17 червня 2021 року
м. Київ
справа № 380/11724/20
адміністративне провадження № К/9901/19820/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2021 року у справі № 380/11724/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій неправомірними,
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року задоволено повністю адміністративний позов у справі № 380/11724/20.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2021 року апеляційну скаргу Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року у справі № 380/11724/20 повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою.
У поданій касаційній скарзі скаржник, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Повертаючи апеляційну скаргу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України суд апеляційної інстанції виходив з того, що подана апеляційна скарга підписана із застосуванням кваліфікованого електронного підпису представником відповідача - Пітковим Ігорем Леонідовичем , через систему «Електронний суд». На підтвердження повноважень, вказаною особою, додано «довіреність» від 17.03.2021, яка не засвідчена у визначеному законом порядку. Крім того, вказана «довіреність» не містить підпису особи, яка має право від імені Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України видавати довіреність. Отже, не є належним документом, що підтверджує право особи, яка підписала апеляційну скаргу, на вчинення такої дії.
Згідно з частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
За змістом частин першої та другої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи, зокрема, довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Згідно із частиною третьою статті 55 КАС України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Частинами шостою, восьмою цієї ж статті визначено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Відповідно до підпункту 15.1 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України встановлено, що документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
На підставі наказу Державної судової адміністрації від 01 червня 2020 року №247 "Про запровадження в дослідну експлуатацію систем "Електронний суд" та "Електронний кабінет"" з 01 червня 2020 року у всіх місцевих та апеляційних судах України (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду запроваджено в дослідну експлуатацію систему "Електронний суд", під час якої пілотним судам та учасникам процесу слід дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 у відповідній редакції в частині функціонування даних підсистем.
Отже, надсилання процесуальних документів до Восьмого апеляційного адміністративного суду в електронній формі передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за покликанням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного кваліфікованого електронного підпису.
Тобто альтернативним способом звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їхнім скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет користувача підсистеми «Електронний суд».
Зі змісту оскаржуваної ухвали слідує, що апеляційну скаргу у справі № 380/11724/20 сформовано та подано відповідачем через систему "Електронний суд".
Також представником відповідача Пітковим Ігорем Леонідовичем сформовано та додано довіреність на представництво інтересів Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України.
Водночас суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказана «довіреність» не містить підпису особи, яка має право від імені Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України видавати довіреність та повернув апеляційну скаргу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до вимог пункту 1 розділу ХІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (далі - Положення № 30), в редакції чинній на час звернення відповідача з апеляційною скаргою, обмін електронними документами між судом, ОСП, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми електронного суду.
Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет, може уповноважити представника (іншу фізичну особу, що має зареєстрований електронний кабінет) на подання документів від свого імені або від імені довірителя по судовій справі, судовому провадженню або зверненню. Електронні доручення, що підтверджують повноваження підписанта автоматично додаються підсистемою до кожного документу, ним відправленого (пункт 9 розділу ХІ Положення № 30).
Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет в межах отриманих повноважень може надати іншій фізичній особі доступ до документів по судовій справі, судовому провадженню або зверненню (пункт 10 розділу ХІ Положення № 30).
Від імені юридичної особи підписувати електронні доручення мають право особи, зазначені в відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі "Прізвище, ім'я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи" (пункт 12 розділу ХІ Положення № 30).
Від імені органу державної влади та органу місцевого самоврядування, які не зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підписувати електронні доручення мають право наступні особи: керівник органу та його заступники, керівники та заступники територіальних структурних підрозділів органу. Відповідні повноваження в підсистемі таким особам надаються адміністратором, на підставі надісланого йому повідомлення відповідного органу державної влади або місцевого самоврядування, підписаного керівником такого органу. Окрім переліку осіб, в повідомленні мають бути зазначені територіальні, інституційні та юрисдикційні обмеження повноважень на підписання електронних доручень для кожної зазначеної в повідомленні особи (пункт 14 розділу ХІ Положення № 30).
Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (доступні за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 14321647) керівником вказано ОСОБА_3 .
Відомості про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи - відсутні.
Враховуючи вищенаведені вимоги Положення № 30, підписувати електронні доручення від імені Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України має право особа, що зазначена в відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що подана апеляційна скарга із застосуванням кваліфікованого електронного підпису представника відповідача - Піткова Ігоря Леонідовича не є належним документом, що підтверджує право особи, яка підписала апеляційну скаргу, на вчинення такої дії.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Отже, колегія суддів констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, вірно застосував положення пункт 1 частини четвертої статті 298 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Колегія судді зазначає, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2021 року у справі № 380/11724/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій неправомірними.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов