1Справа № 335/6035/21 2/335/2266/2021
09 червня 2021 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Калюжна В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства „Облводоканал” Запорізької міської ради про розірвання трудового договору, зобов'язання видати наказ про звільнення, внесення запису про звільнення до трудової книжки та повернення трудової книжки, стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, моральної шкоди, -
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального підприємства „Облводоканал” Запорізької міської ради про розірвання трудового договору, зобов'язання видати наказ про звільнення, внесення запису про звільнення до трудової книжки та повернення трудової книжки, стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, моральної шкоди.
Перевіривши матеріали заяви, судом встановлено, що вона не відповідає вимогам, встановленим ст. ст. 175, 177 ЦПК України у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 3 ст. 6 Закону України „Про судовий збір” передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до п. 1. 2) ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір”, ставка судового збору за позовною заявою немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюються у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який, відповідно до Закону України „Про державний бюджет на 2021 рік” станом на 01.01.2021 року становить 2 270 гривень.
Позивачем до позовної заяви додано оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 908 гривень, що фактично відповідає оплаті однієї позовної вимоги немайнового характеру, тоді як таких вимог позивачем заявлено декілька, тому позивачу слід усунути недоліки позову шляхом надання платіжного документу про оплату судового збору за кожну вимогу немайнового характеру.
Крім того, пунктом 1 ч. 1 ст. ст. 5 Закону України „Про судовий збір” передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
За змістом заявлених позовних вимог, позивач звільнений від сплати судового збору в частині позовної вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку.
Інші вимоги майнового характеру про стягнення вихідної допомоги при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, моральної шкоди, судовим збором не оплачені, а положення вищезазначеного закону про звільнення від його сплати не поширюється на такі вимоги, у зв'язку із наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 та ст. 4 КЗпП України, трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються із ч. 1 ст. 1 Закону України „Про оплату праці”, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Водночас згідно зі статтею 1 Конвенції «Про захист заробітної плати» № 95, ухваленої генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.
У Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
Відповідно до положень КЗпП України, стягнення з роботодавця вихідної допомоги при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, моральної шкоди, за своєю правовою природою є видами відповідальності роботодавця, у зв'язку із порушенням законодавства про працю і спрямовані на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу.
Такі виплати не містять ознак основної чи додаткової заробітної плати і не входять до її структури, яка визначена ст. 2 Закону України „Про оплату праці”.
З огляду на викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вищезазначені позовні вимоги. Інших підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за такими вимогами судом не встановлено, а позивачем не наведено.
Відповідно до п. 1. 1) ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір”, ставка судового збору за позовною заявою майнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюються у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який, відповідно до Закону України „Про державний бюджет на 2021 рік” станом на 01.01.2021 року становить 2 270 гривень.
Таким чином, позивачу за звернення до суду з позовними вимогами про стягнення вихідної допомоги при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, моральної шкоди необхідно подати суду документи про сплату судового збору у відповідному розмірі, виходячи із ціни позову в частині заявлених вимог майнового характеру.
Судовий збір підлягає сплаті за наступними реквізитами: Отримувач коштів ГУК у Зап.обл/м.Зап. Вознес./22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA098999980313101206000008513, Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 8 068,68 гривень та компенсації за невикористану відпустку у розмірі 4 025,20 гривень, однак обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення таких сум суду не надано.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Отже, позивачем на підтвердження зазначеної вимоги не надано доказів на підтвердження наявності заборгованості у зазначеному розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Право на звернення в суд не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. За таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватися порядку (рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21.12.1975 року).
Відповідно до ч. 1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, приходжу до висновку про необхідність залишення даної позовної заяви без руху із наданням позивачеві строку для усунення вищезазначених недоліків позову.
Керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства „Облводоканал” Запорізької міської ради про розірвання трудового договору, зобов'язання видати наказ про звільнення, внесення запису про звільнення до трудової книжки та повернення трудової книжки, стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, моральної шкоди - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху. У разі усунення у вказаний строк недоліків, позовна заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими документами.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Калюжна