17 червня 2021 року
м. Київ
справа № 440/2565/20
адміністративне провадження № К/9901/21192/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Управління Держпраці у Кіровоградській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2021 року у справі № 440/2565/20 за позовом Приватного підприємства "Август-Плюс" до Управління Держпраці в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування постанов, -
Приватне підприємство «Август-Плюс» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати постанови від 21 квітня 2020 року № 26/11/11/РРО/38742694/ТД-ФС та № 26/11/11/РРО/38742694/ІП-ФС Управління Держпраці у Кіровоградській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами в загальному розмірі 51 953,00 грн. на Приватне підприємство "Август-Плюс".
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено частково - визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці в Кіровоградській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №26/11/11/РРО/38742694/ІП-ФС від 21 квітня 2020 року на суму 4 723,00 грн. (чотири тисячі сімсот двадцять три гривні). В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2021 року рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 року по справі № 440/2565/20 в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасовано. Прийнято в цій частині нове рішення, яким визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці в Кіровоградській області від 21 квітня 2020 року №26/11/11/РРО/38742694/ТД-ФС. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 по справі № 440/2565/20 в іншій частині позовних вимог залишено без змін.
Посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права у випадку відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, відповідач 08 червня 2021 року подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом розгляду у цій справі є визнання протиправними та скасування постанов Управління Держпраці у Кіровоградській області про накладення штрафу в загальному розмірі 51 953,00 грн. уповноваженими посадовими особами.
Таким чином, справа в силу пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України віднесена до справ незначної складності, не зважаючи на розгляд цієї справи судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження.
Судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, перелік яких передбачений підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
На обґрунтування права на касаційне оскарження заявник посилається на підпункти «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, зазначаючи, що дана касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та становить значний суспільний інтерес, так як розгляд даної справи сприятиме подальшому припиненню, запобіганню порушенням і дотриманню в майбутньому суб'єктами владних повноважень прав, свобод та інтересів суб'єктів приватного права.
Скаржником не обґрунтовано, в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Посилання у касаційній скарзі на те, що справа становить значний суспільний інтерес з означеним у скарзі предметом спору не містять обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії винятково значимих.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставини, наведених у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
Відповідач посилається, крім іншого, і на підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачені ч. 4 ст. 328 КАС України, а саме: відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Проте, колегія суддів зазначає, що ч. 4 ст. 328 КАС України, в тому числі і її пункт 3 законодавцем визначені як підстави, з яких може бути оскаржене судове рішення, що підлягають касаційному оскарженню (за загальним правилом КАС України або за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 цього Кодексу).
Отже, оскільки ця справа є справою незначної складності в силу приписів п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України, заявником наявність підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не доведена, тому обґрунтуванням підстав оскарження судових рішень, визначеним ч. 4 ст. 328 КАС України колегія суддів оцінки не надає.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Держпраці у Кіровоградській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2021 року у справі № 440/2565/20 за позовом Приватного підприємства "Август-Плюс" до Управління Держпраці в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування постанов.
Надіслати заявнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Тацій
Суддя С.Г. Стеценко
Суддя Т.Г. Стрелець