Іменем України
17 червня 2021 року
Київ
справа №420/5841/18
адміністративне провадження №К/9901/32574/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Луганській області
про визнання неправомірною бездіяльність та вчинення певних дій,
провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Луганській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 (суддя - Марин П.П.) постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 (головуючий суддя - Крусян А.В., судді - Градовський Ю.М., Яковлєв О.В.)
І. Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області, в якому просила суд визнати неправомірною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо ненарахування та невиплати винагороди за безпосередню участь в проведенні антитерористичній операції за період з 07.11.2015 по 31.01.2016 в розмірі 19894,00 грн та стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь позивача винагороду за безпосередню участь в Антитерористичній операції за період з 07.11.2015 по 31.01.2016 в розмірі 19 894,00 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказувала, що в період з 01.09.2014 по 07.11.2015, з 07.11.2015 по 30.04.2018 безпосередньо приймала участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення АТО на території Луганської області. Грошове забезпечення за вказаний термін їй було сплачено, але нарахування та виплата винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції здійснені не були.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано неправомірною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо ненарахування та невиплати позивачеві винагороди за безпосередню участь в проведенні антитерористичній операції за період з 07.11.2015 по 31.01.2016.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь позивача винагороду за безпосередню участь в Антитерористичній операції за період з 07.11.2015 по 31.01.2016 в розмірі 16 513,32 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
4. Судом першої інстанції на підставі наказів першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України та довідки про безпосередню участь особи в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, виданої Головним управлінням Національної поліції в Луганській області, встановлено, що позивач в період з 01.09.2014 по 07.11.2015, з 07.11.2015 по 07.04.2018 безпосередньо брала участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області. Враховуючи встановлені обставини, з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 №24, Наказ Міністерства оборони України від 02.02.2015 №49, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем неправомірно не нараховано та не виплачено позивачу винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період 07.11.2015 по 31.01.2016.
5. Разом з тим, судом здійснено власний розрахунок винагороди, яка підлягає виплаті позивачу, та прийнято рішення про часткове задоволення позовних вимог в розмірі 16 513,32 грн.
6. Суд апеляційної інстанції погодився з зазначеними висновками, і також вказав, що в період з 07.11.2015 по 31.01.2016 позивач була залучена до проведення АТО та згідно вимог ст. 13 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» перебувала у підпорядкуванні (виконувала завдання) керівництва штабу АТО, а тому винагорода за безпосередню учать позивача в АТО за період з 07.11.2015 по 31.01.2016 повинна була нараховуватися та виплачуватися, але в силу протиправної бездіяльності Головного управління Національної поліції України в Луганській області цього не здійснювалося.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
7. У листопаді 2019 року Головним управлінням Національної поліції в Луганській області подано касаційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019. У касаційний скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували того, що накази Антитерористичного Центру при Службі безпеки України про прибуття та вибуття позивача до (зі) складу сил та засобів проведення антитерористичної операції, а також довідка, яка видана на підставі зазначених наказів, не є належними доказами підтвердження фактичної участі позивача у відповідних заходах. Відповідач вказує, що обов'язковою умовою для визнання особи такою, що бере безпосередню участь у відповідних заходах антитерористичній операції, є виключно виконання завдань керівництва штабу антитерористичної операції, і така участь має бути підтверджена наказом командиру штабу антитерористичної операції. Відповідач стверджує, що позивач у спірний період не приймала фактичної участі у заходах, пов'язаних з проведенням антитерористичної операції, та ГУ НП в Луганській області відповідні накази стосовно позивача у спірний період не приймались.
9. Відзиву на касаційну скаргу не подано, що у відповідності до ч. 4 ст. 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
10. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2019 для розгляду справи №420/5841/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М., Яковенко М.М.
11. Ухвалою Верховного Суду від 02.12.2019 касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
12. На виконання вказаної ухвали суду скаржником подано заяву про усунення недоліків касаційної скарги разом з копією платіжного доручення.
13. Ухвалою Верховного Суду від 28.01.2020 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
14. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 15.06.2021 призначено повторний автоматизований розподіл справи №420/5841/18, у зв'язку зі зміною спеціалізації та веденням до іншої судової палати судді Яковенка М.М., що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг.
15. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 15.06.20201 визначено новий склад суду: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М., Соколов В.М.
16. Ухвалою Верховного Суду від 16.06.2021 відмовлено Головному управлінню Національної поліції в Луганській області у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 у справі №420/5841/18.
17. Ухвалою Верховного Суду від 16.06.2021 адміністративну справу прийнято до провадження вказаною колегією суддів та призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
18. ОСОБА_1 з 01.03.1991 проходила службу в органах внутрішніх справ України та з 07.11.2015 по 29.10.2018 - в Національній поліції.
19. Наказом Головного управління Національної поліції в Луганській області №521 о/с від 25.10.2018 позивача з 29.10.2018 звільнено зі служби в поліції за ст.77 ч.1 п.2 (через хворобу) з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 27 років 07 місяців 29 днів, у пільговому обчисленні: 40 років 02 місяці 14 днів.
20. Відповідно до витягу з наказу першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) №97 від 12.12.2014 позивач - майор міліції ОСОБА_1 , начальник відділу кримінальної поліції у справах дітей Лутугинського районного відділу Головного управління МВС України у Луганській області вважається працівником МВС України, що перебуває у складі сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпечення її проведення з метою виконання службових завдань.
21. Наказом першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) №321 від 17.11.2015 позивача з 07.11.2015 виключено зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпечення її проведення.
22. Відповідно до наказу першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) №341 від 07.12.2015 позивач з 07.11.2015 вважається такою, що прибула до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпечення її проведення з метою виконання службових (бойових) завдань.
23. Наказом першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) №120дск від 30.04.2018 позивача виключено зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпечення її проведення.
24. Відповідно до довідки про безпосередню участь особи в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України №А-14115 від 07.09.2018, виданої Головним управлінням Національної поліції в Луганській області підполковник поліції ОСОБА_1 дійсно брала участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення АТО на території Луганської області.
25. Наказом Головного управління Національної поліції в Луганській області №521 о/с від 25.10.2018 позивача з 29.10.2018 звільнено зі служби в поліції.
26. Відповідно до довідки про доходи, виданої Головним управлінням Національної поліції в Луганській області за №946/111/22-2018 від 02.11.2018, позивач отримувала грошове забезпечення:
з 07 листопада 2015 року - 5684,00 грн;
у грудні 2015 року - 7105,00 грн;
у січні 2016 року - 7105,00 грн.
Загальна сума доходу позивача за період з 07.11.2015 по 31.01.2016 склала 19 894,00 грн.
Винагорода позивачу за безпосередню участь в антитерористичній операції за вказані періоди не виплачена.
27. Згідно з листом ГУНП в Луганській області №4197/111/19-2018 від 05.11.2018 у період з 07 листопада 2015 року по 31 січня 2016 року позивач у відпустці та на лікарняному не перебувала.
ІІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
28. Конституція України
28.1. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
29. Постанова Кабінету Міністрів України №158 від 04.06.2014 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету»
29.1. Пунктом 2 Постанови №158 встановлено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 01 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.
30. Постанова Кабінету Міністрів України №24 від 31.01.2015 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій»
30.1. Відповідно до п. 1 Постанови №24 в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення. Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3000 гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3000 гривень. Винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).
30.2. Згідно з пунктом 2 Постанови №24 військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам виплачуються додаткові винагороди за виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.
30.3. Пунктом 3 Постанови №24 затверджено розмір винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду згідно з додатком 1, розмір додаткових винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам за виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду згідно з додатком 2.
31. Порядок та умови виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджений наказом Міністерства оборони України «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» №49 від 02.02.2015
31.1. Пунктом 4 розділу І Порядку №49 встановлено, що виплата винагород та додаткових винагород здійснюється військовослужбовцям за місцем проходження служби на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій), керівництва військових формувань та органів державної влади. Командирам (начальникам) військових частин (закладів, установ, організацій) - наказами вищих командирів (начальників, керівників).
31.2. Згідно з пунктом 6 розділу 1 Порядку №49 виплата винагород військовослужбовцям здійснюється за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду, визначених додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» від 31 січня 2015 року №24.
31.3. Пунктами 1, 2, 3 розділу ІІ Порядку №49 передбачено, що військовослужбовцям (крім резервістів) у період мобілізації (у тому числі часткової) або з моменту введення воєнного стану та до дати завершення демобілізації або закінчення (скасування) воєнного стану, у період проведення АТО за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою виплачується винагорода у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення. Розмір винагороди визначається, виходячи з розміру посадового окладу (у тому числі посадового окладу за посадою, до тимчасового виконання обов'язків (завдань) за якою допущено військовослужбовця), окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії, та повинен становити не менш як 3000 гривень на місяць. У разі участі у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця розмір винагороди визначається пропорційно дням участі, виходячи з її розміру, що становить не менш як 3000 гривень. Винагорода виплачується за час, обрахований з дня фактичного початку участі військовослужбовців (крім резервістів) у заходах, зазначених у п. 1 цього розділу, до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів (штабу АТО).
31.4. Пунктом 5 розділу II Порядку №49 передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов: залучені до проведення АТО; перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу АТО (крім військовослужбовців військових прокуратур та розвідувальних органів України); перебувають у районі проведення АТО.
32. Постанова Кабінету Міністрів України №18 від 20.01.2016 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу»
32.1. Згідно з п. 1 Постанови №18 в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Генеральної прокуратури України, особам рядового і начальницького складу Державної пенітенціарної служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій та поліцейським за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством соціальної політики, у межах бюджетних призначень. Розміри винагороди визначаються пропорційно часу участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.
33. Інструкція про порядок та умови виплати винагороди особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України №385 від 17.05.2016
33.1. Пунктом 1 Розділу II Інструкції передбачено, що розмір винагороди за безпосередню участь у заходах ЗНБО чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду особам рядового і начальницького складу визначається пропорційно дням безпосередньої участі в заходах ЗНБО чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду залежно від місць виконання завдань на підставі наказів (розпоряджень), довідок Об'єднаного оперативного штабу Збройних Сил України, штабу АТО, штабів оперативно-тактичних угруповань (далі - органи військового управління) щодо періоду та підстав виконання таких завдань.
33.2. Згідно з п. 4 Розділу II Інструкції особи рядового і начальницького складу вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов:
- залучення до виконання завдань за призначенням у районі проведення АТО;
- перебування у безпосередньому підпорядкуванні керівництва оперативного штабу з управління АТО (далі - штаб АТО); перебування у районі проведення АТО.
Підтвердженням безпосередньої участі осіб рядового і начальницького складу в заходах ЗНБО чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду є витяг із наказу органу військового управління про включення (виключення) особи рядового і начальницького складу до (зі) складу сил і засобів, які беруть безпосередню участь у заходах ЗНБО чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду.
33.3. Відповідно до п. 5 Розділу II Інструкції підтвердженням безпосередньої участі для осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів) у Донецькій та Луганській областях у заходах у районах (місцях) проведення АТО є: витяг з наказу штабу АТО про включення (виключення) до (зі) складу сил та засобів АТО та безпосереднє залучення до виконання завдань (робіт) за призначенням у районах проведення АТО; витяг з наказу органу управління (підрозділу) про залучення до виконання завдань за призначенням у районі проведення АТО; оперативні донесення (звіти) про виконані заходи в районі проведення АТО, а також інші заходи в умовах особливого періоду з визначенням території (місця) їх виконання; витяги з книг служб органів управління (підрозділів) про виконані заходи (чергування) у районі проведення АТО; витяги з графіків несення служби в районі проведення АТО; інші офіційні документи або витяги з них, видані оперативним штабом АТО (штабами секторів або оперативно-тактичних угрупувань), що містять достатні докази безпосередньої участі в АТО на території відповідних областей.
IV. Позиція Верховного Суду
34. За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
35. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
36. Проаналізувавши вищенаведені правові норми, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що винагорода за безпосередню участь в АТО виплачується не за весь час залучення особи до складу сил та засобів АТО, а тільки за час фактичної участі цієї особи у відповідних заходах. Так, зарахування особи до списку осіб, що безпосередньо беруть участь у проведенні антитерористичних операцій, здійснюється на підставі відповідних наказів командирів (штабу АТО), в яких зазначається про дату початку такої участі та дату фактичного завершення такої участі. В подальшому, на підставі вмотивованого рапорту керівника структурного підрозділу, де проходить службу особа, ГУ НП в Луганській області видається відповідний наказ, який, в свою чергу, є підставою для нарахування грошової винагороди особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, призначеної за безпосередню участь у проведенні АТО.
37. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суди керувалися тим, що довідкою про безпосередню участь особи в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України №А-14115 виданої Головним управлінням Національної поліції в Луганській області 07.09.2018 підтверджується, що позивач дійсно в період з 01.09.2014 по 07.11.2015, з 07.11.2015 по 07.04.2018 безпосередньо брала участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області.
38. Верховний Суд зазначає, що вказана довідка видана на підставі наказів першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 12.12.2014 №97, від 17.11.2015 №321, від 07.12.2015 №341, від 30.04.2018 №120 дск.
39. Вищезазначені накази Антитерористичного Центру при Службі безпеки України підтверджують включення ОСОБА_1 до сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської областей. Військовослужбовці з числа включених до таких сил та засобів у подальшому можуть залучатися до проведення Антитерористичної операції.
40. Верховний Суд зазначає, що однією з обов'язкових умов для визнання військовослужбовця таким, що бере безпосередню фактичну участь у відповідних заходах в АТО є перебування такої особи у підпорядкуванні (виконання завдань) керівництва штабу АТО. Така фактична участь осіб в Антитерористичній операції має бути підтверджена наказом командира штабу АТО.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2020 у справі № 812/1511/17, від 29.05.2020 у справі 360/2138/19, від 11.08.2020 у справі №360/5181/19, від 24.09.2020 у справі №1240/2008/18 та від 18.03.2021 у справі №812/1272/17.
41. Однак, з аналізу наведеного вище вбачається, що накази Антитерористичного Центру при Службі безпеки України про включення та виключення особи до (зі) складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, не свідчать про фактичну участь у заходах, про що йдеться у пункті 2 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 23.07.2014 №719 та у пункті 3 розділу 2 Порядку від 02.02.2015 №49. Вищезазначені накази першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) підтверджують тільки включення ОСОБА_1 до сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань, що свідчить лише про можливість залучення позивача до проведення антитерористичної операції, а не про фактичну участь у заходах, за які передбачено виплату винагороди.
42. За наведеного нормативно-правового регулювання та враховуючи відсутність інших доказів, а також беручи до уваги те, що виконання службових обов'язків на територіях, які відносяться до зони проведення антитерористичної операції, не свідчить про виконання позивачем конкретних завдань, пов'язаних з її безпосередньою участю в проведенні антитерористичної операції, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо протиправності ненарахування та невиплати позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за спірний період, встановивши обставини безпосередньої участі позивача у заходах антитерористичної операції на території Луганської області на підставі неналежних доказів.
43. Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення не відповідають.
44. Згідно зі ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
45. З огляду на викладене, враховуючи те, що суди першої та апеляційної інстанцій встановили фактичні обставини справи на підставі неналежних доказів, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права та до ухвалення незаконних судових рішень, Верховний Суд на підставі статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України вважає, що судові рішення попередніх інстанцій у цій справі необхідно скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
46. Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
47. Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
48. Разом з тим, відповідно до частини другої цієї ж статті, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
49. Отже, правила розподілу судових витрат відрізняються залежно від суб'єктного складу осіб, які беруть участь у справі.
50. Відповідачу, який є суб'єктом владних повноважень, не компенсуються витрати, утому числі пов'язані зі сплатою судового збору, крім зазначених витрат на доказування, оскільки суб'єкт владних повноважень повинен нести усі ризики, пов'язані з прийняттям ним рішень, вчиненням дій чи допущенням бездіяльності, у тому числі необхідність відстоювати правомірність своєї поведінки в адміністративному суді. Такі обмеження у можливостях суб'єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних відносинах із владою.
51. Таким чином, з огляду на положення статті 139 КАС України, перерозподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області задовольнити.
2. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 скасувати.
3. Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
В.М. Соколов ,
Судді Верховного Суду