про відкриття касаційного провадження
17 червня 2021 року
Київ
справа №380/1340/20
адміністративне провадження №К/9901/14399/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Н.В. Коваленко,
суддів: Я.О. Берназюка, І.В. Желєзного
перевіривши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ФОП ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими особами № ЛВ4395/1553/АВ/ФС від 14 січня 2020 року.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими особами № ЛВ4395/1553/АВ/ФС від 14 січня 2020 року.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2020 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ФОП ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику десятиденний термін з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення її недоліків. Скаржнику слід було усунути недоліки касаційної скарги шляхом подання документа про сплату судового збору.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 11 травня 2021 року скаржником подано заяву на усунення недоліків касаційної скарги до якої додано квитанцію про сплату судового збору № 50768 від 31 травня 2021 року на суму 10 015,20 грн.
Повний текст оскаржуваної постанови складено 18 березня 2021 року, останнім днем подачі касаційної скарги є 17 квітня 2021 року, який припадає на вихідний день. Отже, останнім днем строку подання касаційної скарги є наступний робочий день, тобто 19 квітня 2021 року.
Згідно із відтиском штемпеля на поштовому конверті касаційна скарга направлена до Верховного Суду 19 квітня 2021 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження.
Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із такого.
Спірні правовідносини в цій справі виникли у зв'язку із винесенням Головним управлінням Держпраці у Львівській області постанови № ЛВ4395/1553/АВ/ФС, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 500 760,00 грн.
Розгляд справи в суді першої інстанції відбувався за правилами спрощеного позовного провадження із повідомлення (викликом) учасників справи.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У зв'язку з цим, відповідно до частини першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1); якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу (пункт 4).
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Підставами касаційного оскарження скаржник зазначає пункти 1, 4 частини четвертої та підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказані підстави обґрунтовує тим, що Восьмий апеляційний адміністративний суд застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 806/2069/18 та від 26 травня 2020 року у справі № 160/5315/19, відповідно до яких «укладені цивільно-правові договори не визнані недійсними не мають ознак нікчемного правочину, а інспектори праці не наділені повноваженнями тлумачити на власний розсуд характер правовідносин між сторонами цивільно-правового договору» та «наявність відносин, що виникають з цивільно-правового договору про надання послуг не свідчить про наявність трудових відносин між замовником та наданими виконавцем фізичними особами і можуть обумовлюватися свободою договору, визначеною Цивільним кодексом України. При цьому, в разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню».
Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції необґрунтовано відхилено його клопотання від 16 березня 2021 року про відкладення розгляду справи з метою надання можливості подати відзив на апеляційну скаргу, тоді як всупереч положенням статті 301 Кодексу адміністративного судочинства України ані позивачем, ані його представником не було отримано жодним засобом зв'язку копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів з ухвалою про відкриття апеляційного провадження у справі. Також скаржнику не надсилалась ухвала про призначення справи до розгляду.
Зазначає, що неоднакове застосування судами вищезазначених норм потребує формування єдиної правозастосовної практики для фізичних осіб-підприємців, зокрема, тих, що є платниками єдиного податку. Це викликано тим, що фізичні особи-підприємці щодо яких здійснено інспекційні відвідування органами Держпраці до 02 лютого 2020 року - дати набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Кодексу Законів про працю» ставляться у значно гірші умови, що в цілому не узгоджується із превентивним, а не каральним характером санкцій та метою прийняття цього Закону. Зміна розміру штрафних санкцій спричинила хвилю припинення підприємницької діяльності. В умовах карантину неоднакове застосування судами норм права підкреслюють складність ситуації застосування штрафних санкцій до фізичної особи-підприємця за відсутності доказів існування порушень та означає автоматичне банкрутство та закриття бізнесу.
Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав, визначених підпунктом «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, які у системному взаємозв'язку із пунктами 1, 4 частини четвертої цієї ж статті, є підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про відкриття провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи, необхідних для розгляду справи на судове рішення. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Керуючись статтями 248, 328, 329, 334, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.
Витребувати з Львівського окружного адміністративного суду справу № 380/1340/20 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.
Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечення щодо поданого до касаційної скарги клопотання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя І.В. Желєзний