18 червня 2021 року м. Київ №320/13109/20
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо несформування та неподання до Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі-продажу квартири від 31.07.2020 у розмірі 10438,00 грн., що підтверджується квитанцією №ПН665 від 31.07.2020; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби в Київській області подання про повернення помилково сплаченого ОСОБА_1 збору у розмірі 10438,00 грн. на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу, сплата якого підтверджується квитанцією №ПН665 від 31.07.2020.
Позов мотивовано безпідставністю відмови відповідача у поверненні позивачу помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування під час придбання житлового будинку, який було придбано позивачем вперше.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено про відсутність підстав для повернення позивачу сплаченого ним збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні житла, оскільки позивач не звертався до управління та не надавав документів на підтвердження перебування позивача у черзі на одержання житла або придбання житла вперше і Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області не має можливості підтвердити необхідність повернення позивачу сплачених коштів страхового збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.
На підставі договору купівлі-продажу квартири від 31.07.2020 ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , придбано квартиру під АДРЕСА_2 .
Позивачем сплачено 10438,00 грн. збору з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна, що підтверджується квитанцією №ПН665 від 31.07.2020.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, від 24.10.2020 №229532012, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 31.07.2020 за позивачем зареєстровано право власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 10.11.2020 №1000-0605-8/90781 позивачу повідомлено про недостатність доданих до заяви доказів на підтвердження придбання майна вперше.
Вважаючи неправомірною відмову відповідача у поверненні позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, позивач звернулась із позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі по тексту - Закон №400/97-ВР).
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону №400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше (абзац перший). Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України (абзац другий).
Аналогічні за змістом положення визначено пунктом 15-1 «Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі по тексту - Порядок).
Згідно пункту 15-3 Порядку, нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Судом встановлено, що позивачем на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу квартири від 31.07.2020 придбано квартиру під АДРЕСА_2 , у зв'язку з чим позивачем сплачено 10438,00 грн. збору з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна, що підтверджується квитанцією №ПН665 від 31.07.2020.
Статтею 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV, державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій (частина перша). Відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом (частина п'ята).
Згідно наявної у матеріалах справи інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, за позивачем зареєстровано право власності на квартиру під АДРЕСА_2 , придбану ним на підставі договору купівлі-продажу квартири від 31.07.2020 та право спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_4 .
Відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження придбання позивачем іншого нерухомого майна, ніж придбаного на підставі договору купівлі-продажу квартири від 31.07.2020.
При цьому суд звертає увагу, що на момент придбання позивачем нерухомості, як і станом на час розгляду справи, в Україні відсутній механізм перевірки інформації про придбання особою нерухомості вперше.
Верховним Судом у своїх постановах, зокрема, від 13.12.2018 у справі №813/969/17, від 31.01.2018 у справі №819/1667/18, від 30.01.2018 у справі №819/1498/17, викладено правову позицію, відповідно до якої, за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме Держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.
Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень можливості встановити придбання житлових будинків конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення прав громадян, які наділені такими правами.
Отже, суд дійшов висновку, що позивачем придбано житло вперше, відповідно, позивача звільнено від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості. Відповідно, є обґрунтованими доводи позивача щодо повернення йому сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання квартири на підставі договору купівлі-продажу квартири від 31.07.2020 у розмірі 10438,00 грн. згідно квитанції №ПН665 від 31.07.2020.
Процедуру повернення коштів, надміру зарахованих до державного бюджету, визначено «Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182.
Відповідно до пункту 5 глави 1 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Пунктом 10 цього Порядку встановлено, що Заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету. Платник подає до відповідного органу Казначейства заяву та подання, дати складання яких не перевищують 30 календарних днів, з урахуванням норм частини другої статті 255 Цивільного кодексу України.
Як встановлено судом, листом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 10.11.2020 №1000-0605-8/90781 позивачу повідомлено про недостатність доданих до заяви доказів на підтвердження придбання майна вперше.
З огляду на встановлення, під час судового розгляду справи факту сплати позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 10438,00 грн. за придбання нерухомого майна вперше, від сплати якого позивача звільнено, суд вважає протиправною відмову відповідача щодо невнесення подання до органу казначейської служби про повернення позивачу зазначених коштів.
При цьому як убачається з квитанції №ПН665 від 31.07.2020, збір з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна було сплачено позивачем до Управління Державної казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області. Водночас, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо несформування та неподання до Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві подання про повернення збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі-продажу квартири від 31.07.2020 у розмірі 10438,00 грн.
Відтак, підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо несформування та неподання до Головного управління Державної казначейської служби у Київській області подання про повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі-продажу квартири від 31.07.2020 у розмірі 10438,00 грн., що підтверджується квитанцією №ПН665 від 31.07.2020, та про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби в Київській області подання про повернення помилково сплаченого ОСОБА_1 збору у розмірі 10438,00 грн. на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу, сплата якого підтверджується квитанцією №ПН665 від 31.07.2020.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. (квитанція №53063344 від 04.12.2020). Оскільки позов задоволено повністю, на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо несформування та неподання до Головного управління Державної казначейської служби у Київській області подання про повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі-продажу квартири від 31.07.2020 у розмірі 10438,00 грн., що підтверджується квитанцією №ПН665 від 31.07.2020.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби в Київській області подання про повернення помилково сплаченого ОСОБА_1 збору у розмірі 10438,00 грн. на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу, сплата якого підтверджується квитанцією №ПН665 від 31.07.2020.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя Колеснікова І.С.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 18 червня 2021 року.