Справа № 592/7231/21
Провадження № 1-кс/592/3695/21
15 червня 2021 року м.Суми
Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалам кримінального провадження №12021200480001262 від 11.06.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
Слідчий звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, про арешт майна та вимоги мотивує тим, що 10.06.2021 року, близько 19:20 год., неподалік будинку №8 по вул. Нижньохолодногірська в м. Суми, відбулося зіткнення між автомобілями «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та «Hyundai Elantra», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Внаслідок ДТП пасажир автомобіля «Renault Megane» ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримала тілесні ушкодження, з якими була госпіталізована до КНП «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона» СМР.
10.06.2021 року під час проведення огляду місця події на вул. Нижньохолодногірська, неподалік будинку №8, в м. Суми, з місця пригоди було вилучено автомобілі «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 , та «Hyundai Elantra», д.н.з. НОМЕР_2 , з механічними пошкодженнями та слідами на них, характерними для утворення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
11.06.2021 року відомості за даним фактом внесено до ЄРДР №12021200480001262 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
На теперішній час у слідства є всі підстави вважати, що транспортні засоби, вилучені 10.06.2021 року з місця ДТП, є речовими доказами у кримінальному провадженні, які зберегли на собі сліди злочину та можуть прямо вказувати на обставини вчинення кримінального правопорушення, а тому підлягають збереженню, шляхом накладення арешту.
Слідчий СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав із зазначених в ньому підстав та просив задовольнити. Пояснив, що транспортні засоби є необхідними для проведення експертних автотехнічних досліджень.
Власник майна ОСОБА_5 до суду не прибув, надав заяву, у якій просив справу розглянути без його участі та зазначив про відсутність заперечень проти накладення арешту на належний йому транспортний засіб.
Представник ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_4 , у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно, вважав застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження недоцільним і таким, що призведе до надмірного обмеження права володіння і користування власників транспортних засобів. Зазначив, що при необхідності автомобіль буде наданий для проведення експертних досліджень на першу вимогу.
Слідчий суддя, заслухавши думку учасників провадження та вивчивши матеріали клопотання у їх сукупності, дійшов до наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження КПК визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Аналіз норм кримінального процесуального законодавства дає змогу зробити висновок, що обов'язок доведення необхідності застосування засобу забезпечення у вигляді арешту майна та цілі накладення арешту на майно перед слідчим суддею покладено на прокурора, слідчого.
Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна є видом втручання у право на мирне володіння майном, що повинно мати законні підстави та мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.
Згідно принципу недоторканості права власності, закріпленому в ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке втручання з боку органів державної влади у мирне володіння своїм майном має бути законним (права Iatridis v Greece Греція, № 31107/96, §58, 1999). Вимога законності, за змістом Конвенції, вимагає дотримання відповідних положень внутрішнього законодавства і сумісності з нормами права, яка включає в себе свободу від сваволі (справа Hentrich v. France, 22 вересня 1994, §42). Будь-який випадок втручання, у тому числі один із результатів заходів забезпечення кримінального провадження повинен відповідати «справедливому балансу» між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогам захисту основних прав особистості.
За правилами ч. 2 та ч. 4 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження , а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Положенням ч. 1 ст. 100 КПК України регламентовано, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю.
Як було встановлено у судовому засіданні, на час розгляду клопотання про арешт майна, автомобілі марки «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 , та «Hyundai Elantra», д.н.з. НОМЕР_2 , були оглянуті слідчим та передані на зберігання власниками, які зобов'язалися надати транспортні засоби для дослідження на першу вимогу.
Оцінивши доводи слідчого, суд приходить до висновку, що на даному етапі слідства потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, оскільки останнім не було надано будь-яких належних і беззаперечних аргументів на підтвердження існування ризику приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження транспортних засобів власниками, які володіють ними на законних підставах.
Беручи до уваги пояснення, надані представником ОСОБА_6 , адвокатом ОСОБА_4 , а також відсутність у ОСОБА_5 заперечень проти накладення арешту на належний йому транспортний засіб, що фактично свідчить про виявлення бажання співпрацювати зі слідством, суд приходить до ствердного висновку, що слідчий матиме можливість отримати автомобілі, причетні до вчинення дорожньо-транспортної події, яка мала місце 10.06.2021 року по вул. Нижньохолодногірська, поблизу будинку №8, в м. Суми, з метою проведення експертних досліджень, а також повного, всебічного та неупередженого дослідження обставин вчинення злочину, без застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
До того ж, на даний час у кримінальному провадженні №12021200480001262 не проведено судово-медичну експертизу з метою встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, отриманих пасажиром автомобіля «Renault Megane» ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок ДТП від 10.06.2021 року, що підтверджує наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Накладення арешту на автомобіль марки «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 , та автомобіль марки «Hyundai Elantra», д.н.з. НОМЕР_2 , призведе до надмірного обтяження прав їх власників та законних володільців.
Таким чином, враховуючи викладене, слідчий не довів необхідність арешту майна та наявність достатніх підстав вважати, що воно може бути знищено, пошкоджено, перетворено чи приховано, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити за необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 100, 170, 172, 173 КПК України,
Клопотанням старшого слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалам кримінального провадження №12021200480001262 від 11.06.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, - залишити без задоволення.
Передати автомобіль марки «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 , на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_5 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 ; автомобіль марки «Hyundai Elantra», д.н.з. НОМЕР_2 , - ОСОБА_8 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвала може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1