Справа № 336/1230/21
Провадження №2-а/336/36/2021
24 травня 2021 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Савеленко О.А., за участю секретаря судового засідання Брагіної І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського Управління патрульної поліції в Запорізькій області рядового поліції Кузькіна Володимира Володимировича, третя особа: Управління патрульної поліції в м. Запоріжжі Департамент патрульної поліції Національної поліції України про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду з указаним позовом. В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що 10.12.2020 року приблизно о 18.30 годині поліцейським 3 батальйону 2 роти УПП в Запорізькій області рядовим поліції Кузькіним Володимиром Володимировичем складено відносно нього постанову серії ЕАН № 3774377 про накладення адміністративного стягнення за ст. 121 ч. 1 КУпАП. Місце розгляду справи: м. Запоріжжя вул. Новокузнецька, 47.
У фабулі правопорушення вказано, що 10.02.2021 18:46:21 м. Запоріжжя вулиця Новокузнецька 47 водій керував ТЗ з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла в темну пору доби чим порушив п. 31.4.3.в ПДР - Керування ТЗ з несправними зовнішніми світловими приладами, не горить ліва фара в темну пору доби в режимі ближнього світла. Цією постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Вважає прийняту постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, виходячи наступного. Позивач повністю заперечує той факт, що в його діях наявний склад інкримінованого адміністративного правопорушення. І жодні докази, що підтверджують вчинення правопорушення відсутні.
Так, згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму ВСУ .4° 18 від 19 грудня 2008 року визначено неприпустимість ігнорування прав осіб, яких притягають до адміністративної відповідальності, потерпілих, їх законних представників та захисників. Зокрема, постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст.ст. 283, 284 КУпАП і містити докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення із зазначенням мотивів відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Зазначеним вимогам постанова не відповідає, зокрема, відсутні посилання на докази, що підтверджують правопорушення.
В свою чергу, в ст. 62 Конституції України закріплена і діє презумпція невинуватості:
Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Те, що зазначений принцип поширює свою дію на сферу адміністративних правопорушень, прямо слідує також і з рішення Конституційного суду України від 22 грудня 2010 р. по справі N 1-34/2010, який керуючись, в тому числі і ст. 62 Конституції України визнав неконституційними статтю 14-1 та частину шосту статті 258 КУпАП.
Позивач у судове засідання не з'явився подав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, подав заяву про доручення до матеріалів справи відеозапис з бодікамер.
Від третьої особи по справі надішли письмові пояснення про незгоду з позовними вимогами.
Суд, оцінивши пояснення позивача, а також представника третьої особи по справі обставини справи та дослідивши матеріали справи, відтворивши відеозапис з нагрудної камери поліцейського та відеозапис, наданий відповідачем у справі ОСОБА_2 , вважає їх достатніми для прийняття рішення.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 52 Закону України "Про дорожній рух", контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Згідно пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року N 1395 (далі - Інструкція N 1395), визначає процедуру оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (п. 1 р. І Інструкції N 1395).
Згідно пункту 4 розділу І Інструкції N 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, частинами 1, 2, 3, 5 і 6 статті 121 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 та 2 р.III Інструкції N 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема частинами 1, 2, 3, 5 і 6 статті 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що посадова особа Національної поліції наділена повноваженнями щодо здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, які реалізуються, зокрема, у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, порушень, передбачених ч. ч. 1, 6 ст. 121, ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП, розглядати справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, без складення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення.
З огляду на вищенаведене, суд вважає правомірними дії відповідача щодо складення постанови серії ЕАН N 3774377 від 10 лютого 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення без складання протоколу.
Відповідно до ч. 6 ст. 258 КУпАП, постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Із дослідженої в судовому засіданні постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАН N 3774377 від 10 лютого 2021 року вбачається, що 10.02.2021 року о 18 год. 50 хв. в місті Запоріжжя по вулиці Новокузнецька, 47 ОСОБА_1 керував транспортним засобом NISSAN NOTE номерний НОМЕР_1 , з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла в темну пору доби, чим порушив п. п. 31.4.3. "В" ПДР України та своїми діями скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП (а. с. 12).
У відповідності до ч. 1 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова про адміністративне правопорушення повинна містити: опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Пункт 31.4.3 Правил дорожнього руху забороняє експлуатацію транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:
а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу;
б) порушено регулювання фар;
в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла;
г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу;
ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року N 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Крім того, відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, що встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки чи відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судовим розглядом встановлено, що інспектором роти N 2 батальйону УПП у Запорізькій області лейтенантом поліції Кузькіним В.В. при винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП серії ЕАН N 3774377 від 10.02.2021 року відносно ОСОБА_3 не було роз'яснено останньому його права, передбачені ст. 268 КУпАП.
Також відповідачем не надано будь-яких доказів про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, винність даної особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема про те, що ОСОБА_1 умисно їхав на автомобілі, у якого не горіла лампа лівої фари у режимі ближнього світла у темну пору доби. Позивач ствердив, що правил дорожнього руху не порушував, оскільки вищезазначена несправність на автомобілі позивача виникла в дорозі, про що він пояснив працівнику патрульної поліції . Будь яких несправностей, зокрема щодо непрацюючого ліхтаря зовнішнього освітлення в його автомобілі відповідний датчик не показував, а від так останній під час керування транспортним засобом не мав змоги встановити ці несправності.
Згідно п. 31.5 ПДР у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у п. 31.4 цих правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту.
Таким чином, судом достовірно встановлено, що при складанні постанови про адміністративне правопорушення стосовно позивача суб'єктом владних повноважень інспектором ДПС в порушення вимог ст. 280 КУпАП не з'ясовані всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не встановлено винність позивача у вчиненні порушення, будь-які докази на підтвердження порушення позивачем ПДР суду не надано.
Будь-яких інших доказів, які підтверджують наявність у діях позивача складу правопорушення, і які б дозволили вказати на достовірність порушення ОСОБА_1 дорожнього руху України суду не представлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено належними і допустимими доказами правомірності прийнятої ним постанови, суд вважає, що остання підлягає скасуванню.
Позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви на суму 454 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого наказом Національної поліції України від 06.11.2015 № 73, на Департамент патрульної поліції, який є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України та фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, покладено обов?язок здійснювати контроль за раціональним використанням бюджетних коштів у межах доведених асигнувань.
Таким чином, з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань підлягає відшкодуванню на користь позивача сплачений ним судовий збір.
Керуючись ст. 2, 6, 8, 9, 12, 72-79, 132, 139, 143, 159, 205, 229, 241, 246, 257, 262, 269-272, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського Управління патрульної поліції в Запорізькій області рядового поліції Кузькіна Володимира Володимировича, третя особа: Управління патрульної поліції в м. Запоріжжі Департамент патрульної поліції Національної поліції України про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову лейтенанта поліції Кузькіна Володимира Володимировича Управління патрульної поліції в Запорізькій області, серії ЕАН №3774377 від 10.02.2021 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 1221КУпАП, - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Третього апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
На підставі ч.2 ст. 271 КАС України копію судового рішення невідкладно надіслати учасникам справи.
Суддя Савеленко О.А.
24.05.21