Справа № 305/860/21
Провадження № 1-кп/307/174/21
про застосування запобіжного заходу
14 червня 2021 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області
у складі судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
його захисника адвоката ОСОБА_5 ,
провівши в залі суду відкрите підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 12020070140000589 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , місце проживання якого зареєстроване по АДРЕСА_2 , проживаючого без реєстрації місця проживання по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, який має на утриманні троє малолітніх дітей, раніше судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,
До Тячівського районного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020070140000589 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, згідно якого ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що у період з 11 вересня по 17 жовтня 2020 року (більш точної дати та часу стороною досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 , умисно, з метою заволодіння чужим майном та особистого незаконного збагачення, шляхом вільного доступу, через незачинену клітку вхідних воріт, проник до дворогосподарства житлового будинку АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_6 , під приводом збору грошових коштів для проведення операції його хворій дитині та переконавшись, що будинок незачинений, а господарі відсутні, ОСОБА_4 проник до приміщення будинку, звідки із спальної кімнати другого поверху будинку, таємно викрав прикраси, виготовлені із золота, серед яких дві сережки із золота у формі ракушок, вагою 3 грами; один хрестик із золота, вагою
2 грами; одна підвіска із золота із зображенням "Божої Матері", вагою 1,52 грами; одне кільце із червоного та білого золота, вагою 2 грами; одне кільце із золота біло-фіолетового кольору, вагою 2 грами; одна підвіска із золота з каменем біло- фіолетового кольору, вагою 1,24 грами; один ланцюжок із золота, довжиною 45 см, вагою 10,77 грам; один ланцюжок із золота, довжиною 50 см, вагою 1,46 грам та одне кільце із золота із білим каменем, вагою 2,69 грами, якими заволодів та розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 24 812 грн.
Після цього, у період з 20 вересня по 12 жовтня 2020 року (більш точної дати та часу вчинення кримінального правопорушення стороною досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 , умисно, повторно, зметою заволодіння чужим майном та особистого незаконного збагачення, шляхом вільного доступу, через незачинену клітку вхідних воріт, проник до дворогосподарства житлового будинку АДРЕСА_4 та належить ОСОБА_7 , під приводом збору грошових коштів для проведення операції його хворій дитині, переконавшись, що господарі відсутні, ОСОБА_4 , шляхом підбору ключа до вхідних дверей, проник до приміщення будинку, звідки із спальної кімнати, таємно викрав 10 000 (десять тисяч) Чеських крон, 1 300 (одну тисячу триста) Євро, 200 (двісті) доларів США та 70 (сімдесят) Ромунських лей, якими заволодів та розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 61 700 грн.
Після цього, в період з 25 по 29 вересня 2020 року (більш точної дати та часу вчинення кримінального правопорушення стороною досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 , умисно, повторно, з метою заволодіння чужим майном та особистого незаконного збагачення, шляхом вільного доступу, через незачинену клітку вхідних воріт, проник до дворогосподарства житлового будинку АДРЕСА_5 та належить ОСОБА_8 , під приводом збору грошових коштів для проведення операції його хворій дитині, переконавшись, що господарі відсутні, ОСОБА_4 , шляхом пошуку, знайшов ключ від вхідних дверей, в результаті чого проник до приміщення будинку, звідки із шафи спальної кімнати, таємно викрав 2 500 (дві тисячі п'ятсот) доларів США, якими заволодів та розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 70 525 грн.
Після цього, 28 вересня 2020 року близько 09 години ОСОБА_4 , умисно, повторно, з метою заволодіння чужим майном та особистого незаконного збагачення, шляхом вільного доступу, через незачинену клітку вхідних воріт, проник до дворогосподарства житлового будинку АДРЕСА_4 та належить ОСОБА_9 , під приводом збору грошових коштів для проведення операції його хворій дитині, переконавшись, що будинок незачинений, а господарі відсутні, ОСОБА_4 проник до приміщення будинку, звідки із спальної кімнати, таємно викрав грошові кошти в сумі 13 000 (тринадцять) тисяч гривень та прикраси із золота, серед яких жіночий ланцюжок із золота, вагою близько 4 грами; кулончик із золота у вигляді Божої матері із серцем в середині, вагою близько 2,8 грам; жіноче обручальне кільце із золота, вагою близько З грами; чотири жіночі кільця із золота, загальною вагою близько 10 грам; жіночий плетений браслет із золота, в середині якого міститься біле золото, вагою близько 10 грам; два пошкоджені жіночі ланцюжки, загальною вагою 10 грам, якими заволодів та розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_9 майнову шкоду на загальну суму 50 790 грн.
Після цього, 02 жовтня 2020 року близько 10 години ОСОБА_4 , умисно, повторно, з метою заволодіння чужим майном та особистого незаконного збагачення, шляхом вільного доступу, через незачинену клітку вхідних воріт, проник до дворогосподарства житлового будинку АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_10 , під приводом збору грошових коштів для проведення операції його хворій дитині та переконавшись, що господарі відсутні, ОСОБА_4 , шляхом підбору ключа до вхідних дверей, проник до приміщення будинку, звідки із спальної кімнати, таємно викрав прикраси із золота, серед яких обручальне колечко жіноче 19 розміру, широкого типу, кругле, вагою близько 5 грам; обручальне колечко чоловіче 20 розміру, широкого типу, кругле, вагою близько 5 грам; жіноча золота печатка, масивна, поверхня із золота, сітчасної форми по бокам, овальної форми, 19 розміру, вагою 6 грам; жіноча золота печатка, верхня частина якої у вигляді спіралі, вагою близько 3 грами; сережки із жемчугом білого кольору, втиснутий у структуру сережки, вагою 5 грам; кулон на золотий ланцюжок у середині якого знаходилася перлина білого кольору вагою 2-3 грами; хрестик із золота, (без розп'яття) довжиною близько 2 см, вагою близько 1,5 грами; жіноче колечко 18 розміру, вагою 5,5 грам, структура оповивалась вздовж пальця; масивне, маленьке жіноче колечко розміром 18,5, вагою 2 грами; тоненьке, на вершині знаходився маленький камінчик рожевого кольору; жіноче колечко середнього розміру, зверху із камінцем «Нефрит» зеленого кольору, вагою близько 3 грами, 19 розміру; дитячі сережки, у золото яких вдавлені два маленькі камінці білого та червоного кольору, вагою близько 2 грами; дві сережки розкомплектовані із різних наборів вагою 3 грами та золоту коронку із зуба вагою близько 2 грами, якими заволодів та розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_10 майнову шкоду на загальну суму 43 673 грн.
Після цього, 05 жовтня 2020 року близько 10 години ОСОБА_4 , умисно, повторно, з метою заволодіння чужим майном та особистого незаконного збагачення, шляхом вільного доступу, через незачинену клітку вхідних воріт, проник до дворогосподарства житлового будинку АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_11 , під приводом збору грошових коштів для проведення операції його хворій дитині, переконавшись, що будинок зачинений, а господарі відсутні, ОСОБА_4 , шляхом пошуку, знайшов ключ від вхідних дверей в результаті чого проник до приміщення будинку, звідки із барсетки, яка знаходилась у спальній кімнаті, таємно викрав грошові кошти в сумі 180 000 гривень, якими заволодів та розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_11 майнову шкоду на суму 180 000 грн.
Після цього, 07 жовтня 2020 року близько 13 години ОСОБА_4 , умисно, повторно, з метою заволодіння чужим майном та особистого незаконного збагачення, шляхом вільного доступу, через незачинену клітку вхідних воріт, проник до дворогосподарства житлового будинку АДРЕСА_6 та належить ОСОБА_12 , під приводом збору грошових коштів для проведення операції його хворій дитині, переконавшись, що господарі відсутні, ОСОБА_4 , шляхом підбору ключа до вхідних дверей, проник до приміщення будинку, звідки із спальної кімнати, таємно викрав прикраси із золота, серед яких ланцюжок із золота вагою 8 грам із Чеською пробою та круглим кулоном «Пресвятої Богородиці» вагою 2 грами; 3 ланцюжки із золота разом із кулончиками (хрестик, скорпіон, сердечко) вагою по 5 грам кожна; один ланцюжок із золота з кулоном «пресвята Богородиця» вагою 25 грам; ланцюжок із золота вагою 3 грами; ланцюжок із золота вагою 2 грами; сережки і кулон однакової форми вагою 6 грам; чоловіча печатка із золота з трьома камінцями вагою 10 грам; 3 обручки із золота кожна із яких по 5 грам; жіноча печатка із золота овальної форми з решіткою зі сторони вагою 6 грам; 8 колечок із золота з гірським кришталем вагою по 4 грами кожне; 8 колечок із золота кожне із яких вагою по 4 грами; колечко із золота оброблене камінцями вагою 6 грам; плоска печатка із золота з випуклим візерунком вагою 6 грам; сережки із золота ромбовидної форми із хрестиком вагою 5 грам; сережки із золота у форми опахала із трьома камінцями вагою 10 грам; сережки із золота у формі сльозинки вагою 5 грам; ажурні сережки із золота у формі півмісяця вагою 6 грам; сережки із золота у формі листка, вагою 5 грам; 5 сережок із золота з камінцями, кожне з яких вагою 3 грами, якими заволодів та розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_12 майнову шкоду на суму 199 020 грн.
Після цього, 09 жовтня 2020 року близько 08 години ОСОБА_4 , умисно, повторно, з метою заволодіння чужим майном та особистого незаконного збагачення, шляхом вільного доступу, через незачинену клітку вхідних воріт, проник до дворогосподарства житлового будинку АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_13 , під приводом збору грошових коштів для проведення операції його хворій дитині, переконавшись, що будинок незачинений, а господарі відсутні, ОСОБА_4 проник до приміщення будинку, звідки із спальної кімнати другого поверху будинку, таємно викрав прикраси, виготовлені із золота, серед яких: одне жіноче колечко із золота 17-18 розміру, у вигляді равлика, на одній пелюстці якого два сріблясті камінці, вагою близько 2 грами; одне жіноче колечко із золота 17-18 розміру, у вигляді розпущеної квітки із пелюстками вагою близько 2 грам, одна жіноча сережка із золота у вигляді підкови вагою близько 1 граму; одна пара дитячих сережок у вигляді крапельки (сльозинки), вагою близько 3 грами; одна пара дитячих сережок на яких знаходився маленький камінець, менших розмірів, вагою близько 3 грами; одна пара дитячих сережок у вигляді маленьких трьох капельок (виноградини), вагою близько 3 грами; сережки, по вигляду золота сітчаста основа тримаюча великий червоний камінь «Рубін», вагою близько 5 грам; колечко із золота, 19 розміру із рубіновим червоним каменем вагою 3 грами; один комплект в який входили сережки та колечко, поєднання золота та срібла, у вигляді півмісяця у якому круглий камінь «Шампань» жовтявого кольору, загальною вагою близько 10 грам; одне чоловіче пошкоджене обручальне колечко, вагою до 3 грам; одне чоловіче обручальне колечко вагою близько 4 грам; одна масивна чоловіча печатка із гравіюванням «ЛК» на заокругленій поверхні, із нижньої сторони знаходився рожевий камінь, вагою близько 20 грам; чоловіча печатка квадратної форми у вигляді полосок, вагою 7-8 грам; жіночий наручний пошкоджений золотий ланцюжок, вагою до 1,5 грам; один дитячий пошкоджений ланцюжок із золота разом із хрестиком, загальною вагою 2 грами; один хрестик із золота з розп'яттям, дитячий, розміром від 2 до З сантиметрів, вагою 2,5-3 грами; жіночий ланцюжок із золота -«змійка» подовжена до грудей та хрестик маленький до 1 см на ній вагою 2-3 грами разом із хрестиком, якими заволодів та розпорядився на власний розсуд., чим спричинив ОСОБА_13 майнову шкоду на суму 71 145 грн.
Тобто, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаній із проникненням у житло.
Згідно ухвали суду від 2 червня 2021 року призначено підготовче судове засідання.
Під час підготовчого судового засідання прокурор подав клопотання про обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_4 клопотання про продовження запобіжного заходу, яке під час судового розгляду уточнив та просив обрати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк два місяці без визначення розміру застави.
В обґрунтування клопотання посилався на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років позбавлення волі. У той же час наявні ризики, які передбачені п.1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: ОСОБА_4 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, ОСОБА_4 на підставі ухвали Хустського районного суду про дозвіл на затримання з метою приводу від 12 серпня 2020 року перебуває в розшуку за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Крім цього, вчинені ОСОБА_4 злочини є тяжкими, йому може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 років до 6 років і враховуючи відсутність у нього міцних соціальних зв'язків за місцем його проживання та реєстрації, ОСОБА_4 може безперешкодно покинути місце проживання і виїхати за межі району чи області та ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинені ним злочини, тому наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду.
Також, існує ризик того, що ОСОБА_4 може впливати на потерпілих та свідків у вказаному кримінальному провадженні шляхом погроз, залякування, шантажу або ж іншим чином з метою зміни їхніх показань та відмови від підтримання обвинувачення.
Оскільки, ОСОБА_4 притягався до кримінальної відповідальності, зокрема вироком Мукачівського районного суду від 5 червня 2012 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, однак на шлях виправлення не став та умисно вчинив новий злочин на території Хустського району Закарпатської області, що свідчить про те, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відтак, існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може реалізувати вказані ризики, тому застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе реалізувати його належну процесуальну поведінку.
Прокурор у підтримання клопотання посилався на викладені у ньому обставини.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 просили обрати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, а саме у вигляді домашнього арешту, посилаючись на те, що саме такий запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 .
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обставини вказаного клопотання, суд дійшов висновку про його часткове задоволення, виходячи із такого.
Частиною третьою статті 315 КПК України встановлено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити ці дії.
Згідно ч. 1 ст. 194 цього Кодексу під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, тобто ці злочини є тяжкими.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4) ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Ураховуючи наведене, а саме те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, а також наявність ризиків зокрема, він:
може переховуватися від суду, так як він офіційно не одружений, а лише перебуває у фактичних шлюбних відносинах, тобто у нього відсутні міцні соціальні зв'язки за місцем проживання та він ніде офіційно не працює;
може впливати на потерпілих та свідків у вказаному кримінальному провадженні, оскільки судовий розгляд не розпочато, потерпілі та свідки у вказаному кримінальному провадженні не допитувалися, а також може вчинити інший злочин.
Крім цього, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_4 у разі визнання його винним у вчиненні злочинів, свідчить про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, та з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків є підстави застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до шестидесяти днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Тобто, підстав для не визначення застави обвинуваченому ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні немає.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п. 2) ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність визначення застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, у випадку застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у виді застави, необхідно покласти на нього обов'язки: прибувати до суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування з свідками та експертами у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_4 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Керуючись ст. ст. 371, 372, 376 КПК України,
Підготовче судове засідання відкласти на 1 липня 2021 року на 14 годину.
Клопотання прокурора Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляд тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто по 12 серпня 2021 року включно.
Одночасно визначити застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 113 500 (сто тринадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент протягом дії ухвали на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Закарпатській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26213408; Розрахунковий рахунок - UA198201720355209001000018501; Банк отримувача: ДКСУ м.Київ; Код банку (МФО) : 820172, призначення платежу - застава.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Закарпатській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити про це суд.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.
Вказані обов'язки у разі внесення застави покладаються на ОСОБА_4 на строк не більше двох місяців.
У разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору та направити Державній установі «Закарпатська установа виконання покарань № 9».
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду через суд, який постановив ухвалу, протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали буде складено та оголошено 17.06.2021, о 09 год. 45 хв.
Суддя ОСОБА_1