Справа № 308/6718/21
3/308/4247/21
16 червня 2021 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,
не працюючого, який проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
ОСОБА_1 16.05.2021 року о 11 год. 10 хв. в м.Ужгород по вул.Минайська, 2, керував транспортним засобом "Mazda-6", номерний знак НОМЕР_1 , будучи обмеженим у керуванні згідно постанови Ужгородського РВ ДВС від 25.01.2021 року №62543391, чим порушив ст.15 Закону України «Про дорожній рух», за що передбачена відповідальність ч.3 ст.126 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, зокрема шляхом оголошення на веб-сайті «Судова влада України» (https://ug.zk.court.gov.ua/sud0712/gromadyanam//). Причин неявки суд не повідомив, заяв про відкладення не подавав.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази по справі суддя приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала можливість настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Положенням ч.3 ст.126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у діях зазначеної особи складу правопорушення.
Склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.3 ст.126 КУпАП передбачає умисну форму вини, а саме особа повинна усвідомлювати, що будучи тимчасово обмеженою у праві керування транспортними засобами умисно продовжує керувати транспортним засобом.
Таким чином, матеріали справи про адміністративне правопорушення, складені за ч.3 ст.126 КУпАП, обов'язково мають містити належним чином засвідчену уповноваженою на те посадовою особою Відділу державної виконавчої служби копію документу, яким відносно особи, що притягається до адміністративної відповідальності, застосовано відповідне обмеження, а також мають бути долучені документи, які б підтверджували обізнаність особи про існування такої постанови та застосування щодо неї відповідного обмеження.
В матеріалах справи наявна копія постанови державного виконавця Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Котубей Сергія Андрійовича від 25.01.2021 року, ВП №62543391, згідно якої державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа №308/1914/17 виданого 22.08.2017 року.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 був обізнаний про наявність зазначеної постанови. Зокрема відсутні відомості про отримання ним копії зазначеної постанови, або відомості про його ознайомлення з цією постановою і в інший спосіб, передбачений законом, зокрема шляхом ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.
Долученим до матеріалів справи відеозаписом з нагрудної камери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції, зафіксовано процедуру ознайомлення працівниками поліції Петрище О.В. з протоколом про адміністративне правопорушення. Відомостей про те, що ОСОБА_1 був ознайомлений із змістом постанови державного виконавця від 25.01.2021 року досліджений відеозапис не містить.
При цьому, наявність лише протоколу про адміністративне правопорушення не може бути визнано беззаперечним доказом вини особи у вчиненні правопорушення, передбаченого нормами КУпАП.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, закріпленій в ст.62 Конституції України - презумпції невинуватості.
Відповідно до ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо недоведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У постанові від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а Верховний Суд зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст.255 цього ж Кодексу.
В силу положень ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, на підставі досліджених матеріалів справи, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 керуючи 16.05.2021 року транспортним засобом не знав про встановлення щодо нього обмеження у праві керування транспортними засобами й відповідно умислу на вчинення правопорушення не мав.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Більш того, згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Пунктом 1 ст.247 КУпАП визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП не доведена, у зв'язку з чим, провадження у справі слід закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст. 7, 126, 247, 251, 294 КУпАП, суддя,-
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.126 Кодексу України про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області Н.Б. Шумило