79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
07.06.2021 Cправа № 914/642/21
місто Львів
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Брукс Лімітед», м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейко», м. Буськ Львівська область
про стягнення 309258,01грн.
Суддя Щигельська О.І.
При секретарі Зарицькій О.Р.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу «Акорд» не здійснювалось.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Брукс Лімітед» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейко» про стягнення 309258,01грн., з яких 277303,50грн. основного боргу, 10894,01грн. інфляційних втрат, 5917,17грн. 3% річних та 15143,33грн. пені
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2021 позовну заяву передано на розгляд судді Щигельській О.І.
Ухвалою суду від 19.03.2021, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.04.2021.
Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду. Зокрема, ухвалою суду від 12.04.2021 підготовче засідання відкладено на 26.04.2021. Ухвалою суду від 26.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.05.2021. Ухвалою суду від 17.05.2021 судове засідання відкладено на 07.06.2021.
Позивач явки повноважного представника в судове засідання 07.06.2021 не забезпечив, 07.06.2021 в системі документообігу суду за вх.№13228/21 зареєстровано клопотання ТОВ «Брукс Лімітед» про розгляд справи без участі позивача на підставі раніше поданих документів.
Відповідачем явки повноважного представника в судове засідання 07.06.2021 не забезпечено, відзиву на позовну заяву не подано, поважності причин неявки суду не повідомлено.
Із відомостей офіційного сайту АТ «Укрпошта» вбачається, що копії ухвал суду від 19.03.2021, 12.04.2021, 26.04.2021 та 17.05.2021, надіслані на адресу місцезнаходження ТОВ «Сейко», вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 80500, Львівська обл., Буський р-н, місто Буськ, майдан Незалежності, будинок 9, не вручені під час доставки.
Ухвалою суду від 17.05.2021 суд витребував у Львівської дирекції Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» інформацію про причини невручення ухвал суду по справі.
Як вбачається з листа Львівської дирекції Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» №1853-Г-2021052710359-В від 27.05.2021 згідно з обліковими даними Укрпошти, поштові відправлення 7901413803910, 7901413861805, 7901413877671 поступили у ВПЗ 80500 і були переадресовані згідно заяви клієнта на переадресацію на абонентську скриньку № 136, м. Львів, вул. Словацького 1, 79000. Згідно Правил надання послуг поштового зв'язку, рекомендовані листи доставляються та вручаються адресатові (одержувачу) під розпис. Через відсутність одержувача, у абонентську скриньку вкладались повідомлення ф.22 про надходження рекомендованих листів. По закінченю терміну зберігання поштові відправлення 7901413803910, 7901413861805, 7901413877671 були повернуті відправнику.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України, виклик і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
За обставин неотримання відповідачем кореспонденції суду і за обставин закінчення строків розгляду справи, відсутні підстави для повторного відкладення судового засідання і неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи у даному судовому засіданні. Неповідомлення причин неявки представником позивача також не є перешкодою для вирішення спору по суті в даному судовому засіданні.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу та має право вирішити спір за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, а неявка сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.
Аргументи позивача.
У позовній заяві стверджується, що 26.05.2016 року між ТОВ «Брукс Лімітед» та ТОВ «Сейко» укладено договір поставки № 260516/8, на виконання якого позивачем поставлено відповідачу товар, який ним, всупереч умовам договору, оплачено частково, що й зумовило звернення до суду позовною заявою про стягнення 277303,50грн. основного боргу, 10894,01 інфляційних втрат, 5917,17грн. 3% річних та 15143,33грн. пені. Загальна ціна позову - 309258,01грн.
Аргументи відповідача.
Відповідач заперечень та/або відзиву на позовну заяву не подав.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Брукс Лімітед» (позивач по справі, продавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сейко» (відповідач по справі, покупець за договором) укладено договір поставки №260516/8 від 26.05.2016, за яким продавець зобов'язується передати у власність покупцеві продукцію (надалі товар) відповідно до поданих покупцем замовлень та специфікації до Договору, а покупець зобов'язується приймати такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість. Специфікація є невід'ємною частиною Договору (п. 1.1.)
У п.п 1.2, 2.1 Договору сторони погодили, що право власності на товар, а разом з ним і ризик його випадкової загибелі переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент отримання товару. Асортимент, кількість та ціна товару у кожній конкретній партії визначаються сторонами у Замовленні та вказується в накладних.
Згідно з п.п. 4.2. - 4.4. Договору ціна одиниці товару зазначається у рахунку-фактурі (видатковій накладній) та може змінюватися за взаємною згодою сторін у разі зміни ринкової вартості сировини та матеріалів, що використовуються при виробництві товару. Покупець сплачує за товар в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця, вказаний в договорі, або за домовленістю сторін іншим способом, незабороненим чинним законодавством України. Покупець здійснює розрахунок за кожну окрему поставлену партію товару шляхом переказу відповідної суми на розрахунковий рахунок продавця в строк не більше 21 (двадцяти одного) календарного дня з дати приймання товару покупцем, що вказана у видатковій накладній. Датою виконання покупцем зобов'язань щодо оплати товару є дата зарахування коштів на поточний рахунок продавця.
Із матеріалів справи вбачається, що на підставі видаткових накладних № 4168 від 05.11.2019 на суму 20450,40 грн.; № 4211 від 07.11.2019 на суму 1886,40 грн.; № 4271 від 12.11.2019 на 26068,80 грн.; № 4349 від 15.11.2019 на суму 12072,00 грн.; № 4377 від 18.11.2019 на суму 21822,00 грн.; № 4444 від 21.11.2019 на суму 13104,00 грн.; № 4601 від 04.12.2019 на суму 21840,96 грн.; № 4618 від 05.12.2019 на суму 21715,20 грн.; № 4690 від 09.12.2019 на сум 4350,00 грн.; № 4729 від 11.12.2019 на суму 16704,00 грн.; № 4874 від 18.12.2019 на суму 15727,20 грн.; № 4900 від 20.12.2019 на суму 417,60 грн.; № 4969 від 24.12.2019 на суму 28986,00 грн.; № 5019 від 27.12.2019 на суму 16704,00 грн.; № 54 від 03.01.2020 на суму 17121,60 грн.; № 68 від 08.01.2020 на сум 23974,80 грн.; № 177 від 13.01.2020 на суму 27002,40 грн.; № 271 від 20.01.2020 на суму 24392,40 грн.; № 400 від 29.01.2020 на суму 28250,34 грн.; № 451 від 31.01.2020 на суму 8299,20 грн.; № 461 від 03.02.2020 на суму 20887,20 грн.; № 579 від 10.02.2020 на суму 21324,00 грн.; № 646 від 12.02.2020 на суму 13104,00 грн.; № 1403 від 10.04.2020 на суму 10156,80 грн.; № 1480 від 24.04.2020 на суму 16891,20 грн.; № 1492 від 28.04.2020 на суму 8942,40 грн.; № 1504 від 29.04.2020 на суму 8445,60 грн.; № 1566 від 08.05.2020 на суму 8821,20 грн.; № 1609 від 15.05.2020 на суму 8700,00 грн.; № 1698 від 26.05.2020 на суму 17664,00 грн.; № 1769 від 02.06.2020 на суму 18481,20 грн.; № 1814 від 05.069.2020 на суму 11481,60 грн.; № 1842 від 10.06.2020 на суму 8700,00 грн.; № 1914 від 17.06.2020 на суму 17664,00 грн.; № 2046 від 30.06.2020 на суму 20998,80 грн.; № 2822 від 19.08.2020 на суму8700,00 грн., які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками, позивачем поставлено ТОВ «Сейко» товар на суму 577851,30 грн. Крім того, як вбачається з поданих позивачем Актів надання послуг Акт № 4167 від 05.11.2019 на суму 621,60 грн.; Акт № 4112 від 07.11.2019 на суму 1056,72 грн.; Акт № 4445 від 21.11.2019 на суму 943,94 грн.; Акт № 4693 від 09.12.2019 на суму 865,80 грн.; Акт № 272 від 20.01.2020 на суму 1349,76 грн.; Акт № 647 від 12.02.2020 на суму 3611,50 грн., позивачем було надано послуги з фасування на суму 8449,32 грн. Загальна сума заборгованості становить 586300,62 грн.
Позивач стверджує, що всупереч взятим на себе за договором зобов'язанням, отриманий товар оплачено лише частково на суму 308997,12 грн.
До позовної заяви позивачем додано Акт звіряння взаємних розрахунків за період січень 2020 р. - серпень 2020 р., підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками, згідно якого станом на 31.08.2020 заборгованість ТОВ «Сейко» становить 279303,50грн.
Крім того в матеріалах справи міститься лист ТОВ «Сейко» №16/09-1 від 16.09.2020, в якому відповідач зобов'язався сплатити заборгованість на загальну суму 279303,50 грн., відповідно до вказаного графіку перерахування коштів до 25.12.2020 року.
Позивач вказує, що після 16.09.2020 від ТОВ «Сейко» надійшла оплата у розмірі 2000,00 грн. у зв'язку з чим непогашеною залишається заборгованість у сумі 277303,50 грн.
Відповідно до п.п. 6.1. Договору у разі невиконання чи неналежного виконання своїх зобов'язань по даному договору, сторони несуть відповідальність у відповідності із чинним законодавством.
Окрім цього, у п. 6.2. Договору сторони домовилися про те, що у випадку затримки покупцем в перерахуванні будь-яких платежів, передбачених даним Договором, на строк більше ніж 5 календарних днів, він зобов'язаний сплатити продавцю пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення оплати.
Також, на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України, позивач вимагає сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних від простроченої суми.
Оскільки заборгованість не погашено, ТОВ «Брукс Лімітед» звернулось до суду з позовом, в якому окрім 277303,50грн. основного боргу, до стягнення з заявлено 15143,33грн. пені, 5917,17грн. 3% річних та 10894,01грн. інфляційних втрат.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За своєю правовою природою укладений сторонами договір № 260516/8 від 26.05.2016 є договором поставки.
Як передбачено ч. 1 ст. 712 ЦК України та ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як визначено ч. ч. 1, 2 ст. 692, ч. 1 ст. 693 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Так, за ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 31.08.2020 заборгованість ТОВ «Сейко» становила 279303,50 грн. За твердженням позивача відповідач сплатив лише 2000,00грн.
Відтак, на момент звернення до суду розмір заборгованості за поставлений товар становив 277303,50грн.
Беручи до уваги встановлений сторонами у Договорі порядок проведення розрахунків, зокрема відповідно до п. 4.4. покупець здійснює розрахунок за кожну окрему поставлену партію товару шляхом переказу відповідної суми на розрахунковий рахунок продавця в строк не більше 21 (двадцяти одного) календарного дня з дати приймання товару покупцем, що вказана у видатковій накладній, датою виконання покупцем зобов'язань щодо оплати товару є дата зарахування коштів на поточний рахунок продавця суд, приходить до висновку, що ТОВ «Сейко» прострочено виконання зобов'язання зі сплати 277303,50 грн. за поставлений товар.
Суд вважає, що позивачем доведено факт невиконання відповідачем зобов'язань за Договором. Відтак, позовна вимога про стягнення 277303,50грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (ч.2 ст.218 ГК України).
Згідно із ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано, і такі підстави судом не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Договором поставки № 260516/8 від 26.05.2016 передбачено, що у випадку затримки покупцем в перерахуванні будь-яких платежів, передбачених даним Договором, на строк більше ніж 5 календарних днів, він зобов'язаний сплатити продавцю пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення оплати (п. 6.2.).
Згідно з ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У зв'язку з неналежним виконанням ТОВ «Сейко» зобов'язань із оплати вартості поставленого товару, позивачем, відповідно до п. 6.2. Договору, нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 15143,33грн.
Перевіривши підстави та правильність нарахування пені, провівши перерахунок за визначений позивачем період суд дійшов висновку, що позивачем проведено розрахунок у визначених Договором межах, а тому вимога ТОВ «Брукс Лімітед» про стягнення з відповідача 15143,33грн. пені є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з порушенням ТОВ «Сейко» грошового зобов'язання, відповідно до ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 5917,17 грн. 3% річних та 10894,01грн. інфляційних втрат.
Провівши перерахунок за визначений позивачем період, з врахуванням індексів за січень - серпень 2020 року суд приходить до висновку, що вимога позивача обґрунтована у зв'язку з чим до стягнення з відповідача належить 5917,17 грн. 3% річних. та 10894,01грн. інфляційних втрат.
Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Брукс Лімітед» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейко» обґрунтовані в частині стягнення 277303,50грн. основного боргу, 15143,33 грн. пені. 5917,17 грн. 3% річних та 10894,01грн. інфляційних втрат і підлягають задоволенню.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, судовий збір в розмірі 4641,00 грн. слід покласти на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 130, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейко» (80500, Львівська обл., Буський р-н, місто Буськ, майдан Незалежності, будинок 9; ідентифікаційний код 36763775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брукс Лімітед» (01033, місто Київ, вулиця Шота Руставелі, будинок 33-Б, Н/П №27; ідентифікаційний код 40247624) 277303,50 грн. основного боргу, 15143,33 грн. пені, 5917,17 грн. 3% річних, 10894,01 грн. інфляційних втрат та 4641,00 грн. судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 17.06.2021
Суддя О.І. Щигельська