недійсною також не визнавалась.
Таким чином, відмова відповідача у перерахунку пенсії позивача, викладена у листі від 26.03.2021 вих. № 1000-0209-8/32125 є необґрунтованою та протиправною.
Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними.
Частиною другою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними.
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Отже, оскільки відмова відповідача у перерахунку пенсії, викладена у листі від 26.03.2021 вих. № 1000-0209-8/32125 стосується прав конкретної особи, вказане рішення є індивідуальним актом та підлягає оскарженню шляхом подання позову про визнання його протиправним та скасування.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області викладену у листі від 26.03.2021 вих. № 1000-0209-8/32125 у перерахунку пенсії позивачу підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Разом із цим, суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 р. у справі «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine), заява № 61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 р. у справі «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland), заява № 30210/96, п. 158) (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 р. у справі «Гарнага проти України» (Garnaga v. Ukraine), заява № 20390/07).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Крім того, приписами статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, якщо воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення від 30.01.2003 року № 3-рп/2003 по справі №1-12/2003).
Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів РЄ державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Водночас, згідно пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Відповідно до ч.4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 3 "Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога про перерахунок пенсії, виходячи з заробітної плати із заробітної плати одержаної за роботу в зоні ЧАЕС у період з 01.09.1986 по 13.09.1986 в розмірі 1995 крб. 32 коп. (1995,32/13х25,4) підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2021, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч. 1 ст. 35, ч. 2 ст. 38, ч. 3 ст. 42 і ч. 5 ст. 48 цього Закону, у разі виникнення права на підвищення пенсії, провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Таким чином, призначена пенсія підлягає перерахунку з дня звернення пенсіонера для її перерахунку із відповідною заявою, а саме: з 1 числа місяця у разі звернення пенсіонера до 15 числа цього місяця включно та з першого числа наступного місяця у разі його звернення після 15 числа.
З матеріалів справи вбачається, що з відповідною заявою позивач звернувся до відповідача 03.03.2021, отже право на підвищення пенсії, тобто на її перерахунок, виникло у позивача з 01.03.2021.
За таких обставин, позовна вимога у частині здійснення перерахунку та виплати пенсії підлягає задоволенню саме з 01.03.2021.
Таким чином, з огляду на зазначене, з метою забезпечення ефективного та належного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язати відповідача провести з 01.03.2021 перерахунок та виплатити пенсію, виходячи із заробітної плати одержаної за роботу в зоні ЧАЕС у період з 01.09.1986 по 13.09.1986 в розмірі 1995 крб. 32 коп. (1995,32/13х25,4) з урахуванням уже проведених виплат.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення з даним позовом до суду, позивач судовий збір не сплачував, на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір". Таким чином, судовий збір за рахунок відповідача на користь позивача відшкодуванню не підлягає.
Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ22933548; місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40) викладену у листі від 26.03.2021 вих. № 1000-0209-8/32125 у перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ).
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ22933548; місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40) провести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) з 01.03.2021 перерахунок та виплатити пенсію, виходячи із заробітної плати одержаної за роботу в зоні ЧАЕС у період з 01.09.1986 по 13.09.1986 в розмірі 1995 крб. 32 коп. (1995,32/13х25,4) з урахуванням уже проведених виплат.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Панова Г. В.