17 червня 2021 року
м. Київ
справа № 260/1450/19
адміністративне провадження № К/9901/21043/21
Cуддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Гусак М.Б., перевіривши касаційну скаргу Відокремленого підрозділу ДПС України - Головного управління ДПС у м. Києві (як правонаступника Головного управління ДПС у м. Києві) на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі №260/1450/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вастон» до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
4 червня 2021 року Відокремлений підрозділ ДПС України - Головне управління ДПС у м. Києві подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі №260/1450/19.
Касаційна скарга не відповідає вимогам закону.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Скаржником у касаційній скарзі не викладено підстав (підстави), на яких (якій) подається касаційна скарга.
Враховуючи те, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України обов'язкові підстави касаційного оскарження, то відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається заявнику.
Керуючись пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
Касаційну скаргу Відокремленого підрозділу ДПС України - Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі №260/1450/19 - повернути.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя М. Б. Гусак