308/2129/21
16.06.2021 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю прокурора - ОСОБА_2 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освітою середньою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 369, ч. 1 ст. 343 КК України,-
Угода про визнання винуватості досягнута до підготовчого судового провадження.
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 15 грудня 2020 року прикордонним нарядом ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: інспектором прикордонного контролю 1 категорії 2 групи інспекторів прикордонного контролю ВІПС (тип А) ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) 1 категорії старшим прапорщиком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та інспектором прикордонного контролю 3 категорії 3 групи інспекторів прикордонного контролю ВІПС (тип А) ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) 1 категорії сержантом ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - відповідно до розробленого графіку чергування, затвердженого начальником відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » І категорії (тип Б) ОСОБА_8 , в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Чоп (Тиса)», розташованому у селі Соломоново Ужгородського району Закарпатської області, відповідно до вимог Закону України «Про прикордонний контроль» та Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2015 року № 1261, здійснювався прикордонний контроль.
ІНФОРМАЦІЯ_6 о 15 годині 00 хвилин під час слідування на в'їзд в Україну в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Чоп (Тиса)» вищевказаними працівниками прикордонної служби проводилася перевірка документів пасажира/водія транспортного засобу, а саме легкового автомобіля марки «Опель» моделі «Віваро» з державним номерним знаком « НОМЕР_1 » під керуванням ОСОБА_3 . При цьому з'ясовано, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID -19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV -2 (далі - СОVID -19), з 1 серпня до 31 грудня 2020 р. на території України, у тому числі Закарпатської області, установлено карантин.
Згідно з п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 самоізоляції підлягають особи, що перетинають державний кордон та прибули з держави або є громадянами (підданими) держав із значним поширенням СОVID -19.
Відповідно до п. 22 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 строк самоізоляції становить 14 днів для осіб, які здійснили перетин державного кордону та проходять самоізоляцію з використанням системи через мобільний додаток, з моменту перетину державного кордону.
Так, 15 грудня 2020 року близько 15 години 00 хвилин.в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Чоп (Тиса)», розташованому у селі Соломоново Ужгородського району Закарпатської області, під час проведення перевірки документів відповідно до ст. 7 «Про прикордонний контроль» ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою невнесення до системи інформації про серію, номер паспортного документа та дату перетину ОСОБА_3 державного кордону України як такого, що потребує самоізоляції, та подальшої самоізоляції, встановленої п. 22 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641, тобто розраховуючи на невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, реалізовуючи раптово виниклий намір, спрямований на надання неправомірної вигоди, надав інспектору прикордонного контролю 1 категорії 2 групи інспекторів прикордонного контролю ВІПС (тип А) ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) 1 категорії старшому прапорщику ОСОБА_6 паспорт громадянина України для виїзду за кордон з серійним номером « НОМЕР_2 », виданий 13 січня 2016 року, всередині якого містились грошові кошти, а саме одна купюра номіналом 100 гривень з серійним номером «МК1949639» та одна купюра номіналом 50 гривень з серійним номером «СЕЗ177071» , тобто надав неправомірну вигоду, достовірно розуміючи, що ОСОБА_6 є службовою особою Державної прикордонної служби України та згідно з п. 21 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 вносить до системи інформація про серію, номер паспортного документа та дату перетину особою, яка потребує самоізоляції, державного кордону України.
Крім цього, 15 грудня 2020 року близько 15 години 00 хвилин в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Чоп (Тиса)», розташованому у селі Соломоново Ужгородського району Закарпатської області, під час проведення перевірки документів відповідно до ст. 7 «Про прикордонний контроль» ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою уникнення самоізоляції, встановленої п. 22 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641, достовірно розуміючи, що відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ОСОБА_6 , яка перебувала у однострої прикордонника, на якому розміщені нарукавні знаки, нашивки, погони, є працівником правоохоронного органу, який виконує службові обов'язки, а також відповідно п. 21 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 вносить до системи інформація про серію, номер паспортного документа та дату перетину особою, яка потребує самоізоляції, державного кордону України, реалізовуючи раптово виниклий намір, спрямований на втручання в діяльність працівника правоохоронного органу з метою добитися прийняття незаконного рішення, під час розмови надав інспектору прикордонного контролю 1 категорії 2 групи інспекторів прикордонного контролю ВІПС (тип А) ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) 1 категорії старшому прапорщику ОСОБА_6 паспорт громадянина України для виїзду за кордон з серійним номером « НОМЕР_2 », виданий 13 січня 2016 року, всередині якого містились грошові кошти, а саме одна купюра номіналом 100 гривень з серійним номером «МК1949639» та одна купюра номіналом 50 гривень з серійним номером «СЕЗ177071», у такий спосіб здійснивши вплив на ОСОБА_6 для невнесення останньою до системи інформація про серію, номер паспортного документа та дату перетину ОСОБА_3 державного кордону України як такого, що потребує самоізоляції, тобто з метою добитися прийняття незаконного рішення.
Органом досудового рослідування дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 369, як надання неправомірної вигоди службовій особі за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь - якої дії з використанням наданої їй влади, за ч. 1 ст. 343 КК України, як вплив у будь - якій формі на працівника правоохоронного органу з метою добитися прийняття незаконного рішення - кваліфіковано вірно.
Обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчинених правопорушеннях визнав повністю, щиро покаявся у вчиненому, показавши, що в подальшому не вчинятиме подібних діянь. Просив укладену з прокурором угоду про винуватість затвердити.
Захисник обвинуваченого - ОСОБА_4 , також просила укладену з прокурором угоду про винуватість затвердити.
Між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором ОСОБА_9 досягнута домовленість про призначення покарання ОСОБА_3 ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн., за ч. 1 ст. 343 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн..
На підставі наведеного, суд розглянув справу на підставі ст. 473, ч. 5 ст. 474 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 заявив, що наслідки угоди йому зрозумілі.
Суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди і що угода не є наслідком застосування насильства, примусу погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді.
Узгоджені сторонами вид та міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
За наведених обставин, укладену угоду належить затвердити та визнати винним обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 369, ч. 1 ст. 343 КК України.
З урахуванням майнового стану обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до вимог ч. 4 ст. 53 КК України розстрочити виплату штрафу протягом одного року.
Цивільний позов не заявлявся.
Речові докази - 1 банкноту номіналом 100 грн. та 1 банкноту номіналом 50 грн., які передано на відповідальне зберігання АТ «Укргазбанк» конфіскувати на користь держави, скасувавши ухвалу слідчого судді від 18.12.2020 року про накладення арешту.
Судові витрати відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 473, 474, 475 КПК України суд, -
Угоду про визнання винуватості від 01.02.2021 року укладену між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_9 - затвердити.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 369, ч. 1 ст. 343 КК України та призначити покарання:
за ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн.;
за ч. 1 ст. 343 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн..
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн..
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 53 КК України розстрочити виплату штрафу по 1420 (одна тисяча чотириста двадцять) грн., протягом одного року.
Речові докази - 1 банкноту номіналом 100 грн. та 1 банкноту номіналом 50 грн., які передано на відповідальне зберігання АТ «Укргазбанк» конфіскувати на користь держави, скасувавши ухвалу слідчого судді від 18.12.2020 року про накладення арешту.
На вирок, у випадках передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1