Справа № 329/268/21
Провадження № 3/329/146/2021
11 червня 2021 року смт Чернігівка
Суддя Чернігівського районного суду Запорізької області Ломейко В.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП №1 Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: невідомий, громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130 КУпАП,
20.03.2021 року о 17 годині 10 хвилини на автодорозі с. В.Токмак - Чернігівка, біля селища В.Токмак-1, ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ -1103 Славута, н/з НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мода, хитка хода, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. Від продуття спеціального засобу «Драгер Алкотест 6810» на місці зупинки чи проходження медичного обстеження у лікаря нарколога Чернігівської РЛ відмовився у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків. Від керування відсторонений.
ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, надав до суду письмові пояснення та просив закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення посилаючись на те, що працівниками поліції його було зупинено незаконно, оскільки будь-яких правил дорожнього руху він не порушував, а тим паче не перебував у стані алкогольного сп'яніння, тому протокол було складено незаконно. Поведінка поліцейського його обурила, тому він відмовився виконувати незаконні вимоги останнього. Крім того, протокол на місці зупинки було складено частково, більша його частина була складена наступного дня, коли поліцейський приїхав до нього особисто. Автомобіль у нього не вилучався, від керування він відсторонений не був. Найголовніше, ніяких письмових пояснень та підписів у протоколі він не писав та не ставив, ким вони зроблені йому невідомо. Крім того, наявні у матеріалах справи письмові докази свідка ОСОБА_2 не відповідають дійсності, оскільки він не був зупинений працівниками поліції, а стояв на узбіччі біля місця його зупинки, оскільки його автомобіль зламався, а іншого свідка взагалі не було. Відеофіксація нібито вчиненого ним правопорушення є неякісною, зроблена невідомим технічним засобом, відео файл, який міститься в матеріалах справи взагалі датований 22.03.2021, а не 20.03.2021р., що у своїй сукупності з іншими доказами свідчить про невідповідність дій поліцейського з процедурою оформлення матеріалів.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - Глушков В.О. просив провадження по справі закрити за відсутністю діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення з підстав, викладених у письмових поясненнях.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що був запрошений працівниками поліції у якості свідка при складанні адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 . У його присутності останньому поліцейський не пропонував пройти медогляд на стан сп'яніння на місці зупинки чи у мед закладі. Також додав, що ніяких письмових пояснень у нього не відбирали, а наявні в матеріалах справи нібито його письмові пояснення написані не ним, і не з його слів і ким вони написані та підписані йому невідомо. Протокол про адміністративне правопорушення на місці не складався, він підписався у пустому бланку.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його представника, свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних та токсичних речовин.
Оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, проводиться у відповідності до розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 року № 1395, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 та вимог норм КУпАП.
Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу I цієї Інструкції (наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до положень передбачених ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису подій, зафіксованих інспектором поліції та відображених на DVD диску, який долучений до матеріалів справи, встановлено, що працівниками поліції зафіксовано факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння, однак при даній відмові на запису не було зафіксовано свідків, у присутності яких той відмовився від проходження такого огляду. Крім того, даний відео файл датований 22.03.2021, а не 20.03.2021, коли було виявлене адміністративне правопорушення та відповідно складено протокол.
Також факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння без присутності свідків підтверджено у судовому засіданні свідком ОСОБА_2 , який пояснив суду, що у його присутності водію ОСОБА_1 не пропонували пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки та у лікаря-нарколога.
Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
Однак, в порушення вимог вищевказаної статті, поліцейським протокол на місці вчинення правопорушення складено не було, відповідно, не було вручено особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що безпосередньо підтверджено у судовому засіданні самою особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та свідком, який вказав, що йому на підпис було надано пустий бланк протоколу.
Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» маються пояснення, які як вказав у судовому засіданні ОСОБА_1 ним не надавалися і у графі «Підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» ним не ставився, ким пояснення написані та ким підписаний протокол останньому невідомо.
Враховуючи викладені обставини, даний протокол є недопустимим доказом і судом до уваги не може бути взятий.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, поліцейським, який склав протокол про адміністративне правопорушення був порушений порядок складання самого протоколу та порядок проведення огляду особи на стан сп'яніння.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення ,які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії»,» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов'язана доводити свою невинуватість.
Аналізуючи докази, суд у відповідності до положення ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачить на її користь.
Європейський Суд з прав людини у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не підтверджена наявними в справі доказами, а інших доказів, які б вказували на провину ОСОБА_1 , матеріали справи не містять, тому провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події та складу вказаного адміністративного правопорушення.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 40-1, 247 ч.1 п.1, 283-284 КУпАП, суд
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити, через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: В.В. Ломейко